Види про " єднань громадян

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ.

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ.

Кафедра державно — правових дисциплін.

Контрольна робота № 1.

із дисципліни.

«Адміністративне право України».

на тему:

«Види об'єднань громадян».

Виконала: студентка заочної форми навчання спеціальності 6601.

7 групи 2 курсу.

Ткаченко О.І.

Перевірив (ла): викладач.

Братель О.Г.

Київ — 2003.

ВСТУП.

Суб'єкти адміністративно-правових відносин реалізують свої права й обов’язки не лише індивідуально, але й і відповідним чином про «єднуючись в організації (асоціації). Колективна форма задоволення потреб громадян — звичайне у світовій практиці явище. Це достатньо самостійні утворення, у справ які держава, як правило, втручається найменшим чином. Про «єднання громадян органічно вплітаються в тканину суспільних й, перш на — адміністративно-правових відносин. Без них неможливо уявити саму організацію суспільства, механізм здійснення народовладдя в Україні. Іншими словами, демократія без різноманітних про «єднань громадян неможлива. До недавніх пір такі про «єднання не малі належного розвитку: їхнього перелік був занадто обмежений, діяльність формальна, оскільки їхні соціальне призначення, цілі і заподіяння були повністю підпорядковані вимогам тоталітарної командноадміністративної системи.

Своє основне соціальне призначення — задоволення потреб та інтересів громадян — смердоті не виконували. Їх діяльність йшла врозріз з нормами міжнародного права, хоч право громадян на об'єднання — їхнього невід'ємне конституційне право.

ПОНЯТТЯ І ВИДИ ОБ'ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН.

Право громадян волю передбачене й гарантовано Конституцією та законодавством України, Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські й політичні права, Конвенцією Міжнародної організації роботи № 87 «Про свободу асоціацій й захист права на організацію».

У відповідності із цими документами свобода асоціацій включає право громадян створювати їхні за своїм вибором без попереднього тих дозволу; право вступати до таких організацій й право організацій самостійно виробляти свої статути; організовувати свій апарат, матір широкі контакти із міжнародними організаціями тощо.

Стаття 36 Конституції України закріплює право громадян України на свободу про «єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення й захисту своїх прав й свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів. При цьому ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке про «єднання громадян чи обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій чи громадських організацій.

Форми суспільної активності громадян виражені в діяльності їхні різних про «єднань, тому поняття «про «єднання громадян» є узагальнюючим, що відображує різноманітність цих форм у реальному житті суспільства.

Діяльність про «єднань громадян носити найрізноманітніший характер. Вона може бути спрямована на доля в розробленні державної політики, розвиток науки, культури, відродження духовних цінностей, розв «язання конкретних соціальних проблем окремих категорій та груп громадян, здійснення благодійної діяльності, охорону навколишнього природного середовища, обумовлюватися спільністю професійних та інших інтересів громадян тощо.

Усі ці надзвичайно важливі засади знайшли своє втілення в преамбулі Закону України від 16 червня 1992 року «Про про «єднання громадян», що повністю узгоджується із положеннями Конституції України.

До речі, Закон дає офіційне визначення про «єднань громадян, под яким розуміється добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав й свобод.

Іншими словами, це — нормативна, конституційно-правова основа для реалізації прав громадян на вільне про «єднання, тобто гарантована Державою можливість громадян вільно про «єднуватись із іншими громадянами для задоволення своїх політичних, економічних, соціальних, професійних інтересів.

Природа громадських про «єднань характеризується такими трьома ознаками: добровільне членство, самоуправління й стабільність у часі.

Про «єднання громадян — це добровільна, самодіяльна, постійно діюча асоціація людей, котра не так на меті отримання прибутків.

З огляду цого можна сказати, що законодавець не може втручатись в діяльність громадських організацій, крім трьох випадків: — при їхнього легалізації; — при набутті ними прав юридичної особини; — при здійсненні фінансового контролю за їхні діяльністю й оподаткуванні.,.

Про «єднання громадян створюються й діють на основі таких принципів як добровільність, рівноправність, самоврядування (самоуправління), законність й гласність.

