Центральный і Центрально-Черноземный район

1.ПОНЯТИЕ НАСЕЛЕННЯ, ПРИРОДНИЙ І МЕХАНІЧНЕ РУХ НАСЕЛЕНИЯ.

1.1 ПРИРОДНИЙ РУХ НАСЕЛЕНИЯ.

1.2 МЕХАНІЧНЕ РУХ НАСЕЛЕНИЯ.

2. АНАЛІЗ ПРИРОДНОГО І МЕХАНІЧНОГО РУХУ НАСЕЛЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНОГО І ЦЕНТРАЛЬНО-ЧОРНОЗЕМНОГО РАЙОНОВ.

2.1 ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНОГО РУХУ НАСЕЛЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНОГО І ЦЕНТРАЛЬНО-ЧОРНОЗЕМНОГО РАЙОНОВ.

2.2 ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСОБЛИВОСТЕЙ МЕХАНІЧНОГО РУХУ НАСЕЛЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНОГО І ЦЕНТРАЛЬНО-ЧОРНОЗЕМНОГО ЕКОНОМІЧНИХ РАЙОНОВ.

3. СУЧАСНИЙ ПРОГНОЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ МЕХАНІЧНОГО І ПРИРОДНОГО РУХУ НАСЕЛЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНОГО І ЦЕНТРАЛЬНО-ЧОРНОЗЕМНОГО РАЙОНОВ.

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

.

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК.

ПРИЛОЖЕНИЯ.

Загальновідомо, що через підвищення смертності та скорочення народжуваності наша держава сьогодні перебуває у глибокому демографічної кризи. Як альтернативу цього процесу може бути лише міграція, з допомогою якої заповнюються природні втрати населення. Нині Росія слід за роздоріжжі: віджила стара політика розміщення, а нова ринкова не отримала зримих обрисів. У результаті населення неспроможна визначитися у міграційних устремліннях. На жаль, для сучасної Росії характерним явищем стала вимушена міграція. Розпад СРСР загострив економічну внутрішньополітичну обстановку у колишніх союзних республіках. Незахищеність основних правий і гарантій громадян відкриває можливість дискримінації осіб некорінною національності.

Тим більше що зневага до мігрантам вкрай помилково. Проведені обстеження, з прикладу, Центрального і Центрально-Черноземного районів, показують, що це, зазвичай, люди активного у віці, мають достатню загальноосвітню підготовку. Фактично, з Росією прибувають вже професійно підготовлені кадри, яких без будь-яких додаткових бюджетних витрат можна залучити до галузях народного господарства.

Саме об народжуваності, смертності і міграції у тих економічних районах що й хочу докладніше розповісти у своїй курсової роботі.

1.Понятие населення, природне, і механічне рух населения.

Під населенням розуміється социально-временная і пространственно-территориальная сукупність людей, що складається і безупинно возобновляющаяся у процесі виробництва та відтворення життя. Інакше кажучи можна сказати, що — це сукупність людей, які живуть Землі у цілому або не більше будь-якої її частки (країні, групі країн тощо. п.), основа і суб'єкт виробництва та всіх громадських отношений.

У 1997 року чисельність населення РФ становила 147,1 млн. чол. — це шосте у світі після Китаю, Індії, США, Індонезії й навіть Бразилії. У на самому початку ХХI століття Росію повинні обігнати за кількістю жителів ще три країни — Пакистан, Бангладеш і Нігерія. Вже протягом семирічного віку її скорочується. Лише у 1992;1996 рр. воно зменшилося на 1,6 млн. чол., спад населення триває. Чисельність змінюється під впливом природного і механічного движения.1.

1.1 Природний рух населения.

Природний рух — природний регулятор біологічного процесу всього живого Землі, зокрема та визволення людини, що дається взнаки через такі показники, як народжуваність, смертність, природний приріст (визначається різницею між народжуваністю і смертностью).

Народжуваність, смертність, природний приріст визначають загальну чисельність населення загалом. У розрізі окремих регіонів природне та механічний прирости можуть по-різному проводити зміна загальній чисельності населення країни й території. Зазвичай, околицях пионерного освоєння механічний приплив у початковій стадії формування промислових вузлів, територіально-виробничих комплексів багато важать, ніж природний приріст зміні чисельності населення. У старопромышленных районах чільну роль грає природний приріст. Нині у низці економічних районів спостерігається природне зменшення. Так було в 1989 року відзначалася у двох економічних районах, 1992 року — за сім, але в січень 1997 року переважають у всіх районах крім Северо-Кавказского.

Загалом в РФ загальний коефіцієнт природного руху населення розрахунку людина виглядали так (див. таблицю 1).

Таблиця 1.

Коефіцієнти природного руху населения.

(на 1000 человек)1.

Года.

Кількість родившихся.

Кількість умерших.

Природний прирост.

16,0.

10,7.

5,3.

14,6.

10,7.

3,9.

13,4.

11,2.

2,2.

10,7.

12,2.

— 1,5.

9,4.

