Стратиграфия і палеогеография поздневизейской системи басейнів річки Ясна і річки Быстрая

року міністерство освіти Російської Федерации.

Санкт-Петербурзький державний гірський інститут ім. Г. В. Плеханова.

(технічний университет).

КУРСОВОЙ ПРОЕКТ по дисципліни: ________історична геологія_____________________ ____________________________________________________________________ (найменування навчальної дисципліни відповідно до навчальному плану) Тема: стратиграфія і палеогеография поздневизейской системи басейнів річки Ясна і річки Быстрая.

Автор: студент гр._РГИ-98_ ________________ / Борисов А.В./.

(підпис) (Ф.И.О.).

ОЦЕНКА: _____________.

Дата: ___________________.

ПРОВЕРИЛ Руководитель проекту :_ __ ___________ / Цинкобурова М. Г. /.

(посаду) (подпись).

(Ф.И.О.).

Санкт-Петербург.

2000 год.

ОГЛАВЛЕНИЕ АННОТАЦИЯ…3.

ВВЕДЕНИЕ

…4.

СТРАТИГРАФИЯ…5.

ПАЛЕОГЕОГРАФИЯ…10.

ПРИЛОЖЕНИЕ 1…12.

ПРИЛОЖЕНИЕ 2…13.

ПРИЛОЖЕНИЕ 3…14.

ПРИЛОЖЕНИЕ 4…15.

ПРИЛОЖЕНИЕ 5…16.

ПРИЛОЖЕНИЕ 6…17.

СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ

…18.

АННОТАЦИЯ.

Зроблено побудова литолого-палеогеографической карти верхній фран нижнього девону, виділено області глибокого та дрібного шельфу, низовини. У цих галузях відбувалося накопичення морських і континентальних опадів. З іншого боку, встановлено область висока суші, де розмив раніше освічених порід. Збудована стратиграфическая колонка і палеогеографическая крива для свердловини № 9. Проведено кореляція 4 стратиграфических колонок. Встановлено залежність складу і порід від фациальных умов осадконакопления.

Abstract.

The construction of the lithological-paleogeographical map for the time, indicated in the task Late Visa is made, the areas of a deep and shallow shelf, lowland etc are chosen. In these areas passed accumulation of marine and continental deposits. Besides the area of a raised dry (land) is established, where happened by washing away before derivate breeds. The column and a pale geographical curve for the slit № 9.The correlation of 4 stratigraphical columns is conducted. The dependence of structure and potency of breeds from farcies is established.

Курсова робота виконано закріплення знань за курсом історичної геологии.

Завдання складається з складання стратиграфической схеми і відновлення палеогеографии запропонованого ділянки. Воно передбачає виконання 5 обов’язкових графічних робіт (додатків) і стратиграфического і палеогеографического описания.

1. Для свердловини № 9 побудувати стратиграфическую колонку.

2. Намалювати палеогеографическую криву до свердловині № 9 .

3. Провести кореляцію 4 стратиграфических колонок через свердловини 1,.

23, 9, 19.

4. За наявними розрізам свердловин необхідно побудувати литологопалеогеографическую карту для пізнього візі, доповненої картою изопахит.

5. Для пізнього візі побудувати литолого-палеографический профіль через точки 2, 8, 16, 23, 30, 38.

СТРАТИГРАФИЯ.

Район річок Швидка і Ясна складний породами мезозою. Для складання стратиграфических даних району використовуємо опис геологічного розтину в точках 2−38. Як опорною використовується стратиграфическая колонка точки 9 і схема кореляції стратиграфических колонок точок 19, 23, 9, 1.

Девонская система.

Верхній отдел.

Франский ярус.

Нижній подъярус.

D3 f 1.

Породи даного ярусу представлений грубими косослоистые песчаниками з додатком гальки; місцями красноцветные алевролитами в в східній частині карта народження і сірими алевролитоми і песчаниками з прослоями аргиллитов, колір місцями червоний; залишки рослин, риб на севере. В северозаподной й була центральною території даний ярус розмивається. Потужність відкладень змінюється від 0 до 65 м.

Середній і верхній подъярус.

D3 f 2−3.

Породи у частині представлені чередующимися паралельно шаруватими известняками, мергилями і алевролитами з брахиоподами і мшанками. На півночі породи складено з переслаивающихся пісковиків і глинистих вапняків з трилобитами і брахиоподами. На території даний ярус розмивається. Потужність відкладень змінюється від 0 до 28.

Фаменский ярус.

Нижній подъярус.

D3fm1.

Породи цього ярусу на більшості територій півночі і заходу представлені алевролитами і грубими песчаниками із залишками наземних рослин, обріями глинистих вапняків з коралломи і мшанками. На півночі зустрінуті вапняки з залозистими оолитами і скупчення биткою ракуши. На нерівній поверхні порід нижнього палеозою північного заходу залягають грубі пісковики зі скупченнями биткою ракуши. На іншої території фаменский ярус розмивається. Потужність змінюється від 0 до 24 метров.

Середній і верхній подъярус.

D3fm2−3.

Породи даного ярусу представлені песчаниками з обріями глинистих вапняків і аргелитов з вапняними водоростями північ від і песчаниками з обріями аргиллитов і глинистих вапняків з двустворками, брахиоподами і вапняними водоростями на востоке. В центральної і в північно-західній частині породи розмиваються. Потужність змінюється від 0 до85 метров.

Кам’яновугільна система.

Нижній отдел.

Турнейский ярус.

Нижній подъярус.

C1t1.

