Трагедия італійського флоту у мису Матапан

Трагедия італійського флоту у мису Матапан

Платонов Артем Одно з основних боїв італійського флоту з англійським у Середземному морі закінчилося повним крахом итальянцев…

27 березня 1941 року. Сонце, піднімаючись над обрієм, висвічує потужну ескадру, завзято разрезающую смарагдові хвилі Середземного моря. Читач, аби вона в цієї проясненої хвилини де-небудь поруч, міг би помітити, що до складу ескадри йдуть лінкор, шість важкі крейсери та два легких крейсера, і навіть тринадцять есмінців під італійськими прапорами. На красавце-линкоре «Вітторіо Венето», крім національного прапора, нижче тріпоче прапор командуючого італійським флотом адмірала Якино. Відповідно до італійським джерелам, ескадра вийшла море, щоб перехопити британський конвой, що прямував із Єгипту Грецію.

В 7:49 сигнальники на кораблях помітили на сході якусь блискаючу крапку у небі. У біноклі моряки розгледіли, що це англійська літаюча лодка-разведчик. Стало зрозуміло, що ескадра виявлено, але Якино наказав рухатися колишнім курсом. Розвідка доповідала, що у Середземному морі англійці мають лише одне лінкор — «Вэлиент». «Уорспайт» і «Берхем», пошкоджені пикирующими бомбардувальниками Х-ого повітряного корпусу люфтваффе, перебувають у такому ж стані, що у море выйдти за бажання що неспроможні. Отже, сили італійців по меншою мірою рівні, або навіть перевершують англійські. Старий «Вэлиент», учасник ще Ютландського бою в 1916;ом року, на думку адмірала, малий, що міг зробити проти спущеного на води 1937;ом новітнього «Вітторіо Венето». Присутність 3 прекрасних важких крейсерів («Зара», «Фіуме», «Пола») 1-ого дивізіону і ще 3 важких крейсерів («Трієст», «Тренто» і «Бользано») 3-его дивізіону також вселяло упевненість у перемозі. Але авторитет Великобританії - «володарки морів», де немає гідних противників на морі та досі бившей італійський флот, давив, аби дати зітхнути вільної грудью…

Сообщение про вихід італійської ескадри швидко досягло адмірала Каннингхема, який командував англійським флотом у Середземному морі. Він зорієнтувався швидко — і через з невеликим години з грецької порту Пірей вийшов загін з чотирьох легких крейсерів («Оріон», «Аякс», «Перт» і «Глочестер») і чотири есмінців під командуванням віце-адмірала Продхем-Уиппа. Незабаром із Олександрії виходить і ескадра командуючого, куди входять у собі лінкори «Вэлиент», «Уорспайт» і «Берхем» (даних про ушкодженні останніх виявилися помилковими), авіаносець «Формидэйбл» і 9-те есмінців 10-ой і 2-ой флотилій. Англійські кораблі лягли на курс району на захід від острова Кріт — туди, куди направлялися італійські кораблі…

На світанку 28 березня літаки, підняті з «Вітторіо Венето», повідомили про виявленні загону адмірала Прайдхем-Уилла. Італійські важкі крейсера «Триент», «Тресто» і «Бользано» виходять із похідного ладу синапси і направляються до англійцям. Невдовзі англійські, а з їх занепадом і італійські артилеристи відкривають вогонь, але снаряди лягають повз. Невдовзі «Вітторіо Венето» розгортає свої гарматні вежі з головним калібром й починає бомбардувати англійські крейсера 381-мм снарядами. Англійці, оцінивши ситуацію, ставлять дими, розвертаються та відходять. Важко сказати, що саме завадило артилеристам, але факт залишається фактом — попри досить інтенсивну перестрілку, влучень ні з тим, ні з іншого боку був…

Адмирал Канингхем вже знає перший бойовій сутичці його сил, а й через великого відстань з його ескадри до ворога допомогти може лише малими силами. Відповідно до його наказу, на палубі авіаносця вже прогрівають двигуни самолеты-торпедоносцы «Албакор» (6 машин) і винищувачі «Фулмар» (ще машини). Їх уважно стежить контр-адмірал Деніс Бойд, нещодавно ще який командував авіаносцем «Илластриэс». .

Стелясь над самої водою, в 11:30 англійські літаки з’являються над італійської ескадрою і атакують «Вітторіо Венето» 730-киллограмовыми торпедами. На підході до ескадрі англійців зустрічають два німецьких винищувача. «Фулмары» збивають один, а другий воліє повернутися в аеродром.

