Финансовый криза в Киргизстані: форми його прояви й шляху преодоления

План:

Глава I. Економічне утримання і сутність фінансового кризиса.

I.I. Поняття фінансового кризиса.

I.II. Типологія фінансових криз та його походження 6.

Глава 2. Еволюція фінансових криз ((ст. 11.

2.1 Велика Депресія 20-х гг.

2.2. Азіатський кризис.

2.3. Російський кризис.

Глава3. Вплив кризи 1997;1998 рр. на економіку Кыргызстана.

3.1. Стан Киргизстану за 1991;1998 рр. 22.

3.2. Вплив Финансового кризи Росії 1998 року в Кыргызстан.

3.3 Уроки Кризиса.

Заключение

.

Глосарій ключових слов.

Дедалі більше інтегруючись до світової економіки Киргизстан неспроможна не відчувати впливу зовнішніх чинників. До серйозних наслідків може приводити, навіть несприятлива ситуація у окремої в сусідній країні, годі й чекати, що не торкнеться найважливіший економічний феномен кінця ХХ століття, що потряс світову систему — Фінансовий кризис.

Актуальність обраної теми курсової роботи у тому, що вивчення фінансових криз за умов зростання ступеня глобалізації фінансів, величезних можливостей фінансових та швидкості руху капіталів, має виняткового значення. Підвладні подібним явищем країни змогли б запобігти їм повторення. Це і тим, що країни функціонують як відкритих економік, отже, фінансові кризи що неспроможні мати національних границ.

Метою згаданої курсової роботи є підставою: з’ясування природи фінансових криз і рівня їхнього впливу на національні економіки спільному й економіку Киргизстану в частности.

Досягнення поставленої мети може курсової роботі ми вважаємо, необхідним вирішить такі задачи:

[pic] Визначення природи й сутності фінансового кризиса;

[pic] Вивчення еволюцій фінансових криз, починаючи з Великої депресії кризи 1920;30 рр. США, включаючи Азіатський і Російський криза 1997;1998 гг.;

[pic] Аналіз впливу Російського кризи на економіку Кыргызстана;

[pic] Вироблення практичних рекомендації із подолання кризиса;

Об'єктом дослідження роботи виступає фінансову кризу як об'єктивна категорія міжнародної економічної системы.

Предметом дослідження є стан Кыргызской Республіки за період 1991;1998 гг.

Методологічну основу дослідження підручники, навчальні посібники таких авторів як Койчуев Т., Флорес М. М., Попов В. В, Рахматова А., Турсуновой З., Лейлаевой Еге. та інших., і навіть матеріали періодичних видань і лекцій з курсу «Фінанси», «Світова экономика».

Інформаційній базою дослідження служать матеріали Національного Статистического Комітету КР, і навіть інтернет ресурсы.

Структура роботи представлена запровадженням, укладанням, трьома главами, глоссариям і списком литературы.

У запровадження описується актуальність обраної теми, визначається мету й завдання исследования.

У першій главі розглядається економічна суть і стала природа фінансової кризи, і навіть типологія та його происхождение.

У другій главі представлені еволюція фінансових криз ХХ століття, в тому числі Велика Депресія, Азіатський криза й Російський криза 1998 года.

У третій главі аналізується вплив кризи 1997;1998 рр. на економіку Киргизстану, і навіть дається оцінка стану економіки після розпаду СРСР, і вплив Російського кризиса.

Список літератури містить 18 источников.

Загальний роботи вистачить 36 страниц.

Глава I. Економічне утримання і сутність фінансового кризиса.

I.I. Поняття фінансового кризиса.

Криза — [від грн. krisis — рішення, поворотний пункт, результат] - небезпечне стан, перелом. 1].

Взагалі вивчення криз порівняно нерозвинене, переважно через те, що кризи важко формально моделювати. Є кілька розрізнених моделей, по більшу частину в аналізі платіжного балансу і за банківських проблем. Більшість робіт з криз, проте, неформально і літературно, становлять собою швидше приведення історичних прикладів, ніж суворі причинно-наслідкові связи. 2].

Фінансовий криза — глибоке розлад державної фінансової системи, супроводжуване інфляцією, нестійкістю курсів цінних паперів, що виявляється про можливе різке невідповідність доходів бюджету їх видатках, нестабільності й падінні валютного курсу національної грошової одиниці, взаємних неплатежах економічних суб'єктів, невідповідність грошової маси у спілкуванні вимогам закону грошового обращения. 3].

Попри цю, не формальність, більшість впливових учених, як-от Мински і Киндлбергер, наполягають у тому, що є загальна модель кризи, і розподіл кризових проблем різні підгрупи є помилкою. Зокрема, Киндлбергер гостро критикував думку, що «рід „криз“ може бути поділений на види, звані комерційними, індустріальними, денежно-кредитными, банківськими, фіскальними, фінансовими … тощо» (Киндлбергер 1978, 22). Вони стверджують, що є стандартна легенда кризи, коли наївні інвестори приходять ринку будь-яких активів з упевненістю, що вони можуть виграти від подальшого зростання цін, і своїми діями посилюють цього зростання; потім вони всі разом звертаються до панічну втечу, коли стабілізуються чи почнуть знижуватися, ніж зумовлюють крах цін. Цей крах після цього через різні канали дестабілізує макроэкономику.

Особливої уваги світі заслуговує можливість, що дестабілізуючі ефекти фінансової кризи застигнуть нас зненацька, так як вони поширюються за міжнародним каналам. Часто свідчать, що сьогоднішні фінансові ринки інтегровані до безпрецедентної ступеня завдяки сучасних технологій комунікацій і методи обробки інформації. Але є місце для сумніви щодо цього твердження: як міжнародні товарні, і фінансові ринки були вже сильно інтегровані у кінці XIX століття, не зовсім зрозуміло, яку економічну різницю вносить угода, чинена через комп’ютер за секунду, проти годиною через телеграф. Проте, цілком ясно, завдяки ефектів торгової лібералізації, усунення контролю над капіталом і втрати фінансової дерегуляції міжнародних ринках нині понад інтегровані, ніж якби не пішли початку тридцятих років — спостереження, яке може здатися зловісним. [4].

I.II. Типологія фінансових криз та його происхождение.