14,5.

— 5,1.

9,6.

15,7.

— 6,1.

9,3.

15,0.

— 5,7.

Дані таблиці свідчить про зниженні природний приріст населення, що у перспективі надасть значний вплив на зниження абсолютної величини чисельності, тобто відбувається природне зменшення населення.

Серед основних факторів визначальних народжуваність й дитяча смертність виділяють следующие:

1. Половозрастная структура населения.

2. Шлюби і разводы.

3. Регіональні й національні традиции.

4. Рівень життя населения:

забезпеченість постійної работой;

грошові доходи і населения;

забезпеченість жильем;

виробництво товарів народного потребления;

рівень образования;

розвиток системи здравоохранения.

5. Екологічна обстановка.

6. Здатність до деторождению.

Перелічені чинники розглядаються в часі та просторі. Ступінь їхньої впливу различна.

1.2 Механічне рух населения.

Механічне рух — переміщення людини вже з місця поселення на інше у межах конкретної території (сільський район, область, економічний район) чи торгівлі між територіями у країні, між державами. Це рух характеризується через такі показники, як прибуття, вибуття, сальдо механічного припливу (може бути для конкретної території чи позитивним чи отрицательным).

До механічному руху населення стосується першу чергу міграція. Міграція — це переселення, переміщення. У російській мові це слово вживають переважно стосовно власне переселениям — переміщенням людей вже з назви населеного пункту на другий зі зміною постійного місце проживання. Однією з найгостріших проблем у суспільному розвиткові, особливо Росії, стала вимушена міграція, її соціально-економічні, політичні, демографічні, екологічні і психологічні причини і наслідки. Розгляд понять і деяких видів, сфер зовнішньої та причин міграції є важливим поступом по дорозі її державного регулювання.

Міграція населення стала чинником розвитку людства, прийшовши одній з форм адаптацію мінливих умов существования.

У різні історичні періоди пересування населення за терені Росії позначалися по-різному. На початку 19−20 століття воно ідентифікувалися з відпливом сільського населення з перенаселених аграрних губерній менш заселені східні і південні райони. На початку радянських часів вживалося поняття перерозподіл населення і побудову трудових ресурсів. У повоєнні роки частіше використовувався термін механічне движение.1.

Залежно від масштабів міграції і його структури змінюються демографічні та соціально-економічні характеристики населення як у країні (чи районі) прибуття, і у країні (чи районі) вибуття. Насамперед міграційне безпосередньо призводить до зміни від кількості і структура населення, змін на ринках праці та житла, у навколишній природної середовищі, у виробничому і споживчої сферах, у цьогорічному міському і комунальному господарствах, у сфері соціального захисту населення і ще т.д.

У цілому нині еволюція міграційного руху населення іде за рахунок схемою: від високої рухливості населення до низької культури й від низькою до високої залежно від рівня економічного, соціального, демографічного, духовного, політичного, військового тощо. розвитку проживання та стану довкілля і природних ресурсов.

Міграційної одиницею людина із його індивідуальними особливостями й суспільними характеристиками, які визначають рівень її міграційної рухливості. Між міграцією населення Криму і цими характеристиками існує взаємозв'язок. З одного боку, переміщення людей впливає громадське життя — змінює і регулює її, з іншого — сама суспільне життя створює умови у розвиток міграційних процессов.

При звичайних, стабільних природних, військово-політичних умов, нормальних національних відносинах міграція, зазвичай, не носить масового характеру. Вона випиває масового характеру лише у періоди війни, революції, формування чи розпаду імперії, великих природних й управління промислових катаклізмів, міжнаціональних конфліктів, екологічної кризи, освоєння нових территорий.

Залежно від видів пересекаемых державних, адміністративно-територіальних кордонів міграція отримує відповідні визначення — міждержавна, республіканська, обласна (крайова), районна, міська, сільська, селищна і т.д.

Існує ранжування міграційних потоків залежно від термінів переселення та місця постійного проживання. У цьому міграція підрозділяється на довгострокову, короткострокову, сезонну, маятниковую, вахтовую тощо. При вахтовой міграції термін визначається з часу вахтовой роботи. Маятникова міграція позначає щоденні поїздки працювати, навчання тощо. межі території постійного проживання та обратно.

Міграційні потоки відзначаються за способом їх організації — організовані (державними органами працевлаштування, федеральними міграційними органами, приватними фірмами тощо. буд.) і неорганізовані (стихийные).

2. Аналіз природного і механічного руху населення Центрального і Центрально-Черноземного районов.

Впродовж кількох останніх понад тридцять років поєднання низьку народжуваність і високу смертність у Росії таким, що ні забезпечувалося навіть просте заміщення поколінь, нетто-коэффициент відтворення населення опустився нижче одиниці вже у 1960;х років, відтворення населення з розширеного стало звуженим. Особливості вікового складу населення довгий час дозволяли навіть таких умов підтримувати позитивний природний приріст, але ці були тривати вічно, рано чи пізно він повинен змінитися негативним, виявляється й у Центральному і Центрально-Черноземном районах. Для повного аналізу ситуації яка склалася цих регіонах зробимо порівняння цих районів між собою з двох показниками: природному і механічному движению.

