Организация будівництва полносборного одноповерхового многопролетного промислового здания

РОСІЙСЬКА ЕКОНОМІЧНА АКАДЕМІЯ їм. Г. В. ПЛЕХАНОВА.

ІНЖЕНЕРНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ИНСТИТУТ.

КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ Й УПРАВЛІННЯ МІСЬКИМ СТРОИТЕЛЬСТВОМ.

Пояснювальна записка до курсовому проекту по дисциплине.

«Виробничий менеджмент».

Виконала: студентка IV курсу ИЭИ, грн. 7462 Муранова И.Д.

Керівник проекту: Едличка С.Ю.

МОСКВА 2002.

1. ЗАПРОВАДЖЕННЯ 3 2. ПЛАНУВАННЯ СТРОИТЕЛЬСТВА ОБ'ЄКТИ 4 2.1 Загальні засади 4 2.2 До основних рис об'єкта 4 2.3 Розрахунок параметрів календарного плану провадження цих робіт та мережевого графіка. 5 2.3.1 Визначення переліку та обсягів робіт 5 2.3.2 Визначення технологічної послідовності і методів виробництва робіт 6.

2.3.3 Розрахунки трудовитрат, витрат машинного часу, змінності і продолжительности.

робіт 9.

3. ПРОЕКТУВАННЯ СТРОЙГЕНПЛАНА ОБ'ЄКТИ 11 3.1 Загальні засади 11 3.2 Проектування стройгенплана об'єкта 12 3.2.1 До основних рис будівельного майданчика 12 3.2.2 Прив’язка монтажних кранів 12 3.2.3 Розрахунки й визначення небезпечних зон на будмайданчику 13 3.2.4 Визначення обсягів ресурсів, необхідних будівництва объекта.

13 — Визначення потреби у робочих кадрах для строительства.

13 — Визначення потреби у тимчасових будинках і сооружениях.

14 — Визначення потреби у воді 17 — Визначення потреби у электроэнергии.

18 3.2.5 Розташування основних елементів будівельного майданчика 19.

Організація будівельного виробництва мають забезпечувати цілеспрямованість всіх організаційних, технічних і технологічних рішень для досягнення кінцевого результату — набрання нею чинності об'єкта з необхідним якістю й в встановлені сроки.

Будівництво кожного об'єкта допускається здійснювати лише з основі попередньо розроблених рішень щодо організації будівництва й технології проведення робіт, що їх ухвалюватимуть у проекті організації будівництва й проектах проведення робіт. Склад і зміст проектних прийняття рішень та документації у проекті організації будівництва й проектах провадження цих робіт визначаються залежність від виду будівництва й складності об'єкта будівництва у відповідність до вказівками. Організація будівельного виробництва регулюється СНиП 3.01.01−85 «Організація будівельного виробництва». Дані норми і правил встановлюють загальні вимоги до організації будівельного виробництва з будівництві нових, і навіть розширенні та реконструкції діючих об'єктів (підприємств, будинків, споруд й їх комплексів), які мають дотримуватися усіма учасниками будівництва объектов.

Відповідно до СНиП 3.01.01−85 СЕЛ є складовою проекту для будівництва підприємств, будинків та споруд. Він розробляється як самостійна частина проекту, у якій знаходять найбільше відбиток організаційні умови будівництва. Проект організації будівництва є підставою задля розподілення капітальних вкладень з об'єктів, за термінами будівництва й обгрунтуванням кошторисної вартості строительства.

У цьому курсової роботі розробляється найважливіші складові проекту організації будівництва полносборного одноповерхового многопролетного промислового будинку: — стройгенплан; - мережевий графік виробництва работ.

Метою курсового проекту є й ознайомлення з методикою розробки таких документів СЕЛ, як календарний план виконання різних видів робіт на будівельної майданчику, графік руху трудових ресурсів немає і основних машин.

