Проблемы розвитку комерційної діяльність у роздрібній торгівлі на сучасному этапе

СОДЕРЖАНИЕ Введение Проблеми розвитку комерційної діяльність у роздрібній торгівлі на етапі Організаційно-правові форми підприємств роздрібної торгівлі Розвиток прогресивних форм і методів роздрібної торгівлі 1. Роздрібна торгівля, здійснювана через магазини 2. Роздрібна торгівля, здійснювана поза магазинів 3. Магазин 2003 року Організація й технологія завезення товарів у роздрібні торговими підприємствами Маркетинг у торгівлі 1. Маркетинг у торгівлі - у яких специфіка 2. Маркетингові рішення, застосовувані у торгівлі 3. Цільові групи споживачів 4. Постачання і асортимент 5. Рішення, пов’язані з ціною 6. Рішення про методи стимулювання 7. Рішення, пов’язані в місці Комерційні розрахунки 1. Визначення ціни 2. Балансова ув’язка показників товарообігу 3. Показники товарних запасів 4. Аналіз витрат звернення 5. Визначення валового доходу, прибутків і рентабельності Укладання ДОДАТОК А.

У процесі комерціалізації російської економіки особливої значимості набуває така важлива форма реалізації товарів як, роздрібна торговля.

Роздрібна торгівля — це завершальна форма продажу товарів кінцевому споживачеві у невеликих обсягах через магазини, павільйони, лотки, намети і інші пункти мережі роздрібної торгівлі. Комерційна робота з продажу роздрібних торгових підприємствах, у відмінність від оптових підприємств має свої особливості. Роздрібні торговими підприємствами реалізують товари безпосередньо населенню, тобто фізичних осіб, застосовуючи свої, специфічні кошти та методи роздрібного продажу, остаточно завершують звернення від виготовлювача продукции.

Торговельне обслуговування населення припускає наявність спеціально влаштованих і обладнаних приміщень, пристосованих для найкращого обслуговування покупців, підбору і формування торгового асортименту і можливостей його оперативного зміни у відповідність до зміненим попитом населення, постійного вивчення і врахування споживчих запитів покупців, вміння запропонувати та продати товар кожній конкретній человеку.

Розвиток роздрібної торгівлі потребує створення спеціальних служб із вивчення й прогнозуванню споживчого попиту, формуванню оптимального асортименту товарів, аналізові досягнень і визначенню прогресивних форм і методів роздрібної торгівлі лише на рівні регіону, краю, області, району при неухильної підтримці державних підприємств і муніципальних органів влади з метою контролю над ходом роздрібної торгівлі, розробки нових видів виробів і товаров.

Правильна організація комерційної роботи у рамках роздрібної торгівлі сприяє зростанню товарообігу, досить повного задоволенню сукупного попиту населення і побудову отриманню комерційного успіху. Серед методів продажу, які включають сукупність прийомів і способів реалізації товарів, першому плані виступають самообслуговування, обслуговування через прилавок, за зразками із відкритою викладці і з попереднім заказам.

Процес торгівлі, тобто процес купівлі-продажу товарів є функцією торгового підприємства, яку здійснює своєї діяльності на основі повного господарського розрахунку. Роздрібні торговими підприємствами в умов функціонування ринкової економіки є самостійне ланка торгівлею і сферою услуг.

Торговельна мережу забезпечує можливість швидко, зручно, з мінімальним витратою зусиль і часом набувати потрібні товари та за умов вибору і широкого асортименту, неподалік місця праці та житла в зручному і потрібному количестве.

1. Проблеми розвитку комерційної діяльність у роздрібній торгівлі на сучасному этапе.

Торгівля сьогодні відбиває основні суперечності й проблеми економіки. Що Простежується добробут споживчого ринку товарів та послуг недостатньо відбивають справжнє положение.

На споживчому країни останніми роками сталися значних змін. Вони обумовлені, насамперед, зростанням реальних наявних доходів населення, підйомом реального сектору економіки. Позитивна тенденція стабільного зростання обороту роздрібної торгівлі, що виникла 1999 року, в наступне час значно зміцнилася. Вже 2000 року він збільшився у товарної масі на 8,9 відсотка, у першому кварталі на 12 стосовно відповідному періоду минулого року. Позитивна динаміка обороту роздрібної торгівлі й у федеральних округів й у основної маси регіонів страны.