2.1 Порівняльна характеристика природного руху населення Центрального і Центрально-Черноземного районов.

Природний приріст населення залежить від трьох чинників: народжуваності, смертності і статево-віковою структури. Тож проведення порівняльної характеристики необхідна за першу чергу розглянути дані про цим показателям.

Розглянемо спочатку загальні коефіцієнти народжуваності. У таблиці 2 показані дані народжуваності у московському Центральному і Центрально-Черноземном районах областями, які входять у ці регионы.

Таблиця 2.

Загальні коефіцієнти рождаемости.

(число народжених на 1000 населения)1.

Місце займане в РФ.

Центр.

Район13,711,09,78,47,67,87,710Брянская обл.

Володимирська обл.

Івановська обл.

Калузька обл.

Костромська обл.

р. Москва.

Московська обл.

Орловська обл.

Рязанська обл.

Смоленська обл.

Тверська Обл.

Тульська обл.

Ярославська обл.

15,3.

14,5.

13,9.

13,9.

15,2.

13,8.

13,1.

13,3.

12,8.

14,8.

13,4.

12,3.

14,1.

13,0.

12,1.

11,6.

11,9.

12,6.

10,5.

10,2.

12,2.

11,6.

11,8.

11,5.

10,2.

11,3.

12,0.

10,2.

10,2.

10,6.

11,2.

9,2.

8,9.

10,9.

10,3.

10,6.

10,1.

9,0.

9,7.

Центрально-Черноз. район14,011,910,89,88,99,08,59.

Білгородська обл.

Воронезьку обл.

Курська Обл.

Липецкая обл.

Тамбовська обл. Проанализировав дані таблиці 2 можна дійти такого висновку, що з останнє десятиліття простежувалося зниження чисельності народжених у всіх галузях цих районів (див. карту-схему № 1). Ситуація що склалася у цих регіонах у принципі однакова, т.к. ці дві району займають практично те й теж місце у РФ на 1995 рік. Тенденція зниження числа що народилися цих районах нині віддзеркалює загальний стан народжуваності Росією. Сьогодні з думці окремих спостерігачів, про країну обрушилася неймовірна демографічна катастрофа, вона за рівню народжуваності лише увійшла у ряд таких країн Європи, як Німеччина, Італія, Іспанія, що аж ніяк не може кризи. Не занадто істотно відрізняється він і від країн, подібних Сполучених Штатів або Франції, де народжуваність трохи вища.

Це зближення можна вважати цілком природним з великого подібності таких ключових для демографічного поведінки чинників, як ступінь урбанізації і життя у містах, рівень освіти та становище жінки, вимоги, які пред’являються підростаючим поколінням, відчуття батьками відповідальності за майбутнє дітей тощо. п. Сучасні реформи, перехід до ринкової економіки ще більше посилюють подібність Росії із Заходом, а тим самим дію чинників, що обумовлюють конвергентное демографічний розвиток. Було б дивним, якщо, вступивши на шлях ринкових реформ, в демографічному плані не зближалася б із розвинені країни, а віддалялася від них.

У суспільній думці Росії поширене уявлення звідси падінні народжуваності як «про якийсь незвичайній катастрофи, зумовленої загальним соціально-економічним кризою. Чи йдеться про щось винятковому? Адже нинішній скорочення народжуваності — не нове явище, а лише продовження давно сформованій еволюційної тенденції, яка, можливо, штучно стримувалася у СРСР.

Народжуваність залежить від дуже великої числа чинників, серед яких, мабуть, і такі, куди можна вплинути цим трохи підвищити її. Такі можливості, безсумнівно, треба виявляти і використовувати. Однак сподіватися на значне зростання народжуваності, здатний докорінно змінити ситуація з природним приростом, навряд чи варто.

Смертність — другий компонент формування природний приріст населення. Відомо, у Росії вона дуже високий. Розглянемо дані про смертність у московському Центральному і Центрально-Черноземном районах в таблиці 3.

Таблиця 3.

Загальні коефіцієнти смертности.

(померлих на 1000 населения)1.

Місце займане в РФ.

Центр.

Район12,813,013,114,016,618,217,311Брянская обл.

Володимирська обл.

Івановська обл.

Калузька обл.

Костромська обл.

р. Москва.

Московська обл.

Орловська обл.

Рязанська.

Обл.

Смоленська обл.

Тверська.

Обл.

Тульська.

Обл.

Ярославська обл.

Центрально-Черноз. район13,613,714,114,316,317,116,39.

Білгородська обл.

Воронезька обл.

Курська.

Обл.

Липецкая обл.