Під час розробки СЕЛ враховуються такі становища: — основою закладаються рішення, покладені в основу виборі майданчика на будівництво, пов’язані із застосуванням будівельних матеріалів, машин, механізмів, і навіть раніше узгоджені основні тези на будівельне проектування об'єктів; - СЕЛ повинен розроблятися з урахуванням застосування прогресивних форм і методів організації, планування та управління будівництвом про те, щоб терміни тривалості спорудження будинків не перевищували нормативних; - Має бути передбачене обмеження будівництва тимчасових будинків шляхом застосування пересувних, контейнерних і збірних-розбірних інвентарних будинків, споруд й механізованих установок, типових пристосувань та інвентарю, і навіть зменшення кількості і майданів складів на будівельної майданчику з допомогою монтажу конструкцій безпосередньо з транспортних засобів; - Вихідними матеріалами і розробити СЕЛ служать завдання проектування, технічні рішення, прийняті інших частинах проекту, дані инженерно-строительных пошуків, директивні терміни будівництва; - СЕЛ розробляється паралельно із розробкою будівельної частини проекту чи робочого проекту для ув’язування объемно-планировочных і конструктивних рішень з вимогами організації та технології будівельного производства.

ПЛАНУВАННЯ СТРОИТЕЛЬСТВА ОБЪЕКТА.

Загальні положения.

Елементами планування будівництва об'єктів є календарні плани проведення робіт і мережні графіки. Їх призначення — розробка й здійснення найефективнішою моделі організаційної і технологічного ув’язування робіт в часі та просторі на об'єкті, виконуваних різними виконавцями при безупинному і ефективне використання виділених трудових, матеріальних й технічних ресурсів із єдиною метою введення об'єкта в дію, у встановлені сроки.

Календарний план є складовою проекту організації будівництва (СЕЛ) й економіку проекту проведення робіт (ППР). Календарний план є модель будівельного виробництва, у якій встановлюють раціональну послідовність, черговість і продовжити терміни виконання на об'єкті. Мережний графік є мережну модель з розрахунковими тимчасовими параметрами. (Мережний моделлю називається графічне зображення процесів, виконання яких призводить до досягнення одній або кількох поставленої мети, із зазначенням встановлених взаємозв'язків між тими процессами).

Під час упорядкування календарного плану (та мережевого графіка) необхідно враховувати тривалість спорудження об'єкта, вони повинні перевищувати нормативной.

Характеристика основного будівництва объекта.

Возводимый об'єкт є одноповерховий, многопролетное, полносборное, отапливаемое промислову споруду, який зводять на два зміни з застосуванням самохідних стрілових кранів. Територія будівництва є промислову зону міста. Об'ємно-планувальні параметри об'єкта следующие:

Таблиця 1. Об'ємно-планувальні параметри об'єкта |Довжина будинку, м |72 | |Кількість прольотів |2 | |Ширина прольоту, м |24 | |Висота будинку, м (від позначки ±0,00) |19,2 |.

Несущими конструкціями є колони. Крок крайніх колон — 6 м, крок середніх колон — 12 м. Проліт шириною 18 м перекривається стропильной фермою СФ-1. Застосовується стрічкове засклення у двох рівнях, ділянки стін, що примикають до кутовим колонах — глухі протягом усього высоту.

Будинок зводиться з збірних елементів (збірні залізобетонні конструкції: колони крайні і середні, фахверки, підкранові балки, подстропильные ферми і стропильные ферми, стеновые панелі і кутові блоки; і навіть панелі остекления).

Розрахунок параметрів календарного плану провадження цих робіт і мережевого графика.

Календарний план виконується відповідно до вимогами СНиП 3.01.01−85* «Організація будівельного производства».

Термін будівництва відповідно до СНиП 1.04.03−85 «Норми тривалості будівництва й зачепила у будівництві підприємств будинків та споруд» дорівнює 15 месяцев.

Монтаж конструкцій виробляється з допомогою самохідних стрілових кранов.

При монтажі будинку використовується змішаний (комбінований) метод монтажу, застосування визначається необхідністю технологічних перерв між монтажем окремих видів конструкцій. Колони монтують окремим монтажним потоком, оскільки типове поєднання колон з фундаментами стаканного типу з замоноличиванием стику передбачає можливість установки на колони вышележащих конструкцій тільки після досягнення бетоном в стиках певної міцності. Підкранові балки, подстропильные ферми, стропильные ферми і плити покриття монтують комплексним методом щодо одного монтажному потоці. У цьому потоці при монтажі роздільним методом залишаються стеновые панели.

Отже, монтаж конструкцій будинку здійснюватиметься трьома монтажними потоками: монтаж колон, монтаж інших конструкцій каркаса, які спираються колони, монтаж стенового огорожі. Напрям монтажу — вздовж будинку (подовжній монтаж), у якому кран рухається по прольотам. Монтажний ділянку приймаємо за довжиною 72 м, а, по ширині — 24 м (один пролет).