Принаймні, необхідно розрізняти два виду міжнародних кризи. Перший тип валютний криза передбачає втрату довір'я спекулянтів до національної валюти, що зумовлює втечі капіталу. Або, кажучи іншими словами, деякі країни може бути впали валютними кризами у те час, як інший світ як і зберігає як фінансову, і макроекономічну стабільність. Оскільки валютні кризи часто ведуть до запровадження контролю за капіталом, що заважає обслуговування боргів в іноземній валюті, втрата довіри до національної валюти часто супроводжується також крахом запозичень в іноземній валюті. З цією типом кризи зіштовхнулася Латинська Америка в 1982 року: Результатом стало виникнення втечі капіталу разом з припиненням банківського кредитування у твердої валюти. Валютні кризи як і старі, як й які самі валюти. Вони відбувалися навіть тоді, коли ще існували центральні банки, а ролі головного платіжний засіб зверталися банкноти, що випускалися недержавними банками Валютний криза має місце тоді, коли відбувається різке зниження вартості національної грошової одиниці внаслідок втрати довіри до неї фірм та населення. У, де існує одна, а безліч грошових одиниць (валют), різке зниження обмінного курсу і виснаження валютних резервів є вірними ознаками кризи. Для цілей справжнього дослідження валютні кризи зручно розділити на такі чотири типи: найпростіший, власне валютний криза, або кризу платіжного балансу; криза зовнішньої державної заборгованості (фінансовий), що веде до валютному; криза зовнішньої заборгованості приватних позичальників (банківський), який за певних умов також має здатність вилитись у валютний; криза внутрішнього, т. е. номинированного у національній валюті, боргу (приватного чи державного). Криза першого типу — фіксація курсу валюти центральним банком чи «брудна плавання «лише на рівні, що суперечить іншим цілям монетарної політики. Можливості підтримки фіксованого курсу такій ситуації визначаються лише розміром валютних резервів центрального банку. (Як правило, їх вистачає якраз кілька місяців фінансування імпорту і за кілька днів фінансування відпливу капіталу.) Створення і збереження валютних резервів ясна річ пов’язане з витратами. Кошти, витрачені центральні банки для закупівлі золота і іноземної валюти, міг би принести вищий відсотковий дохід при інвестуванні на внутрішньому ринку і бути використовуватимуться фінансування внутрішніх інвестицій. Саме тому обсяги валютних резервів, зазвичай, не перевищують величини, еквівалентній вартості імпорту кілька місяців і вивезення капіталу протягом днів. Саме такою нехитрий криза платіжного балансу і за стався у Росії у серпні 1998 р. Валютний криза другого типу — наслідок надмірного накопичення державного боргу перед, коли в інвесторів виникають сумніви у здібності чи бажанні уряду регулярно обслуговувати своєї заборгованості. Несподівана втрата довіри до государству-заемщику кредиторами викликає прагнення останніх повернути собі несподівано які є ризикованішими вкладення достроково, що у своє чергу рівносильне атаці на валюту і може призвести до виснаження резервів і валютному кризи. Валютний криза, викликаний надмірним збільшенням зовнішнього боргу приватних фірм і банків, може відбутися коли з державною заборгованістю гаразд. З такою валютним кризою третього типу зіштовхнулися багато азіатські країни у 1997—1998 рр. Валютний криза четвертого типу — тісно пов’язані з попереднім, по-перше, тому що за надмірному накопиченні державної заборгованості, номинированной у національній валюті, й недостатності доходів державного бюджету обслуговування цю заборгованість імовірніше всього борг фінансуватиметься з допомогою монетизації бюджетних дефіцитів, а це вдалося наприкінці кінців призведе інфляцію і девальвації. По-друге, накопичення номінованих у національній валюті боргів приватним сектором також маху не безпечно з погляду стабільності валюти. Недовіра населення до національної валюти може у якусь мить спровокувати «набіг «вкладників на банки з вилучення своїх депозитів, номінованих в національних грошових одиницях. І це загрожує банківським кризою, у якому тиск на валюту неминуче зростає, і тому, що банки може мати зовнішню заборгованість, повернення якій опиниться під питанням, і оскільки схеми гарантій депозитів вкладників можуть зажадати додаткових державних витрат, але це знов-таки робить більш відчутним привид інфляції і девальвації. Дж. Сакс, А. Торнел й О. Веласко проаналізували, наскільки придатні для передбачення валютних криз, такі три показника, приблизно що характеризують динаміку чинників, що й викликають криза з нашого класифікації: 1) підвищення реального курсу валюти (завищення курсу з нашого термінології); 2) ставлення грошової маси (М2) до величині валютних резервів (приблизна характеристика заборгованості державного сектора); 3) розширення обсягу кредитів (приблизна характеристика заборгованості приватного сектору). Аналіз останньої показав, що з 20-ти обстежених країн із що формується ринкової економікою у тих, що особливо постраждали від валютного кризи 1994—1995 рр. (приміром у Мексиці, Аргентині та Польщі Бразилії), період, попередній кризи, характеризувався як високі показники відносини М2/резервы, а й досить сильним підвищенням реального курсу національної валюти, і бумом кредитування (Sachs, Tornell, Velasco, 1996). У такий спосіб зростання обсягу банківського кредитування стосовно ВВП передував більш раннім валютним потрясінь Аргентині (1981), Норвегії (1987), Фінляндії (1991 — 1992), Японії (1992— 1993), Швеції (1991). 5] Інший тип кризи пов’язаний ні з втратою довіри до валюти, а до втрати довіри до реальних активам (або до цінних паперів для цієї активи) — вони називаються заразні кризи. За визначенням, заразні кризи не вражають тільки один чи деякі країни. Існують важливі розбіжності у вивченні валютних і заразних криз. Валютні кризи неминуче втягують центральний банк кризової країни; заразні кризи вимагають певного дії або бездіяльності центрального банку, але його роль так важлива. Нарешті, макроекономіка валютних і заразних криз досить різна — хоча обидва ведуть до рецесії, валютні кризи пов’язані з інфляцією в странах-жертвах, а заразні кризи пов’язані з всесвітньої дефляцией. 6] Глава 2. Еволюція фінансових криз ((вв.

2.1 Велика Депресія 20-х гг.

Ні про яке економічному подію був написано стільки ж, скільки про крах 1929 року й його последствиях.

Поширена картина 1929 року — це одномоментний і яскравий момент: крах ринку США, який обрушив ціни з максимальних значень майже нуля, спустив фондові ринки інших країн і призвів до Великої Депрессии.

Поширення спаду у реальному секторі відбиває схожу картину, що показано в таблиці 1.2. Спад США перекинувся все інший світ, але у загальному спад у якому не пішли був м’якшим, винятки складають Канада І що цікаво, Німеччина. Великобританія пережила помітно менший спад, ніж інші основні країни, а Японія пережила більш-менш нормальне циклічне зниження. Таблиця 1. Зниження реального виробництва після 1929 (% від 1929) [7] |Країна |Промисловість, % |ВНП, % | |США |55 |68 | |Канада |68 |76 | |Франція |74 |83 | |Німеччина |58 |80 | |Великобританія |86 |93 | |Японія |92 |немає спаду |.

Джерело: L.B.Yeager. 1976. International Monetary Relations: Theory, History, and Policy.

Попри неоднорідність розповзання, як фінансової кризи, і реального спаду в 1929;32 рр., події минулих років як і служать моделлю міжнародного поширення фінансового кризиса.

З таблиці 1 ми сьогодні вже бачили деякі, основні даних про фінансовому та реальному поширенні цього кризи. Спостерігалася явна залежність фондових ринків, хоча спад поза Північної Америки і він значно менше, ніж у її межах. Більшість досліджень відводять краху фондового ринку навіть у США лише допоміжну роль зародження Депресії, в інших країнах більше не можна вважати цю основний причиной.

Багато досліджень Великої Депресії особливо виділяють торговий мультиплікатор, часто стверджуючи, що протекціонізм відіграв вирішальну роль. Проте, навіть побіжний погляд на цифри, ясно свідчить, що торговельні зв’язки було неможливо бути головним чинником Депрессии.

Таблиця 2. Виробництво і торгівля США, 1929;32 рр. (млрд. дол. в цінах 1982).1 | |1929 |1932 |Проц. зміна | |ВНП |709,6 |509,2 |-28,2 | |Експорт |42,1 |23,2 |-44,9 | |Імпорт |37,4 |23,7 |-36,6 | |Чистий експорт |4,7 |-0,5 | |.

Джерело: Department of Commerce. The National Income and Product Accounts of the United States, 1929;82.

При перегляді таблиці 2 можна назвати три моменту. По-перше, Сполучені Штати були порівняно закритою економікою у 1929 року — імпорт і експорт становили близько 6 відсотків ВНП. Оскільки Сполучені Штати виробляли тоді трохи більше 40 відсотків валовий продукт ринкових країн, експорт США становив менш як 4 відсотків світового ВНП. По-друге, падіння імпорту США у реальних масштабах було менше 40 відсотків, що позначилося полуторапроцентном спаді попиту продукцію решти світу — замало, щоб може стати причиною спостережуваного спаду, навіть враховуючи дію мультиплікатора. По-третє, далеко не всі зауважив те що, що у 1929; 32 роках чистий експорт США упав — факт, яку важко примирити з гіпотезою, Сполучені Штати експортували свою Депресію через скорочення импорта.

Усе це свідчить, що наголос має зроблено третьому каналі - грошових связях.

Історія свідчить, що зроблене нами твердження, що плаваючі курси допомагають ізолюватися від монетарних шоків, непогано підтвердилося. Дві країни, які відпустили свої валюти — Великобританія й Японія — перенесли криза порівняно легко проти тими країнами, які завзято захищали свої курси — Францією і Німеччиною. 1.

2.2. Азіатський кризис.

Симптоми неблагополуччя на фінансові ринки Таїланду стали накопичуватися ще початку 1996 р. З кінця лютого 1997 р. фондові індекси стійко знижувалися та інших країнах АСЕАН (Малайзія, Індонезія, Філіппіни). У основі тенденції лежав відтік з цих ринків грошей іноземних портфельних інвесторів. Курси валют більшості країн АСЕАН були тим чи іншим чином «прив'язані «до курсу долара США. Аби захистити фіксовані курси за умов відпливу коштів нерезидентів, влади змушені були звернутися до масованим валютним інтервенціям і різко підвищити відсоткові ставки. Бистре зменшення валютних резервів і зростання відсоткові ставки зробили очевидною проблему короткостроковій валютної заборгованості східно-азіатських країн (таблиця 1). Таблиця 1. Зовнішня заборгованість країн Східній Азії наприкінці червня 1997 р. (млрд. долл.)1 | |Терміни погашення |Одержувачі | | |Позичальник |до |боле|без |банк|госсект|небанковски|без |Усього| | |2 |е 2 |указан|и |репетування |і приватний |зазначений| | | |лет|лет |іє | | |сектор |іє | | | | | | | | | | | | |Індонезія |38.|17.0|3.5 |12.9|6.5 |39.7 |0.1 |59.3 | | |2 | | | | | | | | |Малайзія |16.|8.2 |3.7 |10.5|1.9 |16.5 |0.0 |28.8 | | |9 | | | | | | | | |Філіппіни |8.6|40 |1.5 |5.5 |1.9 |6.8 |0.0 |14.1 | | | | | | | | | | | |Таїланд |50.|16.5|2.7 |26.1|2.0 |41.3 |0.1 |69.4 | | |2 | | | | | | | | |Південну Корею |74.|16.4|12.7 |67.9|4.4 |31.7 |0.1 |104.1| | |3 | | | | | | | |.

Джерело: «Financial Times», 30.1.1998. Нова хвиля кризи зародилася по тому, як міжнародні спекулянти зробили об'єктом своїх атак валюту Гонконгу — головного фінансового центру всього східно-азіатського регіону. 20−23 жовтня 1997 р. Гонконгівський фондовий індекс Хан Сен знизився загалом на 25%. Після цього різким коливанням сталися на фондових ринках усього світу: американський індекс Доу-Джонса знизився 28 жовтня на 7.2%, біржі у Токіо падіння становило 4.3, тоді як у Франкфурті-на-Майні - 4.2%. У Росії її котирування «блакитних фішок «(найліквідніших акцій) знизилися наприкінці жовтня на 20−30%. Криза, в такий спосіб, уперше вийшов поза межі Східної Азії та став глобальним. У листопаді епіцентр кризи досить несподівано переміщається в Південну Корею, країну, економічно значно більше розвинену, ніж держави АСЕАН. Це збіглася у часі з кризою ринку у Гонконзі. Через війну паніка розпочалася, і серед іноземних інвесторів, які вклали гроші бегемотів у Південній Кореї. Таблиця 2. Макроекономічні показники країн Східній Азії (%)[8] | | | |Баланс | |Країни Рад і роки | | |по поточним | | | | |операціям | | | | |в % до ВВП | | | | | | | |Приріст ВВП|Инфляция | | | | | | | | | | | | |Південну Корею |1996 |7.1 |49 |-1.5 | | |1997 |5,6 |4.5 |-2.0 | | |19 981 |-1.4 |12.5 |8.4 | |Таїланд |1996 |6.6 |5.8 |-7.8 | | |1997 |-0.4 |56 |-1.9 | | |19 981 |-3.6 |14.5 |7.1 | |Індонезія |1996 |8.0 |79 |-34 | | |1997 |46 |6.6 |-16 | | |19 981 |-5.8 |45.0 |55 | |Малайзія |1996 |86 |35 |-5.1 | | |1997 |6.0 |27 |-5.3 | | |19 981 |07 |48 |-23 | |Філіппіни |1996 |5.7 |8.4 |-5.0 | | |1997 |5.2 |5.1 |-4.4 | | |19 981 |1.2 |9.1 |-3.7 |.

1Прогноз.