Змістом їхнього діяльності є реалізація прав членів про «єднань, основою які є їхнього особіста зацікавленість, особистий інтерес, який виникає й реалізується на ґрунті поєднання особистих й громадських інтересів. Їм притаманна організаційна єдність, їхнього члени приймають доля в виробленні основних напрямків діяльності про «єднань, у виборах керівного складу, здійснюють контролю над діяльністю всіх підрозділів про «єднань.

Завдання громадських про «єднань тісно поєднується із завданнями, котрі стояти перед суспільством на кожному етапі його розвитку. У умовах розбудові громадянського суспільства в Україні громадські організації повинні статі дієвим елементом механізму здійснення повновладдя українського народу.

Закон України «Про про «єднання громадян» зазначає, що про «єднання громадян визначаються чи політичною партією, чи громадською організацією.

Найбільш повну характеристику про «єднань громадян дозволяє дати їхнього класифікація за організаційно-правовими властивостями, згідно із чим виділяються:

— масові про «єднання громадян (політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, добровільні товариства, професійні спілки та ін.);

— органи громадської самодіяльності (народні дружини по охороні громадського порядку);

— органи громадського самоврядування (заради й колективи мікрорайонів, домові; вуличні комітети та ін.).

Про «єднання громадян можуть класифікуватися й за масштабами діяльності. Згідно із цим критерієм можна виділити про «єднання громадян, котрі діють у масштабах всієї держави, масштабах окремих адміністративно-територіальних одиниць та їхнього частин, а також про «єднання громадян, діяльність які носити міжнародний характер й поширюється на територію не лише України, а і інших держав. При цьому політичні партії діють лише в державному масштабі. Масштаб діяльності органів громадської самодіяльності та органів громадського самоврядування обмежений кордонами конкретних адміністративнотериторіальних одиниць.

Про «єднанням громадян притаманні ознаки, що відрізняють їхні від державних організацій. При цьому можна виділити загальні ознаки, характерні для всіх про «єднань громадян, а також окремі специфічні ознаки, притаманні тім чи іншим про «єднанням громадян.

До загальних ознак слід віднести:

1) добровільність про «єднання. Це відображується у добровільності вступу та виходу із про «єднання громадян, методах роботи, сутністю які є досягнення певної мсти внутрішньоорганізаційними методами, особливих формах примусу, із які найвищою є виключення з членів про «єднання громадян;

2) організаційні заходь, якими в діяльності про «єднань громадян виступають самоврядування та саморегуляція;

3) відсутність у про «єднань громадян внаслідок їхні природи державновладних повноважень (за винятком випадків, коли держава делегує окремі повноваження такого роду й закріплює їхні законодавчо, наприклад, закріплення за громадськими інспекторами охорони природи права складати протоколи про адміністративне правопорушення).

Окремими ознаками, характерними для окремих про «єднань громадян, є:

1) членство в про «єднанні та відносини членства, що випливають звідси;

2) обов «язковість участі членів про «єднання громадян в його роботі та створенні матеріальної бази про «єднання шляхом внесення членських внесків;

3) наявність статуту про «єднання громадян. як правило, в діяльності про «єднань громадян відсутні комерційні цілі чи одержання прибутку. Виняток становить лише діяльність кооперативних організацій. Крім того, допускається господарська чи інша комерційна діяльність про «єднань громадян для виконання їхні статутних завдань та цілей.

Взаємовідносини держави та про «єднань громадян носять виключно правовий характер. Це проявляється в законодавчому закріпленні правового статусу про «єднань громадян низкою нормативно-правових актів. Основними серед них є Закон України «Про про «єднання громадян», а також закони України «Про свободу совісті та релігійні організації», «Про профспілки». Діяльність деяких про «єднань громадян, до того числі кооперативних організацій, комерційних фондів, органів громадської самодіяльності, регулюється відповідними законодавчими актами.

Партія політична — добровільне про «єднання людей, які прагнуть домогтися здійснення ідей, котрі смердоті поділяють, задоволення спільних інтересів; організована певним чином частина якоїсь соціальної верстви, класу, покликана висловлювати й захищати інтереси цієї спільноти, домагатися їхнього дотримання й виконання, бути її політичним «голосом», «уособленням» окремих групових інтересів.

Громадські організації та рухи — добровільні масові про «єднання громадян, що виникають внаслідок їхнього вільного волевиявлення на основі спільних інтересів й завдань.

