Об'єктивна оцінка умов життя населення. 
Даний етап включав два великих за обсягом і значенням кроки: 1) збір і систематизацію статистичної інформації; 2) рейтингову оцінку складових умов життя населення

База необхідних показників по даній роботі формувалася шляхом пошуку та відбору офіційної статистичної та іншої опублікованої у відкритих джерелах інформації щодо визначених чотирьох складових формування умов життя населення великих міст України — економічної, соціальної, екологічної та соціокультурної, а також для визначення індексу їх демографічного потенціалу. Відбір даних був співвіднесений з: 1) необхідністю комплексної оцінки, яка передбачає врахування найважливіших характеристик по кожній з підсистем умов життя населення великих міст; 2) репрезентативністю і збалансованістю самих показників; 3) «вимушеною» адаптацією до можливостей існуючої статистичної звітності на рівні великих міст; 4) відповідністю обраних показників завданням побудови інтегральних індексів і наступної порівняльної оцінки умов життя населення в 45 великих містах України.

В економічній підсистемі показників умов життя населення великих міст відповідними вихідними 13 показниками охарактеризовано виробничий та експортно-імпортний потенціал, підприємницьке середовище, інвестиційна привабливість і доходи бюджетів як великих міст, так і населення Фактично ці складові є найвпливовішими по відношенню як до життя окремих мешканців, так і до перспектив розвитку міст як найбільших опорних центрів економіки країни. Ними визначається спроможність міста до економічного росту та забезпечення його населенню гідних умов проживання, через відповідні показники відображається економічна значимість міст, диференціація їх за середніми доходами населення і бюджетною їх забезпеченістю.

Оцінка рівня розвитку соціальної сфери великих міст здійснюється за допомогою 27 показників, що характеризують наступні складові: споживання товарів і послуг, забезпеченість житлом, благоустрій житла і стан ЖКГ, стан сфери охорони здоров’я, інфраструктура базової освіти, стан на ринку праці і стан здоров’я — як найважливіший індикатор соціального розвитку Оцінка екологічної ситуації у великих містах здійснюється шляхом аналізу 10 показників викидів і накопичення забруднюючих речовин від різних джерел, обсягів водоспоживання у всіх великих містах. При цьому основними забруднювачами є стаціонарні підприємства і автотранспорт Велике значення має соціокультурна складова, яка в ідеалі може включати велику кількість показників. Але наявність даних у розрізі великих міст саме по цій сфері є вкрай незадовільною. В цій групі знаходяться ті показники, які свідчать про інтелектуально-освітні переваги великих міст, рівень соціально-духовного стану населення, сформованість субкультури міста і тривалість його розвитку, соціальну безпеку тощо Як зазначалося раніше, в центрі моделі умов життя населення знаходиться власне населення — той демографічний потенціал великих міст, який і свідчить про значимість цієї категорії поселень Для характеристики демографічного потенціалу збираються дані про особливості природного і механічного руху населення, його структурні властивості, економічну активність, вікові характеристики. Завдяки цим показникам формуються уявлення про міграційну привабливість міста, його демографічний розвиток і перспективи, ступінь його «молодості» тощо. Чим вищим є цей потенціал, тим кращі перспективи цього великого міста, і тим більш сприятливі (якщо судити опосередковано) умови життя в ньому.

Представлені показники стали базовими вихідними даними для розрахунку проміжних індексів умов життя населення і демографічного його потенціалу.

Рейтингова оцінка складових умов життя населення. Оскільки показників по кожній зі складових умов життя населення багато і вони мають різну розмірність, то побудові інтегральних показників передувало попереднє їх нормування (приведення до подібного вигляду). В даному дослідженні застосовано метод стандартизації показників, коли в якості нормованих індексів використовуються ранги (порядкові місця) 45 великих міст по кожному з показників. Внаслідок порядкового шкалювання, міста послідовно впорядковуються за кожним з показників від 1 до 45 для показників-стимуляторів, і в зворотному порядку — для показників-дестимуляторів. Після присвоєння рангів за окремими показниками, в кожній з груп знаходять середній ранг (місце) того чи іншого міста за всіма показниками по групі:

де R_i — ранг і-того великого міста за j-тим показником;

m — число показників.

