Сербія

Сербия

.

(информация за станом кінець 2005 р., включаючи Чорногорію).

Территория: країна на Балканському півострові у складі двох республік — Сербії та Чорногорії — загальною площею 102 350 кв. км. Характеризується більшою розмаїтістю природних умов і різкими ландшафтними контрастами: у північній частини Сербії розташована Среднедунайская рівнина, сменяемая Сербським нагір'ям, а більшість Чорногорії розташована на Динарском нагір'я.

Население — 10 832 545 чол. (2006 р.), 10 829 175 чол. (2005 р.), середньорічні темпи його приросту у 90-ті рр.— 0,1%. Чисельність біженців в 90-ті рр. становила 845 тис. чол. Близько 94% населення у Сербії. Етнічний склад: серби — 62,6%, албанці — 16,5%, чорногорці — 5%, угорці — 3,3% (1991 р.). Релігійний склад: православні — 65%, мусульмани — 19%, католики — 4%. Офіційний мову — сербський, якою говорить 95% населення країни; поширені також албанський і угорську мови. Очікувана тривалість життя — 74 року (чоловіки — 71 рік, жінки — 77,1 року).

Государственное пристрій: парламентська республіка. Глава держави — президент, який обирається парламентом терміном на виборах 4 року, глави уряду — прем'єр-міністр, призначуваний президентом. Законодавча влада — об'єднаний однопалатний парламент складі 126 депутатів, у тому числі 91— делегат від Республіки Сербія, а 35 — від Чорногорії. Адміністративно-територіальний розподіл: 2 республіки (Сербія й Чорногорія), 2 краю на складі Сербії (Воєводіна, Косово). Столиця — Белград (1,2 млн чол.), інші великі міста: Нові-Сад, Ніш, Підгориця, Приштина, Суботіца, Крагуевиц.

История. У VIII — XI ст. у сербів було дві центру государст венного об'єднання: Рашка (земля сучасної Северо-Запад іншої та Центральною Сербії) і Дукля (територія сучасної Чорногорії). У період із 1459 по 1878 р. території знаходилися під владою Османської імперії. У роки Першої Першої світової Сербія й Чорногорія боролися за Антанти. У 1915 р. були окуповані Австро-Угорщиною. Через війну Російсько-турецької війни 1877—1878 рр. Сербія і Чорногорія були призна ны незалежними державами на Берлінському конгресі в 1878 р. У 1918 р. створено Королівство сербів, хорватів і словенців (з 1929 р.— Югославія). У 1945 р. було преобразо вано в федерацію шести республік. У 1991—1992 рр. у складі федерації залишилися лише дві республіки — Сербія і Чорно гория, які проголосили себе федеративним государст вом — Союзної Республікою Югославією, наступницею СФРЮ. У 90-х рр. як у території СРЮ, і їхньому межах велися воєнних дій. Вже у лютому 2003 р. країна перетворять на конфедерацію під назвою Сербія й Чорногорія.

Экономика. Обсяг ВНП — близько 25 млрд дол. по ПКС (2003 р.), на ду шу населення — 2800 дол. Національна валюта — новий югославський динар. У Чорногорії також використовується євро. Темпи економічного зростання 90-ті рр. становили середньому у рік -0,7%. Був невеличкий приріст — близько 3% загалом з 2001 до 2003 р.

Экономическая політика. З 90-х рр. по зараз у слож ном стані перебуває грошово-кредитна система країни, вдвічі скоротилося промислового виробництва, спад виробництва стався, і за іншими галузях господарства, зросли споживчі ціни. Грошово-кредитна сфера. Рівень інфляції знизився з 30% в 2000 р. до 18% 2002 р. Податково-бюджетна сфера характеризу ется високими податками, кошти бюджету надходять неравномер але й повному обсязі. Бюджетний дефіцит кінці 90-х рр.— більш 30% ВВП, знижений до початку 2002 р. до 16%. Соціальна політика. По попередніми даними, поза межею бідності залишилося 85% населення, безробіття — 28% (2002 р.). Галузева структура економіки. Сільське, лісове господарство і рыбо ловство становлять 26% ВВП, промисловість і будівництво — 36%, сфера послуг — 38% (2001 р.). Видобувна промисловість. У республіці добуваються мідні, свинцово-цинковые руди, хроми ти, вугілля, ведеться заготівля деревини. Обробна промыш ленность. Є розвинена кольорова металургія, машинобудування, хімічна промисловості, текстильна, харчова.

Сельское господарство. Переважає рослинництво: вирощують пшениця (збір зернових — 9,0 млн тонн на 1998 р.), цукрові буряки, соняшник, розвинені плодівництво, виноградарство. Розлучається велика рогата худоба, вівці, свині, птах (поголів'я худоби — 8,9 млн голів в 1998 р.). Транспорт і зв’язок. Дгсина транспортної мережі — 55,9 тис. км, зокрема залізниць — понад 4 тис. км (електрифіковано 33,6%), автодоріг — 49,8 тис. км. Великі морські і річкові порти — Бар, Белград, Нові-Сад. У дивовижній країні 46 аеропортів, телефонні лінії (на 100 жителів) — 20,6 (1999 г.).

Внешнеэкономическая політика спрямована колись всього до посилення зв’язку з міжнародними фінансовими організаціями та європейськими економічними структурами. Зовнішня торгівля. Обсяг експорту товарів — 2,4 млрд дол., імпорту — 6,3 млрд дол. (2002 р.). У структурі експорту переважають сировинні товари та продукція легку промисловість, імпорту — машини та транспортні засоби, паливо та інші сировинні товари, продукція хімічної, текстильної промисловості. Головними торговими партнерами виступають Італія (2,5% товарообороту 2002 р.), ФРН (19,5%), Австрія (6,3%), Греція (6%).

Состояние зовнішньої заборгованості. Зовнішня заборгованість — 9,2 млрд дол., т. е. 36,8% стосовно ВВП (2002 р.). 66% боргу Паризькому клубові списала 2002;го г.

Экономические відносини з Росією базуються на постачаннях енергоносіїв із Росії. Частка Росії у імпорті Сербії і Чорногорії становить 10%.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.