Цей ярус розмивається на території, виключаючи локальний ділянки Сході, де породи представлені піщаником разнозернистоми з прослоями гравелитов, залишками риб і наземних рослин; прослои вапняків з остракодами, мергелів і аргиллитов; колір порід місцями червоно-бурий. Потужність змінюється від 0 до 155 метров.

Верхній подъярус.

C1 t2.

Цей ярус розташований по всій території крім локального ділянки на северозаході, де ярус розмивається. На півночі, на розмитою поверхні шару D3fm2−3 залягають сірі пісковики, аргиллиты і вапняки з великими брахиоподами. На сході вапняки і аргиллиты, тонкослоистые, із рідкими коралами і мшанками. На центральній частині на нерівній поверхні порід нижнього палеозою залягають пісковики, аргиллиты і вапняки із рештками морських безхребетних, хорошою схоронності. Потужність змінюється від 0 до 50 метров.

Визейский ярус.

Нижній подъярус.

C1v1.

На сході породи даного ярусу представлені темними пісковики і аргиллиты зі скупченнями углефицированных залишків наземних рослин, на півночі темні пісковики і аргиллиты з линзовидны-ми прослоями вугілля .У в північно-західній частині породи розмиваються. Потужність змінюється від 0 до 54 метров.

Верхній подъярус.

C1v2.

Цей ярус розташований на территории. На сході він представлений аргиллитами з прослоями коралових известняков. В центральній частині аргиллиты і вапняки з конкрециями кремня. На півночі аргиллиты з брахиоподами; прослои пісковиків із рештками рослин .У північно-західній частини на розмитою поверхні фамменского ярусу залягають косослоистые пісковики із рештками наземних рослин. Потужність змінюється незначно від 30 метрів в північно-західній і північній частині до 55 метрів в центральної части.

Серпуховский ярус.

Нижній подъярус.

C1s1.

Цей ярус має територіальне распространение. В центральної частини представлені плитчатыми вапняки і темні аргиллиты, редкие кристали пирита. На сході породи складено толстослоистыми мшанковыми вапняками з прослоями темних аргиллитов з кристалами пирита. На півночі мшанковые вапняки, світлі, масивні, з прослоями темних аргиллитов. Территория північного заходу представлена известковистыми аргиллитами з прослоями пісковиків і вапняків, слоистость паралельна, мшанки, криноидеи. Потужність шару змінюється від 50 до 120 метров.

Верхній подъярус.

C1s2.

Породи даного ярусу у частині представлені водорослевыми вапняками з прослоями аргиллитов, колір сірий, слоистость паралельна, масивні раковини двустворок, брахиоподы. На сході косослоистые пісковики і алевролиты із залишками наземних рослин .На іншої території породи даного ярусу розмиваються. Потужність змінюється від 0 до 40 метров.

P.

Породи даного ярусу представлені вапняками, що залягають на розмитою поверхні шару C1s1 північ від і сході. На заході породи ярусу відсутні. Потужність змінюється від 0 до 25 метров.

ПАЛЕОГЕОГРАФИЯ.

Проводячи аналіз карти відкладень ранне франского віку басейнів р. Ясна і р. Швидка можна назвати п’ять зон, характеризующимися різними по литологическому складу отложениями:

1) У північно-західної частини карти можна назвати ділянку, де потужність даного шару дорівнює нулю. Цю область можна охарактеризувати, як ділянку суші, який мабуть був районам руйнації й знесення уламків разрушающихся порід. Ця відповідальна ділянка може вважатися високої суходолом і позначається на карті світло-коричневим кольором. 2) На Захід Від від попереднього ділянки карти можна назвати ділянки, де литологический склад порід представлений красноцветными грубими косослоистыми песчаникми з лінзами конгломератів. (точки № 22, 17, 19,). Червоний колір породи характерезуется як як засушлевый спекотний клімат. Ця зона характеризується, як суша аккумулятивной області. На карті позначається жовтим кольором. 3. У юго західній частині карти виділяється велику ділянку, її ж стосуються точки 13; 21; 29; 30; 31; 32; 33; 34; 26; 18; 36; 37; 38; 39. Литологический склад порід представлений песчаниками і доломитизированными аргиллитами з прослоями гіпсів, слоистость хвиляста. Місцями спостерігаються тріщини засихання і асиметрична рябизну. У точках 36 і 37 зустрічаються залишки наземних рослин. Цю зону охарактеризуємо як шельфовое мілководді. Для такий зони притаманний перемінний гідродинамічний режим. На карті цей район позначається світло-блакитним цветом.

4. З півночі Схід і зі Сходу на південь йде велика зона, охарактеризований як переважна більшість шельфу. І на цій території розташовуються точки 7; 8; 2; 3; 4; 10; 11;12; 20; 27; 28; 35; 40; 41; 42. Литологически цю ділянку представлений алевролитами, аргиллитами, глинистыми вапняками з лінзами сидеритов, прослоями пісковиків. У велику кількість присутні різноманітні органічні залишки представлені брахиоподами, аммоноидеими, мшанками та рештками наземних рослин, трилобіти. У точках 28; 41 спостерігається паралельна слоистость, а точках 7 і побачили 8-го навкісна слоистость. Цей ділянку позначається темноблакитним цветом.

1. «Атлас литолого-палеогеографических карт «.

2. Є.В. Володимирська, А. Х. Кагарманов, Н. Я. Спасский та інших. «.

Історична геологія з засадами палеонтології «Л.: Надра, 1985 г.;

3. І.А Гречишниковой і Е. С. Левицкого «Практичні заняття з історичної геології «, М.: Надра, 1979, розділи 2,3.