Громадські організації являють собою масові про «єднання громадян, які виникають за їхньою ініціативою для реалізації довгострокових цілей, мають свій статут й характеризуються чіткою структурою. Найбільш поширеними різновидами громадських організацій в сучасному світі є: профспілки; організації інвалідів; ветеранські, жіночі, молодіжні, дитячі організації; наукові, технічні, культурно-просвітницькі, фізкультурно-спортивні та ін. добровільні т-ва; творчі спілки; різноманітні земляцтва; фонди, асоціації, товариства та ін. Характерною ознакою громадських організацій, як засвідчує вищенаведене визначення, є документальне оформлення мети і завдань й організаційно-структурне забезпечення.

Виділяють дві основні групи функцій громадських організацій: 1) функції, котрі смердоті виконують стосовно забезпечення захисту інтересів своїх членів (осн. захисна, допоміжна функція); 2) функції, котрі громадські організації виконують стосовно системи влади в державі, розвитку суспільства в цілому (осн. операційна й творча функції).

Відносна відстороненість громадських організацій від політики заговорили українською у «язана насамперед із тім, що держава безпосередньо не втручається в їхню діяльність, а лише регулює її відповідно до діючого законодавства. Доти ж громадські організації, на відміну від державних інститутів, не наділені владними повноваженнями. Відрізняються смердоті і від політичних партій, оскільки смердоті не ставлять за мітку оволодіння державною владою. Відмінність їхні від всіх інших суспільних угруповань заговорили українською у «язана із притаманними їм особливостями функціонування (виникнення за ініціативою знизу, фактична єдність, забезпечення інтересів своїх членів та прихильників, незалежно від мети та характеру про «єднання, нетрадиційність) та принципами їхньої діяльності (добровільність, поєднання особистих й суспільних інтересів, самоврядування, рівноправність, законність, гласність). Отже, за своєю природою й характером діяльності громадські організації не є політичними організаціями. Однак у нас собі їхня діяльність почасти набуває політичного характеру, оскільки смердоті, по-перше, про «єднують людей, які входять до спектра політичних сил (патріотичні сили, національно зорієнтовані групи, прихильники реформування суспільства та ін.), й поодному, — смердоті становлять собою потенційну базу для виникнення на їхній основі нових політичних партій.

Громадські організації є невід «ємним елементом будь-якого демократичного суспільства. Їх соціально-політичне призначення й роль полягають насамперед у бо смердоті допомагають людям у повсякденному житті, звільняють особистість від необхідності самостійно вирішувати безліч проблем, відкривають широкі можливості для суспільно-політичної ініціативи народу, для здійснення ним самоврядування.

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ОБ'ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН.

Значною мірою взаємовідносини держави й про «єднань громадян регулюються нормами адміністративного права, а саме Законом України «Про об'єднання громадян». Ці норми визначають правовий статус про «єднань громадян, а саме —сукупність прав та обов «язків, котрі реалізуються у правовідносинах, що виникають між про «єднаннями громадян й суб «єктами виконавчої влади.

Передусім це стосується питань легалізації про «єднань громадян, передбачених ст. 13,14,15 Закону України «Про об'єднання громадян». Іншими словами, держава офіційно визнає про «єднання громадян оформлює його правове становище. Офіційне визнання про «єднань громадян здійснюється шляхом їхні реєстрації чи повідомлення про заснування. Для реєстрації про «єднання громадян його засновники подають заяву про це, а також певні документи, перелік які визначається законодавством. Крім того, громадські організації можуть легалізувати своє заснування шляхом письмового повідомлення про це відповідних державних органів.

Основоположне значення у визначенні правового стану про «єднання громадян має його статут. Він винен містити: назву, мітку та заподіяння про «єднання; умови й лад у члени про «єднання та виходу з нього; структуру, порядок створення та діяльності статутних органів про «єднання; права та обов «язки його членів; джерела надходження коштів та порядок здійснення видів діяльності, необходимых для виконання статутних завдань; порядок внесення змін й доповнень в статут; порядок реорганізації чи ліквідації про «єднання; юридичну адресу.

Політичні партії та міжнародні громадські організації підлягають обов «язковій реєстрації Міністерством юстиції України, а легалізація громадських організацій здійснюється відповідно Міністерством юстиції України, органами місцевої державної адміністрації, а також виконавчими органами місцевого самоврядування. Відмова в реєстрації про «єднання громадян може бути оскаржена в судновому порядку.