Доставка будівельних конструкцій здійснюється автотранспортом. Монтаж здійснюється з попередньої розкладкою конструкцій, крім стропильных ферм, монтаж яких, у зв’язку з значними розмірами, виробляється «з колес».

Визначення переліку та обсягів работ.

Календарний план проведення робіт і мережевий графік складаються на період будівництва заводу електромонтажних заготовок. У період спорудження об'єкта виробляються такі види работ:

— підготовчі роботи; - земляних робіт; - пристрій збірних фундаментів; - монтаж колон і фахверков з закладенням стиків (I потік); - зворотна засипання пазух; - пристрій конструкцій II потоку; - пристрій конструкцій III потоку; - заповнення отворів воріт; - покрівельні роботи; - опоряджувальні роботи; - електромонтажні роботи; - роботи з облаштування промислової вентиляції; - сантехнічні роботи; - монтують устаткування; - благоустройство.

З іншого боку, протягом усього періоду будівництва вестимуться допоміжні роботи (невраховані у наведеному списку), які враховуються у календарній плані рядком «інші роботи». Завершується будівництво здаванням об'єкта в експлуатацію, що впливає у календарній плані рядком «здавання об'єкта» (тривалість 6 — 8 дней).

Визначимо кошторисну вартість робіт з зведенню объекта:

— площа споруди = 72 (48 = 3456 м²;

— вартість м2 = 300 $ (1 $ = 32 крб. 00 коп.).

— загальна вартість СМР = 3456 (300 $ = 1 036 800 $ = 33 177 600 руб.

Використовуючи даних про з приблизною структурі кошторисної вартості окремих частин будівлі і видів робіт, визначимо кошторисну вартість підготовчих робіт, робіт з заповнення отворів воріт, покрівельних, опоряджувальних, електромонтажних, сантехнічних робіт, робіт з влаштуванню промислової вентиляції, благоустрою і монтажу оборудования.

Обсяг земляних робіт та виконання робіт по зворотної засипанню пазух визначається м3.

Обсяг робіт з влаштуванню збірних фундаментів визначається шт.

А роботи з влаштуванню конструкцій I, II і III потоків містять у собі як виконання власне монтажу конструкцій, а й по електрозварювання і заделке стиків конструкцій. Вони виконуються комплексної бригадою, що з 8 людина (монтажники, зварювальники, бетонники). Обсяги цих робіт, трудовитрати, сменность і тривалість їх виконання визначаються по відповідним технологічним картам.

Дані розрахунків представлені у таблиці 3.

Таблиця 3. Розрахунок обсягів работ.

|№ |Найменування робіт |Обсяг робіт | |п/п| | | | | |Ед. |Кількість | | | |ізм. | | |1 |Підготовчі роботи |крб. |597 196,8 | |2 |Земляні роботи |м3 |2400,02 | |3 |Пристрій збірних фундаментів |крб. |1 990 656,0 | |4 |Монтаж колон і фахверков з заделкой|Из технологічної карти на | | |стиків |пристрій конструкцій I потоку | | |(I потік) | | |5 |Зворотний засипання пазух |м3 |2198,72 | |6 |Пристрій конструкцій II потоку |З технологічної карти на | | | |пристрій конструкцій II потоку| |7 |Пристрій конструкцій III потоку |З технологічної карти на | | | |пристрій конструкцій III | | | |потоку | |8 |Заповнення отворів воріт |крб. |1 924 300,8 | |9 |Пристрій покрівлі |крб. |1 990 656,0 | |10 |Оздоблювальні роботи |крб. |3 085 516,8 | |11 |Промислова вентиляція |крб. |1 094 860,8 | |12 |Електромонтажні роботи |крб. |1 360 281,6 | |13 |Сантехнічні роботи |крб. |2 952 806,4 | |14 |Благоустрій |крб. |1 260 748,8 | |15 |Монтаж устаткування |крб. |497 664,0 |.

Визначення технологічної послідовності і методів виробництва работ.

Підготовчі роботи досліджують протягом майже двом місяців, і містять у собі: — знос і розбірку старих споруд, вывозку сміття, вирубку чи пересадку чагаря чи дерев, корчевку пнів, збирання великих каменів, перекладку чи перенесення комунікацій, що у габаритах майбутньої забудови, відвід поверхневих та грунтових вод, зміцнення за необхідності грунтів; - огородження будівельного майданчика, розбивку осей споруджуваного будинку, пристрій тимчасових будинків та споруд, і навіть спорудження постійних будинків та споруд, що використовуються потреб строительства.