Фактично цей середній ранг по групах і являє собою «ранговий» індекс (Т), що характеризує положення того чи іншого міста серед інших по кожній з груп в рамках кожної підсистеми.

В кожній з груп показників формуються свої референтні (крайні) значення цих проміжних індексів, варіація між якими є основою для поділу значень нап’ять груп з високими, вище середніх, середніми, нижче середніх і низькими значеннями. Поступове згортання показників в індекси дозволяє не просто визначити положення великого міста по відношенню до інших, але і виявити позиції, за якими воно поступається іншим містам.

Суб'єктивна оцінка умов життя населення великих міст України на основі даних анкетного опитування. З метою врахування думки населення, а також з метою підтвердження чи спростування отриманих статистичних результатів, даний етап зорієнтований на отримання суб'єктивної думки респондентів щодо умов життя населення у великих містах. В даному дослідженні він включав розробку анкет і проведення масового анкетування студентів окремих вищих навчальних закладів України з приводу їх оцінки умов життя у великих містах України і віддання переваг тим чи іншим їх складовим, а також типам поселень. Цей етап, як і попередній, також містить два великих підетапи:

• 1) укладання анкет та проведення анкетування;
• 2) рейтингову оцінку складових умов життя за даними анкетного опитування.

Укладання анкет та проведення анкетування. Анкетування є процедурою проведення письмового опитування за допомогою попередньо розробленої анкети. Анкетне опитування виступає дуже важливим методом отримання якісно нових кількісних даних про оцінку умов життя населення великих міст респондентами, яка суттєво доповнює статистичні розділи дослідження. Цей метод застосований у даній роботі, зважаючи на ряд його переваг перед іншими:

• • можливість швидкої організації масового обстеження і збору достатньої кількості даних;
• • оперативність отримання інформації і відносно короткі терміни її опрацювання;
• • попередня регламентація процедури і відповідні пояснення дозволяють отримати співставні дані.

Звісно, анкетування має і недоліки, тому що проконтролювати коректність розуміння питань, самостійність і правильність заповнення анкет респондентами майже неможливо. Тому можна передбачити певний відсоток непридатних чи зіпсованих анкет. Тим не менш вибіркове масове анкетування є одним з найкращих способів отримати репрезентативну і чітко структуровану інформацію, яка містить думку населення про умови життя у великих містах.

Рейтингова оцінка складових умов життя за даними анкетного опитування. За результатами письмових відповідей однієї з найбільш активних і молодих частин суспільства на три блоки питань, які було сформульовано відповідно до мети дослідження, на даному кроці проводиться рейтингова оцінка положення великих міст на підставі розподілу суб'єктивної думки респондентів щодо умов життя населення по окремих складових.

Методика опрацювання анкет проста і базується на знаходженні середнього місця (позиції) наданої тому чи іншому великому місту України респондентами по кожній з чотирьох підсистем умов життя населення і за умовами життя в цілому. Для цього всі оцінки зводяться в одну шляхом розрахунку середнього арифметичного окремо для представників кожного ВНЗ, окремо для жіночої і чоловічої частини респондентів, окремо для мешканців великих міст і проживаючих в інших категоріях поселень, а також по вибірці загалом.

Формула для розрахунку відповідна:

де — ранг і-того великого міста за даними j-тої анкети;

т — кількість опрацьованих анкет.

Фактично цей середній ранг являє собою «ранговий» індекс (І_{п б}), що характеризує позицію того чи іншого міста серед решти за оцінкою респондентів. В подальшому ці індекси слугують другою складовою при розрахунку інтегральних індексів без чи з врахуванням вагових коефіцієнтів.