Законом України «Про об'єднання громадян» встановлені і певні вимоги до засновників про єднань громадян, передбачених ст. 11,12. Так, політичні парті можуть створюватися лише за ініціативою повнолітніх громадян України, котрі не обмежені судом у дієздатності й не перебувають у місцях позбавлення волі. Коли стосується громадських організацій, то їхні засновниками, крім громадян України, можуть бути іноземні громадяни та особини без громадянства, яким виповнилося 18 років. Засновниками молодіжних та дитячих організацій можуть бути особини, котрі досягли 15-річного віку (Закон України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» від 1 грудня 1998 р.).

Важливим чинником, що впливає на адміністративно-правовий статус про «єднань громадян, є встановлення Державою обмежень на створення та діяльність про «єднань громадян. Так, не підлягають легалізації такі про «єднання громадян, а діяльність легалізованих про «єднань громадян забороняється в судновому порядку, якщо їхнього метою е: зміну насильницьким шляхом конституційного ладу та в будь-якій протизаконній формі порушення суверенітету й територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганда війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової та релігійної ворожнечі, посягання на права й свободи людини, здоровий «я населення, створення воєнізованих формувань (ст. 4 Закону України «Про об'єднання громадян»).

Держава не втручається в діяльність про «єднань громадян, надаючи їм широку автономію. Проте це не виключає здійснення із боці держави контролю за діяльністю про «єднань громадян, що передбачене ст. 25,26. Так, органи, що проводять легалізацію про «єднань громадян, здійснюють контролю над додержанням ними положень статуту. Законом України «Про об'єднання громадян» закріплено право представників цих органів бути присутніми на заходах, котрі проводять про «єднання громадян, вимагати необхідні документи та одержувати у необходимых випадках пояснення.

Фінансові органи та органи податкової адміністрації здійснюють контроль за джерелами й розмірами прибутків та інших фінансових надходжень, а також за правильністю сплати про «єднаннями громадян податків. З свого боці про «єднання громадян повинні представляти фінансовим органам декларацію про свої прибутки та витрати.

Контроль за виконанням про «єднаннями громадян чинних норм й стандартів може здійснюватися екологічними, пожежними, санітарно-епідемічними та іншими органами державного нагляду й контролю. За порушення законодавства про «єднання громадян несуть відповідальність у встановленому законом порядку. Для здійснення своєї діяльності про «єднання громадян наділяються широкими правами. Вони можуть виступати учасниками суспільних правовідносин, набувати майнові й немайнові права, братії доля в розробленні державної політики та формуванні органів влади, проводити масові заходь тощо.

ЗАКОНОДАВЧЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРАВОВОЇ СТАНОВИЩА РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ.

Здійснення громадянами гарантованої ст. 35 Конституції України свободи світогляду й віросповідання породжує різного роду суспільні відносини, значна частина які носити правовий характер. Так, закріплене у ти з статтею право громадян на відправлення релігійних культів й ритуальних обрядів, проведення релігійної діяльності обумовлює створення та діяльність ріпних релігійних організацій — релігійних товариств, управлінь, центрів, монастирів, релігійних братств, духовних навчальних закладів й т. ін., що становлять собою стійкі організаційні системи із специфічними цілями та конкретними способами їхні досягнення.

Основним законодавчим актом, який визначає правове становище релігійних організацій, а також їхні взаємовідносини із Державою є Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації». Сутність правового регулювання взаємовідносин держави й релігійних організацій полягає в такому: держана та її органи не користуються методами державно-правового контролю чи примусу при визначенні громадянами свого ставлення до релігії, не втручаються у релігійну діяльність організацій віруючих, якщо смердоті не порушує законів держави та встановленого порядку, не надають релігійним організаціям матеріальної підтримки, не доручають їм виконання будь-яких державних функцій. разом із тім держава сприяє встановленню відносин взаємної релігійної та світоглядної терпимості й поваги між людьми, охороняє законну діяльність релігійних організацій та право віруючих на відправлення релігійних культів й ритуальних обрядів, здійснює державний контролі, за додержанням законодавства України про свободу совісті та релігійні організації. У свою чергу, релігійні організації позбавлені права втручатися у справ держави, брати доля в діяльності політичних партій, висувати кандидатів до органів державної влади. Ці організації займаються питаннями, заговорили українською у «язаними з задоволенням релігійних потреб громадян. При цьому релігійні організації мають декларація про доля в суспільному житті та використання засобів масової інформації нарівні із про «єднаннями громадян.