Тамбовська обл. Ситуация що склалася у цих районах зі смертністю як і найкращий, але тут можна назвати деяке перевага Центрально-Черноземного району, т.к. коефіцієнт смертності тут становить 16,3 (померлих на 1000 населення) на 1995 рік, а чи не 17,3 як і Центральному районі (див. карту-схему № 2). Зростання смертності за цими двома районам проти 1985 роком, у середньому становило близько 20−30%. Це трохи більше, ніж у ряд інших районів, але загалом Росією спостерігається тенденція збільшення смертності.

У Росії її на початку 1990;х років смертність чоловіків віком від 30 до 40 років було в 3,4 разу вищу, жінок — вдвічі, ніж Заході (усереднений рівень для чотирьох великих промислових країн — США, Великобританії, Франції та Японії). При російської структурі смертності 1990 р. з кожної тисячі народжених хлопчиків рано чи пізно 147 загинуть від від нещасного випадку (у країнах — всього 63). Середній вік смерті від системи кровообігу у Росії 1990 р. чоловіки був у 5,8 року нижче, в жінок — на 4,5, ніж Заході. Для нещасних випадків ця різниця становить відповідно 10,9 і 16,0; для онкологічних захворювань — 7,8 і 7,6; для хвороб органів дихання — 13,7 і 12,9 року.

У 1995р. намітився новий поворот, цього разу — в цю справу. На початку 1998 р. очікувана тривалість життя зросла (з урахуванням попередні дані за 1997 р.) на 3,6, жінок — на 2,1 року. Але тепер очікувана тривалість життя жінок у Росії дуже низька: в жінок — лише на рівні рубежу 70−80-х років, чоловіки — навіть менше цього вкрай низького рівня.

Втім, якщо припустити, що смертність знижуватиметься набагато швидше, чим можна очікувати з сформованих на сьогодні тенденцій, це позначиться помітно і природний приріст населення Росії, ні інших показниках його відтворення. Перетворити звужене відтворення населення розширене зможе ніяке зниження смертності. Хоча нетто-коэффициент відтворення залежить як від народжуваності, і від смертності, у сучасних умовах ключовим параметром, визначальним його величину, служить рівень народжуваності. Вже у Росії до середнього віку матері доживають 96−97% народжених дівчаток, цей показник може збільшитися до 98−99%, але якщо голосував би він піднявся до 100%, впливом геть нетто-коэффициент було дуже невеликим. Наприклад, за 23−24-відсоткового рівня народжуваності 1996 р. це підвищило його лише від 0,603 до 0,620. Помітно змінити величину чистого коефіцієнта здатне лише підвищення народжуваності.

Деформована вікову структуру населення — третій чинник, від якого його природний приріст. У Центральному і Центрально-Черноземном районах, та й у Росії загалом її довгий час маскувало депопуляційні тенденції сприяло збереженню перевищення числа народжень над числом смертей, коли вікові інтенсивності народжуваності і смертності не давали при цьому підстав. Власне кажучи, для періоду швидкого зниження народжуваності і що з ним старіння — звичайна ситуация.

Нині потенціал демографічного зростання, в розглянутих мною районах (Центральному і Центрально-Черноземном), вичерпаний, що неспроможні грати колишньої маскирующей ролі й деформації його вікової піраміди. Природний приріст цих районах дедалі більше залежить безпосередньо від вікових інтенсивностей народжуваності і смертності, причому вирішальне значення належить народжуваності, що тут дуже низька, та її значне підвищення малоймовірно. Отже, нинішня демографічна ситуація й наявні прогнози позбавляють великий сподівання позитивний природний приріст недалекому майбутньому (див. додаток 1).1.

2.2 Порівняльна характеристика особливостей механічного руху населення Центрального і Центрально-Черноземного економічних районов.

Песимістичні прогнози природний приріст змушують звернути більшої уваги другого компонент зростання кількості населення — міграцію, тим більше міграційний приріст вже нині до певної міри грає ту роль, що належала природному приросту. Розглянемо міграційний приріст Центральному і Центрально-Черноземном районах в таблиці 4.

Таблица4.

Коефіцієнти міграційного прироста.

(на 10 000 населения)2.

Центр.

Район3 223 320 387 256Брянская обл.

Володимирська обл.

Івановська обл.

Калузька обл.

Костромська обл.

р. Москва.

Московська обл.

Орловська обл.

Рязанская.

Обл.

Смоленська обл.

Тверская.

Обл.

Тульская.

Обл.

Ярославська обл.

Центрально-Черноз. район-11 303 410 311 713 080.

Білгородська обл.

Воронезьку обл.

Курская.

Обл.

Липецкая обл.

Тамбовська обл. Из таблиці 4 видно, що у Центральному економічному районі у останні роки міграційний приріст населення відбувається у в багатьох областях регіону (Московська, Орловська, Калузька, Костромська, Ярославська, Івановська), причому міграція спостерігалася у міської, а й сільській місцевості. Негативне сальдо міграції мають Брянська і Тульська області й сільська місцевість Рязанської, Смоленської, Володимирській областей, котрим характерні найбільш несприятливі у регіоні соціально-економічні і екологічні умови (див. карту-схему № 3).

