Гроші та грошові реформи Росії в період 1895-1924 року

Гроші та грошові реформи Росії в період 1895 — 1924 року.

.

.

План.

Походження грошей.

Види грошей.

Походження грошей Гроші існують, недавно, як й людська цивілізація протягом століть гроші постійно змінювались й сьогоднішній їхнього стан не є завершальною й остаточною стадією їхнього розвитку.

Роль грошей із давніх часів привертала увагу вчених. Однак, як справедливо помітив в середині минулою сторіччя англійсь київ прем'єр-міністр У. Гладстан, «навіть кохання не зробило стіль кох людей дурнями стільки роздуми із приводу сутності грошей» .

В економічній літературі розглядаються два підходи до похо дження грошей раціоналістична та еволюційна концепції.

Перша пояснює походження грошей як підсумок догоди між людьми котрі впевнились у бо для руху вартостей в міново му обороті необхідні спеціальні інструменти. Згідно із другою — гроші з’явилися в результаті еволюційного процесу, який поза у леї людей призвів доти, що деякі предмети виділилися з загальної маси й посіли особливе місце.

Гроші виділилися із товарного світу й протистоять йому. як що товари знаходяться в сфері обігу тимчасово, то гроші з постійним її учасником.

Гроші, що розвинулись із товару, продовжують, залишатися товаром, який відрізняться від всього іншого товарною світу своїми специфічними властивостями Будучи особливим товаром гроші можуть виразити вартість, в ціні як звичайний товар. Вони виражають всю нескінченну різноманітність товарів у вигляді фіксованих мінових пропорцій. Там впливають ринкові умови й держава. У грошах виражає свою вартість будь-який товар й із них можна придбати коли завгодно й котрі завгодно продукти роботи. Будучи товаром товару, гроші виступають як загальний товар.

Загальний товар категорія національної економіки. У світовому господарстві загальний товар має відповідну форму існування як універсальний товар. Сфера діяльності грошей по ширюється на світовий ринок.

Суспільна корисність грошей полягає до того, що смердоті опосередковують рух товару між виробниками й споживачами, обслу говують рух капі галу.

Значення грошей, їхнього місце в економічний системі полягає до того, що гроші виступають в якості реального зв’язку між това ровиробниками. Вони дозволяють визначити ефективність функціонуванні господарського механізму.

Процес еволюції та становлення грошей представляє собою розвиток форм вартості, тобто розвиток мінової вартості.

Перша форма — проста, чи випадкова форма вартості власе тива низькому рівню розвитку продуктивних сил. При натураль ному господарстві надлишок продукції виникав лише періодич але, годину від години. Товари, котрі вироблялися в надлишку, випадково змінювали свою вартість через посередництво іншого товару (на приклад, одна вівця дорівнювала одному мішку зерна). Мінова вартість при такому обміні могла часто змінюватися в часі й просторі. Однак уже в цій простій формі вартості були закладені ос новини майбутніх грошей.

Повертаючись до нашого приклада, для скотаря вівця важ лива не як споживча вартість, а як вартість, що виявляється лише на ринку. Йому потрібна споживча вартість зерна. На ринку товар (в даному випадку вівця) шукає свого антипода й грає активну роль бо скотар прагне знайти збіжжя у обмін товару. Зерно служити формою вартості вівці, тобто пасивно відображає суспільну працю витрачену на вирощування вівці. Отже, зерно стає зовнішнім проявом суспільної роботи, тобто еквівален тому, й знаходиться в еквівалентній формі вартості.

Еквівалента форма вартості має наступні особливості:

• споживча вартість товару-еквіваленту (зерна) служити фор мою прояву своєї протилежності - вартості товару (вівці);

• індивідуальна праця, витрачена на виробництво товару-екві валенту (зерна), виражає свою протилежність — суспільну працю;

• конкретна праця, закладена в товарі-еквіваленті (зерні), слу жити формою прояву абстрактної праці.

Друга форма розгорнута форма вартості. З подальшим троянд поділом роботи й зростанням виробництва все понад продуктів товарів надходили на ринок. Один товар зустрічається при обміні із великою кількістю інших товарів-еквівалентів. Наприклад, один мішок зерна дорівнює:

одній вівці,.

одній сокирі,.

одному аршину полотна тощо.

Третя форма вартості - загальна, коли товар стає головною метою виробництва. Кожний товаровиробник за продукт своєї роботи прагнув отримати загальний товар, який потрібен усім. У зв’язку із такою об'єктивною необхідністю, із товарної маси стали виділятися товари, що виконують роль загального еквіваленту. Загальними еквівалентами ставали худорба, хутро, у племен Центральної Африки — слонова кістка. Однак в цій ролі товари загримувалися недовго, оскільки не задовольняли вимог товарно го обігу й за своїми властивостями не відповідали умовам еквівалентності.

В результаті розвитку обміну загальним еквівалентом протягом тривалого періоду стає один товар, здебільшого метав. Цей процес становлення товару, як загального еквіваленту, дуже складний й тривалий. Вій визначив появу четвертої форми вар тості — грошової, для якої характерні наступні риси:

— загальне визнання даного факту як покупцем, гак й продавши цем, тобто обидва суб'єкти не можуть відмовитися при обміні своїх цінностей на даний товар — гроші;

— наявність особливих фізичних властивостей у товару-грошей, придатності для постійного обміну;

— тривале виконання грошима ролі загального еквівалента.

Отже, цілком очевидним є висновок про ті, що гроші виник чи стихійно із обміну, а чи не за згодою сторін. У ролі грошей висту впали різні товари, але й более придатними виявилися дорогоцінні метали: золото й срібло.

Отже, гроші за своїм походженням — це товар. Виділившись з загальної товарної маси, смердоті зберігають товарну природу й мають тих ж сам дві властивості, що й будь-який інший товар: у лодіють споживчою вартістю (наприклад, золото в формі грошей може використовуватися як прикраса й задовольняти естетичні потреби людини) й вартістю, оскільки на виробництво товару-грошей (золота) витрачена певна кількість суспільної праці.

В тієї ж годину гроші, на відміну від звичайних товарів, є особливим товаром:

споживча вартість товару, що виконує роль загального еквіваленту аби подвоюється (крім конкретної споживчої вартості, смердоті мають загальну споживчу вартість, оскільки із їхнього допомогою людина може задовольнити будь-яку потребу);

вартість грошей має зовнішню форму прояву до їхнього обміну на ринку. Товар-гроші завжди можна обміняти на будь-який інший товар, необхідний власнику грошей. У тому годину, як вартість зви чайного товару прихована й виявляється в процесі обміну, коли товар продається на ринку.

Таким чином гроші — історична категорія, котра розвивається на кожному етапі товарного виробництва й наповнюється новим змістом, що ускладнюється з зміною умів виробництва.

Гроші розв’язали протиріччя товарного виробництва: між споживчою вартістю й вартістю. З появою грошей товарний світло поділився на дві частини: одна — товар-гроші, друга — усі інші товари. Споживча вартість сконцентрована із боці всіх товарів, а їхнього вартість — із боці грошей. Товари, котрі беруть доля в обміні, виступають як споживчі вартості. Гроші стають виразником цих споживчих вартостей всіх товарів через свою вартість.

Таким чином, особливість грошей полягає в наступному:

— гроші — це товар, що виділився стихійно;

— гроші — це особливий привілейований товар, який відіграє роль загального еквівалента;