Важливим чинником розвитку сфери торгівлі стало вдосконалення форм торгового обслуговування з урахуванням укрупнення підприємств роздрібної торгівлі, і поступове перетворення галузі сучасну індустрію сервісу. Саме ця обставина зумовило формування обороту роздрібної торгівлі з допомогою продажу товарів організованими підприємствами торгівлі, застосовують цивілізовані форми торгівлі обслуговування населення. Перше півріччя 2001 року оборот роздрібної торгівлі торгуючих організацій зріс на13 пунктів, тоді як зростання продажу товарів на ринках становить лише 3%. Непоганим показником поліпшення стану громадян країни стало зростання продажу непродовольчих товарів: першому півріччі цього року питому вагу непродовольчих товарів у структурі обороту роздрібної торгівлі становив 53.5%.

Насичення роздрібної торгівлі споживчими товарами на початку дев’яностих років було досягнуто з допомогою імпортної продукції, їх у товарних ресурсах в 1994;1995 роках становила понад 52%. 2000 року цей показник скоротився до 31%, у своїй насиченість харчосмакової промисловості зросло 9,6%, м’ясомолочної - на 7,3, текстильної - на 5,7, швейної - на 13,3% тоді як аналогічним торішнім періодом 2000 года.

У дуже багато робиться на підтримку найменш захищених верств населення: збільшуються пенсійні виплати, піднято рівень мінімальної зарплати, приймаються заходи для надання адресної підтримці малозабезпечених громадян. Не залишаються осторонь і самі торговці організації, створюють спільно з місцевими органами виконавчої пільгові умови з обслуговування зазначених тих категорій населення. До таких підприємствам слід віднести магазини і їдальні підприємства комунального харчування, розраховані малозабезпечених громадян. Це дискаунты та його російський варіант, наприклад магазин «Копійка». Ці підприємства, побудовані за власні кошти, вже працюють, і відповідають принципам торгівлі по зниженим цінами. Магазини «Ветеран», столові «соціального харчування», які є в багатьох регіонах країни, приватні магазини, як і беруть участь у цієї работе.

У 1994 року було приватизована переважна більшість підприємств торгівлі. Бурхливо розвивалася мережу наметів, лотків, кіосків, постали звані дрібногуртові ринки. У роздрібну торгівлю ринув потік випадкових, не підготовлених ні у професійному, ні з правовому аспектах людей. Минули року й почали з’являтися прекрасні магазини, торгові мережі, до керівництва яких прийшли вже фахівці, відповідним став добір працівників у ці структури. На думку, подібним позитивним змін сприяли вже працівники російському споживчому ринку зарубіжні операторы.

Фальсифікована, неякісна, небезпечна продукція з прилавків магазинів, ринків — наша стала біль. Поява на споживчому ринку такої продукції збіглося з бурхливим зростанням кількості дрібних оптовиків — посередників. Нині кількість таких товарів у сфері торгівлі контролюється, в основному, на кінцевої стадії - у торгівлі. Результати пригнічують. Здійснювати процес перевірки у оптовиків органи Госторгинспекции над стані через відсутність в багатьох із них реального товара.

Обов’язкова сертифікація здійснюється на утвердження відповідності надання послуг у торгівлі обов’язковим вимог Закону «Про захист прав споживачів», нормативно-правових актів, регулюючим роздрібну куплю-продажу.

Основною метою сертифікації є приведення діяльності кожного конкретного торгового підприємства у відповідність до діючими нормативами і правилами.

|Проблемы |Шляхи і рішення | |1. Низький рівень соціальної культури ринкових |Створення цивілізованих підприємств | |відносин |які забезпечують ефективну роздрібну | | |торгівлю, збереження і просування | | |товари з мінімальними витратами | |2. Недостатня |Удосконалення нормативно-правових | |законодавчо-правове і нормативне |основ функціонування роздрібної | |забезпечення |торгівлі | |3. Незначний рівень розвитку |Розвиток структурних організаційних | |інфраструктури роздрібної торгівлі |форм управління функціонування | | |інфраструктури |.