Значне зростання міграційного приросту зокрема у Центрально-Черноземном районі. Позитивне сальдо цього регіону відбиває своєрідний перелом в територіальному перерозподілі населення: що у 60−80-ті року традиційним постачальником робочої сили в й інших районів же Росії та республік колишнього Союзу, вона втратила внаслідок міграції населення близько двох млн. людина. Спостережуваний зараз міграційний приріст населення має тенденцію до зростання (див. додаток 2). Це свідчить про тенденцію збільшення цінності російської землі, її центральних територій проживання. Якщо казати про російських землях загалом, те з початку 1990;х років різко посилилися міграційні пересування з союзних республік, пов’язані насамперед із зростанням націоналістичних настроїв, з дискримінацією на побутовому і навіть державному рівні російського населення. Навпаки внутрішня міграція різко скоротилося, спостерігається стагнація урбанізації (т. е. припинення зростання чи зменшення чисельності населення міст) і певний приплив населення село, що проект відбиває реакцію населення в економічний кризис.1.

3. Сучасний прогноз особливостей механічного й природничого руху населення Центрального і Центрально-Черноземного районов.

Державний комітет із статистиці РФ з сформованих на сьогодні тенденцій та його можливої зміни у майбутньому зробив прогнозні розрахунки чисельності населення до 2010 року. У цьому було прийнято три гіпотетичних варіанта демографічного розвитку — середній, песимістичний і оптимистический.

Середній варіант грунтується на припущенні повільного виходу країни на економічний просвіток, що, з одного боку, позитивно позначиться на динаміці смертності, з другого — дозволить сім'ям повніше реалізувати свої репродуктивні наміри, виявлені під час проведення микропереписи 1994 года.

Песимістичний сценарій може мати місце, якщо криза затягнеться. Він виходить з екстраполяції динаміку зростання смертності, розпочатого у середині 1960;х років, остаточно прогнозованого періоду. Народжуваність стабілізується на граничний рівень, нижче яку вона опуститися не может.

Оптимістичне бачення майбутнього грунтується, що кризові явища останніх вдасться досить швидко нейтралізувати, унаслідок чого вже у найближчими роками відбудуться позитивні зрушення у поступовій динаміці смертності. Рівень народжуваності наблизиться до докризового показнику, кому надалі у Росії розпочнеться плавний перехід до нового етапу демографічного развития.

Прогноз перспективної чисельності населення здійснюється з урахуванням можливих застосувань міграційних потоків. Передбачалося, що протягом період міграційні процеси послужать стримуючим чинником значного зниження чисельності населення, зумовленому негативним природним приростом. Так, за 1996;2010 рр. міграційна складова може перевищити 2,6 млн. людина. У цьому приплив мігрантів з колишніх республік СРСР Росію становить понад 3,6 млн. людина, а чисельність росіян, які виїхали на місце проживання інші країни — майже 1 млн. человек.

По прогнозним оцінкам, чисельність мігрантів з союзних республік стане поступово знижуватися. До 2000 року перевищення в'їзду у Росію над виїздом із неї середньому житлом становить близько 400 тис. чоловік, із початком тисячоліття (2000;2005 рр.) — трохи більше 200 тис. людина, а наступному (2006;2010 рр.) — швидше за все не перевищить 150 тис. чоловік. Основний приплив населення з союзних республік доведеться на певний Центральний, Центрально-Черноземный, Северокавказский і Поволзький райони. Міграційні процеси в Росії характеризуватимуться масовим від'їздом населення з північних і східних районів Європейській частині країни. Не варто тисячоліття понад 300 тис. людина залишать території (див. таблицю 5).

Таблиця 5.

Міграційний приріст (зниження) населення.

(тис. чел.)1.

1995 г.

2000 г.

2005 г.

2010 г.

Російська Федерация.

502,2.

183,2.

112,9.

74,8.

Центральний район,.

зокрема Москва.

166,2.

24,5.

70,6.

12,0.

43,4.

12.9.

35,7.

13,5.

Центрально-Черноземный район.

62,6.

23,3.

18,8.

13,4 В сільській місцевості позитивний міграційний приріст збережеться лише у найближчими роками, хоча й перевищить 200 тис. людина. Через війну зменшення кількості переселенців із суміжних держав і поновлення міграцій сільського населення до міста Росії із 2000 року знову очікується значного відпливу сільських жителів. На початку нового тисячоліття становитиме майже 600 тис. людина, а 2005;2010 рр. — більш 1,1 млн. человек.

За прогнозом чисельність населення Росії з варіантів розрахунку змінюватиметься так (див. таблицю 6).

Таблиця 6.

Чисельність постійного населения.

(наприкінці року млн. чел.)1.

1995 г.

Середній вариант.

Песимістичний вариант.

Оптимістичний вариант.

2000 г.

2005 г.

2010 г.

2000 г.

2005 г.

2010 г.

2000 г.

2005 г.

2010 г.

РФ.

147,6.

145,5.

143,0.

140,3.

144,3.

139,4.