Типізація великих міст за особливостями формування умов життя населення. Проведення типізації великих міст за особливостями формування умов життя населення базується на використанні даних як статистичних розрахунків проміжних індексів по окремих підсистемах показників — економічній, соціальній, екологічній і соціокультурній, так і результатах опрацювання анкетних даних, структурованих відповідним чином. Адже статистика сама по собі не дає чіткого уявлення про умови життя населення, а думка населення містить певні стереотипи, здебільшого сформовані на основі засобів масової інформації. Вихід із даної ситуації може бути і у рівнозначному поєднанні відповідних індексів оцінки по кожній з підсистем і формуванні середнього «позиційного» місця (рангу) за об'єктивно-суб'єктивною оцінкою в кожній з чотирьох підсистем. Відповідні індекси обчислюються н, а ступним чином:

1) індекс економічної сприятливості формування умов життя населення:

Фактично, кожне велике місто опиняється у просторі чотирьох вимірів умов життя населення — економічного, соціального, екологічного і соціокультурного (рис. 4).

Відповідні індекси є векторами на пелюстковій діаграмі, форма якої дуже чітко фіксує міру збалансованості між окремими підсистемами умов життя населення. Високі і низькі значення індексів неодмінно відображаються на «профілі» умов життя населення і дозволяє робити висновки про особливості їх формування. Очевидно, що є великі міста, подібні за формою «профілів», а отже — виникає завдання їх типізації, тобто знаходження міри подібності у співвідношенні між окремими складовими формування умов життя населення. З цією метою застосовується кластерний аналіз. Його основою виступає матриця з розмірами 45 (кількість міст) х 4 (кількість індексів), заповнена значеннями розрахованих за формулами (3), (4), (5), (6) інтегральних індексів.

Міра подібності між великими містами встановлювалася шляхом обчислення Евклідової відстані, хоча можуть бути використані й інші способи. При цьому в один кластер об'єднувалися великі міста, які мають декілька подібних ознак. Результати представлялися у вигляді дендрограми. При цьому ступінь подібності між містами, що належать до одного кластеру, має бути вищою за ступінь подібності між тими з них, які належать до різних кластерів. Число кластерів встановлюється в ході аналізу дендрограми. Чим меншою є метрика об'єднання великих міст у кластери, тим більш близькі за своїми значеннями індекси, які характеризують умови життя в них. В кінці дається змістовна інтерпретація отриманих результатів з урахуванням побудованих для кожного міста «профілів» умов життя населення за даними вихідної таблиці (матриці значень індексів).

Інтегральна оцінка умов життя населення. Даний етап є формальною процедурою зведення попередніх розрахунків індексів за двома методичними підходами — об'єктивним і суб'єктивним — в один інтегральний індекс, за кількісним значенням якого у роботі сформульовані остаточні висновки про взаємне розташування міст на шкалі сприятливості умов життя населення. Шлях такого зведення поступовий: спочатку знаходяться середні індекси об'єктивно-суб'єктивної оцінки за кожною з чотирьох складових з їх ваговими коефіцієнтами, розрахованими за різними підходами; потім ці індекси сумуються в один інтегральний індекс сприятливості умов життя населення.

Побудова «паспортів» (портретів) великих міст за особливостями формування умов життя населення. Дослідженням передбачено створення «паспортів» великих міст України з представленням підсумкової оцінки проведених обчислень інтегрального індексу сприятливості умов життя населення, «профілю» складових індексів, що характеризують особливості формування умов життя в кожному з 45 великих міст України. Такі портрети являють собою ілюстрований документ, в якому міститься коротка графічна та інша інформація, що відображає положення великих міст Україні в системі індикаторів умов життя населення. Така інформація є вихідною базою для комплексної оцінки стану всіх підсистем життєдіяльності міст, діагностики проблем, виявлення можливостей і обмежень їх розвитку, що потім слугує меті формулювання напрямів покращення умов життя населення.