Для одержання релігійною організацією права юридичної особини необхідна її державна реєстрація. Засновники релігійної організації — віруючі повнолітні громадяни у кількості не менше 10 Чоловік —- подають заяву про реєстрацію та статут релігійної організації у відповідний державний орган, який вол «язаний у місячний термін прийняти рішення про реєстрацію.

Статут релігійної організації приймається на загальних зборах віруючих громадян й має низку важливих особливостей. В частности, у статуті наводяться відомості про вид релігійної організації, її місце знаходження, майновий стан, права релігійної організації на заснування підприємства, засобів масової інформації, створення навчальних закладів, порядок вирішення майнових та інших питань у разі припинення діяльності релігійної організації та ін.

Релігійні організації мають право використовувати для своїх потреб споруди та майно, котрі надаються їм на договірних засідках державними, громадськими організаціями чи громадянами.

У власності релігійних організацій можуть знаходитися споруди, предмети культу, про «єкти виробничого, соціального та благодійного призначення, транспорт, грошові кошти та інше майно, що необхідне їм для забезпечення їхньої діяльності.

Суб'єктами відповідальності за порушення законодавства про свободу совісті та релігійні організації поряд із посадовими особами державних органів можуть бути також особини, котрі займають відповідне становище в ієрархії релігійних організацій, та громадяни.

Припинення діяльності релігійних організацій можливе як за рішенням їхні членів, то й за рішенням суду в разі порушення ними законодавства України.

ПРАВА ОБ'ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН, ГОСПОДАРСЬКА ТА ІНША КОМЕРЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ.

У відповідності із Законом України «Про об'єднання громадян» (ст. 20, 21, 22, 23, 24) про «єднання громадян користуються досить широкими правами, головними із які є права: виступати учасником цивільно-правових відносин; представляти та захищати свої законні інтереси у державних та громадських органах; брати доля в політичній діяльності; підгримувати інші про «єднання; створювати установи та організації; одержувати необхідну інформацію, розповсюджувати її та засновувати засоби масової інформації; засновувати підприємства, необхідні для виконання статутних цілей. Визначені права політичних партій:

— приймати доля в виробленні державної політики;

— брати доля в формуванні органів влади, представництво в їхнього складі;

— матір вільний доступ под годину виборчої кампанії до державних засобів масової інформації.

Про «єднання громадян мають досить широкі майнові та інші «матеріальні» права (ст. 21 Закону України «Про об'єднання громадян»: «Власність про «єднань громадян. Про «єднання громадян може матір у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення його статутної діяльності. Про «єднання громадян набуває право власності на кошти та інше майно, передане йому засновниками, членами (учасниками) чи Державою, набуте від вступних та членських внесків, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, але в майно, придбане за рахунок власних коштів чи на інших підставах, не заборонених законом. Політичні партії також мають право на майно, придбане від продаж суспільно-політичної літератури, інших агітаційно-пропагандистських матеріалів, виробів із власною символікою, проведення фестивалів, святий, виставок, лекцій, інших політичних заходів. Громадські організації також мають декларація про майно та кошти, придбані в результаті господарської та іншої комерційної діяльності створених ними госпрозрахункових установ та організацій, заснованих підприємств. Кошти та інше майно про «єднань громадян, до того числі тихий, що ліквідуються, не може перерозподілятись між їхнього членами й використовується для виконання статутних завдань чи на благодійні цілі, а й у випадках, передбачених законодавчими актами, за рішенням суду спрямовується у дохід держави»).

На тому годину держава:

1) встановлює обмеження щодо одержання коштів та іншого майна політичними партіями, їхнього установами та організаціями (ст. 22 Закону України «Про об'єднання громадян»: «Обмеження щодо одержання коштів та іншого майна політичними партіями, їхні установами та організаціями. Політичним партіям, їхні установам та організаціям забороняється прямо чи опосередковано одержувати кошти та інше майно від: • іноземних держав та організацій, міжнародних організацій, іноземних громадян та осіб без громадянства; • державних органів, державних підприємств, установ та організацій, крім випадків, передбачених законами України; • підприємств, створених на основі змішаної форми власності, якщо доля держави чи іноземного учасника у яких перевищує 20 відсотків; • нелегалізованих про «єднань громадян; • анонімних пожертвувачів.