133,6.

146,5.

146,7.

До того ж городское.

cельское.

107,7.

39,9.

106,3.

39,2.

104,9.

38,1.

103,9.

36,4.

105,4.

38,9.

102,3.

37,1.

98,9.

34,7.

106,9.

39,6.

107,3.

39,4.

108,6.

39,0.

Центр-альный район29,728,827,826,828,727,325,729,028,528,1.

До того ж Москва8,68,27,97,68,27,87,38,38,17,9.

Центр.-Чернозем.

район7,97,87,67,57,77,5.

7,17,87,87,8Уменьшение чисельності населення Росії з середньому і песимістичним варіантів протягом усього прогнозованого періоду зумовлено низькому рівні народжуваності і високої смертністю. Позитивний міграційний приріст, який збережеться остаточно періоду, не компенсує природне зменшення. По середньому варіанту прогнозу чисельність населення Росії за 1996;2010 рр. скоротиться на 7,3 млн. чоловік, або на 4,9%, причому темпи цього процесу наростатимуть з 0,29% загалом протягом року остаточно нинішнього століття, 0,35% в 2001;2005 рр. до 0,37% в 2006;2010 гг.

Зниження чисельності населення притаманно основної маси регіонів РФ. Так, за 1996;2010 року відплив населення і побудову перевищення числа померлих над числом народжених кількість які живуть в Сахалінської області зменшиться на 17%, Республіка Комі — на 11%. Чисельність Тульської, Московської областей, Москви й Санкт-Петербурга скоротиться на 14−11% тільки завдяки традиційному природного зменшення населення, оскільки що в'їжджають сюди вулицю значно більше, ніж що виїжджають. Зростання чисельності населення спостерігатиметься в 15 регіонах России.

По песимістичного сценарію демографічного розвитку чисельність населення зменшиться на 14 млн. людина, чи 9,5%.

Оптимістичний варіант передбачає, що протягом першого п’ятиріччя чисельність Росії знижуватися на 0,15% загалом протягом року, в 2001;2005 роках стабілізується, а 2005;2010 роках розвиватиметься на 0,12% загалом протягом року.

Збільшення числа народжених і спільного коефіцієнта народжуваності до 2005 року у середньому варіанту відбуватиметься як через був у прогнозі деякого підвищення сумарного коефіцієнта народжуваності (див. таблицю 8), а й через зростання кількості жінок 20−29 років. Надалі темпи зростання кількості жінок віком 20−29 років істотно сповільнюється, а 2009;2010 роках — зменшується. Сумарний коефіцієнт народжуваності досягне максимуму 2000 року, стане поступово знижуватися. Усе це зумовить деяке скорочення народжуваності насамкінець прогнозованого периода.

У 2010 року найнижча народжуваність відзначатиметься Москві, Московської, Тульської, Ярославській і Володимирської областях (Центральний район).

Таблиця 7.

Природний рух населения.

(тис. чел.)1.

Года.

Кількість родившихся.

Кількість умерших.

Природний прирост.

Середній вариант.

Песимістичний вариант.

Оптимістичний вариант.

Середній вариант.

Песимістичний вариант.

Оптимістичний вариант.

Середній вариант.

Песимістичний вариант.

Оптимістичний вариант.

— 840.

— 652.

— 1044.

— 309.

— 635.

— 1152.

— 643.

— 1333.

Таблиця 8.

Загальні коефіцієнти рождаемости.

(на 1000 людина населения)2.

1995 г.

Середній вариант.

Песимістичний вариант.

Оптимістичний вариант.

2000 г.

2005 г.

2010 г.

2000 г.

2005 г.

2010 г.

2000 г.

2005 г.

2010 г.

РФ.

9,3.

11,2.

11,8.

11,4.

8,8.

9,3.

8,8.

12,7.

14,2.

14,2.

Центр-альный район7,79,29,79,57,57,97,710,611,711,8.

До того ж Москва8,08,18,48,46,76,96,89,510,010,2.

Центр.-Чернозем.

Район8,510,410,910,68,08,58,311,613,113,3Сокращение числа народжених і спільного коефіцієнта народжуваності до 2000 року у песимістичного сценарію зумовлено різким падінням сумарного коефіцієнта народжуваності до 1,18 народжених однією жінку, яке компенсуватиметься поліпшенням вікової структури жінок. Після 2000 року зниження сумарного коефіцієнта народжуваності сповільниться, і підвищення чисельності жінок віком 20−29 років приведе у 2005 року приєдналася до незначному зростання кількості народжених і спільного коефіцієнта народжуваності. По оптимістичним варіанту передбачається підвищення сумарного коефіцієнта народжуваності. 2000 року значення цієї показника становитиме 1,7 народжених однією жінку, в 2010 року — 1,9.

По середньому варіанту зростання кількості померлих і спільного коефіцієнта смертності відбуватиметься попри стабілізацію очікуваної тривалість життя до 2005 року в рівні приблизно 65 років (див. таблицю 9). А ще вплине процес «старіння «населення — зростання чисельності та частки осіб старшого віку у кількості населення. Коли очікувана тривалість життя почне збільшуватися (в 2010 року до 66,2 років), загальний коефіцієнт смертності знизиться.

