Двухуровневая банківська система

Сущность дворівневої банківської системы…2.

Понятие і сутність комерційного банку як госпрозрахункового предприятия…4.

Типы комерційних банков…6.

Проблемы функціонування комерційних банків Росії в перехідний период…7.

Список литературы

…9.

Лист для рецензии…10.

Сутність дворівневої банківської системы.

Банківська система сьогодні - одну з найважливіших і невід'ємних структур ринкової економіки. Розвиток банків та товарного виробництва та звернення історично йшло паралельно й тісно перепліталося. При цьому банки, виступаючи посередниками перерозподілу капіталів, роблять загальну ефективність виробництва. Як і інших країнах, банки до не відповідають за зобов’язаннями держави, а держава за зобов’язаннями банків, крім випадків, передбачених законодавством, чи коли банки і держави приймають таку відповідальність. Банківська система складається із двох блоків. Перший — Державний банк РФ. Другий блок — комерційні банки.

Комерційні банки багатофункціональні установами, оперирующими у різних секторах ринку позичкового капіталу. Великі комерційних банків надають клієнтам повний спектр послуг, включаючи кредити, прийом депозитів розрахунків й т.д. Цим вони відмінні від спеціалізованих установ, обмеженими певними функціями. Комерційні банки традиційно грають роль базового ланки кредитної системи. Переплетення функцій різних видів кредитних установ популярність універсального типу банку створює відомі труднощі, щоб визначення понять банк і банківська діяльність. Найчастіше головною ознакою банківську діяльність вважається прийом депозитів і видача кредитов.

Дворівнева банківсько системо полягає в взаємозв'язку банків двох плоскостях:

а) вертикальна взаємозв'язок показує підпорядкованість банків банківську систему; б) горизонтальна — рівноправність банків з кожної ступени.

Перший рівень займає Центральний банк РФ, у його ведення входить монопольне декларація про емісію і нагляд над діяльністю комерційних банків. Другий рівень це комерційних банків, які обслуговують клієнтів. Розмір кредитної емісії регулюється ЦБ.

Основними завданнями ЦБ являются:

1)Поддержание стабільності грошової системи государства,.

2)Обеспечение купівельної стабільності національної валюты,.

3)Влияние на цінову систему страны.

Досягнення цілей — емісія, здійснювану через такі функції ЦБ:

— емісія готівки контроль над грошовим обращением,.

— акумуляція і збереження резервів кредитних учреждений.

— зберігання офіційних золотих і валютних резервів страны.

— виконання державного бюджету та взагалі управління гос.долгом.

— кредитування комерційних банків, виконання ролі кредитора.

— організація та здійснення міжбюджетних отношений.

— грошове кредитне регулювання экономики.

— регулювання контроль над діяльністю кредитних учреждений.

Це забезпечується через такі операції ЦБ:

1)Выдача ліцензій саме на банківську деятельность.

2)Проверка звітності у комерційних банках банках.

3)Банк встановлює нормативи діяльності комерційного банку і контролює їх выполнение.

Нормативи для комерційних банков:

— Достатності капитала;

— Нормативи ліквідності комерційного банка;

— Нормативи обмеження кредитної діяльності банка.

(обмеження на великі кредити і вклады).

— Мінімальні резерви депонування в ЦБ.

Комерційні банки діють виходячи з ліцензій на вчинення банківських операцій, отриманих від центрального банку. Якщо йдеться про набуття ліцензії банком з участю іноземного капіталу, іноземним банком чи філією банку в іншій країні, то подати деякі легалізовані у встановленому порядку документи. Держбанк задля забезпечення всім комерційних банків рівних конкурентних умов має повноваження пред’являти додаткових вимог до засновників іноземних банків та банків з участю іноземного капіталу щодо мінімального і максимального розмірів їхнього статутного капіталу. Держбанк здійснює нагляд над втіленням умов виданих комерційних банків ліцензій та друзі проводять ревізії і тематичні перевірки операцій на іноземній валюті, виконуваних банками. За результатами перевірок і ревізій вони теж мають право застосовувати до комерційних банкам заходи, передбачені чинним законодательством.

Акумуляція банками вільних коштів і вкладення їх у залежить від найрізноманітніших формах зазвичай приносить високі доходи як самим банкам, а й їхні клієнтам. Засновниками комерційних банків можуть бути як юридичних осіб, і громадяни. Ймовірно залучення у склад засновників і закордонних партнерів. Банкам надано право відкривати філії і в середині країни, і там. Усе це має надійну правову основу. У банківській сфері вперше знайшли конкретне прояв ознаки демонополізації, ділової конкуренції. Безумовно, розвиток ринкових відносин стимулювати подальше вдосконалення банківської системи, зростання роллю в зміцненні економічних связей.