2. Організаційно-правові форми предприятий.

У місті Жовтневому два типу організаційно-правових форм, це суспільства з обмеженою відповідальністю й потужні приватні предприятия.

Товариством з обмеженою відповідальністю визнається засноване одним або кількох особами господарське товариство, статутний капітал якого розділений частки певних установчими документами розмірів; учасники суспільства не відповідають з його зобов’язанням і несуть ризик збитків що з діяльністю суспільства на межах вартості внесених ними вкладов.

Учасники суспільства, що зробили вклади в статутний капітал суспільства не повністю несуть солідарну відповідальність з його зобов’язанням не більше вартості неоплаченої частини вкладу кожного з учасників общества.

Суспільство має у власності відособлене майно, учитываемое на його самостійному балансі, може від імені отримувати й здійснювати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов’язки, бути позивачем і відповідачем в суде.

Суспільство може мати цивільні правничий та нести цивільні обов’язки, необхідних здійснення будь-яких видів діяльності, не заборонених федеральними законами, якщо не суперечить предмета і цілям діяльності, точно обмеженим статутом общества.

Окремими видами діяльності, перелік яких визначається федеральними законами, товариство може зажадати займатися основі спеціального дозволу (ліцензії). Якщо умови надання ліцензії за проведення певного виду передбачено вимога здійснювати, дорадництво як виняткову, суспільство протягом термін дії ліцензії вправі здійснювати лише види діяльності, передбачені ліцензією, та супутні види деятельности.

Суспільство вважається створеним як юридична особа з його державної реєстрації речових гаразд, встановленим законодавством про державної реєстрації речових юридичних лиц.

Суспільство створюється без обмеження терміну, якщо інше встановлено його уставом.

Суспільство вправі у порядку відкривати банківські рахунку за території Російської Федерації і її пределами.

Суспільство повинен мати штампи і бланки відносини із своїми фірмовим найменуванням, власну емблему, і навіть зареєстрований в установленому порядку товарний знак й інші засоби индивидуализации.

Суспільство є найпоширенішим у світі різновидом корпорацій, виникнення яких належить до кінця XIX века.

Приватні підприємства перебувають у особистої власності одного власника і виступає від імені. На його розвитку надається найму робочої сили. Індивідуальні приватні підприємства перетворилися на індивідуальних підприємців без утворення юридичної особи. Зміна форм власності торгувати під час перебудови спричинило різке збільшення самостійності торгових підприємств. У позитивний бік змінилося ставлення кожного працівника до своєї справи: до приміщенням магазину, його устаткуванню, товарам, до схоронності. Комерційна ініціатива і підприємливість отримали великий простір у створенні продажу товаров.

За таких організаційно-правових форм, можна описати мережу магазинів що у місті Жовтневому, котрі всі спеціалізуються на ТОВ і ЧП.

Підприємці у місті Жовтневому воліють організаційноправову форму Товариства з обмеженою відповідальністю. Оскільки ТОВ має більші можливості і може займатися одночасно як торгівлею в роздріб, а й оптової торгівлею, виступати посередником у угодах, відкрити своє производство.

3. Розвиток прогресивних форм і методів роздрібної торговли.

1. Роздрібна торгівля, здійснювана через магазины.

Роздрібна торгівля, здійснювана через магазини — діяльність, пов’язана з використання традиційних магазинов.

Універмаги. Універмагами називаються торговими підприємствами, які пропонують широкий та глибокий асортимент товарів, надають високий рівень обслуживания.

Універмаг складається з відділень продають чоловічу, жіночу та дитячий одяг і аксесуари, домашні прикраси і меблі, іграшки та побутову техніку, кухонні належності і всякі дрібниці. Перед жіночого одягу зазвичай припадати понад половину продажів, тому жіноче відділення підрозділяється на відділи за величиною (для стрункі і повних), призначенню (спортивна одяг, робочі лати, вечірні сукні), стилям життя (консервативний, традиційний, модний), чи віком (підлітки, взрослые).