Протягом усього періоду підготовчих робіт на будмайданчику використовується бульдозер Д-153.

Після закінчення підготовчих робіт починається розробка грунту екскаватором Э-505. Грунт розробляється траншеями під кожен колонада і фахверков.

Монтаж збірних фундаментів починається відразу по закінченні робіт з розробці грунту. Після контролю нівеліром оцінок дна котлованів під фундаменти виробляють розмітку осей на обноске, начепили дріт по осях і переносять точки їх перетину на дно котловану. Потім завдають ризики на нижню й верхній межі фундаменту. Ризиками відзначають середину бічних граней. Ризики на нижньої межі полегшують выверку фундаментів за її установці на підставу. Ризики верхній межі необхідні вивірення колон за її монтажі. Потім фундамент заводять краном на проектні осі і після необхідної центровки в розквіті 10 див опускають в проектне становище. У цьому ризики на фундаменті мають співпадати з ризиками на кілочках. Монтаж обраховуються з допомогою стрелового самохідного крана від однієї торця будинку до другому.

А роботи з монтажу надземної частини будинку починаються, коли: — прокладено підземні комунікації; - встановлено збірні залізобетонні фундаменти; - оглянуті, налагоджені і прийнято механізми, пристосування, і устаткування; - оформлені всі документи на приховані роботи; - виконано зонах монтажу планування грунту, організований водовідведення і змонтовано підставу з збірних залізобетонних плит; - завезено й розкладено відповідно до технологічними схемами збірні залізобетонні конструкции.

Монтаж надземної частини будинку починається з облаштування колон і фахверков (I потік). Монтаж колон і фахверков включає прийомку фундаментів з геодезичної перевіркою становища, їх осей і висотних оцінок. У цьому перевіряють їх розміри, становище заставних деталей. По чотирьом граням зверху і лише на рівні верхи фундаментів завдають осьові ризики, але в колонах, виділені на укладання із них подкрановых балок, роблять ризики на консолях (крайні і середні колонны).

Крайні і середні колони і фахверки монтують гусеничним краном ДЭК- 50. Колони і фахверки попередньо розкладають у місць монтажу. Монтаж крайніх і середніх колон здійснюють способом повороту: колони вкладають нижньої частиною до фундаменту, з такою розрахунком, щоб точка строповки колони і підвалини перебували однією радіусі стріли повороту крана. Монтаж виробляється поворотом стріли крана від точки строповки колони до фундаменту з одночасним підйомом крюку. У цьому верхня частина колони піднімається, поки колона немає в вертикальному становищі над фундаментом, після чого низ колони заводять в склянку фундаменту. Монтаж фахверков виробляють способом ковзання: фахверки вкладають верхньої частиною до фундаменту, а нижньої — у напрямку до крану. Фахверк чіпляють за гак крана, і за підйомі крюку нижній кінець фахверка ковзає землею по до фундаменту. Після підйому крюку на необхідну висоту нижню частина фахверка заводять в склянку фундаменту. Для строповки крайніх і середніх колон використовують спеціальну траверсу для монтажу двухветвевых залізобетонних колон, для строповки фахверков — траверсу для монтажу залізобетонних фахверков. Кран, рухаючись усередині приміщення по осі прольоту, з деяких стоянок монтує дві колони: крайню і середню, з деяких стоянок — тільки один крайню колону, після закінчення монтажу прольоту кран зовні будинку монтує фахверки.

Підняті колони опускають в склянку фундаменту, поєднуючи осьові ризики в частині колони з осевыми ризиками на фундаменті. Потім перевіряють вертикальності колон з допомогою двох теодолитов.

Для вивірення тимчасової закріплення колон використовуються інвентарні гвинтові клини, фіксатори і домкрати. З іншого боку, колони додатково раскрепляют інвентарними расчалками. Стики колон з фундаментами замоноличивают за установкою, выверкой і тимчасовим кріпленням низки колон. Для замоноличивания використовують бетонну суміш з заповнювачем з значущістю частинок 5…20 мм. Бетонну суміш ущільнюють звичайними глибинними вибраторами з які одягають ними наконечниками.

Після монтажу колон і фахверков і закладення їх стиків з фундаментами на кожної захватке виробляється зворотна засипання пазух бульдозером Д-159.

