Ірландія

РЕФЕРАТ за географією на тему:

ИРЛАНДИЯ.

робота учня 10 б класу школи № 655.

Семенова Павла.

р. Москва, 1999 г.

План 1. Загальні відомості - площа, чисельність; - коротка історія державності; - політичний устрій. 2. Населення — національний склад; - зміни чисельності в XX столітті; - соціальний склад. — історія мови. 3. Природні умови — рельєф, корисні копалини; - клімат; - води; - тваринний і рослинний світ. 4. Господарство — економіка; - сільському господарстві; - промисловість; - транспорт.

ИРЛАНДИЯ.

Ірландія: один острівкраїни. Більшість іноземців, знають про Ірландії лише з зведеннями теленовин, ця земля передусім асоціюється з неспокійної Північної Ірландією, броневиками тут Белфасту і Лондондеррі і тероризмом Ірландської республіканської армии.

Насправдіце лише відділений бетонними КПП шматок великого англійського брата, зовсім інша країни — Великій Британії та Північної Ирландии.

Загальні сведения.

Ірландська республіка (Ireland; The Republic of Ireland).

Ірландський держава робить у Західної Європи, що займає 5/6 площі острова Ірландія і об'єднує 26 з 32-х його графств. Площа 70 283 кв. км. Столиця — місто Дублін (502 тис. чол.). Населення 3 537 тыс.человек.

У перебігу 7 століть Ірландія була колонією Великобританії. Через війну завзятій національно-визвольної боротьби країна 1920;21г. домоглася статусу домініону. Однак у договорі 1921 року був зумовлено відторгнення від ірландського держави 6 північних графств (Ольстер) і включення його до складу Соединённого Королівства Великій Британії та Північної Ірландії. Решта Ірландії (26 графств) утворила домініон під назвою «Вільне Ірландський Держава». У 1937 було прийнято конституція, проголосила Ірландію суверенним незалежним демократичним державою Эйре. Та заодно збереглося підпорядкування Ірландії англійської королю щодо зовнішніх зносин. У 1948 г. Ірландський уряд ухвалив закону про заснування Ірландської Республіки. За цим законом, хто вступив з в 1949 г., припинялася залежність Ірландії від Великобритании.

Ірландія — буржуазне держава; республіка. Глава держави — президент, який обирається населенням у сумі 7 років. Вищий орган законодавчої влади — парламент (палата представників, і сенат). У адміністративному відношенні складається з 4-х провінцій (Ленстер, Манстер, Ольстер (частина), Коннот (Коннаут), провінції діляться на адміністративні графства; виділяються 4 самоврядних города.

Основна грошова одиниця — ірландський фунт.

Население.

У національному відношенні однорідний, складається з ірландців. Офіційні мови: ірландський (гельську) і английский.

Чисельність Ірландії протягом останніх 120 років змінювалася так: рік 1881 1911 1936 1956 1988 тис. чол. 3870 3139,7 2968,4 2889,3 3537.

Природний приріст з 1881 г. по 1956 г. становив 1677,5 тис. чол., через те водночас еміграція становила 2836,9 тыс.чел.

Серед віруючих переважають католики — 95%, протестанти — 5%.

У складі самодіяльного населення близько сорока% зайнято у сільському і лісовому господарстві, рибальстві і полюванні, близько 1% - в гірничодобувної промисловості, 15% - у фортепіанній обробці промисловості, 7,6% - будівництві, 12,2% торгувати, банках, страхові компанії тощо. п., 4,6% - на транспорті та зв’язку. У містах живе близько сорока% населення, найзначніші міста (понад 50 тис. чол.): Дублін, Корк, Лимерик.

Ірландський мову — разом із шотландським і мэнкским мовами належить до гаэльской групі кельтських мов. Ірландський мову засвідчений з IV століття нашої ери так званими огамическими написами, і з VII в. зв. е. — глоссами латинською алфавіті. Після завоювання Англією Ірландії було заборонено розмовляти ірландському мові, але народ продовжував ним користуватись. З кінця ХІХ століття почалося спрямування захист національного мови. 1921;го року ірландської мови визнано однією з державних языков.

Природа.

Ірландія — острів в Атлантичному океані, друге за величиною групи Британських островів; отделён від Великобританії Ірландським морем і протоками Північним і Св. Ґеорга. Площа — 84 тыс.кв.км.

Берегова лінія сильна розчленована. Витягнуті морські затоки врізаються вглиб крейдяних гір і низовин, створюючи мальовниче узбережжя з безліччю півостровів і островів. Найбільш розчленовані західні і південно-західні берега, скелясті і стрімчасті (до 600 м), фьордовые північ від і риасовые на юге.