Кожному відділу відводиться спеціальне місце, оснащене своїм касовим терміналом для обліку продажів. У кожному відділі є працівники, готові допомогти покупцю у виборі товару. Універмаги найчастіше нагадують безліч невеликих спеціалізованих магазинів, зібраних у одному месте.

Для розваги покупців, в універмагах часто організують спеціальні уявлення товарів. У деяких магазинах такі виставкипродажу проводяться цілий рік — від «Незабаром до школи» до «Прощавай, літо!». У місті Жовтневому прикладом такого магазину то, можливо «Універмаг», щорічний обсяг продажу якого, включаючи збут через поштові замовлення, становить понад 10 млн. рублей.

Магазин низькі ціни. Магазин, торгує зі знижками — це роздрібний торговець, пропонуючи неабиякий асортимент товарів загального профілю, вузький асортимент, обмежений вибір послуг. Такі магазини намагаються привернути увагу покупців з низьким та середнім рівнем доходів. Зазвичай, вони пропонують загальнонаціональні марки, меншою мірою, ніж універмаги, орієнтуються на модні товары.

Магазини низькі ціни мають можливість стягувати меншу плату за товари, оскільки вони надають обмежений набір послуг, містяться у місцях щодо невисокою плати, та й атмосфера всередині таких магазинів воістину спартанська, основний упор у цих крамницях робиться на самообслуговування. Покупці самі вибирають товари, кладуть в візки, і везуть їх до кас. Продавці чи помічники є лише у відділах, де з їхніми присутність необхідно — там, де проводять печатку фотографій, продається електронна техніка і ювелірні изделия.

І універмаги, і магазини низькі ціни містять приблизно однаковий кількість товарних одиниць, проте останні пропонують менш глибокий асортимент. У порівняні з універмагами, звичайно пропонують менше різних марок, ж розмірів та т.д. у кожному товарної категорії. Можна ще виділити категорії товарів, що продаються лише у магазинах, торгуючих зі знижками, але не універмагах: інструменти, автомобільні запчастини і приналежності, спортивний інвентар, товари для садоводов.

Приклад магазину «Пугачевский» у місті Жовтневому, який має унікальний формат, який поєднає у собі риси і універмагу, і магазину низьких цін. Широкий вибір товарів, від речей домашнього вжитку до вечірніх суконь, розміщається це у торгових центрах. Одяг продається досить багато та, крім іншого, рівень сервісу близький до того що, який пропонують універмаги. Щороку такий магазин реалізує товарів на 1 млн. рублей.

Спеціалізовані магазини. Традиційний спеціалізований магазин концентрується у невеликому кількості товарної категорії і дає високий рівень сервісу. Площа такого магазину вбирається у 900 кв. метрів. На відміну від універмагів і магазинів низькі ціни, спеціалізовані магазини спеціалізуються на вузькому сегменті ринку. Не відрізняючись розмаїттям, вони славляться глибоким асортиментом, дати раду якому допоможуть висококваліфіковані працівники. Саме глибина асортименту, увагу, добросердечное ставлення продавців привертають увагу покупателей.

Приклад спеціалізовані магазини у місті Жовтневому «Оріон» (тканини), «Земфіра» (товари для молодих), «Світ звука"(аудио і відео техніка), «Максимум"(компьютер та її аксесуари), «Квіти» (квіти і аксесуари, садово-городній инвентарь).

Оптові клуби. Оптовий клуб — цей заклад роздрібної торгівлі, з пропозицією громадянам і організаціям обмежений асортимент товарів по низьких цінах і невисокий рівень сервісу. Це великі магазини (близько 11 000 кв. метрів), які містяться у районі з низькою орендною платою. Інтер'єри в оптових клубах найпростіші, поли — бетонні. Проходи досить широкі, щоб було підігнати навантажувач, забрати партію товару і довезти до місця продажу. Сервіс практично отсутствует.

Поруч із економією на оренді і дизайні приміщень, оптові клуби прагнуть мінімізації витрат за зберігання запасів, пропонуючи обмежений асортимент найбільш «ходових» товарів. Приблизно половину всіх товарів у оптових клубах становлять продуктів харчування, ще 50% - товари загального профілю. Приклад оптовий клуб у місті Жовтневому «СПБ».