Итальянцы відкривають шквальний зенітний вогонь, і жоден з літаків збити вдається. Щоправда, також жодна випущена торпеда мета не також знаходить, і льотчики повертаються на авіаносець. Адмірал Якино викликає італійські винищувачі для прикриття, але з Додеконезских островів, де міститься найближчий аеродром, приходить відповідь — винищувачів немає не залишиться. Побоюючись нових нальотів авіації, Якино наказує зробити розворот і повертатися на базу в Торонто.

Через 40 хвилин повітря над ескадрою знову показваются англійські торпедоносці з «Формилэйбла», і навіть бомбардувальники з аеродромів на острові Кріт і спорту Греції. З авіаносця діють 3 «Албакора», 2 «Фулмара» і 2 біплану «Суордфиш» 829-ой ескадрильї. До цих «Авоськам» (прозваним так за цілий ліс натягнутих тросів і расчалок) контр-адмірал Деніс Бойд відчуває особливу симпатію.

В руках англійців «Авоськи» грізна зброя — скрізь, де німці чи італійці зіштовхуються з тими тканинними бипланами, вони несуть приголомшливі втрати. Наприклад, 11 листопада 1940 кілька років десятка «Суордфішів», взлетевших «Илластриэса», влаштували погром, серйозно пошкодивши на головною базі італійців в Таранто три лінкора (дві з них затонули дома). Також один крейсер і двоє есмінця отримали прямі влучення 227-киллограмовых бомб і було вийшли з ладу, а два допоміжних судна було потоплено. Розганяючи чорноту південної ночі, яскравим факелом запалахкотав склад пального. До речі, японці, докладно вивчивши тактичні знахідки і прийоми англійців у цій операції, повторили її через кілька місяців — в Перл-Харборе…

Якино вибудовує кораблі для найефективнішого зенітного вогню. Літаки, як злі комарі, щоразу заходять на італійців, але шкоди доки приносять. У відповідь італійський адмірал наказує підняти у повітря палубні літаки ескадри, що й виконано. У той час, коли «Албакоры» і «Суордфиши» атакували італійців, два італійських літака випускають торпеди по авіаносцю «Формидэйбл». Втім, щільний зенітний вогонь авіаносця це не дає пілотам підійти близько, торпеди скидаються з 2000;го ярдів, і авіаносець легко ухиляється від нього. Італійці повертають назад.

В цей час почалася друга хвиля атаки на «Вітторіо Венето» із трьох напрямів. Англійські бомбардувальники атакували з'єднання з горизонтального польоту, «Альбакоры» заходили з одного боку, а «Суордфиши» — з іншого. Італійські артилеристи, перенісши весь вогонь на бомбардувальники і «Альбакоры», занадто пізно помітили, що тихохідні «Суордфиши» підібралися майже впритул. Улучний розрив снаряда змушує одне із літаків спалахнути і повалитися в воду (як зрозуміли потім, збита була машина командира ескадрильї), але свою справу «Кульок» все-таки виконує - за кормою лінкора виростає величезний стовп води. Корабель дає крен 4,5 градуси, диферент на корму 3 метри й зупиняється. Торпеда, втрапивши поза бронювання над правим зовнішнім гвинтом, заклинює вал гвинта правий допоміжний кермо. Крізь пробоїну (9×3 метри) в трюми вливається 3500 тонн води. За кілька хвилин двома близькими вибухами авіабомб, скинутих з бомбардувальників, заклиниваются приводи головного керма, а також посилюється фільтрація води крізь перегородки. На ліквідацію аварії кинуті всі сили, і крізь годину було зупинено поширення води, ліквідований крен і зменшений до як один метр диферент. Через 40 хвилин корабель починає двигатся зі швидкістю 10 вузлів, та був доводить до 19 вузлів.

Адмирал Каннингхэм навряд чи не втрачає надії добити ушкоджений лінкор, тим більше пілоти доповіли про три можливих влучанні. У 19:30 над італійської ескадрою знову демонструються англійські літаки — 6 «Альбакоров» і 4 «Суордфиша» (дві з них — з аеродрому на Криті). Зайшовши із боку сонця, літаки одна одною виробляють пуск торпед, але «Вітторіо Венето» ухиляється від усіх. Бачачи це, останній із атакуючих «Суордфішів» раптово сворачивет і торпедує крейсер «Пола», завдавши йому важкі ушкодження. Крейсер змушений зменшити хід, та був і зовсім зупиниться. Італійський адмірал приказвыает важким крейсерам «Зара» і «Фіуме», і навіть чотирьом есмінцям 9-ой флотилії знайти у згуслих сутінках підбиту «Полу» й узяти в буксир. Командування пошукової групою приймає адмірал Каттанео. Решта кораблів продовжують відхід в Торонто…

В 20:15 на екрані радіолокаторів англійського крейсера «Аякс», зліва корабля, на дистанції удесятеро кілометрів виявляються якісь позначки. Адмірал Продхем-Уипп доповідає звідси командуючому Канингхему, і той передбачає, що бачить собі легкі крейсери супротивника. Сподіваючись розбити їх усіма силами, він приказвывает своєї ескадрі звернути і волі іти курсом на виявлені мети.