Політичні партії помиляюся одержувати доходи від акцій та інших цінних паперів, їм забороняється матір рахунки у трилітрові банки та зберігати у яких коштовності. Політичні партії вол «язані щороку публікувати свої бюджети для загального відома»).

2) визначає умови здійснення права власності (ст. 23 Закону України «Про об'єднання громадян»: «Здійснення права власності. Право власності про «єднань громадян реалізують їхні вищі статутні органи управління (загальні збори, конференції, із «їзди тощо) в порядку, передбаченому законодавством України та статутними документами. Окремі функції щодо господарського управління майном може бути покладено вищими статутними органами управління на створювані ними органи, місцеві осередки чи передано спілкам про «єднань громадян») 3) умови зайняття господарською та іншою комерційною діяльністю (ст. 24 Закону України «Про об'єднання громадян»: «Господарська та інша комерційна діяльність. З метою виконання статутних завдань й цілей зареєстровані про «єднання громадян можуть здійснювати необхідну господарську та іншу комерційну діяльність шляхом створення госпрозрахункових установ й організацій з статусом юридичної особини, заснування підприємств в порядку, встановленому законодавством. Політичні партії, створювані ними установи й організації помиляюся засновувати підприємства, крім засобів масової інформації, та займатись господарською та іншою комерційною діяльністю, за винятком продаж суспільно-політичної літератури, інших пропагандистськоагітаційних матеріалів, виробів з власною символікою, проведення фестивалів, святий, виставок, лекцій, інших суспільно-політичних заходів. Об'єднання громадян, створені ними установи та організації вол «язані вести оперативний та бухгалтерський облік, статистичну звітність, зареєструватись органів державної податкової інспекції та вносити до бюджету платежі у порядку й розмірах, передбачених законодавствам»).

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ОБ'ЄДНАННЯМИ ГРОМАДЯН.

Відповідальність за порушення законодавства об'єднаннями громадян передбачена статтями 27, 28, 29, 30, 31, 32 Закону України «Про об'єднання громадян».

Посадові особини легалізуючих органів про «єднань громадян та громадяни за порушення законодавства про про «єднання громадян несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну чи кримінальну відповідальність. Про «єднання громадян несуть відповідальність, передбачену цим Законом та іншими законодавчими актами України. Керівництво про «єднанням громадян, яку не легалізувалося у встановленому законом порядку чи якому відмовлено у легалізації, чи яку примусово розпущено за рішенням суду, але й продовжує діяти, а так саме доля в діяльності таких про «єднань тягнуть за собою адміністративну чи кримінальну відповідальність (ст. 27 Закону України «Про об'єднання громадян»). (Статтю 27 доповнено частиною третьою згідно з Законом N 3582−12 від 11. 11. 93).

Види стягнення. За порушення законодавства до про «єднання громадян можуть бути застосовані такі стягнення:

• попередження;

• штраф;

• тимчасова заборона (зупинення) окремих видів діяльності;

• тимчасова заборона (зупинення) діяльності;

• примусовий розпуск (ліквідація) (ст. 28 Закону України «Про об'єднання громадян»).

Попередження. При вчиненні про «єднанням громадян правопорушення, яку не тягне за собою обов «язкового застосування іншого виду стягнення, передбаченого цим Законом, відповідний легалізуючий орган виносить письмове попередження (ст. 29 Закону України «Про об'єднання громадян»).

Штраф. У разі грубого чи систематичного скоєння правопорушень, за поданням легалізуючого органу чи прокурора на про «єднання громадян може бути накладено штраф в судновому порядку (ст. 30 Закону України «Про об'єднання громадян»).