Джерело «Financial Times », 27 IV 1998. Бум внутрішніх та зовнішніх інвестицій супроводжувався великомасштабним імпортом устаткування і сировини. У результаті до середині 1990;х років згадані країни АСЕАН достатньо великі негативні баланси за рахунком поточних операцій. Принципову схему розгортання кризи можна наступним чином. Спочатку відбувається зниження фондових індексів. Потім, принаймні зростання негативних настроїв серед інвесторів, починаються спекулятивні атаки на національну валюту. Захист її з допомогою високих відсоткові ставки загострює проблему зовнішньої заборгованості. Недоліки підтримки фіксованого курсу зрештою призводять до девальвації, що ще більше збільшує вартість обслуговування зовнішнього боргу. Після падінням валютного курсу падають фондові індекси, сьогодні вже значно більше високими темпами. Надалі падіння курсів акцій і валютного курсу іде за рахунок спиралевидной траєкторії: одне прискорює інше. За оцінками спеціалістів МВФ, причинами кризи служать: — нездатність урядів приборкати перегрів економіки; - освіту торгових дефіцитів і «мильних бульбашок «на ринках капітальних активів; - занадто ортодоксальний підхід до фіксованим валютним курсів, який призвів до непомірним запозиченням; - слабкий контролю над банківської системою. У більш широкому плані глибинні причини кризи пов’язують із занадто значної роллю держави у східно-азіатських економіках, зі взаимопереплетением влади й великого бізнесу. МВФ фактично стверджує, що восточно-азиатские економіки загалом нездорові і потребують радикальних структурних реформах. Разюче, що говориться про країни, не так давно були світовими лідерами з економічного зростання, чиї досягнення неодноразово ставилися приклад іншим мерехтливим державам. Але вже поразительнее, що й у передкризовий період макроекономічні показники азіатських країн (крім сальдо за рахунком поточних операцій) залишалися загалом дуже непоганими (див. таблицю 2.) Треба сказати, щодо останнього часу однією з достоїнств азіатського «економічного дива «вважалося вміння використовувати іноземний капітал для цілей національного поступу. Залишається припустити, що справа у торговому дефіциті як такому, а й у джерелах його покриття. Отже, найбільшу нестабільність продемонстрували саме ті види іноземних інвестицій, що особливо заохочувалися останніми роками в ході фінансової лібералізації. І, як зазначалось, саме відтік портфельних інвестицій і валютна криза заборгованості місцевих фірм іноземним банкам виступали як «передатних механізмів «при розвитку азіатської фінансової кризи. У результаті можна припустити, що фундаментальної причиною кризи стало порушення оптимального балансу між ступенем внутрішньої лібералізації економік, з одного боку, та рівнем їхньої відкритості для короткострокових іноземних інвестиції - з іншого. Контроль за допуском на що іноземного спекулятивного капіталу ослаблялся швидше, ніж дозволяли об'єктивні умови. І наприкінці кінців ризики, пов’язані з нестабільністю короткострокових інвестиції, стали переважувати ті макро і мікроекономічні переваги, що дає залучення закордонних кредитів і портфельних інвестиції. 1.

2.3. Російський кризис.

Влітку 1997 р. ситуація на фінансові ринки Південно-Східної Азії вже початку загострюватися, але ці мало позначалося російській економіці. Відносна політична стійкість країни разом із підвищеної ділової активністю російських компаній, і банків створювала сприятливе враження в західних інвесторів щодо перспектив російської экономики.

Проте фінансова стабілізація і бурхливий розвиток російських фінансових ринків відбувалися і натомість поглиблення фундаментальних економічних проблем: фіскального кризи, значного погіршення стану платіжного балансу і за наростання передумов посилення нестабільності економічної політики. Вселяло серйозне занепо-коєння співвідношення короткострокових зобов’язань держави, утримуваних нерезидентів, і зовнішніх резервів ЦБР, характеризує курсової ризик при репатріації прибуток від вкладень на російських фінансові ринки. Початок кризи (листопад-грудень 1997 р.). 27 жовтня 1997 р. падіння індексу Dow Jones Industrial Average досягло рекордної позначки 554 пункту. Цю дату вважатимуться початком розгортання фінансової кризи у Росії, котрий зруйнував все досягнуті до 1997 р. макроекономічні результати і що спричинило у себе зміну курсу економічних преобразований.

Несприятливі зміни у світової кон’юнктурі викликали відтік капіталів з російських фінансових ринків. Найбільш швидко позначилося на російському ринку акцій. За тиждень — з 27 жовтня по 2 листопада 1997 р. — фондовий індекс упав 18,5%. У цілому нині за листопад індекс РТС-1 опустився до значення 328,5, тобто падіння котирувань становить близько 32%.

Через війну ЦБР виявився перед вибором політики, відповідної умовам фінансової кризи. ЦБР довелося вибирати між поганими і дуже поганими рішеннями. Перший варіант полягав в захисту від атак на карбованець шляхом збільшення відсоткові ставки над ринком державних зобов’язань, що дозволяло уникнути втрат міжнародних резервів. Другий варіант полягав в утриманні відсоткові ставки на щодо низький рівень шляхом проведення операцій на відкритому рынке.

Таблиця 2. Финансирование платіжного балансу РФ за 1995—1997 рр. млрд. дол. | |Роки | |ПОКАЗНИКИ | | | |1995 |1996 |1997 | |Рахунок поточних операцій |7,9 |12,1 |7,3 | |Рахунок операцій із капіталом і |-11,2 |-26,5 |-29,2 | |фінансовими інструментами | | | | |Чисті помилки і пропуски |-7,9 |-8,1 |-7,1 | |Загальне сальдо платіжного балансу |-11,1 |-22,5 |-33,0 | |Фінансування |11,1 |22,5 |33,0 | |Зміна валютних резервів* |-10,4 |2,8 |-1,9 | |Перенесено і просрочено платежей|13,2 |11,0 |27,3 | |Використано позичок і позик |8,3 |8,7 |7,6 |.

* «+ «— зниження, «- «— рост.

Джерело: Розрахунки з урахуванням платіжних балансов.

Росії, ЦБ России.

На жаль, у листопаді ЦБР дотримувався другого варіанта, намагаючись реалізувати політику утримання відсоткові ставки рахунок збільшення належить йому пакета ГКО.

Проведення такої політики ЦБР представляється нам серйозної помилкою, що значною мері визначила розвиток кризиса.

Однією з чинників, котрі демонструють неадекватну реакцію уряду дедалі глибший криза, стало відсутність розробленої програми заходів для скорочення державних витрат і дефіциту державного бюджета.

Поглиблення кризи (січень 1998 р.) і тимчасова стабілізація (лютийквітень 1998 р.). Наприкінці 1997 — початку 1998 рр. криза у Південно-Східній Азії почав наростати. Це знову стала погіршення становища на російських фінансових рынках.

Через війну відпливу портфельних інвестицій із Росії посилився тиск на карбованець зумовило початку року швидкі підвищення офіційного обмінного курсу долара навіть зростання форвардних котирувань. Спроби ЦБР у грудні прискорити темпи знецінення рубля сприяли різкого збільшення відсоткові ставки над ринком ДКО. Ринок екстраполював підвищення темпи зростання курсу й реагував цього збільшенням відсоткові ставки, компенсуючим зниження дохідності, исчисленной у валюті. Така реакція ринку підтверджує висловлені вище міркування щодо тому, проведення девальвації за умов кризи довіри при короткому державний борг, високій частці нерезидентів цьому ринку, низький рівень валютних резервів є труднореализуемым решением.

У 1998 р. на ринках настав час відносної стабілізації. Стався також кілька додаткових подій, які послужили позитивними сигналами для инвесторов.

Наростання і кульмінація кризи (травень-серпень 1998 р) У травня макроекономічна ситуація у Росії з початку різко погіршуватися Котирування державних цінних паперів стрімко падали, певний вплив на такий розвиток подій у Росії надали подальше зростання політичної й економічній нестабільності в Азії (ситуація у Індонезії й Індії, новий виток кризи у Південній Кореї, Таїланді та інших.), і навіть очікування підвищення відсоткові ставки Федеральній резервній системою, що підвищило б привабливість капіталовкладень у американські цінних паперів. Однак понад важливе значення мали, очевидно, внутрішні російські події. Найважливішими подіями їх дали негативні сигнали фінансовим ринків були следующие.