Монтаж конструкцій II потоку починають після набору бетоном стику необхідної міцності (через 7 днів). Монтаж здійснюється краном ДЭК-50.

Монтаж подкрановых балок. На початок монтажу виконують геодезичну перевірку оцінок опорних майданчиків і встановлюють монтажний обрій. Розкладку балок ведуть у радіусі дії крана паралельно осі колон. Перед підйомом на балку навішують пристосування на її тимчасового закріплення і відстрочки з прядив’яного каната на її точної наведення. Балки встановлюють по осьовим ризикам ними і подкрановых консолях колон. Осі подкрановых балок вивіряють теодолітом, встановленим на осі першої балки. Нивелировку верхньої позначки балки здійснюють приладом, встановленим у середині прольоту будинку банку по висоті 200−300 мм від поверхні балки. Після вивірення і геодезичної перевірки становлять виконавчу схему і зварюють заставні детали.

Монтаж подстропильных і стропильных ферм виробляють безпосередньо з транспортних засобів. При організації монтажу з транспортних засобів повністю підготовлені до монтажу конструкції поставляють на складальну майданчик з заводів-виготовлювачів в призначений час і безпосередньо з транспорту подають доречно установки в проектне становище. Заодно суворо дотримується комплектна і ритмічна доставка лише з тих конструкцій, що їх змонтовані у цей день, годину, хвилину. Метод прогресивний, оскільки зайвими в приобъектных складах, складаються сприятливі умови для робіт у умовах тісняви; організація праці наближається до заводський технології складального процесу, які забезпечують стійкість потоку в строительстве.

Для строповки подстропильных ферм і стропильных ферм використовують універсальну траверсу для монтажу балок і ферм. Перед підйомом ними встановлюють струбцины для тимчасового кріплення, навішують страхувальний пакет, на стропильные ферми — расчалки. Після підйому, встановлення і вивірення першу стропильную ферму раскрепляют расчалками, а наступні зміцнюють спеціальними распорками.

Монтаж плит покриття здійснюють після встановлення і постійного кріплення черговий ферми з тією ж стоянки. Це забезпечує необхідну жорсткість осередки покриття. Складування плит роблять у дії монтажного крана. У кожному штабелі перебуває шість плит, що необхідне покриття осередки між фермами з одного стоянки крана. Плити монтують з симетричній завантаженням стропильной ферми, починаючи з центральною осі прольоту. Приварюють заставні деталі плит у трьох кутках. Для огорожі крайніх плит покриття використовується універсальне тимчасове огородження. Шви між плитами зашпаровують мелкозернистой бетонної смесью.

Монтаж конструкцій III потоку — стенового огорожі — ведуть пневмоколесным краном КС-4361А, який обходить всю будівлю по зовнішньому периметру. Монтаж стенового огорожі починається, коли змонтовані конструкції II потоку першою суцільному прольоті здания.

А роботи з влаштуванню покрівлі об'єкта починаються, коли закінчено роботи монтажем стенового огорожі на I захватке. За виробництва покрівельних робіт використовуються підйомник ПРС — 1000 і растворонасос. Паралельно зі кровельными роботами виробляються роботи з заповнення отворів воріт, що починаються по закінченні монтажу конструкцій II потоку всього будівлі і ведуться з допомогою крана КС-4361А. Всі ці роботи завершуються до початку опоряджувальних робіт. Разом з опоряджувальними роботами починаються й ведуться паралельно електромонтажні, сантехнічні роботи. А роботи з благоустрою території починаються раніше — по закінченні монтажу конструкцій 2-го потоку. Після закінчення електромонтажних робіт починаються роботи з облаштування промислової вентиляції. Сантехнічні, електромонтажні праці та роботи з облаштування промислової вентиляції завершуються разом із закінченням опоряджувальних работ.

Після закінчення опоряджувальних робіт починається монтаж технологічного устаткування. У цей час (до закінчення опоряджувальних робіт) необхідно провести всі з підготовці устаткування до монтажу, аби піти до моменту закінчення опоряджувальних робіт розпочати власне монтують устаткування. Усі розглянуті роботи мають закінчитися до початку періоду зі здавання объекта.

Інші роботи ведуть із початку будівництва об'єкта до його здачі і в эксплуатацию.

Розрахунки трудовитрат, витрат машинного часу, змінності і тривалості работ.

Розрахунки трудовитрат по підготовчим роботам, роботам щодо заповнення отворів воріт, покрівельним, оздоблювальним, електромонтажним, сантехнічних роботам, роботам за устроєм промислової вентиляції, благоустрою і монтажу устаткування ведуться виходячи з їх кошторисної вартості і орієнтованих даних із виробленні робочих за видами работ.

Трудомісткість монтажу збірних фундаментів визначається з обсягу робіт з їх влаштуванню і норми часу відповідно до Єдиним нормам і розцінками на будівельні, монтажні і ремонтно-будівничі роботи (збірник 4 «Монтаж збірних і пристрій монолітних залізобетонних конструкцій», § Е4−1-1 «Установка фундаментних блоків і плит»).

Як було вказано вище, трудомісткість робіт з влаштуванню конструкцій I, II, III потоків визначається по відповідним технологічним картам.

З розрахованих трудовитрат, визначаємо тривалість кожної роботи, сменность і кількість робітників у зміну. З іншого боку, визначається потреба у машинах й механізми. Підсумкові дані для побудови мережного графіка й багато календарного плану проведення робіт представлені у таблиці 4.

Таблиця 4. Розрахунок трудовитрат, витрат машинного часу, тривалості робіт, змінності й чисельності робітників у смену.

|7 |Устройство|Из технологічної |Автомобильн| | | | | | |конструкци|карты на пристрій |ый кран |40 |20 |2 |8 | | |і III |конструкцій III потоку |КС-4361А | | | | | | |потоку | | | | | | | |Будівлі і споруди санітарно-побутового призначення | |1 |Гардеробна |кв. м |151,3 | |2 |Умивальні |кв. м |6,65 | |3 |Душові |кв. м |51,3 | |4 |Приміщення для обігріву робочих |кв. м |8,5 | |5 |Приміщення для сушіння спецодягу і взуття |кв. м |17,0 | |6 |Убиральні |кв. м |6,65 | |7 |Приміщення для особистої гігієни жінок |кв. м |3,0 | |8 |Пункти Охорони Здоров’я |кв. м |12,0 | |9 |Пункти харчування |кв. м |22,56 | | |РАЗОМ |278,96 кв. м | | |Відкриті майданчики на відпочинок й визначити місця для |кв. м |19,0 | | |куріння | | | |Будівлі адміністративного призначення | |1 |Контори начальників ділянок, прорабские |кв. м |22,0 | |2 |Диспетчерська |кв. м |22,7 | |3 |Червоний куточок |кв. м |20,9 | |4 |Штаб будівництва: | | | | |а) кімната для групи робочого |кв. м |36 | | |проектування | | | | |б) Кабінети начальників будівництва |кв. м |62 | | |в) методичний кабінет |кв. м |23 | | |р) комори |кв. м |70 | | |Разом: |256,6 кв. м | |Загальна потреба у адміністративних і санітарно-побутових будинках і | |спорудах не враховуючи МЕсТ відпочинку становить: 535,56 м² |.

За підсумками розрахунків чисельності працівників і загальної потреби у тимчасових будинках підберемо необхідну кількість будинків конструктивної системи «Універсал» відповідної площі (таблиця 6).

Таблиця 6. Застосовувані інвентарні тимчасові здания.

|Наименование |Количеств|Полезная площа, | | |про |м2 | | | | | |Санитарно-бытовой комплекс на 36 |4 |352,8 | |чол. (серія 1120−033) | | | |Медпункт (серія 1129−023) |1 |15,5 | |Їдальня цього року роздавальна на 26 | | | |місць (серія 1120−031) |1 |105,5 | |Адміністративний комплекс | | | |будівельного ділянки (серія |1 |134,5 | |1120−032) | | |.

Визначення потреби у води та электроэнергии.

Визначення потреби у воде.

Вода на будівельної майданчику витрачається виробничі, хозяйственно-питьевые і протипожежні цели.

Витрата води на виробничі мети. Визначимо максимальний годинниковий витрата води на мийку автотранспорту, яка виїздить з будівельною майданчики, при таких умовах: — кількість одиниць транспорту — 15, зокрема легкових авто у — 3, вантажних автомобілів — 10, автобусів — 2; - питома витрата води на мийку автотранспорту становить 500 л. (од. виміру — машина/сутки); - коефіцієнт годинниковий нерівномірності споживання води становить 1,6; - число годин зміну — 8.

[pic],.