У місті Жовтневому 115 тисяч жителів, на 200 людина доводиться одна торгова точка.

Магазин «Белебеевские сувениры».

Магазин вино-горілчаних виробів, лікеро-горілчаних і слабоалкогольних напоїв. Товари завозяться щотижня прямий поставкою із міста Белебея. Договір складено 3 роки. Оборот такого магазину щодня становить близько 7−10 тис. крб. Слабка сторона цього магазину у цьому, що він перебувати не густонаселеному районі. У магазині переважають підлогові прилавки з заскленим верхом, настінні стелажі і холодильні витрины.

Магазин «Хлеб».

Магазин хлібобулочних і кондитерських виробів. Товари завозяться прямий поставкою з хлібокомбінату р. Жовтневого, а печиво з кафе «Кондитерське» по вул. Герцена. Хліб завозять двічі на день, це магазин народного споживання, має попит. Прибуток цього магазину становить приблизно 6 тис. руб.

Магазин «Ежик».

Це магазин самообслуговування. Є великий асортимент товарів вино-горілчаних, хлібобулочних, кондитерських та інших. продуктів. У цих магазинах великий обсяг продажу товару, т.к. у ньому є товари високо якості по невисоку ціну. Велике перевагу цього магазину залежить від великому асортименті і низьких ценах.

Магазин «Галерея мебели».

Цей магазин пропонує меблі високої якості, як кухні, вітальні, спальні, і меблі для офісів. Представлена меблі виробництва підприємств і фірм Москви, Італії, Іспанії. Склад перебувати у саме приміщення магазину. Обсяг внутрішнього продажу на місяць близько тис. руб.

Магазин «Цветы».

Цей магазин пропонує квіти, букети, горщики, землю і для рослин, літературу про рослинах, добрива, садово-городній інвентар. Велике перевагу залежить від ролі товару і низькі ціни. Товар завозиться з Самари, Москви. Магазин вміщує споживача із середнім доходом.

3.2 Роздрібна торгівля, здійснювана поза магазинов.

Внемагазинная роздрібна торгівля стосується діяльності, не що з використанням традиційних магазинов.

Існує три різновиду внемагазинной торгівлі: пряма роздрібна торгівля, особисті продаж і продажу через автоматы.

Що стосується прямий торгівлі покупці спочатку знайомляться з товаром у вигляді неличных засобів, та був замовляють його за телефону чи з пошті. Залежно від використовуваних коштів передачі, різняться типи прямий торгівлі. Торгівля по каталогам полягає в поштових послугах, торгівля з допомогою телебачення відбувається на телеканалах, в інтерактивною електронну торгівлю використовуються комп’ютери і кабельне телевидение.

Таким неособистим способом продаються найрізноманітніші товари та. На товари припадає близько дві третини всіх неличных продажів, здійснюваних з допомогою прямий поштової розсилки, послуги — близько третини. Найбільш быстрорастущие області прямий торгівлі - продажу одягу, ліків, косметики, вітамінів, і навіть спортивних приладь. Більше повільними темпами розвивається пряма торгівля дешевими ювелірними виробами і подарками.

У місті Жовтневому здійснюють продажу такі фірми, як Avon, Oriflame, Faberlic — фірми, які торгують косметикою, і навіть Euro Shop — спортивна одяг, посуд інші види товаров.

Внемагазинная торгівля дозволяє споживачам вибрати і придбати товар незалежно від місця. Зазвичай замовлення доставляються туди, куди вкаже покупець, зазвичай, додому. Усі переваги подібного типу торгівлі спрямовані на покупців, якою вистачає часу, і, які з якихось причин що неспроможні піти у магазин. Недолік внемагазинной торгівлі у тому, що покупець позбавлена можливості «відчути» товар, помацати його приміряти, доповнити нього до купівлі будь-які изменения.

Пряма торгівля по каталогам. Успіх торгівлі по каталогам визначає володіння компаніями великими масивами інформації, складними комунікаційними і розподільними системами. Фірми, займаються прямий торгівлею по каталогам, зіштовхуються з декотрими серйозними труднощами. По-перше, Витрати папір і пересилку зростають на 20−25% на рік. По-друге, стає дедалі тяжче привернути увагу покупців, які одержують всі більше каталогов.