У червні серйозно знизилися міжнародні кредитні рейтинги Росії і близько низки російських банків та компаній. Масовий висновок коштів інвесторів з фінансових ринків після зниження російських кредитних рейтингів призвів до новому підвищенню у другій половині червня відсоткової ставки по ДКО, яка перевищила 50%.

Важливим обставиною було протистояння Міністерства фінансів України й за Центральний банк РФ. Суть конфлікту в тому, що Мінфін до літа 1998 р. став систематично затримувати повернення ЦБР заборгованості, возникавшей при погашенні Банком черговий серії ДКО. Заборгованість Мінфіну перед ЦБР у липні сягала 12- 13 млрд. крб. Через війну ЦБР 21 липня заарештував рахунки Мінфіну. Проблему було врегульовано лише за кілька днів через, як Міністерство фінансів зобов’язалося не затримувати погашення боргу по ДКО понад шість дней.

Спільно що відбулися події призвели до того, що з 3 серпня процес придбав некерований характер.

Поруч із панікою на валютному ринку почався банківська криза. Він був спровокований погіршенням ситуації на фінансові ринки і натомість жорсткої Грошової Політики першого півріччя 1998 р.: грошова база на 1 вересня скоротилася порівняно з значенням початку року в 3,5%.

Підбиваючи підсумки останніх місяців перед кульмінацією кризи, слід відзначити, що головні чинники, які дозволили Росії у серпні уникнути девальвації рубля, з’явилися, на погляд, відсутність підтримки антикризової програми уряду із боку Державної думи й обсяг допомоги з боку МВФ.

Курс долара, попри спроби ЦБР стримати його зростання, піднявся на 11%. Спроби захистити карбованець з допомогою валютних інтервенцій були великої помилкою ЦБР, що послужила важливий чинник обвалу рубля наприкінці серпня — початку вересня 26 серпня ЦБР, витратить значні запаси резервів при низькі ціни долара, призупинив торги на невизначений термін. Чотирьохмільярдний кредит МВФ, виданий у липні і повністю направлений замінити поповнення резервів, була майже повністю витрачено за чотири тижня, і вимушена девальвація, нарешті, було здійснено 17 серпня з великим опозданием.

17 серпня 1998 р. агентство Moody’s Investor Servicesпонизило рейтинг Росії з зобов’язанням в іноземній валюті з В1 до В2. Це моментально викликало додаткове зниження цін на валютні облігації Міністерства фінансів РФ, котирувалися на зовнішніх ринках лише на рівні 170% годовых.

Підсумовуючи, виділимо найважливіші економічні наслідки фінансового кризи у России:

— зниження довіри як зовнішніх, і внутрішніх інвесторів до правительству;

— закриття як зовнішніх, і внутрішніх джерела фінансування дефіциту державного бюджета;

— криза вітчизняної банківської сектора, обумовлений як втратами на фінансові ринки, а й самотужки фактом ліквідації основного і взаємозалежних джерел отримання доходівринку ГКО-ОФЗ, загострить криза платежів; - обвал російському ринку акцій призведе до подальшого зниження можливостей російських підприємств із залучення інвестицій; - очікуваного збільшення ділову активність в нафтогазовому та інших экспортоориентрованных секторах економіки завдяки девальвації може статися, оскільки за умов загострення бюджетної кризи держава постарається вилучити все додаткові прибутку на рахунок простроченої заборгованості бюджет;

— здатність низки вітчизняних імпортозамісних галузей швидко наростити випускати продукцію, скориставшись різким падінням реального курсу карбованці і відповідним зниженням конкурентоспроможності імпортних товарів, визначатиметься рівнем майбутньої инфляции.1.

Глава3. Вплив кризи 1997;1998 рр. на економіку Кыргызстана.

3.1. Стан Киргизстану за 1991;1998 гг.

1991;1998 — почали важкими для економічних випробувань, коли реформувати довелося за умов економічної кризи. Неефективна економіка Киргизстану — спадщина радянських часів. при цьому у неї однією з «аутсайдерів» серед економік союзних республік. Економічний криза, розрив сформованих економічних зв’язків в союзному народногосподарському комплексі, помилки у процесі реформування зумовили падіння производства.1.

Таблица1. Індекси споживчих цін, і темпи зростання номінальних грошових доходів у країн СНД (1992 р. до 1991 р., в %).2 | |Споживчі |Середньодушовий | | |ціни |дохід | |Азербайджан |12,1 |5,0 | |Вірменія |9,0 |2,8 | |Білорусь |11,6 |8,2 | |Казахстан |10,7 |6,7 | |Киргизстан |11,9 |4,3 | |Молдова |12,1 |4,9 | |Росія |15,7 |7,5 | |Таджикистан |10,1 |3,4 | |Туркменістан |8,7 |7,1 | |Узбекистан |5,1 |5,2 | |Україна |12,5 |— |.

У 1991 р. розробили новий економічний курс, основними напрямами якого явились:

1. Нова аграрна політика: створення соціальної інфраструктури розвитку малого промислового підприємництва в селі, стабілізація економічного становища найбільш пасивних і найменш пристосованих до ринку верств сільського населения.

2.Пересмотр законодавчих та інших нормативних актів республики.

3. Приватизація малих акціонерів та малих предприятий.

4. Встановлення економічних, гуманітарних і розширення політичних відносин із розвинені країни Заходу і Востока.

5. Перегляд всієї колишньої кадрової політики, зокрема й існуючої системи підготовки середньої школи до высшей.

6. Створення кредитно-фінансових установ, орієнтованих ринок цінних бумаг.1.

Особливо «критичними» були 1991;1995 рр., коли ВВП щорічно падав, а рівень інфляцій досяг чотиризначної. У результаті до 1996 р. економіка країни з основним показниками (ВВП, національний дохід) виявилася лише на рівні початку 1970;х рр., тобто. відкіт на 25 років як розв’язано (див. Мал.1). 1991;1995 рр., сутнісно, стали роками й не так економічної реформи, скільки відчайдушною і, на жаль, невідь що успішної боротьби з економічним кризисом.

Рис. 1.

Спроба за умов кризи прискорити реформу, у хоч би що стало, виявилося зовсім правильної політикою. Тому «процвітали» й не так в здійсненні економічної реформи, як у руйнуванні реальної економіки. Фактично, швидкого реформування (навіть у організаційному і правовому плані) вдається, інституціональне формування вільної ринкової відкритої економіки охопило практично 10 років, хоча все компоненти новою економічною системи отримали завершення. Питома вага тіньової економіки ВВП становив: в 1993−3,2%; 1994;го — 6%; в 1995 — 8,4%; 1996;го — 9,4%; 1997;го — 10,3%; 1998;го — 11,9%;. Але ці дані явно і значно занижены.

За цей період значно змінилося співвідношення державного устрою і приватного секторів економіки. Кількість державних підприємств (без підприємств сільського господарства) скоротилася з 3,9 тис. 1994;го, до 1,1 тис. — 1998;го. Їх частка у виробництві ВВП зменшилася з 17,9% 1994;го, до 3,4% - в 1998.1.

Вибухнув криза економіки та всієї системи грошово-кредитних і фінансових відносин поставив за головний завдання здійснення грошово-фінансової стабілізації. Потрібно було робити політику, яка забезпечувала б стійкість національної валюти, надійність банків та всієї кредитно-банківській системи, бездефіцитність госбюджета.

У Киргизстані у травні 1993 р. було запроваджено своя національної валюти — сом. Після запровадження національної валюти у травні 1993 р. становище почав змінюватися в цю справу під впливом жорсткої монетаристської політики і деяких успіхів у розвитку економіки. Рівень інфляції становив 1994 р, — 187,2%, 1995 р. — 131,9%, 1996 р. — 114,8%.

Досягнення порівняно низького рівня інфляції 1997 р. при щодо стабільному обмінному курсі сома була як встановлення грошово-фінансової стабілізації. Проте, радіти довелося недолго.2.

Якщо казати про стані реальної економіки (виробництва), то 1991; 1995 рр. дійсно виявилися роками її руйнації, а 1996;1998, за рідкісними винятком, стали роками використання те, що збережено і зламано. 1996;1998 рр. залишилися роками стагнації, хоча статистика (таблиця 1) говорить про зростання загалом. Що Спостерігається зростанняце результат досягнуто не стабільної роботи економіки з всіма її галузями і виробництвами, а «громоотводных» зусиль особистих господарств (головною годувальниці населення) й у окремі роки одиничних результатів промисловості (якщо торкнуться виробництва матеріальних благ).1.

У 1995;1998 рр. зовнішній борг ріс інтенсивно: у середньому 1,5 разу по відношення до попереднього року, тоді як державний зовнішній борг збільшувався понад 140 млн. дол. за період 1994;1998 рр. Приватний зовнішній борг дорівнював 381,4 млн. дол. наприкінці 1998 р. Основну частку зовнішнього боргу становлять міжнародних організацій — близько сорока% загального зовнішнього боргу кінці 1998 г. 2.

3.2. Вплив Финансового кризи Росії 1998 року в Кыргызстан.

Розвиток макроекономічної ситуації у 1998 р. відбувалося під впливом світової кризи, переважно через дестабілізацію економіки Россі, і навіть активізацію раніше накопиченого внутрішнього потенціалу. Різке погіршення ситуації на фінансовому ринку Росії, наступне загальне погіршення обстановки в економіки загалом вплинув стан платіжного балансу Киргизстану, призвело до зниження довіри до банківської системи. І як слідство сприяла різкого зниження темпів економічного зростання з 9,9% 1997 р. до 2,1% 1998 р. Інфляція становила 16,85%, девальвація обмінного курсу 69,1% рівень міжнародних резервів скоротився до 2,5 місяці, дефіцит рахунки поточних операції досяг 22,5%, дефіцит державного бюджету становив 3%, і з урахуванням ПГИ — 10% до ВВП.1.

[pic].

За обсягом експорту й імпорту (як і суммарно-денежном, і у натурально-физическом вираженні) Росія для Киргизстану була й залишається однією з основних стратегічних партнерів і довгострокових партнерів, і легковажно було припустити, що фінансову кризу до не позначиться на фінансах Кыргызстана.2.

Негативні впливу фінансової кризи 1998 року найгостріше були пов’язані з наслідками кризи у же Росії та набрали следующем:

. зниження обсягів експорту, зокрема з Росією; на збільшення обсягів імпорту, зокрема з России;

. спад виробництва на підприємствах, що з російськими, і супутнє цьому уповільнення темпи зростання виробництва, у цілому, і навіть погіршення виробничо-фінансових зв’язків кыргызских і російських підприємств як наслідок збоїв у роботі платіжної системы;

. зростання потреб у твердої валюти у зв’язку з зростанням загального обсягу імпорту, зокрема із Росії (у зв’язку з переходом у розрахунках із російськими, підприємствами на тверду валюту);

. загальне попиту інвалюту у зв’язку з психологічним впливом фінансової кризи у Росії негативними очікуваннями населення щодо погіршення фінансової ситуації у республіці на найближчу перспективу, відтак — триваюче із серпня 1998 року падіння обмінного курсу нацвалюты;

. зниження рівня золотовалютних резервів Національного банка.

Кыргызской Республіки, обсягу грошової бази й грошової массы;

. відтік внесків населення з банківської системи, посилення доларизації економіки, погіршення умов інвестування на економіку й, особливо, до реального сектора (насамперед, внаслідок подальшого зростання відсоткові ставки на кредити комерційних банков);

. погіршення фінансового становища комерційних банків республіки до результаті відпливу вкладів населення і побудову зменшення рівня ликвидности;

. різке зростання дохідності за державними казначейським векселях, зниження намічених обсягів їх випуску і погіршення умов фінансування дефіциту державного бюджета.1.

Фінансовий криза у Південно-Східній Азії на економіці Киргизстану настільки не дуже позначилося. Це вкотре показує нам, хто нам основний економічний партнер, від долі якого дуже залежна наша власна судьба.1.

3.3 Уроки Кризиса.

З метою подолання негативних впливу фінансової кризи 1998 року, Урядом Киргизстану було прийнято «Програма подолання кризових проявів економіки і підвищення стійкості фінансової системи Кыргызской Республіки», куди входили в себя:

. жорсткість бюджетних операцій на відповідність до зміненим наявністю зовнішніх й міністр внутрішніх ресурсов;

. переглянутий бюджету на 1999 рік у відповідність до зміненій зовнішньоекономічної ситуацией;

. заходи зниження дефіциту торгового балансу, зокрема, зниження обсягів імпорту і збільшення обсягів экспорта;

. заходи для посилення фінансової дисципліни стосовно підприємств і закупівельних організацій, мають заборгованість по налогам;

. створення сприятливих умов підприємствам, орієнтованим експорту, особливо який виконує продукцію сільського хозяйства;

. повне виконання своїх зобов’язань за державними цінних паперів задля забезпечення стабільності розвитку фінансового рынка;

. банкам дозволено використовувати обов’язковий фонд резервирования;

. з боку Національного банку Кыргызской Республіки вироблялося надзвичайне кредитування комерційних банков;

. банки, вони виявилися межі банкрутства, було передано під управление.

Національного банку України Кыргызской Республіки людям чи продані іншим лицам.1.

Аналіз стану економіки показує, що ніхто після спаду 1998 р. спостерігається хоч і не дуже, але важливе для республіки пожвавлення економічної діяльності. Помітно увеличившееся виробництво валовий продукції сільського господарства і промисловості при незначному зниженні обсягів роздрібного товарообігу визначило загальної тенденції зростання індексу економічної активності, розрахованого як середньозважена величина темпи зростання окремих галузей, найбільше визначальних динаміку ВВП і доступних оперативному статистиці (промисловість, сільське господарство, роздрібний товарооборот).

Але тут важливіше не самі показники, які якісне наповнення. Девальвація сома і підвищення конкурентоспроможності промисловості дали вітчизняним виробникам унікальний шанс із завоювання ринків. Активізувалося виробництво споживчих товарів для внутрішнього використання, що, звісно, позитивним моментом.

Однією з основних причин, перешкоджали промисловому зростанню 1999;го р., був малий обсяг інвестицій. Фундаментальна проблема для республіки — це навіть іноземні інвестиції. За умов залучення національних заощаджень і трансформування в інвестиції, що повинно бути першим етапом, іноземні інвестиції приходитимуть другого етапу. Основна проблема — це національні заощадження. Чинники, що впливають національну норму заощаджень, — найважливіший питання довгострокових розвитку кыргызского ринку. Розмір організованих заощаджень і внески населення в цінні папери дуже незначительны.

Важко не звернути увагу до стійке зростання у спільній грошовій масі депозитів в іноземній валюті. Ми вважаємо, що більший обсяг перебуває в населення готівковому вигляді. Основною причиноюнедовіру населення до держави і банківської системи в целом.

Є й інші причини, що перешкоджають трансформуванню заощаджень в інвестиції: слабкість захисту прав власності і непрозорість компаній, низьку якість менеджменту і бухгалтерського обліку. Відсутність інвестицій вкрай негативно позначиться до зростання реального ВВП, що намітився за останній год.

Починаючи приблизно з 2-го кварталу 1998 р, чітко простежити зворотний зв’язок між динамікою відсоткові ставки і динамікою виробництва Зростання ціни ресурсів супроводжувався спадом в виробничому реальному секторі економіки. І, навпаки, зниження відсоткові ставки початку 1999 р супроводжувалося підйомом виробництва. Ця зв’язок не простежується до середини 1998 р Причиною даного ефекту, швидше за все, є девальвація сома у другій половині року, і навіть подальше для цього різке зменшення грошових агрегатів. Штучно завищений курс сома, який зашкодив проведенню дієвою монетарної політики, але ж час був наслідком цієї політики, знизився до свого реального уровня.

Отже, зростання темпів ВВП, що намітився у другому півріччі 1999 р., вселяє сподівання наступний зростання виробництва. Та попри все оптимізмі потрібно враховувати, що з наступного зростання необхідні низькі ставки відсотка, стимулюючі інвестиції. Що стосується, якщо грошова маса буде випущена з тих жорстких рамок, у які її була загнана, ставки можуть зберегтися на низькому уровне.

Аналіз по 22 країнам, як мерехтливим і перехідним, і індустріальним, показав, що, попри періоди шокову терапію, високої інфляції і валютної нестабільності, найвищий рівень відсоткові ставки у яких по найбільш ризикованим комерційних кредитів не перевищував 24%. У нашої республіці відсоткові ставки за кредитами у протягом трьох років варіювали загалом від 35 до 55% і початок 4-го кварталу 1999 р. становили 49%.

У Киргизстані одне із найбільш низьких у світі рівнів монетаризації (частка грошової маси ВВП). На початок 1999 р. він становив 12,7% ВВП. Для порівняння у Росії початку листопада 1998 р. він становив 16−17% ВВП. У країнах «великої сімки «рівень монетаризації економіки середньому становить 55−100%, у що розвиваються — 40−60%. У 1995;1999 рр. Нацбанк Киргизстану внаслідок жорсткої Грошової Політики створив штучний дефіцит грошової маси. За такого дефіциту країни стало «мало грошей ». Загострилася залежність від іноземних інвестицій, ще більше проблемними стали бюджет і податки. Дефіцит грошових ресурсів змусив підтримувати штучно високі відсоткові ставки При спекулятивних оттоках іноземного капіталу ринок відчував гострий шок.

Зауважимо, що абсолютна більшість країн із значно більше високим рівнем монетаризації ВВП характеризується сприятливішим поєднанням рівнів інфляції та зростання, ніж Киргизстан Ми ж підтримку цього рівня одразу на порозі 15−20% є чи не єдиним засобом стримування інфляції. Проте, хоча рівень монетаризації з нашого республіці украй низький, порівнювати наше становище прямо пов’язана з розвиненими чи розвиваються, з виробничими потужностями і позитивним торговим балансом, нецелесообразно.

Дефіцит грошової маси почасти виправданий відсутністю будь-яких чинників, що впливають на інфляційні процеси. Тому ми зіштовхуємося так низький рівень реального доходу під час введення більш м’якої грошової политики.

Отже, республіки спостерігаються штучний дефіцит грошей до економіці, високі відсоткові ставки, довготерміново низька доларовому вираженні зарплата і тяжкий для перехідною економіки податковим пресом, що зростає борговий тягар, не мобилизуемые доларові резерви населення. Усі ці чинники формують глибоку залежність стану ринку Киргизстану (і найбільш можливості модернізації економіки) від приходу нею іноземних денег.

Економічне зростання у реальному секторі може бути зв’язаний тільки з припливом інвестицій у країну. Проте реальна оцінка балансу позитивних і негативних тенденцій це не дає приводу очікування радикального збільшення темпи зростання економіки короткостроковій перспективе.

Наскільки стійкий певне піднесення — залежатиме з розвитку економіко-політичної ситуації. Проте, основні елементи для стабільного зростання ми маємо й у у середньостроковому періоді піднесення економіки неизбежен.1.

Заключение

.

З проведеного дослідження ми зробили такі висновки, узагальнення і практичні рекомендации:

Фінансовий криза розглядається непросто як хронологічний процес, бо як економічне явище, що цілком можна запобігти й у разі її наступу подолати його з мінімальними потерями.

Еволюція фінансових криз показує, що воно розвивається не без допомоги економік, основу яких може бути їхнього розходження полягає чи ж неефективність состояния.

Ми вважаємо, що економічні причини кризи слід не лише у економіці, а й у моралі, психології, загальному погляді життя представників вищого ешелону політичної влади, за нехтування до такого основному чиннику економічного життя, як довіру людей, до свого держави і уряду. У остаточному підсумку все — спільний економічний клімат, відторгнення чи успіх реформ, стійкість грошово-фінансової системи, бюджет і податкових надходжень, виробництво, інвестиційний процес, соціальна стабільність тощо., тобто. істотно впливає на виникнення фінансових криз й уміння адаптації національних економік до зовнішніх шоків і потрясінь. Марно не рахуватися і ступінь довіри громадян які встановилися навколо них умов життя, їх очікуванням нового удару власті: конфіскації заощаджень, різкого падіння чи невиплату зарплати, спалахи некомпенсируемой інфляції і т.д.

Знаходячись у стані нестабільності Киргизстан, відчув вплив фінансової кризи, завдяки Росії. Вплив російської кризи позначилося на експорті й імпорті, на платіжного балансу, на курсі сома і відповідно на економічний стан держави. Наприклад: Зниження темпів економічного зростання з 9,9% 1997 р. до 2,1% 1998 р. Інфляція становила 16,85%, девальвація обмінного курсу 69,1% рівень міжнародних резервів скоротився до 2,5 місяці, дефіцит рахунки поточних операції досяг 22,5%, дефіцит державного бюджету становив 3%.

Отже останнє десятиліття ХХ століття — це роки економічних випробувань для Киргизстану, коли вибухнув світової фінансову кризу відкинув економіку й зарплату націй тому, надавши в такий спосіб негативний вплив на результативність економічних реформ страны.

