Загальна характеристика та структура платіжного балансу

Загальна характеристика та структура платіжного балансу.

.

.

Платіжний баланс відіграє роль макроекономічної моделі, Яка систематично відображає економічні операції, що здійснюються між національною економікою та іншими країнами світу.

Платіжний баланс ¾ співвідношення між платежами, котрі здійсненні екномічними суб¢єктами даної країни в інших країнах, та надходженнями, котрі одеражані ними із інших країн за певний період години (квартал, рік). Якщо надходження з-за кордону перевищують платежі, то баланс якщо активним, а при перевищенні платежів над надходженнями ¾ пасивним. При активному сальдо платіжного балансу збільшуються надходження іноземної валюти в країну, що призводить до зростання валютних резервів держави. Пасивне сальдо спричиняє відплив іноземної валюти із країни й призводить до зменшення валютних резервів.

Стан платіжного балансу країни визначається її економічним потенціалом, особливостями структури економіки, участю економічних агентів країни в міжнародній кооперації, зв¢язками з світовим ринком позичкових капіталів, станом державного регулювання екноміки й зовнішньоекономічних відносин. Тому платіжний баланс чітко відображає економічне становище країни, широко використовується в інтересах прогнозування й макроекономічного регулювання.

За формою складання платіжний баланс визначається як платіжний звіт за певний період годині на якому відображаються усі економічні ситуації між резидентами й неризедентами держави. Платіжний баланс базується за принципами бухгалтерського обліку: кожна екномічна операція має подвійний запис ¾ за кредитами однієї з статтею та дебету іншої. Це правило свідчить про ті, що більшість екномічних операцій за суттю є обміном екномічними цінностями. У випадку, коли має місце безвідплатне наданя екномічних цінностей (тоарів, послуг чи фінансових активів), для відображення цієї операції подвійним записом запроваджується особлив стаття «трансферти» ¾ це група операцій проведених на безвідплатній основі.

Таким чином, сума кредитових проводок винна співпадати із сумою дебетових, а загальне сальдо завжди винне дорівнювати нулю. Алі на практиці баланс ніколи не досягається. Розбіжності, що можуть матір місце між сумами кредитових та дебетових проводок називаються «чисті помилки та упущення» й відображаються у відповідній балансуючій з статтею (таблиця ___).

У більшості країн платіжні баланси розробляються за схемою, Яка рекомендована Міжнародним вавлютним фондом. За характером операцій платіжні баланси включають два розділи: баланс поточних операцій; баланс капіталів та фінансових операцій. Поточними є операції із товарами, послугами, доходами та поточні трансферти. Капітальні операції пов¢язані із інвестиційною діяльністю й являють собою операції із активами та зобов¢язаннями. До них можна віднести: прямі та портфельні інвестиції, середньострокові та довгострокові кредити, короткострокові міжбанківські кредити, резервні активи.

Зміст кожної позиції у платіжному блансі потребує спеціального розгляду. Торговельний баланс розраховується на підставі даних митної статистики, оскільки вон более повно відображає експортно-імпортні потоки, враховуючи й дрібногуртову торгівлю.

Для складання з статтею «Послуги» використовуються дані банківської звітності, міністерства статистики, додаткова інформація від окремих міністерств та відомств, довідки із посольств та експертні оцінки.

До з статтею «Доходи», відповідно до міжнародної практики, включаються не лише дані про трудові надходження та виплати, дивіденди із прямих та портфельних інвестицій, відсотки на залучений капітал, а також й відсотки, що мають бути сплачені у звітному періоді. Таким чином, йдеться не лише про фактично сплачені відсотки, а й про виконання графіка відповідних платежів. Саме смердоті дають уявлення про розміри реальних прибутків та витрат відповідно від наданого та залученого капіталу.

«Трансферти» характеризують некомпенсовану передачу Україні матеріальних та фінансових цінностей із-за кордону. У платіжному балансі відрізняють поточні та капітальні трансферти. Поточні трансферти збільшують рівень прибутку та споживання товарів й послуг країни-реціпієнта й зменшують дохід та потенційні можливості країни-донора. Поточні трансферти відображаються у рахунку поточних операцій та складаються за даними банківської звітності, інформацією із агенства міжнародної технічної допомоги та ОЕСД.

Платіжний баланс України.

Платіжний баланс україни протягом останніх років має негативне сальдо, яку обумовлене дефіцитом торговельного балансу та балансу рухів капіталів й кредитів (таблиця).

Платіжний баланс України за 2 квартал 1996 року.

(аналітична форма).

Статті. платіжного балансу.	млн.дол. США.
БАЛАНС ТОВАРІВ ТА ПОСЛУГ ДОХОДИ (сальдо) надходження виплати АМОРТИЗАЦІЯ СЕРЕДНЬОСТРОКОВИХ ТА ДОВГОСТРО-КОВИХ КРЕДИТІВ. ІНШИЙ КОРОТКОСТРОКОВИЙ КАПІТАЛ РЕЗЕРВНІ АКТИВИ («-» ¾ збільшення).	— 22. — 102. — 134. — 240. — 218. — 216.
ЗАГАЛЬНІ ПОТРЕБИ У ЗОВНІШНЬОМУ ФІНАНСУВАННІ.	— 798.
ТРАНСФЕРТИ (сальдо) ПРЯМІ ІНВЕСТИЦІЇ. ПОРТФЕЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ. СЕРЕДНЬОСТРОКОВІ ТА ДОВГОСТРОКОВІ КРЕДИТИ Помилки та упущення.
ДЕФІЦИТ ФНАНСУВАННЯ.	— 291.
ФІНАНСУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ КРЕДИТІВ МВФ.

Дефіцит платіжного балансу свідчить про неконкурентноздатність вітчизняних товарів та послуг на світовому ринку й активне втручання імпортної продукції, про недосконалість та низьку привабливість неризидентів до внутрішнього ринку капіталів. Існують, звичайно, й зовнішні заподій незбалансованості: зростання світових цін на енергоносії, погіршення загальної економічної кон¢юктури тощо.

Для забезпечення поточного фінансування економіки у іншому кварталі 1996 року продовжували використовуватись зовнішні джерела фінансування, загальні потреби якого становили 798 млн. дол. США. Імпорт реальних економічних цінностей на територію України перевищував їхні експорт на 124 млн. дол. США. У цілому коефіцієнт покриття імпорту експортом за звітний період складав 82,2% проти 84,5% за відповідний період минулого року.

Обтяжливими для платіжного балансу в іншому кварталі 1996 року були розрахунки за обслуговуванням зовнішнього державного боргу 240 млн. дол. США та відтік короткострокового капіталу 218 млн. дол. Валютні резервні активи країни збільшились на 216 млн. дол. Споживання іноземного капіталу відбувалось у формі прямих та портфельних інвестицій ¾ 91 млн. дол., безвідплатних операцій (трансферти) ¾ 142 млн. дол., довгострокових кредитів ¾ 452 млн. дол.