Особисті продажу. У такий спосіб найчастіше продають косметику, духи, прикраси, побутову техніку, кухонну посуд, ювелірні вироби, делікатесні і дієтичні продуктів харчування, енциклопедії й навчальні матеріали. Продавці не одержують заробітну плату спеціалізованими фірмах, а є дистриб’юторами, які У цих фірм товари та перепродують їх споживачам. Покупцем такого агента може бути хто угодно.

Торгові автомати. Це механічні устрою, з допомогою яких здійснюються продуктів харчування або інших товарів за готівковий чи безготівковий розрахунок (кредитні карточки).

Крім перелічених магазинів має існувати такий магазин, який поєднував в всі види товарів хороших і услуг.

3.3 Магазин 2003 года.

Вважаю, що магазин 2003 року мав поєднувати у собі всі зручності для покупця: по-перше, якість, по-друге, асортимент, по-третє, швидкість обслуговування. Магазин роздрібної торгівлі, який поєднує у собі все властивості - це «Гіпермаркет». Нині ж трохи докладніше звідси магазине.

Гіпермаркет — це магазин широкого асортименту, де можна знайти всі - від сірникової коробки до автомобіля. До кожного покупця потрібний такий магазин, який би мав прийнятні ціни, і зручне місцезнаходження. Магазин біля будинку — це зручно, у ньому покупець отримає максимальне кількість послуг. Асортимент магазину сягає 20 тисяч найменувань, в тому однині і продукція власного виробництва: м’ясні напівфабрикати і салати, хлібобулочні і печиво. У магазині є до 30 000 найменувань такими товарними групами, як дитяча, чоловіча і жіноча одяг, спорттовари, товари для дітей, текстиль для будинки і інструменти. Під них віддано весь перший рівень, тобто поверх. Але тут розмістилися торгові вітрини і прилавки власної пекарні магазину, і навіть невеличкий самостійний відділ аптечних товаров.

Основний асортимент — повний спектр продуктів — представлений другою поверсі. Біля магазину є Майдан автостоянки на 100 місць. Торгова площа 2700, виробнича близько 400 кв. метрів. Такі магазин, звісно, більш зручний тих, хто робить великі закупівлю та приїжджає туди разів на тиждень автомобілем. Показник ефективності такого гіпермаркету походить від обсягу продажу і чистого прибутку по відділам і найменувань. Важливо, щоб товарні запаси оберталися понад дві тижня. У гіпермаркетах є свої проблеми: втрати товарів, їх недостатня оборачиваемость.

Рівень обслуговування високий, кожним прилавком має бути продавець, що завжди готовий допомогти покупцю. Гіпермаркет — це багато невеличких спеціалізованих магазинів, зібраних у одному месте.

В мені весь перелічені магазини товар завозиться за технологіями, які будуть описані у наступному разделе.

Варіант 2 (интернет).

На погляд магазин 2003 року, це що й мережу інтернетів, взаємозалежних між покупцем і продавцем. Щоб провернути такий магазин потрібно впровадити інтернет глибше, т.к. інтернет — отже розкіш. Необхідно, аби в кожного другого клієнта такого магазину був персонального комп’ютера. Це новітня технологія міг би перевищити все вершини нашого міста і не только.

За такою технології покупець міг би замовляти собі різноманітний товар. Наприклад; кондитерські, хлібобулочні, ковбасні, алкогольні і всі інші продукти, і навіть різноманітні гарячі страви, це може навіть такий товар, як одяг та інші товари домашнього бытия.

Перевага такого магазину дозволяє споживачем вибрати і придбати товар у не виходячи з дому, це теж унікальна доставка вказане місце і певний время.

Недоліки таких магазинів тому, що споживач неспроможна відчути товар, помацати й приміряти, прослухати необхідну лекцію звідси товаре.

Такі технології вже використовують у інших містах, де інтернет грає найважливішу роль серед населення — це такі міста, як Уфа, СанктПетербург, Москва, Самара.

4. Організація й технологія завезення товарів у роздрібні торгові предприятия.

