Київська область

Київська область.

Площа — 28,1 тис. км2.

Населення — 1830,5 тис.чол.

(на 2000 р., без Києва).

Центр — м. Київ.

Загальні дані. Київська область утворена 27.ІІ.1932 р. Розташована на півночі України, в басейні середньої течії Дніпра, головним чином на Правобережжі. На сході межує із Чернігівською й Полтавською, на південномусході та сході — із Черкаською, на південному-заході — із Вінницькою, на заході — із Житомирською областями, на півночі — із Гомельською областю Білорусі. У області 25 районів, 25 міст, до того числі обласного підпорядкування, 29 селищ міського типу, 1194 населених пунктів.

Населення. Основне населення — українці; живуть також росіяни, євреї, білоруси, поляки та інші. Середня щільність населення (без м. Києва) — 68,7 чол. на 1 км² (1985). Найщільніше заселені центральні та південні райони області. Міське населення (крім Києва) становить 52% (1985). Великі міста (крім Києва): Біла Церква, Бориспіль, Бровари, Васильків, ПереяславХмельницький, Фастів.

Природа. Поверхня області — горбиста рівнина з загальним нахилом до долини Дніпра. За характером рельєфу ділиться втричі частини. Північна частина зайнята Поліською низовиною (вис. до 198 м). Лівобережжя займає Придніпровська низовина із розвиненими річковими долинами. Південно-західна частина зайнята Придніпровською височиною — найбільш розчленованою й припіднятою частиною області із абсолютними висотами до 273 м.

Корисні копалини. Виявлені й розробляються переважно мінеральні будівельні матеріали: граніти, гнейси, каолін, глини, кварцеві піски. Є невеликі поклади торфу. Є джерела мінеральних радонових вод (Миронівка, Біла Церква).

Клімат помірно континентальний, м’який, із достатнім зволоженням. Середня температура января -6(, июля +19,5(. Тривалість вегетаційного періоду 198−204 дні. Сума активних температур поступово збільшується із Півночі на Південь від 2480 до 2700(. За рік на територї області випадає 500−600 мм опадів, головним чином влітку. Київщина має густу річкому мережу (177 річок завдовжки понад 10 км). Найважливіша водна артерія — Дніпро (довжина його в межах області — 246 км), його головні притоки — Прип’ять, Тетерів, Ірпінь, Рось (праві); Десна й Трубіж (ліві). На територї області — Київське водосховище й частина Канівського водосховища (створені на Дніпрі). Усього в області — 13 водосховищ й понад 2000 озер.

Грунти. На півночі поширені дерново-підзолисті, на полонинах рік — дерново-глеєві, лучні і болотні грунти. У центральній частині на лісах — опідзолені чорноземи, темно-сірі й світло-сірі лісові грунти; у південних районах — глибокі малогумусні чорноземи. На лівобережжі зустрічаються лучночорноземні, лучні солонцюваті, солончакові й болотні солончакові грунти.

Загальна площа лісового фонду області — 675,6 тис.га. Для північної частини територї області характерні масиви хвойних й змішаних лісів, значні площі різнотравно-злакових луків й заболочені ділянки. На півдні переважають широколистяні ліси (дуб, граб, ясний, вільха, липа), кущі і луки. Область розташована у межах двох природних зон: змішаних лісів (Київське Полісся) й лісостепової. На півночі області переважають недреновані перезволожені й заболочені, поліські алювіально-зандрові й терасні, на півдні — луково-степові височинні розчленовані й терасні, а також лісостепові височинні розчленовані природно-територіальні комплекси. У області — 77 територій й об'єктів природно-заповідного фонду (загальна площа — 80,3 тис. га), до того числі Дніпровсько-Тетерівське й заліське заповідно-мисливські господарства, 7 заказників (Дніпровсько-Деснянський, Звонківський, Жорнівський, Іллінський, Усівський тощо), пам’ятник природи (урочищі Бабуся), дендропарк «Олександрія» (Біла Церква).

