Термінова допомога студентам
Дипломи, курсові, реферати, контрольні...

Религия і чесноти. 
Література, науки, мистецтво у Давньому Римі

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Початковий освіта була до певної міри поширено у Римі за довго доти, про яку ми тепер говоримо: вміння читати, писати, вважати було рідкістю серед найбільш простих громадян, араб — управитель скільки-небудь значного маєтку неодмінно знав грамоту й валютний рахунок. Кращим засобом освіти завжди служить вивчення языка. Від древніх римських письменників до нас дійшли лише незначні уривки. Першим… Читати ще >

Религия і чесноти. Література, науки, мистецтво у Давньому Римі (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Религия і чесноти. Література, науки, мистецтво у Давньому Риме.

У Римі віддавна життя й поведінка кожного громадянина суворо стежили і точно визначалися старовинними формами і пристойностями. Римлян мав ведуть у порядку свої справи, підтримувати сувору статечність у домі, виконувати свої обов’язки, і вміти відстоювати свої права.

У Римі з’явилися куртизанки, й утримувати свій їх стало трохи майже вимогою доброго тону. Кількість шлюбів дедалі менший, а число розлучень зростати. На грунті сімейних грошових відносин відбувалися злочину, про які тоді було і як чутно. Ослабли колишні суворі погляди на становище жінки у ній, почалося прагнення жінок до розширенню своїх прав, особливо завдяки скупченню до рук деяких жінок величезних капіталів, це явище прийняло такі розміри, що були обмежені права жінок по наследованию.

Страшно посилювалася розкіш у пристрої будинків, у одязі, в столі, увійшли до звичай цілком невідомі колись бенкети по грецьким зразкам, з возлежанием, музикою, з велику кількість різноманітних страв, натомість як колись бувало всього по дві зміни страв. З’явилися в Римі дорогі кухарі, специалисты-булочники, кондитеры.

Розвивалася звичка вбивати час, щось роблячи: входили в звичай різні домашні свята, засновувалися нові громадські святкування влаштовувалися з величайшею розкішшю, супроводжувалися зазвичай гладіаторськими играми.

Початковий освіта була до певної міри поширено у Римі за довго доти, про яку ми тепер говоримо: вміння читати, писати, вважати було рідкістю серед найбільш простих громадян, араб — управитель скільки-небудь значного маєтку неодмінно знав грамоту й валютний рахунок. Кращим засобом освіти завжди служить вивчення языка.

Римські трагедії і побутової комедії як суто літературні твори довгий час переробками з грецького. Трагедії був у меншому пошані, ніж комедії. Зміст трагедій заимствовалось у міфів, комедій — із цивілізованого життя. Він був бідно і одноманітно: майже завжди дію обертається близько любові, або, точніше, закоханості, жагучої, глибокою моральністю і водночас солодко-нудотній і т.п.

Від древніх римських письменників до нас дійшли лише незначні уривки. Першим римським автором був Лівій Андронік (приблизно 272−207). Займався навчанням дітей і перевів — спочатку як навчальний посібник — «Одіссею». Потім він становив перший драматичний твір латинською мові, що було представлено в 240 году.

Значним письменником є Тіт Макций Плавт (254−184). До сьогодення дійшла 21 комедія Плавта.

Несколько пізніше віршованих творів з’явилася прозаїчна література. Вона мала менше представників, котрі користувалися тим щонайменше великим пошаною, ніж автори трагедій і комедій. На противагу авторам цих останніх прозою писали виключно римляни, знатні і, котрі обіймали високо становище у державі.

В 219 р. виник Римі перший грецький лікар і швидко прославився, в слід те медицина і лікування стали робитися свого роду модою, і Катон спробував зібрати в невелику книжку ті поради лауреати з медицини. Які він вважав споконвічно латинськими і протиставляв новомодним, греческим.

Римская література 3 століття заслуговує, попри всі своїх недоліках, повного уваги через те, що вона прагнула перенести на свій батьківщину дивовижне дерево грецької поезії. Слід визнати заслугою і те, що римські письменники наслідували переважно несучасним їм письменникам, а письменником порівняно вже старим, а більш талановитим. З цього погляду діяльність Невия, Энния, Плавта заслуговує високої оцінки, але мушу визнати, що дух грецької поезії стояв у занадто великому протиріччі з усією предшествовавшею життям римської громади, про те духом, що її раніше оживляв. І тож цілком зрозуміло, що перебували люди, які боролися проти еллінського впливу. На чолі їх був Катон. Йому вже вдалося зупинити напливу тих ідей, яким він не співчував, але у боротьбі проти них цей найтиповіший представник римської національності все зробив велика річ: він поклав підставу тієї латинської прозаїчної літературі, що у згодом доставила римському імені нову славу.

При підготовці даної роботи було використані матеріали з сайту internet.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою