Рекреаційна послуга як важлива складова відновлення життєвих сил людини

Рекреаційна діяльність не має принципових відмінностей від інших видів господарської діяльності, але має специфічний продукт — рекреаційну послугу.

Взагалі послуга — це процес, що складається з серії невідчутних дій, які за необхідності виникають між споживачем і обслуговуючим персоналом, фізичними ресурсами, системою підприємства — постачальником послуг [2].

Рекреаційна послуга — це будь-яка діяльність чи вигода, яку надають клієнтові на спеціалізованих територіях поза місцем його постійного проживання, й у вільний від роботи час, щоб відновити його фізичні та психологічні сили, задовольнити спортивні, оздоровчі, пізнавальні інтереси тощо. Задоволення рекреаційних потреб залежить від можливостей виробництва рекреаційних послуг, обумовлених рядом чинників.

Чинників, що формують попит населення на рекреаційні послуги:

• v специфічні - до них належать чинники, які здатні сформувати якісно новий характер попиту, змінити, щонайменше, його структуру, вони зустрічаються коли відбуваються істотні зміни в життєдіяльності суспільства.
• v універсальні - вони формують попит на рекреацію в населяння не залежно від економічної ситуації та рівня її розвитку і мають такі види: економічні, соціально-політичні, психологічні, природо-кліматичні, професійні.
• v внутрішні - це чинники що є досить суб'єктивними, і спонукають людину скористатися саме тими рекреаційними послугами яких вона потребує, до них відносять:
• · профіль установи;
• · матеріально-технічна оснащеність рекреаційного закладу;
• · кваліфікованість та кількість персоналу;
• · вартість путівки;
• · термін лікування;
• · відгуки від людей які саме там скористалися рекреаційними послугами.

Рекреаційна послуга, як класична послуга має свої специфічні риси притаманні тільки їй:

• 1. невідчутність;
• 2. нерозривність виробництва від споживання рекреаційних послуг;
• 3. мінливість рекреаційної послуги;
• 4. Нездатність рекреаційних послуг до збереження і складування, як це можна зробити з товарами.

Рекреаційні послуги складаються з трьох елементів:

• 1. природні та культурні ресурси, які приваблюють туристів і є основою будь-якої рекреаційної послуги;
• 2. обладнання (засоби розміщення, харчування рекреантів, спортивні споруди, приміщення для відпочинку тощо);
• 3. доступність, яка залежить від розвитку транспортної мережі, стану доріг, віддаленості рекреаційного центру від великих населених пунктів.

Відповідно до теорії А. Маслоу, людина спочатку задовольняє свої найважливіші потреби, а потім усі інші, тобто вибудовує ієрархію потреб.

Ці потреби розташовуються в порядку їх значущості від найбільшої до найменш значущих:

• 1. фізіологічні потреби та потреби в самозбереженні;
• 2. соціальні потреби (любов);
• 3. потреби в повазі та гідному ставленні до себе;
• 4. потреби в самоствердженні.

Людина в силу своєї природи не завжди цілком може контролювати свої потреби, намагатися їх задовольнити чи проігнорувати, адже потреби виникають як усвідомлено, так і несвідомо. Більшість потреб періодично поновлюються, хоча при цьому вони можуть змінювати форму свого конкретного прояву, а також ступінь наполегливості і впливу на людину.

Фахівці виділяють п’ять груп факторів, що впливають на формування рекреаційних потреб:

• 1. природні фактори (місце відпочинку, клімат, флора і фауна та інші);
• 2. Соціально-економічний розвиток місця відпочинку (мова, економічний і культурний рівень розвитку країни);
• 3. Матеріальна база (транспорт, готелі, підприємства харчування, дозвілля, спортивно-курортні споруди та ін.);
• 4. Інфраструктура місця відпочинку (комунікації, під'їзні шляхи, освітлення, пляжі, стоянки, садово-паркові господарства та ін.);
• 5. Рекреаційна пропозиція (ресурси гостинності, в тому числі екскурсійні, пізнавальні, спортивні, розважальні, курортні та рекреаційні пропозиції).

Одним із визначальних чинники є мотив, саме він викликає певні дії людини з позиції брання рекреаційної послуги. Мотив залежить від безлічі зовнішніх і внутрішніх по відношенню до людини факторів, а так само від дії інших, що виникають паралельно з ним мотивів. Мотив не тільки спонукає людину до дії, а й визначає, що треба зробити і як буде здійснена ця дія. Людина може впливати на свої мотиви, приглушаючи їх дію або навіть усуваючи їх зі своєї мотиваційної сукупності. Мотиви людини певною мірою формують його поведінку в якості покупця і споживача товарів і послуг, особливо в рекреаційній індустрії. Розуміння мотивів потенційного споживача має величезне значення при плануванні, формуванні та організації процесу реалізації рекреаційної послуги, це дає можливість виробляти і пропонувати на ринок таку рекреаційну послугу, яка найбільшою мірою відповідає споживчим очікуванням.

Класифікацію мотивів до придбання рекреаційних послуг навів В. А. Квартальнов та виділив мотиви згідно за метою подорожі.

• v відпочинок: зняти стрес, змінити умови, відпочити за межами дому, ознайомитися з іншою культурою, побути серед інших людей.
• v пізнання: відвідати історичні місця, побачити гарні краєвиди, побувати на екологічно чистих об'єктах, зробити унікальні фотографії.
• v розваги: відвідати атракціони, тематичні парки, карнавали, фестивалі, різні святкування, побувати у відомих театрах, цирках, казино, кабаре.
• v лікування: оздровлення, лікування, як додаткова послуга або рекомендацією лікаря.
• v паломництво: святкування релігійних обрядів, одержання заряду духовної енергії, самовдосконалення і зміцнення духовного стану.

Проте під час вибору рекреаційної послуги споживач майже завжди керується відразу декількома мотивами, хоча є такий мотив який домінує над іншими.

Для визначення особливостей рекреаційних послуг необхідно класифікувати рекреаційні послуги (таб. 1).

Зробивши це дослідження м и приходимо до висновку, що рекреаційна потреба як і рекреаційна діяльність важлива для людей, але не менш важливим є законодавча та нормативно-правова база яка регулює рекреаційну діяльність саме її я буду досліджувати в наступному підрозділі.