Таблиця 9.

Загальні коефіцієнти смертности.

(на 1000 людина населения)1.

1995 г.

Середній вариант.

Песимістичний вариант.

Оптимістичний вариант.

2000 г.

2005 г.

2010 г.

2000 г.

2005 г.

2010 г.

2000 г.

2005 г.

2010 г.

РФ.

15,0.

15,6.

16,2.

15,9.

16,0.

17,5.

18,8.

14,8.

14,0.

13,7.

Центр-альный район17,318,318,918,418,620,221,417,216,3.

15,9.

До того ж Москва16,917,918,618,518,319,921,517,016,216,1.

Центр.-Чернозем.

Район16,316,817,116,717,218,519,416,215,314,8Согласно песимістичним варіанту, до зростання числа померлих і загальний коефіцієнт смертності впливатиме як процес «старіння «населення, а й зниження очікуваної тривалість життя протягом усього прогнозованого періоду: в 2010 року становитиме лише 63 року.

Більше сприятливі тенденції низький рівень смертності, закладені у оптимістичному варіанті, обумовлені зростанням очікуваної тривалість життя в 2010 року до 65 років, хоча дані про цього варіанта у Росії значно нижчі від ніж, в економічно розвинених странах.

Зміна чисельності населення за окремим за віковими групами перебуває під впливом загальних тенденцій народжуваності і смертности.

По середньому варіанту зменшення осіб цієї вікової категорії продовжиться до 2007 року, та був розпочнеться її поступове зростання. Чисельність дітей і підлітків буде стабільно збільшуватися протягом усього прогнозованого періоду лише у Інгушетії. У більшості інших регіонах чисельність осіб молодший у віці помітно сократится.

По песимістичним варіанту зменшення дітей і підлітків протягом усього прогнозованого періоду зумовлено різкого зниження рождаемости.

Оптимістичний варіант передбачає, що незабаром після 2005 року внаслідок зростання народжуваності, природно, розпочнеться збільшити кількість дітей і подростков.

На зростання чисельності населення працездатному віці до 2005 року впливати вступ до цю групу молоді, яка народилася 80-ті роки, коли у Росії спостерігалася підвищена народжуваність. Одночасно цієї групи опитаних вийдуть наявні хто народився під час Великої Вітчизняної війни. У 2005 року у працездатний вік почнуть входити особи, народжені першій половині 90-х — періоду різкого зниження народжуваності, а входити — люди, народжені у роки повоєнного підйому народжуваності. У результаті чисельність осіб у віці почне сокращаться.

Відповідно до середньому варіанту прогнозу, зростання чисельності населення працездатному віці спостерігатиметься переважно регіонів РФ. За 1996;2010 рр. дана вікова група збільшиться на 1,1 млн. чол., чи 1,2%.

Приріст чисельності працездатного населення 1996;2005 рр. за песимістичним варіантом буде набагато меншою, а зниження 2006;2010 рр. — набагато помітнішою, що пов’язано з більш високої смертністю населения.

Чисельність у віці по оптимістичним варіанту прогнозу через закладених у нього щодо низькою смертності за 1996;2010 рр. збільшиться на 2,5 млн. людина, чи 3%.

Вихід із у віці відносно невеликий групи осіб військових років народження призведе до зменшення чисельності літніх людей старшого за працездатний, що буде спостерігатися до 2005 р. Після долучення в пенсійний вік повоєнних поколінь, чисельність цієї категорії населення почне збільшуватися (див. таблицю 10).

Таблиця 10.

Коефіцієнт природного зменшення населення (приросту) населення (на 1000 человек)1.

Середній вариант.

Пессимистический.

Вариант.

Оптимістичний вариант.

РФ.

— 5,7.

— 4,4.

— 4,4.

— 4,5.

— 7,2.

— 8,2.

— 10,0.

— 2,1.

0,2.

0,5.

Центральний р-н,.

Москва-9,6.

— 8,9−9,1.

— 9,8−9,2.

— 10,2−8,9.

— 10,1−11,1.

— 11,6−12,3.

— 13,0−13,7.

— 14,7−6,6.

— 7,5−4,6.

— 6,2−4,1.

— 5,9.

Центр.-Черноз. р-н-7,8−6,4−6,2−6,1−9,2−10,0−11,1−4,6−2,2−1,5 В протягом прогнозного періоду у Росії складеться несприятлива вікову структуру населення: дітей і підлітків стане трохи менше, ніж осіб віку. У 2010 року частка дітей і підлітків до 15 років у загальній чисельності населення становитиме середньому варіанту 18%, а осіб старший працездатного віку — 21%, за песимістичним відповідно — 15% і 22%, по оптимістичним — 20% і 21% (див. таблицю 11).

Зміни, які у вікову структуру населення вплинуть і показник демографічної нагрузки.