Подойдя на відстань 7 кілометрів, лінкор «Воспайт», що йде лівіше «Вэллиента», раптово виявляє два важкі крейсери, які йдуть поруч. Знаряддя лінкорів тут ж наводяться на мети, відповідно до даних РЛС, і кораблі продовжують рух. Коли до італійських кораблів залишається дві з половиною кілометра, рівно в 22:58 англійський есмінець «Грейхаунд» включає свої потужні прожектори і підсвітлює які йдуть за хвилях крейеры «Зару» і «Фіуме». Ніч осяяне яскравими спалахами і оглушливим гуркотом — «Вэлиент», «Уорспайт» і «Берхем» відкривають обстріляйте знаряддями головного калібру, розстрілюючи італійців впритул. На крейсерах відразу грають тривогу, гармати, до цього спрямовані по траверзу, розгортаються убік англійських лінкорів, але раптовість нападу й забійний вогонь зводять шанси виграти артилерійську дуель нанівець. Англійці постійно коректують вогонь за даними своїх радарів, а італійські артилеристи поставлено у дуже непрості умови. Куди стріляти? По вибухів на обрії? На темряві більше нічого й не видно…

Крейсера «Зара», «Фіуме», і навіть есмінці «Вітторіо Альфиери» і «Жозе Кардуччі» захоплені зненацька. Крізь численні пробоїни в трюми хлебче вода, звідусіль можна почути стогони і прокляться поранених, пожежі загасити бракує рук.

В 23:00 англійський есмінець «Стюарт» таємно підкрадається до італійським кораблям. Командир наказує зробити поворот й готувати торпеди. Артилерійський офіцер постійно доповідає: «Тридцять градусів до пуску… Двадцять градусів до пуску… Десять градусів до пуску, сер…». Вичекавши ще лічені секунди, командир Уоллер командує: «Перший апарат, пішов! Другий — пішов! Третій — пішов!». «Стюарт», трохи здригаючись, одну одною випускає 6 торпед, які знаходять свої цілі. «Зара» починає стрімко тонути відразу, а «Фіуме» тримається у питній воді до утра.

Однако, зрозумівши по фосфоризации води, звідки було зроблено пуск, італійці зосереджують свою увагу даному районі та невдовзі виявляють «Стюарт». Борту крейсерів опромінюються спалахами пострілів з восьмидюймовых знарядь головного калібру, і есмінець вражають два вибуху. Командир «Стюарта» командує відхід.

Через чотири хвилини до капітанського містка долинає крик сигнальника: «Мета на шосту, повертає зліва-направо!». За кормою виростає примарний силует італійського есмінця «Вітторіо Альфиери», котрий вирішив підтримати свої крейсера. Уоллер, не втрачаючи жодної секунди, приазывает: «Знаряддя, вогонь!». Артилеристи, вправно розгорнувши 4,7-дюймовые гармати, першими відкривають вогонь зі ста ярдів, тобто фактично з расстояня пістолетного пострілу. А першим залпом англійські снаряди вражають командирський місток «Вітторіо Альфиери», і навіть виводять з експлуатації носове знаряддя. Поки італійці намагаються знайти відповідь, слід другий залп, угодивший в борт есмінця. Третій залп пошкоджує корму і кермо, і некерований корабель начинет іти у колу, поступово занурюючись в воду. Знищивши понад дві хвилини що й есмінець, «Стюарт» продовжує відхід. Удосвіта англійський есмінець «Хавок», подобравшийся до «Вітторіо Альфиери», кількома артилерійськими залпами безповоротно відправляє злощасний корабель. Також тонуть есмінці «Винченцо Джиберти» і «Альфредо Ориани». Разом з флагманом гине і адмірал Каттанео…

К ранку есмінці «Хавок» і «Грэйхаунд» виявляють що лежить в дрейфі «Полу», екіпаж якої, побачивши англійські кораблі… здається. Але віце-адмірал Продхем-Уипп, певне, отетерівши від несподіваного військового успіху, наказує команду «Підлогу» зняти, а крейсер торпедувати. Есмінці «Джервис» і «Нубиан», отримавши дистанцію для атаки, виконують наказане, водночас звівши нанівець буде унікальний випадок захоплення важкого крейсера противника.

После бою в мису Матапан итальнский флот припинив будь-які активних дій проти англичан…

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.