У формуванні рельєфу великій ролі зіграли каледонская і герцинская зморшкуватість, пов’язані з альпійськими рухами розломи й вулканічні сповіді, а як і четвертичное обледеніння. У горах обледеніння залишило сліди як цирків, переуглублённых долин, гленов, але в низовини — покрив донної морени, друмлины, озы, балки стоку — та др.

Внутрішня частина острова (Центральна рівнина) переважно низовинна, висоти близько 60 м вище над рівнем моря. У підставі її залягають червоні пісковики і вапняки, перекриті потужними (до 60 м) льодовиковими відкладеннями. Окремі височини, поднимающиеся до висоти 180−300м, є останцы герцинских споруд чи покриву карбонових вапняків. Останні утворюють по околиць низовини острівні плато заввишки до 600 м, де (особливо у заході) широко розвинений карст. Скраю острова піднімаються невисокі гори. Масиви Коннємара (819 м) і Мейо (807 м) ніяких звань, Донегол (676 м) на северозаході, Морн (852м) і Уиклоу (926 м) Сході острова ставляться до каледонской складчатости і складено переважно гранітами, сланцями, песчаниками і кварцитами, що утворюють резкоочерченные вершини, поднимающиеся над згладженої поверхнею гір. Гори й височини південної околиці острова (зокрема гори Керрі на південному заході із вищою точкою Ірландії - горою Каррантуохилл, 1041 м) належать до герцинской складчатости і полягає головним чином із пісковиків і вапняків. На сході перебувають плато (Антрим) і низовини, освічені третичными виливами базальтів. Родовища торфу і угля.

Клімат помірний, океанічний, із нестійкою погодою, з частими сильними вітрами. Середня температура липня від +13 З ніяких звань до +15 З, +16 З Півдні; січня — від +5 З Сході до +7 З ніяких звань. Дрібні, моросящие дощі і хмарність в усі пори року, особливо восени й узимку. Річне кількість опадів від 1500 — 2500 мм на південному заході і заході до 750 — 1000 мм у центрі й Сході. Сніг випадає рідко й швидко сходит.

Ірландія має густий і постійно повноводною річковий мережею; сама велика — ріка Шаннон (довжина 384 км). Більшість річок відрізняється повільним течією; часто протікають через ланцюжка озер. Багато судоходны і з'єднані каналами. Рясні озёра переважно древнеледникового походження; є також тектонічні (Лох-Ней) і карстові озёра.

На Центральної низовини переважають дёрново-подзолистые грунту, серед стосів — гірські подзолистые, на погано дренированных плато й у низинах — торфяно-болотные. На вапняках зустрічаються перегнойно-карбонатные почвы.

Переважним типом рослинності є зеленіючі протягом цілого року луки й вересковые пустищі. Близько 20% площі Ірландії займають торф’яні болота, зарослі очеретом, пушицей, вереском. Широколисті лісу (переважно дубові) були дуже винищені вже у середньовіччя й тепер займають лише близько 1,5% країни, зберігшись лише деяких гірських районах. Багато штучних (переважно хвойних) насаджень. На південному заході ростуть реліктові субтропічні рослини (наприклад, суничне дерево).

Тваринний світ порівняльної бідністю переважають у всіх групах звірів і навіть в повній відсутності декого з тих (наприклад змій). У морях, омывающих Ірландію, водяться оселедець, макрель, тріску, камбала, сардины.

Хозяйство.

Ірландія індустріально-аграрна країна. Панує становище у сельско — господарському виробництві займають великі фермери скотоводы.

На шлях промислового розвитку Ірландія стала після 2-ї Першої світової. Ірландія має значними запасами торфу, свинцю, цинку, міді, срібла, газу і невеличкими родовищами кам’яного вугілля, залізної руди, пиритов.

У економіці сусідять два сектора — великий іноземний, переважно технологічні передові галузі (машинобудування, електроніка, хімічна промисловість), і місцева, охоплюючий традиційні галузі (харчова, лісова, текстильна, легка промышленность).

Зростання обсягу промислового виробництва, у 80-ті роки досягався переважно по рахунок швидкого збільшення випуску продукції іноземними компаніями, расширяющими свій экспорт.

Уряд здійснює політику активного залучення іноземних інвестицій. За збереження панівного становища серед власників іноземного капіталу за Великобританією (насамперед у банківській справі) посилилися позиції США, Японії, використовують Ірландію в просуванні на ринки ЄЕС. З більш ніж 800 підприємств, що належать іноземному капіталу, по 30% припадає на Великій Британії та США, 20% - ФРН. 38% робочої сили в зайнято на підприємствах іноземних фірм. Вони дають до 80% експорту продукції обробній промышленности.