Витрата води на виробничі мети. Визначимо максимальний годинниковий витрата води на хозяйственно-питьевые потреби виходячи з таких даних: — число що працюють у максимальну зміну — 95 чол.; - витрата води одного працюючого становить 25 л. (од. виміру — 1 працював у зміну); - коефіцієнт годинниковий нерівномірності споживання води становить 3; - число годин зміну — 8.

Q3 = (95 (25 (3) / (8 (1000) = 0,89 м3/час,.

Розрахунковий секундний витрата води на виробничі і господарськимпитні мети: q = (1,5 + 0,89) (1000 / 3600 (0,664 л/сек;

Розрахунковий секундний витрата води на душ визначатиметься з урахуванням наступних даних: — норма витрати води приймання душа — 25 л.; - кількість робітників які мають душем — 85 чол.; - число хвилин роботи душової — 10 хв. qд = (25 (85) / (10 (60) = 3,542 л/сек;

Загальний розрахунковий секундний витрата води (не враховуючи витрати води на протипожежні мети) становить: 0,664 + 3,542 = 4,206 л/сек.

Витрата води на протипожежні мети встановлюється залежно від площі будівельного майданчика і законодавців береться рівним 10 л/сек (площа майданчики дорівнює 25 116,25 м², що ні перевищує 10 га).

Оскільки витрата води на протипожежні мети перевищує потреба на виробничі й господарські мети, подальші розрахунки будуть проводитися тільки з урахуванням витрати води на гасіння пожеж. Знаючи граничний витрата води 10 л/сек, орієнтовно підберемо перетин труб.

Для водопостачання будівельного майданчика використовуватимуться труби діаметром 125 мм.

Визначення потреби у электроэнергии.

Необхідно визначити потребную потужність джерел тимчасового електропостачання, навіщо виявляються електричні навантаження струмоприймачів (електрозварювальні трансформатори, растворонасос, підйомник, апаратура для освещения).

Визначення потреби у висвітленні. Робота в темну пору доби будівельний майданчик мусить бути освітлена. Попередньо визначимо потреба у прожекторах висвітленню будівельного майданчика загалом виходячи з її площі (25 116,25 м2) і максимального параметра освітленості будівельного майданчика (2 лк). Необхідна кількість прожекторів — 176 прим. Для висвітлення будівельного майданчика використовуватимуться прожектори марки ПКН-1500, наявні за периметром вздовж кордону будівельної майданчики. Кількість прожекторів в одній прожекторной щоглі — 8 прим., висота прожекторной щогли — 9 м.

З іншого боку, передбачається охоронне висвітлення будівельного майданчика на її охорони під час виробництва робіт у темну пору доби, і навіть додаткове висвітлення робочих мест.

Визначення потребной потужності джерел тимчасового електропостачання виробляється шляхом виявлення електричних навантажень струмоприймачів. Алгоритм визначення потребной потужності трансформаторів представлений ниже:

1) підраховуються розрахункові навантаження однієї чи групи однакових струмоприймачів: а) активна в кВт: Рм = КсРу; б) реактивна в кВАр: Qм = Рмtg (.

2) перебуває розрахунковий коефіцієнт потужності co (по tg (, отриманим з формулы:

[pic] 3) визначається сумарна навантаження в кВа з об'єктів чи видам робіт з будівельної майданчику загалом: [pic].

4) знаючи сумарну навантаження, визначаємо потребную потужність трансформаторів в кВа.

Ртр = (Sм (Кмн де Рм — розрахункова активна навантаження в кВт;

Ру — встановлена на струмоприймачів споживачів на кВт; Кс — коефіцієнт попиту однієї чи кількох однотипних токоприемников;

Qм — розрахункова реактивна навантаження в кВА;

(Sм — сумарна навантаження будівельного майданчика в кВа;

Кмн — коефіцієнт збіги навантажень (для будівництв дорівнює 0,75 — 0,85);

(Рм — сумарна активна навантаження будівельного майданчика в кВт; co (- среднерасчетный коефіцієнт потужності будівельної площадки.

Результати підрахунків потреби у електроенергії щодо об'єкта — заводу електромонтажних заготовок — представлені у таблицях 7 і 8.