По середньому варіанту вона знижуватися до 2005 р. і досягне 605 осіб непрацездатного віку на 1000 працездатних, зокрема 286 дітей і 319 осіб віку. До 2010 р. демографічна навантаження посилиться і становитиме 645 осіб непрацездатного віку на 1000 працездатних, зокрема 296 дітей і 349 літніх лиц.

Таблиця 11.

Чисельність щодо окремих за віковими групами.

(млн. чол., наприкінці года)1.

Года.

Молодший працездатного возраста.

У працездатному возрасте.

Старшої працездатного возраста.

Средн.

в-т.

Песс.

в-т.

Опт.

в-т.

Средн.

В-т.

Песс.

в-т.

Опт.

в-т.

Средн.

в-т.

Песс.

в-т.

Опт.

в-т.

33,2.

84,2.

30,2.

29,2.

28,1.

29,8.

86,9.

86,9.

87,1.

29,4.

29,3.

29,6.

25,4.

22,5.

27,7.

89,1.

88,7.

89,9.

28,5.

28,2.

29,1.

25,3.

20,3.

29,9.

85,3.

84,3.

86,7.

29,7.

29,0.

31,0.

Найбільша у Росії демографічна навантаження працездатних осіб віку до кінця прогнозованого періоду буде зацікавлений у Москві, Тульської, Рязанської, Воронезької, Тамбовської, Московської і Іванівській областях — 448 осіб похилого віку на 1000 осіб працездатного возраста.

По песимістичним варіанту прогнозу, в 2010 року на 1000 осіб у віці припадатиме 584 непрацездатних, зокрема 241 — молодший у віці і 343 — літніх, по оптимістичним варіанту відповідно — 703, 345 і 358.

У прогнозований період співвідношення чисельності чоловіків і жінок у Росії помітно погіршиться, що, природно, позначиться кількості шлюбів (див. таблицю 12). Головна причина цього — вища смертність чоловіків. До 2010 рік очікувана тривалість життя за середнім варіанту буде 13,4 років молодшою, ніж в жінок, тобто розрив збережеться теперішньому рівні. По песимістичним варіанту він стане коротше на 15,6 років, а, по оптимістичним — на 11,3 лет.

Таблиця 12.

Зміна чисельності чоловіків, і женщин.

(млн. чол., наприкінці года).1.

Года.

Мужчины.

Женщины.

На 1000 чоловіків женщин.

Средн.

в-т.

Песс.

в-т.

Опт.

в-т.

Средн.

В-т.

Песс.

в-т.

Опт.

в-т.

Средн.

в-т.

Песс.

в-т.

Опт.

в-т.

69,3.

78,3.

67,9.

67,3.

68,5.

77,6.

77,0.

78,0.

66,3.

64,4.

68,6.

76,7.

75,0.

78,1.

64,7.

61,0.

69,0.

75,6.

72,6.

78,6.

Отже, піт результатам прогнозу можна зробити такі выводы.

Чисельність Росії продовжувати скорочуватися як у середньому, і за песимістичним варіантом. І насамперед через негативного природний приріст, який скоротиться остаточно прогнозованого періоду. По оптимістичним варіанту цей процес на 2005 року закінчиться: число народжених почне перевищувати кількість померлих, що з позитивному міграційному сальдо обумовить зростання чисельності населения.

Відповідно до середньому варіанту, чисельність населення до 2010 року у 15 регіонах, песимістичним — на чотири, а оптимістичним — в 38 республіках, краях і областях.

Позитивний міграційний приріст цілому скоротиться, проте впродовж всього прогнозованого періоду він поступово уменьшаться.

Очікувана тривалість життя збільшиться до 2010 року за оптимістичним й середньому варіантів, але з істотно, за песимістичним варіантом передбачається її деяке сокращение.

Вікова структура населення Росії залишається несприятливої: чисельність і дітей і підлітків до 16 років молодшою, ніж осіб пенсійного возраста.

По середньому і песимістичним варіантів, співвідношення чисельності чоловіків і жінок погіршиться. Лише оптимістичний варіант допускає деяку стабілізацію цього показателя.

Заключение

.

Наприкінці своєї роботи слід зазначити, що з перехід до ринкової моделі економічного розвитку одне з найскладніших проблем, що з’явилися, як і Центральному і Центрально-Черноземном районах, так в усій країні, — зниження природний приріст населення. Сьогодні різко збільшити народжуваність практично неможливо, і применшити смертність також нереально, тобто. слід шукати інші виходи із означеної ситуації. Однією з таких рішень може бути міграційний процес, спостережуваний сьогодні. Останніми роками населення Центрального і Центрально-Черноземного районів заповнюється тільки завдяки традиційному міграційних процесів. І де вже відчувається брак чи державній регулюванні хаотичної міграції. Держава зобов’язана втручатися у процеси міграції. На жаль з цього питання чіткої концепції ще немає. Тим більше що російське суспільство має захистити себе від негативних соціальних наслідків нелегальну міграцію. