Маахстріхська угода, новий етап західноевропейської інтеграції

Мінестерство освіти України.

Київський Державний Економічний Університет.

Кафедра Міжнародних відносин.

Р Є Ф Є Р, А Т на задану тему :

" Маахстріхська угода, новий етап західноевропейської інтеграції. «.

студента 7 групи.

3 курсу ФЕФ.

Вертелецького Д. Б.

До і ї в — 1 9 9 6.

У 1991 році країнами ЄС приймається Маастріська угода, суть якої характерезує якісно новий етап в еволюції ЄС. На основі зазначеної догоди передбачається створення економічного та валютного союзу, який має наметі: усунути ще діючі обмеження вільного руху капіталів в Португалії та Греції. Країни ЕC орієнтуються на прийняття заходів щодо стабілізації грошової системи й закріплення бюджетної дісципліни, хоча проведення економічної, грошової й валютної політики залишається прирогативою окремих країн; створити Европейський валютний інститут, який має готувати документи, заходь та інструментарій для проведення із 1999 року єдиної грошової та валютної політики; створити Европейський центральний банк 1999;го році, який разом із Центральними банками держав-членів становить Европейську систему центральни ;

Алі новий рівень економічної інтеграції може бути досягнений лише за умови, що країни-учасниці відповідають деяким принциповим крітеріям: стабільність цін, коли середньорічний рівень інфляції не перевищує відповідного рівня в трьох країнах із найкращими показниками й вцілому не якщо вищий за 1,5%; внутрішній борг країни не перевищує 60% ВВП, а зовнішній — 3%; збалансованість процентних ставок, коли їхнього середньорічний рівень в окремій стране не перевищує відповідного рівня в країнах із найкращими показниками й вцілому не якщо вищий за 20%; стабільність валютних курсів, коли валюта окремих країн не девальвується без згоди інших країн-учасниць й має відповідати норм ЄС ;

Зауважимо, що на данний момент цім нормам відповідають лише ФРН, Франція та Люксимбург .

Згідно із Маастіською угодою значно посилюється політична взаємодія країн ЄС. Формується політичний союз із такими завданнями: провадити загальну зовнішню політику та політику в галузі безпеки; посилювати роль Європарламенту; провадити загальну політику в галузі юстиції та зовнішніх справ ;

У цілому підводячи ризику под сорокарічним перерозподілом цілей та завдань ЄС, Маастріська угода надала Союзу таких функцій: Створення та управління єдиною валютою. Координація та контроль у проведенні єдної економічної політики. Заснування та захист Єдиного ринку на засідках вільної та справедливої конкуренції. підтримання рівності із певним перерозподілом коштів між багатими та бідними регіонами. Підтримка законності та правопорядку. Визначення й розвиток фундаментальних прав й свобод окремих громадян. Управління зовнішньою політикою, включаючи всю галузь закордонних справ й політики безпеки. Формування спільної оборонної політики .

як реальність формується конфедеративне співтовариство держав, що мають Єдиний парламент та уряд, об'єднане громадянство (поряд із національним), єдину економічну й соціальну політику із координацією зовнішньоекономічної діяльності всіх країн учасниць .

Алі у процесі західноевропейської інтеграції виявилися внутрішні та зовнішні суперечності .

Головною причиною внутрішніх суперечностей є нерівномірність госрподарського розвитку та диспропорції економічної структури за теріторією, котрі доцільно розглядати в трьох аспектах :

1) із точки зору різниці в ресурсному потенціалі та розвитку окремих країн ЄС ;

2) у межах економік кожної країни .

3) за регіонами Європи .

Різниці в наявності й стані ресурсного потенціалу, структурі, темпах та ріівнях економічного розвитку спричинили появу до ЄС двох груп країн — економічно сильних (ФРН, Франція, Італія, Великобританія та ін .) й економічно відносно слабких (Ірландія, Іспанія, Португалія, Греція) .

Найбільші диспропорції в межах національних економік притаманні Італії (високорозвинена північ та менш розвинутий південь), Великобританії (відносна економічна відсталість Північної Ірландії та Уельсу), Франції, Іспанії, Португалії .

Згадані диспрпорції формують нерівномірний економічний розвиток Західної Європи вцілому: найбільш розвинені ройони ЄС за величиною ВВП на душу населення у 6 разів превищують відсталі. Існує поділ на багату північ та бідний південь. У бідних регіонах найвищий рівень інфляції, безробіття наявні аграрні проблеми .

Функціоування ЄС як інтеграційного угрупування із єдиною наднаціональною системою управління породжує нову групу суперчностей: диспропорції регульованої та ринкових сфер; суперечності між національними та над національними органами. Актуальними для ЄС залишаються інстуціональні проблеми інтеграції: демократичний контроль над політикою ЄС, розподіл повноважень та функцій між органами ЄС, політика щодо прийняття нових членів .

Список використаної літератури .