Поняття і сутність комерційного банку як госпрозрахункового предприятия.

Комерційні банки ставляться до особливої категорії ділових підприємств, що дістали назву фінансових посередників. Вони приваблюють капітали, заощадження населення і побудову інші грошові кошти, высвобождающиеся у процесі господарську діяльність, і надають їх у тимчасове користування іншим економічним агентам, які потребують додатковому капіталі. Банки створюють на нових вимог й інвестиційні зобов’язання, стаючи товаром на грошовому ринку. Так, приймаючи вклади клієнтів, комерційний банк створює нове зобов’язання — депозит, а видаючи позичку — нове вимогу до позичальнику. Цей процес відбувається створення нових зобов’язань становить сутність фінансового посередництва. Ця трансформація дозволяє подолати складності прямого контакту сберегателей і позичальників, виникаючі через різницю запропонованих і необхідних сум, їх термінів, дохідності, і т.д.

Операции комерційних банков.

Комерційні банки можуть здійснювати сув’язь кредитних і розрахункових операцій, властивих банківському органу. Розглянемо більш докладно характер скоєних комерційними банками операций.

Основні їх следующие:

— ведення рахунків клієнтів — і банков-корреспондентов;

— фінансування капітальних вкладень за дорученням власників чи розпорядників інвестованих средств;

— випуск платіжних документів і майже інших цінних паперів (чеків, акредитивів, векселів, акцій, облігацій і других);

— купівля, продаж і збереження державних платіжних документів і майже інших цінних паперів та інші операції з ними;

— видача поручительств, гарантій та інших зобов’язань за третіх осіб, які передбачають їх виконання в грошової форме;

— придбання права вимоги з поставки товарів хороших і надання послуг, прийняття ризиків виконання цих вимог і інкасація цих вимог (факторинг);

— іноземної валюты;

— придбання й продаж до і втримав закордоном дорогоцінних металів, природних коштовного каміння, і навіть виробів із дорогоцінних металів та коштовних камней;

— на рахунки й у внески, й операцій з тими цінностями відповідно до міжнародної банківської практикой;

— довірчі операції (залучення і розміщення коштів, управління цінними паперами та інші) за дорученням клиентов;

— лізингові операции;

— надання консультаційних послуг, що з банківської деятельностью.

Важливе місце у діяльності комерційних банків належить організації та здійсненню міжнародних розрахунків, операцій із іноземною валютою, касовому обслуговування має її клієнтури. Нині вже зібрано понад 200 банків проводять такі операции.

Як і будь-яке підприємство, банк є самостійним господарюючим суб'єктом, має правами юридичної особи, виробляє і реалізують продукт, надає послуги, діє принципах госпрозрахунку. Мало чим відрізняються й завдання банку як підприємства — він вирішує питання, пов’язані із задоволенням суспільних потреб у своїй продукт і послугах, реалізацією на основі одержаного прибутку соціальних й, як членів його колективу, і інтересів власника майна банку. Банк може здійснювати види господарську діяльність (зрозуміло, якщо де вони суперечать законам країни, випливають із Статуту банку). Як і будь-яке інше підприємство, банк повинен мати спеціальне дозвіл (лицензию).

Банки на відміну промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту та зв’язку діють у царині обміну, а чи не виробництва. Ця обставина, проте, дозволило ряду авторів вважати, що банк — це торгове предприятие.

Асоціації банківську діяльність з торгівлею вжито не випадково. Банки справді хіба що «купують» ресурси, «продають» їх, функціонують в сфері перерозподілу, сприяють обміну товарами. Банки мають своїх «продавців», сховища, особливий «товарний запас», їхня діяльність великою мірою залежить від оборотності. У цьому, проте, подібність між банком і сферою торгівлі переважно закінчується. Понад те, подібність носить зовнішній характер, бо банк торгує не товарами, а особливим продуктом. Відомі, приміром, таких операцій, які банки роблять з обміном (купівлею — продажем) валют на грошовому ринку, коли валюта однієї країни (і навіть золото) купується чи продають за певному курсу, певної цене.

Функціонування банку царині обміну породжує та інші ставлення до його сутності. Нерідко банк характеризується як посередницька організація. Підставою при цьому служить особливий перелив ресурсів, тимчасово які осідають в що потребує в інших. Особливість ситуації у своїй у тому, що кредитор, має певну частину ресурсів, хоче при відповідних гарантії, на конкретний термін, під відсоток віддати її іншому контрагенту-заемщику. Інтереси кредитора, проте, мають співпадати з його інтересами позичальника, що зовсім необов’язково може у цьому регіоні. Зрозуміло, в сучасному грошовому господарстві таке збіг інтересів є випадковим. Консолідуючим ланкою тут виступає банк-посредник, який би можливість укладення угоди з урахуванням попиту й пропозиції. На відміну від індивідуального кредитора ресурси у задній кишені банку втрачають своє початкове обличчя. Зібравши численні кошти, банк може задовольнити потреби самих різноманітних позичальників, надати вибір кредиту про всяк смак — термін, забезпечення, позичковий відсоток. Банк виступає у разі в ролі везучої звідниці, влаштовує знайомство двох суб'єктів — кредитора і заемщика.

Типи комерційних банков.

Комерційні банки є банки, що здійснюють кредитування промислових, торгових оборотів і інших підприємств головним чином рахунок тих грошових капіталів, які отримують як вкладів. За формою власності вони поділяються на: а) приватні акціонерні, б) кооперативні, в) государственные.

Комерційні банки различаются:

1. По приналежності статутного капіталу і способу його формування та можна створювати і існувати у вигляді акціонерних суспільств або суспільств, із обмеженою відповідальністю з участю іноземного капіталу, іноземних банків. Закон виключає і інші способи формування статутного капіталу комерційного банка.

2. По видам скоєних операцій комерційних банків діляться на універсальні і регіональні банки.

3. В багатьох комерційних банків яскраво виражена галузева ориентация.

Для координації зусиль та питаннями захисту інтересів комерційні банки можуть створювати союзи, асоціації, інші об'єднання. Під час ухвалення рішень, що з поточної банківською діяльністю, ці банки незалежні від виконавчих і розпорядчих органів державної влади управління. Працівникам названих органів забороняється що у управління банків, зокрема і шляхом суміщення должностей.

Слід враховувати, що довгоочікуваний Закон забороняє банкам вживати свої союзи, спілки та інші об'єднання задля досягнення угод, вкладених у монополізацію ринку банківських операцій на питаннях встановлення відсоткові ставки і дрібних розмірів комісійної винагороди, на обмеження конкуренції банківській справі. Дотримання антимонопольних правил контролюється Держбанком РФ.

Проблеми функціонування комерційних банків Росії у перехідний период.

Отже, бачимо, що банки грають дуже значної ролі в економіці. Саме тому з налагодження нормально функціонуючої банківської системи потрібно починати вихід із кризового стану, сформованого в нас у країні. Нині, у зв’язку з нестачею кваліфікованих кадрів бурхливим зростанням кількості комерційних банків цієї сфери йдуть мало підготовлені працівники, які мають спеціальної освіти. Це спричиняє незадовільну роботу банків та прагненню їх просто швидше заробити гроші. Найчастіше банки видають кредити підприємствам, навіть перевіривши їх спроможність. Усе це призводить до погіршення економічної ситуації стране.

Нині однією з найбільш найважливіших завдань є подальше участі банків стимулюванні економічного зростання Росії. Найдійовішим важелем тут служить кредитування банками реального сектору економіки. Проте подальшого розвитку перешкоджає ряд факторов:

1) Високі ризики не повернення кредитів через неплатоспроможність багатьох предприятий;

2) Багато потенційні позичальники що неспроможні явити у банки обгрунтовані проекти, під якими хочуть отримати кредит. У разі банки мають з’являтися допоможе, надаючи послуги фінансового менеджменту. Це їм знизити ризики розміщення своїх средств;

3) Недостатність в ряді банків, особливо регіональних, ресурсів для довгострокового кредитування реального сектора экономики.

Це питання не втратив рештки своєї актуальності, а його рішення так можна трактувати різні варіанти, наприклад повністю звільнити з резервування найбільш довгострокові внески, й депозиты;

4) Розширенню кредитування банками реального сектору економіки міг би сприяти податкові льготы.

Велике занепокоєння швидке скорочення кількості банківських установ, їх украй нерівномірний розподіл по країни. Банківські установи, закриваються зазвичай в районах, де недостатньо капіталів, тому й нові банки там не можна створити через високі вимоги до мінімального розміру статутного капитала.

На жаль в повному обсязі банки усвідомили необхідність підвищити рівень капіталізації. Деякі продовжують будівництво престижних офісів, проводять інші витрати, не відповідаючи наявними возможностями.

Асоціація Російських банків настійно рекомендує всім банкам більше уваги приділяти нарощуванню власні кошти, формуванню резервів під кредитні ризики. Це — заставу виживання банків, збереження їхньої фінансової устойчивости.

1. Підручник / Фінанси. Грошове звернення. Кредит. / під ред.

Дробозиной Л.А. М. Фінанси 1997 г.

2. Журнал /Гроші та кредит 1994 р. № 7, 1993 р. № 8, 1998 р. № 6.

Ліст для рецензий.