Алжир

Алжир

(Алжирская Народна Демократична Республіка)

Площадь — 2 381 700 кв. км Населення понад 23 400 000 людина Алжир — друга за величиною країна Африканського континенту. Його землі простираються від берегів Середземного моря на півночі впритул до серця величезної розпеченій пустелі Сахара Півдні.

Город Алжир — столиця Алжирській Народної Демократичної Республіки. Населення країни — араби і бербери. Бербери живуть у горах і по оазах Сахари. Населення каже переважно арабською. Берберський мову зберігся тільки в берберів. Люди тут здавна селилися на вузької смузі землі між берегом моря, и Атласскими горами, які високої стіною захищають цю частину країни від палючого дихання великої Сахари.

Горные схили, пагорби і долини Північного Алжиру вкриті виноградниками і садами, у яких назрівають апельсини, мандарини, лимони, інжир. Зеленіють гаї оливкових дерев. На полях селяни вирощують пшеницю, і навіть картопля та інші овочі. Лісів обмаль, вони збереглися лише горах. Ще якихось століття тому в північних районах Алжиру паслися стада антилоп і газелей, жили волі страуси і навіть леви. Нині їх майже зовсім винищені. У лісистих горах, в заростях вздовж річок можна зустріти лише кабанів, лисиць і диких кроликів. Між каменів ховаються отруйні змії. У зелені пальм і квітучих чагарників потопають прибережні міста і селища. Чимало їх ми побудовано дома древніх римських, іспанських і турецьких поселень, заснованих тут колись різними завойовниками.

На узбережжі Середземного моря, и неподалік від нього перебувають й великі міста — Оран, Аннаба, Костянтина, Сетиф, Тлемсен. Коли країна стала вільної, алжирці побудували тут чимало великих заводів, які виплавляють метал, виробляють автомобілі, трактори та інші машини, випускають тканини, взуття, консерви. Молоді алжирці із сіл приїжджають у приморські міста працюватимете, і вчитися. На південь від Атлаських гір починаються безкраї простору горбкуватих степів. Їх перетинають глибокі долини висохлих річок — вузди. На покритих степовими травами схилах пасуться великі стада овець та кіз. А далі степу змінюються кам’янистої, потім піщаної пустелею Сахара. Люди тут живуть самі там, де з-під пісків пробивається вода і зростають фінікові пальми, укрывающие від сильного спеки і піщаних бур. Тільки кочевники-бедуины, які розводять верблюдів, проводять життя мандрівках по піщаним просторам. Та й у Сахару приходить нове життя. У пустелі будуються дороги, з’являються селища. Люди знайшли під пісками головне багатство Алжиру — нафту й війни газ. Їх видобувають з глибинних свердловин і з трубопроводах перекачують на заводи, розміщені біля Середземного моря. Там нафту очищається, а газ перетворюють на рідина, щоб потім на спеціальних судах — танкерах — передати інших країнах. У Алжирі знайдені та добуваються інші корисні копалини — залізна і мідна руди, свинець, цинк, ртуть, фосфорити.

В спосіб життя та культури алжирців своєрідно поєднуються традиції, і сучасність. Житла кочівників, як арабів, і берберів, мають загальний для кочівників Північної Африки вид — це шатры-палатки з натягнутою ними темній шерстяний матерією. Міське житло — кам’яний, цегельний чи глинобитний будинок. Вікна і відчиняються двері виходять у перистиль, обнесений високої стіною. У дворі ростуть фруктові дерева і квіти. Нові міські вдома, зазвичай, багатоповерхові. Сільські жителі носять національне вбрання. Жінки особи не закривають, голову покривають хусткою чи покривалом. Причому в берберок покривало в червону і жовту смужку. Жіноча одяг складається з широких шаровар і сорочок. Чоловіки часто поєднують національне вбрання з якимсь елементом європейської одягу. Наприклад, поверх білої сорочки надягають піджак. Таке змішання стилів характерне й для городян, недавно переселившихся із села. Більшість чоловіків у містах носять європейський одяг. У чоловік нерідко узгоджується з червоною фескою. Женщины-горожанки по більшу частину носять біле покривало, білої хустинки, вишитий білими ж нитками чи обшитий мереживами, закриває нижню частина обличчя і очей. Найпопулярніше святкове страву алжирській кухні — бурек — м’ясо з цибулею і яйцем, запеченное у тісті. У урочистих випадках готують мешуи — повністю засмаженого на рожні барана. Алкогольні напої мусульмани не вживають. Найулюбленіші напої — каву й чай.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.