Шпоры за державними іспитів (по юриспруденции)

1) Об'єкт вбивства — життя людини. Дарма у своїй підлогу, вік, соціальне становище, віросповідання, стан здоров’я, поведінку і інші особистісні характеристики потерпілого. Мотиви можуть проводити кваліфікацію або індивідуалізацію відповідальності, а й сам навмисне винна позбавлення життя залишається діянням караним і порицаемым мораллю. Кримінальний закон однаково вважає убивством як випадки позбавлення життя всупереч волі потерпілого, але й його согласия.

З об'єктивної боку вбивство то, можливо скоєно як шляхом активного на жертву, і шляхом бездіяльності. Перше може здійснюватися фізичним: нанесення поранень, дача отруйних речовин, придушення тощо. п. або психічним шляхом: загрози, переляк, навмисне повідомленням відомостей, викликали інфаркт. Відповідальність за вбивство шляхом бездіяльності настає лише за наявності об'єктивних і суб'єктивних передумов: спеціально покладених в наявності обов’язків з охорони життя законом, професією, договором і яка була у особи реальній можливості поголовно запобігти наступ смерті. Суспільно небезпечне наслідок — смерть потерпілого обов’язковий ознака об'єктивної боку вбивства. Необхідно встановлення причинного зв’язку між діянням винного (дією чи бездіяльністю) і наступившим наслідком. У цьому час смерті вирішального значення немає. Важливо інше — встановлення наміру на позбавлення життя. Способи скоєння вбивства враховуються як кваліфікуючих ознак буде лише тоді, що вони прямо зазначені у законе.

З суб'єктивної боку вбивство може лише навмисним. Винний усвідомлює, що зазіхає життя іншу людину, передбачає неминучість або реальну можливість заподіяння смерті потерпілому і прагне її наступу (прямий умисел) чи свідомо допускає (непрямий умисел) Замах на вбивство можливе лише прямим наміром. Вирішуючи питання про практичний зміст наміру винного необхідно виходити із сукупності віх обставин злочину, зокрема, враховувати попереднє поведінка винного і потерпілого, їхні стосунки, причини припинення злочинних дій, кошти та гармати злочину, характері і локалізацію поранень, наприклад, в життєво важливі органи, і навіть наступне поведінка винного. При доведеності замаху на вбивство додаткової кваліфікації по фактично наступившим для потерпілого наслідків не потрібно, До обставин, характеризуючих суб'єктивну бік вбивства, входять також мотив, мета, емоції. Вони можуть в ролі обов’язкових ознак складу (наприклад, мета приховати інше злочин обов’язковий ознакою вбивства, кваліфікованого по п. «до «год. 2 ст. 105 КК, стан афекту — обов’язковий ознака ст. 107 КК) або враховуватися При індивідуалізації покарання ролі що пом’якшують або обтяжуючих обстоятельств.

Суб'єкт вбивства — пп ст. 105 — фізичне, осудне на даний момент скоєння злочин обличчя, досягла на той час 14-річного віку, за всі іншим видам вбивства —16 років. Відповідальність за вбивство без обтяжуючих і пом’якшувальних обставин передбачена год. 1 ст. 105 КК. У неї, зазвичай входять вбивства, скоєні з ревнощів грунті побутової помсти, що з особистих неприязних відносин, вбивство у боротьбі чи сварці. Зобов’язання год. 1 ст. 105 КК можлива й у тому випадку, як у діях винного були відсутні ознаки, віднесені законодавцем до обтяжуючою або пом’якшувальною. Бійка, коли він сталося позбавлення життя, тільки в випадках може містити ознаки необхідної оборони, за іншими — елементи хуліганської розправи у вигляді бійки, а деяких випадках цілком можливо позбавлення життя з неосторожности.

2) Трудова книжка є основний документ про праці працівника. Трудові книжки ведуться усім працівників, працівників підприємстві, у пихатій інституції, організації понад п’ять днів. У трудову книжку вносяться інформацію про працівника, про тією роботі, і навіть про заохочення і нагородженнях за успіхи у роботи підприємстві, у пихатій інституції, організації. Стягнення в трудову книжку не записуються. Записи про причини звільнення трудову книжку мають здійснюватися точному відповідність до формулюваннями чинного законодавства та з посиланням на відповідній статті, пункт закону. При розірвання трудового договору (контракту) з ініціативи працівника у зв’язку з хворобою, інвалідністю, відходом пенсію від старості, з зарахуванням в вище чи середнє спеціальне навчальний заклад або у аспірантуру й з інших причин, з якими законодавство пов’язує надання певних пільг і переваг, запис про звільнення в трудову книжку вноситься із зазначенням цих причин. При звільнення трудова книжка видається працівникові щодня увольнения.

§ 2. Трудова книжка вперше заповнюється у присутності працівника не пізніше тижневого терміну з його прийому працювати. У неї вносяться: а) інформацію про працівника, тобто прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіту, професія, спеціальність, кваліфікація; б) інформацію про роботі, тобто прийом працювати, переклад в іншу постійну роботу, звільнення з посиланнями відповідні накази; в) інформацію про заохочення і нагородженнях; р) відомостей про відкриттях, куди є в працівника дипломи про використаних винаходах і раціоналізаторських пропозиціях і виплачених у зв’язку з цим вознаграждениях.

Отже, трудова книжка відбиває всю оплачувану трудову діяльність працівника і є основний документ про його трудовій діяльності. По трудовий книжці обчислюється загальний, спеціальний і безперервний стаж работника.