Процес товароснабжения роздрібній торговельній мережі залежить від організації, доведення товарів — від виробників до роздрібній торговельній мережі у кількості та асортименті, відповідних попиту населения.

Процес товароснабжения можна підрозділити ми такі основні этапы:

— організація закупівлі товаров;

— розподіл по торговим предприятиям;

— організація завоза;

— приймання і збереження товаров.

Закупівельна діяльність торгових організацій мусить бути планомірно організовано й економічно обгрунтована. І тому необхідно, щоб торгові організації вели систематичне вивчення джерел закупівлю та постачальників товаров.

Систематичне вивчення торгової кон’юнктури, встановлення постійної через відкликання постачальниками дозволяють своєчасно визначати зміна кон’юнктури ринку, вивчати виробничі можливості розширення асортименту своєї продукції. Усе це дає можливість пред’являти постачальникам більш обгрунтовані вимоги щодо кількості, якості, асортименту товаров.

Завезення товару до магазину залежно від порядку мають дві форми: транзитну і складскую.

Завезення товарів безпосередньо з виробничих підприємств, минаючи проміжні склади оптових і роздрібних організацій, називається транзитным.

Під складської формою товароруху розуміють надходження товарів у магазини зі складів оптових і роздрібних організацій, які, приймаючи великі партії товарів — від постачальників, виконують всі необхідні операції (розпакування, подсортировка, перевірка якості тощо.) з підготовки товарів до їх подальшого просуванню в роздрібну торгову сеть.

Вибір тій чи іншій форми товароруху потребує врахування конкретних умов і від специфіки асортименту товарів, розташування постачальника і покупця, від потужності магазину (величина товарообігу, розмірів торгових оборотів і складських площ), транспортних умов і економічної доцільності тій чи іншій форми завоза.

Транзитний завезення товарів у магазині знижує витрати на завантаженнірозвантаження, прискорює просування товарів у роздрібну мережу, сприяє поліпшенню схоронності товаров.

Найчастіше транзитний завезення товарів здійснюється з промислових підприємств, розміщених у одному городе.

При постачанні магазинів товарами застосовують дві форми доставки:

1. централизованная.

2. децентралізована (самовывоз).

Централізована — доставка товарів силами постачальників. Централізовану доставку застосовують при транзитної та складської формі товародвижения.

Переваги централізованої доставки:

— механізація навантажувально-розвантажувальних работ;

— скорочення часу простою автомашин;

— можливість оптимального побудови маршрута;

— ефективно використовується спеціалізований транспорт;

— широке застосування знаходить тара-оборудование.

У організації централізованої доставки беруть участь три боку: торгові організації, постачальники і транспортні підприємства. Наприклад, в умовах ТОВ «Акомб» магазину «Квіти» при поставці квітів приймають участь: теплиці із вирощування квітів, автоколона 1833, магазин «Будинок, сад, огород».

Надходження товарів — від постачальників виготовляють підставі ув’язнених між постачальниками і покупцями господарських договорів. У договорах, укладених між постачальниками і покупцями, обумовлюються: види поставлених товарів, комерційні умови поставки, кількісні і вартісні показники товарів, терміни виконання договорів, порядок розрахунків, і навіть відповідальність сторін за неналежне виконання договора.

Кожна господарська операція, тому числі надходження товарів, повинна бути оформлена документально. Відповідно до пунктом 7 Положення «Про бухгалтерський облік і звітності» будь-який документ повинен мати такі основні реквизиты:

— найменування документа (форма);

— код фирмы;

— дата составления;

— зміст господарської операции;

— вимірювачі (кількісним і вартісному выражении);

— найменування посадових осіб, відповідальних скоєння господарської операції, і правильність її оформления;

— особисті підпис їх расшифровка.

Також можуть бути включені додаткові реквізити. Документи складаються в останній момент скоєння операції, і якщо це пояснити неможливо, то одразу після закінчення операции.

Для отримання товарів хороших і тари від постачальників представнику підприємства (експедитору) видається доручення (форма № 2).

Усі доручення реєструються під час видачі у спеціальній журналі. Доручення виписується лише бухгалтером конкретну фізична особа із зазначенням термін дії і найменуванням цінностей, передбачуваних до отриманню. На доручення необхідна підпис експедитора, які мають бути завірено підписами бухгалтера й керівника з накладенням відбитка підприємства. За дорученням представник підприємства може мати простий товар безпосередньо від постачальника з випискою одночасно відвантажувальних документов.

Основними документами, виходячи з яких надходять товари, є рахунків-фактури, товарно-транспортная накладна і торгово-закупівельні акти. Товарно-транспортні накладні виписуються при поставці товарів автомобільним транспортом, у решті випадках виписуються рахунки-фактури. Рахунки-фактури реєструються у книзі продажу та у книзі покупок.

Рахунка-фактури складаються предприятием-поставщиком з ім'ям підприємствапокупця у двох примірниках, перший із пізніше днів з моменту відвантаження товарів чи передоплати (авансу) надається постачальником покупцю і дає права на залік (відшкодування) сум з податку додану вартість. Другий примірник рахунки-фактури (копія) в постачальника відбиття у книзі продаж.

У счете-фактуре повинні прагнути бути указаны:

— порядковий номер счета-фактуры;

— найменування і реєстраційний номер постачальника товаров;

— найменування одержувача товаров;

— вартість (ціна) товаров;

— сума НДС;

— дата надання счета-фактуры.

У счете-фактуре не допускаються підчистки і похибки. Виправлення запевняють підписом керівника і печаткою предприятия-поставщика із зазначенням дати исправления.

Одержувані і видані рахунків-фактури зберігаються роздільно у журналі обліку рахунків-фактур протягом повних п’яти років із дати їх отримання. Вони повинні прагнути бути підшиті і пронумерованы.

Покупці товарів ведуть журнал обліку отримані від постачальників рахунківфактур і книжку покупок. Книжка покупок варта реєстрації рахунківфактур з метою визначення сум податку додану вартість. Рахункифактури, запропоновані постачальниками, підлягають реєстрації у книзі покупок в хронологічному порядку за мері оплати й оприбуткування придбаних товарів. Книжка покупок мусить бути прошнурована, її сторінки пронумеровывают і скріплюють печаткою. Контроль над правильністю ведення книжки здійснюється керівником підприємства або уповноваженою лицом.

Книжка покупок зберігається в покупця протягом повних п’яти років із дати останньої записи.

За порушення умов договорів постачальники та покупці несуть взаємну матеріальну відповідальність як неустойки, штрафування за невиконання договірних умов, за затримку оплати розрахункових документів і майже за необгрунтований отказ.

При просуванні товарів — від постачальників до покупців виникають транспортні витрати і проблеми їх оплаты.

Транспортні витрати можуть оплачиваться:

— поставщиком;

— покупателем;

— частково постачальником, частково покупателем.

Порядок розподілу транспортних витрат між постачальником і покупцем визначається за погодженням сторін, у договорі поставки.

Транспортні витрати ставляться до недоліків обращения.

Залежно від договору поставки товари можуть оплачуватися після чи до їх отримання покупателями.

Бухгалтерія торгового підприємства повинна контролювати повноту і своєчасність оприбуткування товарів хороших і правильність їх оплаты.

Контроль має починатися із оплати товарів, і якщо товари надходять раніше з їх фактичного поступления.

Сутність контролю залежить від зіставленні двох показателей:

Xсума, сплачена постачальнику за товары;

Yвартість по купівельною ціною товарів хороших і тари, одержуваної від постачальників і оприходоваемой матеріально відповідальним лицом.

Х визначається виходячи з документів, додатку до виписці банки з розрахункового рахунку підприємства чи звіту касира, а Y виходячи з супровідних документів, прикладених до звіту матеріально відповідального особи. Це зіставлення може передбачати п’ять ситуаций:

1. Товари отримані й цілком оплачены.

2. Переплату денег.

3. Недоплата денег.

4. Товари надійшли, але з оплачены.

5. Товари оплачені, але з получены.

Якщо Х=Y, то партія товарів оплачена і оприходована по однаковою вартості, тобто правильно.

Якщо X Y, то відмінність між ними при:

X>Y свідчить про переплате грошей поставщику;

X.