Проте, попри труднощі, процес структурної перебудови в КР йде, іде процес нового порядку адаптацій економічного життя в зовсім інших умовах, та поступово накопичуються сили задля подолання наслідків економічної кризи, і складається база для реального економічного подъема.

Глоссарий.

Валютна інтервенція — втручання центрального банку операції у валютний ринку з єдиною метою на курс національної валюти у вигляді купівлі-продажу іноземної валюты.

Валютні резерви — перебувають у власності країни міжнародновизнані кошти платежу, призначені покриття короткоі середньострокових дефіцитів зовнішнього платіжного балансу і за забезпечення, пов’язаних із цим заходів контролю над зміною курсу власної валюты.

Девальвація — зменшення курсу національної чи міжнародної (регіональної) грошової одиниці проти валютами інших государств.

Інфляція — (від латів. «здуття») — знецінення грошей до результаті перевищення кількості грошових знаків, що у зверненні, над сумою товарних цен.

Платіжний баланс — співвідношення всіх грошових надходжень через межі і різних платежів зарубіжних країн за певного періоду чи певний момент.

Рецесія — щодо помірковане, некритичне падіння ділової активності, виробництва, уповільнення темпів економічного зростання, зазвичай обумовлений як послідовне зменшення реального валового національного продукта.

Вільно плаваючі валютні курси — Валютні курси, які фіксуються і, отже, можуть підвищуватися і знижуватися залежно попиту на іноземної валюти і його предложения.

Фіксований валютний курс — закріплений в в односторонньому порядку чи міждержавними угодами курс валюти, вільне підвищення чи зниження якого допускается.

1. Журнал «Банківський Вісник» № 10, 1998 г.

2. Журнал «Питання Економіки» № 11, 1998 г.

3. Журнал «Світова економіка і впливові міжнародні відносини» № 4,1, 1999 г.

4. Журнал «Ринок Капіталів» № 2, 2000 г.

5. Великий економічний словарь/под ред. Азрилиян О. Н М.: Інститут нової економіки 1999 г.

6. Борисов Г. Б. Великий економічний словник. — М.: Книжковий Світ, 1999. -.

895 с.

7. Булатів О.С. «Економіка» М., 1996 г.

8. Койчуев Т. Пострадянська перебудова: Теорія, ідеологія, реалии/ЦЭиСР при МВ КР. БФЭА — Б.: Илим, 1999 г.

9. Міжнародне економічне відносини. Підручник для ВУЗов/Е.Ф. Жуков,.

Т.И. Канаева, О. Т. Литвиненко та інших.: під ред. Жукова-М.: ЮНИТИ-ДАНО,.

1999 р. 10. Словник сучасної економічної теорії Макмілана. -М.:ИНФРА-М, 1997.;

608 з. 11. Універсальний навчальний економічний словник. Ростов на Дону.: Феникс,.

1996, 576 з. 12. Флорес М. М., Попов В. В. «Азіатський вірус чи Голландська болезнь?».

Теорія і подальша історія валютних криз у Росії та інших. країнах. Академія народного господарства в часи уряду РФ.-М.: Вид-во «Річ», 1999 р. 13. Економіка Киргизстану останніх років ХХ століття. — Б.: ЦэиСР при.

МВ КР, 2000 р. 14. Економіка Киргизстану: реалії і: Науково-практичний семінар (червень 2000 — квітень 2001 г.)/под ред. Рахматова А., Турсуновой.

З., Лайлаевой Еге. — Б. 2001 р. 15. Проблеми грошово-фінансової стабілізації в Киргизстані. (Кумсков.

В.І.) internet 16. internet idd=17&back=9 17. internet 18. internet.

———————————- [1] Великий економічний словарь/под ред. Азрилиян О. Н М.: Інститут нової економіки 1999. [2] internet [3] Борисов Г. Б. Великий економічний словник. — М.: Книжковий Світ, 1999. — 803 с.

[4] internet [5] Флорес М. М., Попов В. В. «Азіатський вірус чи Голландська хвороба?» Теорія і подальша історія валютних криз у Росії та інших. країнах. Академія народного господарства в часи уряду РФ.-М.: Вид-во «Річ», 1999 З. 17−27 [6] internet [7] internet 1 internet 1 internet 1 КРИЗА ФІНАНСОВИХ РИНКІВ У ТА РОЗВИТКУ КРАЇНАХ П. Мозиас// СВІТОВА ЕКОНОМІКА І МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ, 1999, № 1, з. 38−47 [8] КРИЗА ФІНАНСОВИХ РИНКІВ У ТА РОЗВИТКУ КРАЇНАХ П. Мозиас// СВІТОВА ЕКОНОМІКА І МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ, 1999, № 1, з. 38−47 1 КРИЗА ФІНАНСОВИХ РИНКІВ У ТА РОЗВИТКУ КРАЇНАХ П. Мозиас// СВІТОВА ЕКОНОМІКА І МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ, 1999, № 1, з. 38−47 1 З. Синельникова, З. Архипов, З. Дорбышевский, З. Баткибеков, И. ТрунинІнститут Економічних проблем перехідного периода//Вопросы кономики № 11, 1998 З. 36. 1 Економіка Киргизстану: реалії і перспективы: Научно-практический семінар (червень 2000 — квітень 2001 г.)/под ред. Рахматова А., Турсуновой З., Лайлаевой Еге. — Б. 2001 С. 4 2 Булатів О.С. «Економіка» М., 1996 р. стр. 251 1 Економіка Киргизстану останніх років ХХ століття. — Б.: ЦэиСР при МВ КР, 2000 З. 8 1 Економіка Киргизстану: реалії і: Науково-практичний семінар (червень 2000 — квітень 2001 г.)/под ред. Рахматова А., Турсуновой З., Лайлаевой Еге. — Б. 2001 С. 4 2 Проблеми грошово-фінансової стабілізації в Киргизстані. (Кумсков В.І.) internet 1 Економіка Киргизстану: реалії і: Науково-практичний семінар (червень 2000 — квітень 2001 г.)/под ред. Рахматова А., Турсуновой З., Лайлаевой Еге. — Б. 2001 С. 6 2 Економіка Киргизстану останніх років ХХ століття. — Б.: ЦэиСР при МВ КР, 2000 З. 22 1 Економіка Киргизстану: реалії і: Науково-практичний семінар (червень 2000 — квітень 2001 г.)/под ред. Рахматова А., Турсуновой З., Лайлаевой Еге. — Б. 2001 С. 32 2 Койчуев Т. Пострадянська перебудова: Теорія, ідеологія, реалии/ЦЭиСР при МВ КР. БФЭА — Б.: Илим, 1999 З. 202 1 ttp://internet 7&back=9 1 Койчуев Т. Пострадянська перебудова: Теорія, ідеологія, реалии/ЦЭиСР при МВ КР. БФЭА — Б.: Илим, 1999 З. 202 1 ttp://internet 7&back=9 1 У. Недавин, Т. Ахматов Инвестиционно-консалтинговый Центр «BNC"//Рынок Капіталів № 2, 2000 З. 4 -7.

———————————- [pic].