Тимчасова заборона (зупинення) окремих видів чи всієї, діяльності про «єднання громадян. З метою припинення незаконної діяльності про «єднання громадян за поданням легалізуючого органу чи прокурора суд може тимчасово заборонити окремі види діяльності чи тимчасово заборонити діяльність про «єднання громадян на рядків до трьох місяців. Тимчасова заборона окремих видів діяльності про «єднання громадян може здійснюватись шляхом встановлення заборони на проведення масових заходів (зборів, мітингів, демонстрацій тощо), здійснення видавничої діяльності, проведення банківських операцій, операцій із матеріальними цінностями тощо. За поданням органу, який звертався до суду щодо тимчасової заборони окремих видів чи всієї діяльності про «єднання громадян, суд може продовжити цей термін. При цьому загальний термін тимчасової заборони не винен перевищувати шість місяців. При усуненні причин, що стали підставою для тимчасової заборони, за клопотанням про «єднання громадян його діяльність може бути відновлена судом в повному обсязі (ст. 31 Закону України «Про об'єднання громадян»).

Примусовий розпуск (ліквідація) про «єднання громадян. За поданням легалізуючого органу чи прокурора рішенням суду про «єднання громадян примусово розпускається (ліквідується) у випадках:

1) скоєння дій, передбачених статтею 4 Закону України «Про об'єднання громадян»;

2) систематичного чи грубого порушення вимог з статтею 22 Закону України «Про об'єднання громадян»;

3) продовження протиправної діяльності после накладення стягнень, передбачених Законом України «Про об'єднання громадян»;

4) зменшення кількості членів політичної партії до числа, коли вон не визнається як така.

Суд одночасно вирішує запитання про припинення випуску друкованого засобу масової інформації про «єднання громадян, яку примусово розпускається. Про примусовий розпуск (ліквідацію) про «єднання громадян реєструючий орган протягом п «ятнадцяти днів после набрання рішенням суду законної сили повідомляє у засобах масової інформації. Рішення про примусовий розпуск всеукраїнських та міжнародних про «єднань громадян на територї України приймається Конституційним Судом України (ст. 32. Законом України «Про об'єднання громадян»).

МІЖНАРОДНІ ОБ'ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН.

Діяльність міжнародних об'єднань громадян регулюється статтями 33, 34 Закону України «Про об'єднання громадян».

Міжнародні зв «язки про «єднань громадян. Громадські організації, їхні спілки відповідно до своїх статутів можуть засновувати чи вступати в міжнародні громадські (неурядові) організації, утворювати міжнародні спілки про «єднань громадян, підгримувати прямі міжнародні контакти й зв «язки, укладати відповідні догоди, а також брати доля в здійсненні заходів, що не суперечать міжнародним зобов’язанням України. Політичні партії мають право засновувати чи вступати в міжнародні спілки, статутами які передбачене створення лише консультативних чи координуючих центральних органів (ст. 33 Закону України «Про об'єднання громадян»).

Міжнародні громадські організації. Філіали іноземних громадських організацій. Міжнародні громадські організації, філіали, відділення, представництва, інші структурні осередки громадських (неурядових) організацій іноземних держав територї України діють відповідно до цого Закону, інших законодавчих актів України. Легалізована громадська організація, що виступила засновником, стала членом міжнародної організації чи іншим шляхом поширила свою діяльність на територію іноземної держави, вол «язана в місячний рядків податі необхідні документи для перереєстрації в Міністерстві юстиції України як міжнародна, якщо інше не передбачене законами України (ст. 34 Закону України «Про об'єднання громадян»).

ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА ІНШІ ОБ'ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН.

Політичні партії.

Однією із перших на територї України був зареєстрована Міністерством Юстиції України Українська республіканська партія (5 листопаду 1990 р.). Мета партії — побудова самостійної демократичної української держави.

Вирішення екологічних проблем політичними методами — така позначка Партії зелених України (24.05.1991 р.). Були зареєстровані і такі партії як Українська демократична партія (15.01.1991 р.); Демократична партія України (28.06.1991 р.); Народна партія України (28.08.1991 р.); Партія демократичного відродження України (27.09.1991 р.); Ліберальна партія України (10.10.1991 р.); Соціалдемократична партія України (01.11.1991 р.); Про «єднана соціал-демократична партія України (15.11.1991 р.); Українська християнсько-демократична партія України (01.11.1991 р.); Соціалістична партія України (25.11.1991 р.).

Партії ставлять собі за різноманітну мітку, мають різні політичні програми, але й в основному їхні позначка співпадає — це побудова на Україні самостійної й незалежної держави; її розвиток на основі принципів свободи, демократії, соціальної справедливості й солідарності; формування в Україні суспільства із високим рівнем життя, відродження й подальший розвиток культури українського народу.