Народне господарство. Економіка області — складний багатогалузевий комплекс, спеціалізація якого визначається переважним розвитком важкої індустрії у поєднанні із легкою й харчовою промисловістю й високоінтенсивним сільським господарством зерно-бурякового й м’ясо-молочного напрямів.

Промисловість. Прискорено розвиваються галузі, котрі визначають науковотехнічний прогрес (машинобудування й металообробка, до того числі приладобудування, електронна, електроенергетика, порошкова металургія, хімія й нафтохімія), а області виробництва — мікробіологічне й картонно-паперове. На територї області розташовані Трипільська ГЕС, Київська ГЕС, Київська ГАЕС. Підприємства машинобудівної й металообробної галузей випускають хімічне устаткування, машини для тваринництва й кормовиробництва, екскаватори, меліоративну техніку, технологічне устаткування для підприємств тогівлі, а також товари побутового призначення.

Серед діючих підприємств хімічної й нафтохімічної промисловості — Білоцерківське виробниче об'єднання шин й гумоазбестових виробів й завод гумотехнічних виробів, Броварський з-д пластмас. Мікробіологічна промисловість представлена заводами Трипільським біохімічним й біохімічних препаратів у селищі міського типу Немішаєво. У Обухові картонно-паперовий комбінат. Підприємства харчової промисловості: цукрові (основні — в Яготині й смт Гребінки), молочні, маслоробні, спиртові, крохмальні, консервні зводи, м’ясоптахокомбінати.

На територї області — 21 комбікормовий завод. Легка промисловість об'єднує підприємства швейної, трикотажної шкіряної, льонообробної галузей (розташовані в містах Переяславі-Хмельницькому, Фастові, Сквирі, Білій Церкві, Броварах, Богуславі, Василькові та ін.). На базі місцевих мінерально-сировинних й лісових ресурсів розвинена будівельна й деревообробна промисловість: заводі залізобетонних виробів (Біла Церква, Бровари, Вишгород), цегляні, по обробці граніту (Буча), скляні, по виробництву санітарно-технічних виробів. Добування граніту поблизу Богуслава й Білої Церкви.

На територї області сформувалися Київський й Білоцерківський промислові вузли. Спеціалізацію Білоцерківського вузла визначають хімічна й машинобудівна промисловість, доповнена харчовою промисловістю. Серед багатогалузевих промислових центрів області найбільші — Бровари, Фастів, Васильків, Бориспіль, котрі входять в Київський промисловий вузол.

Сільське господарство. У структурі сільського господарства за валовою продукцією перше місце посідає тваринництво (54,7%, 1985). У області 1771 тис. га под сільськогосподарськими угіддями. Площа зрошуваних земель — 122,3 тис. га, осушених — 176,8 тис.га. Найбільша зрошувальна система Бортницька. Сільськ. господарство області характеризується розвиненим високотоварним зерновим господарством (основна культура — озима пшениця), виробництвом технічних культур (цукровий буряк, льон-довгунець), картоплі, овочів.

Тваринництво спеціалізується на виробництві м’ясо-молочної продукції, яєць. У всіх районах області провідним є скотарство, крім цього у лісостеповій зоні значний розвиток здобули свинарство та птахівництво. Розвинені також кролеводство, бджолярство, рибне господарство.

Транспорт. Розвинений залізничний транспорт. Експлуатаційна довжина залізниці — 880 км (1985 р.). Через територію області проходять лінії: Москва — Київ — Львів, Київ — Дніпропетровськ — Донецьк тощо. Електрифіковані приміські ділянки залізниці: Київ — Фастів — Козятин, Київ — Фастів — Миронівка, Київ — Тетерів, Київ — Ніжин, Київ — Яготин. Залізничні вузли: Київ, Фастів, Миронівка. Довжина автомобільних доріг — 7760 км, зокрема. із повторюємо покриттям — 7489 км. Найважливіші автомобільні дороги: Санкт-Петербуг — Київ — Одеса, Київ — Харків, Київ — Дніпропетровськ. Судноплавство по Дніпру, Десні, Прип’яті. У Києві — аеропорти Бориспіль й Жуляни. Газопроводи: Уренгой — Помари — Ужгород, Шебелинка — Полтава — Київ.