Таблиця 7. Підрахунок навантажень і витрат електроенергії по строительномонтажним работам.

|№|Наименовани|Токоприемники |Коэффициент|Расчетная |Потрібне | | |е видів | |и |потужність |кількість| | |робіт | | | |электроэне| | | | | | |ргии в | | | | | | |тис. кВт. годин| | | | |спрос|мощно|Актив|Реакт| | | | | | |а |сті |ная |ивная| | | | | | |Кс |co (|Рм в |Qм в | | | | | | | | |кВт |кВАр | | | | | | | | | | | | | | |Одноповерховий |372,6 |311,5|0,99 |311,5|25,85|311,58/|918,305 | | |промислове | |8/ | |8 | |0,99(0,| | | |будинок | |372,6| | | |8 | | | | | |= | | | |=251,78| | | | | |0,84 | | | | | |.

Електропостачання будівельного майданчика здійснюватиметься з комплектної трансформаторній подстанции.

Розташування основних елементів будівельної площадки.

На стройгенплане наносяться: кордону будівельного майданчика і різноманітні види її огорожі, чинні і тимчасові підземні, надземні і повітряні мережі і комунікації, постійні й тимчасові дороги, схеми руху коштів транспорту, й механізмів, місця установки будівельних і грузоподъемных машин, шляху їхнього переміщення і зони дії, розміщення постійних, споруджуваних і тимчасових будинків та споруд, місця розташування знаків геодезичної разбивочной основи, перелік небезпечних зон, шляху й кошти підйому працівників робочі яруси (поверхи), і навіть проходи у будинки і споруди, розміщення джерел постачання та коштів енергозабезпечення й об'єктивності висвітлення будівельної майданчики, розташування заземляющих контурів, місця розташування пристроїв видалення будівельного сміття і побутових відходів, майданчики і приміщення складування матеріалів і конструкцій, майданчики укрупнительной складання конструкцій, розташування приміщень для санітарно-побутового обслуговування будівельників, питні встановлення і місця відпочинку, і навіть зони виконання робіт підвищеної опасности.

Будівельний майданчик захищається спеціальним захисним бар'єром, висота якого 1,6 м. Конструкція огорожі будівельного майданчика повинна задовольняти вимогам ГОСТ 23 407–78.

На території будівельного майданчики передбачено 2 виїзду з протилежних сторін з майданчиками для мийки колес.

До зводжуваного об'єкту забезпечений вільний доступ від усіх чотирьох сторін. Для руху автомобільного транспорту по будівельної майданчику використовуються проектовані постійні дороги для який споруджується об'єкта з двухполосным рухом шириною 6 м. Для руху стрілових самохідним кранів влаштовуються тимчасові дороги, ширина яких приймається на 0,5 м більше ширини гусеничного чи колісного ходу застосовуваного крана.

Розміщення тимчасових будинків та споруд. Адміністративно-побутові приміщення, майстерні, закриті склади та інші тимчасові будівлі і споруди, де є люди, би мало бути розміщені поза кордонів небезпечних зон.

Адміністративні будинку — контори, диспетчерські тощо., розташовуються при в'їзді на будівельний майданчик. Будівлі санітарно-побутового призначення — гардеробні, душові, приміщення сушіння одягу та взуття, розміщуються поблизу зон максимальної концентрації работающих.

Тимчасові будівлі і споруди вони розміщають ділянках, що підлягали забудові основними об'єктами, з повним дотриманням протипожежних і правил техніки безпеки поза небезпечних зон роботи грузоподъемных кранів, і навіть не ближче 50 м від технологічних виробництв, які виділяють пил, шкідливі пари і гази. Вагончиків групи має не більше 10 прим., загальна до 800 м². Відстань між групами щонайменше 18 м.

Приміщення для обігріву робочих розташовуються не далі 150 м від робочих місць, а приховування від сонячної радіації і атмосферних опадів безпосередньо на робочих місць або далі 75 м від них.

Медпункт міститься у одному з блоків (контейнерів) побутових приміщень та не далі 800 м від робочих мест.

Майданчики складування матеріалів і конструкцій, місця стоянки транспорту під розвантаженням, місця зберігання грузозахватных пристосувань і тари призначаються з урахуванням вантажний характеристики крана не більше зони обслуговування краном після визначення її межі. На майданчиках складування передбачаються стенди зі схемами строповок. Між штабелями (стелажами) на яких складах передбачені проходи шириною 1 м.

У системі водопостачання передбачено розміщення колодязів із протипожежними гидрантами, забезпечують можливість прокладки від нього рукавів до місць можливого загоряння на відстань трохи більше 100 метрів і не понад 50 відсотків м від будинку. На стройгенплане вказані місця установки щитів з протипожежним инвентарем.