У 80-ті роки стан економіки характеризувалося незначним підвищенням чи зниженням темпи зростання ВВП, скороченням капіталовкладень (особливо у будівництві) і внутрішнього споживання; росла зовнішня заборгованість, різко зріс вивезення капіталу. У 1987;88гг. Через війну проведення жорстких заходів економії вдалося домогтися зниження зростання (3,5% - в 1990 р.) і національної боргу, перевищення експорту над импортом.

Безробіття в 1990 р. становила 17% працездатного населення, з них.

40% - молодь до 25 років. Щороку із країни емігрує близько тридцяти тис. чол. у пошуках работы.

Частка в промисловості й будівництва у ВНП (валовий продукт) в 1998 р. — 37%, сільського господарства — 12%. У 1989 г. приріст ВНП — 5,3%, промислової продукції - 12,8%.

За рахунок внутрішніх ресурсів Ірландія забезпечує 40% своїх потреб у енергії. У енергобалансі скорочується частка імпортної нафти і збільшується частка вугілля. Ірландія лідирує у світі за видобутку й використанню торфу. Побудовано найбільші електростанції, працівники торфі - дають до 18% електроенергії .

Основна галузь сільського господарства — тваринництво (88% валового сельско — господарського виробництва), причому 70% продукції йде на експорт. В1989 р. обсяг сельско — господарського виробництва зріс на 2,1%. Близько 70% фермерських господарств — дрібні й середні (до 25 га). Близько 70% сільських угідь посідає пасовища. Хліборобство дає невелику роль економіки і забезпечує потребу країни в зерні. Експорт: машини та устаткування, живі тварини, продовольство, хімічні продукти, текстиль і ін.; 22% експорту (1989 р.) — продукція сільського господарства. Основний торговий партнер — Великобританія (1989 р. — 34% експорту і 41% імпорту). Важливе значення мають прибутки від туризму (1 мільярд ірландських фунтов).

Сільське хозяйство.

Ірландія — країна переважно малих і середніх ферм, проте чисельно невеличка прошарок великих багатих фермерів (господарства понад 40 га) зосереджують більш 1/3 всіх сільськогосподарських угідь, що саме цій категорії господарств дає основну товарну сільськогосподарську продукцию.

З загальної кількості господарств (близько 380 тис.) володінь з ділянками до 2 га — 91,3 тис. чи 24%, від 2 до запланованих 4 га — 30 тис. чи 8%, від 4 до 12 га — 113 тис. чи 30%, від 12 до 20 га — 63 тис. чи 17%, від 20 до 40 га — 52,3 тис. чи 13%, понад 40 га — 29,1 тис. чи 7%.

Із загальної земельної площі (6,9 млн. га) більш 1/3 немає; на частку пасовищ доводиться 47%, на луки (під сіно) — 11,6%, на ріллю — 10%. Посівна площа зменшилася 1290 га в 1861 г. до 690,8 тис. га в 1955 г.

Повсюдно поширене розведення великої рогатої худоби ірландської породи. Найбільш спеціалізований район тваринництва тяжіє до р. Дублину, з якого вивозиться до 90% живого худоби з Ирландии.

Виділяються райони товарного молочарства (особливо виробництва олії) в південно-західної і північної частинах страны.

Промышленность.

Промисловість Ірландії пов’язана переважно з переробкою місцевої сільськогосподарської продукції. Серед галузей обробній промисловості частку харчосмакової промисловості доводиться 55,7% вартості валовий промислової продукції і на 30,8% всіх зайнятих (1958). Розвинені виробництво пива, віскі, портеру, молочних і м’ясних виробів, борошна, цукру, тютюнових виробів. З другого краю місці - текстильна і швейна промисловість (шерсть, тканину «твід», пледи та інших.). Є підприємства з виробництву мінеральних добрив, сільськогосподарських знарядь, складанні автомобілів і тракторів, поліграфічні підприємства; виробництво будматеріалів. Виробництво електроенергії близько двох млрд. кВт.год. на рік (близько сорока% ГЕС). Місцева видобуток вугілля більш 200 тис. тн на рік, торфу — прибл. 2 млн. тн в год.

Нині розробляється проект участі Ірландії у спільній освоєнні великого (більш 300 тис. тонн) Нежданинского золотосеребряного родовища в Якутии.

Транспорт.

Довжина залізниць 5,6 тис. км (1958).

Довжина автогужевых доріг 81 тис. км. Довжина штучних внутрішніх водних шляхів (Великого каналу та Королівського каналу) 489 км. Торгові флоти (1955) налічує 487 судів тоннажем в 50,5 тис. т. Рибальський флот 6,8 тис. т Важливі порти: Дублін, Дан-Лэри, Брила, Корк, Уотерфорд, Рослэр, Лимерик.

Список літератури: 1. Коротка географічна енциклопедія, Москва, 1961. 2. Мала радянська енциклопедія, Москва, 1959. 3. Довідник «Країни світу», Москва, 1991.