Інші про «єднання громадян.

Рух — це суспільно-громадська діяльність, що має на меті певні заподіяння і цілі. Розрізняють масові рухи й рухи, що сповідують політичні цілі. Поки що Міністерство Юстиції України зареєструвало 1 рух, який має на меті політичні цілі: «Народний Рух України».

Масових рухів — 2. Це — Український республіканський рух «Педагоги за світ й взаєморозуміння» та «Українська Рада Миру».

Громадські про «єднання культурних зв «язків із іноземними країнами. Таких про «єднань біля 20. Серед них — «Україна-Туреччина», «Україна-США», «УкраїнаІндія» й т.д.

спілки. Це про «єднання громадян для реалізації яких-небудь спільних цілей. Міністерство Юстиції України зареєструвало спілку адвокатів, юристів, учителів, музикантів, ветеранів Афганістану, «Українську спілку малолітніх в «язнів фашистських концтаборів». .

Фонди. Це найпоширеніший (основний) вид громадських про «єднань. Вони подібні до рухів, але й мають более конкретні цілі і заподіяння. Напрями їхні діяльності різноманітні. Вони охоплюють різноманітні сфери життєдіяльності республіки.

Існують фонди культурно-освітницького напрямі (Слів «янський фонд України, Український фонд культури), благодійного характеру (Український національний фонд допомоги інвалідам Чорнобилю), міжнародного спрямування («Відродження»).

Асоціації — це про «єднання громадян чи членів трудових колективів одного роду діяльності.

Серед зареєстрованих є асоціації наукового, історичного, спортивного, правового та інших напрямків. Так, 8.07.1991 року зареєстрована Українська уфологічна асоціація, до сфери діяльності якої входити вивчення явищ НЛО та інших аномальних явищ. І Інші про «єднання громадян — серед них товариства, академії, комітети, клуби, федерації, ліги та ін.

10.10.1991 р. був зареєстрована спілка Червоного Хреста; 29.01.1992 р. — «Знання», 6.03.1991 р. — «Клуб Івана Піддубного»; 9.03.1991 р. — Національний Олімпійський комітет України.

ВИСНОВОК.

З сказаного можна зробити певні висновки. Уся система прав й обов’язків, їхнього співвідношення зумовлені об'єктивними потребами та інтересами суспільства, із одного боці, і інтересами громадянина й людини із іншого.

Право громадян волю об'єднання — їхні невід'ємне право, яку гарантовано не лише міжнародними угодами, а і Конституцією й законодавством України.

Об'єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав й свобод.

Об'єднання громадян проявляється чи політичною партією, чи громадською організацією. Політична партія ставити за мітку оволодіння державною владою, формування органів державної влади, органів місцевого самоврядування. Громадська організація — об'єднання громадян із метою задоволення й захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих та інших спільних інтересів. Це організації, котрі мають будь-яку мітку, крім політичної.

Усі ці надзвичайно важливі засади знайшли своє втілення в Законі України від 16 червня 1992 року «Про об'єднання громадян», який регулює порядок створення об'єднань громадян, їхні права, громадську діяльність.

ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА.

1. Адміністративне право України. [Підручник для юрид. вузів й фак-ів /.

Ю.П.Битян, В. В. Богуцький, В. М. Паращук та ін.]; За ред. Ю. П. Битяна. -.

Харків: Право, 2001 — 528 з. 2. Кодекс України про адміністративні правопорушення (станом на 15.01.2000 р. До.: Вигляд. «Сірін»; 2000 р. — 168 з. 3. Мельщенко В. Ф. Основи конституційного права України: Курс лекцій для студентів юридичних вузів й факультетів. — До.: Вентурі, 1995 — 240 з. 4. За редакцією Ю. С. Шемшученка, В.Д.Бабкіна. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів — До.: Генеза,.

1997 — 400 з. 5. Юридичний словник-довідник: За ред. Ю. С. Шемшученка. — До., Феміна, 1996 -.

696 з. (Nota bene). 6. Закон України від 16 червня 1992 р. «Про об'єднання громадян». 7. Закон України від 1 грудня 1998 р. «Про молодіжні та дитячі громадські організації».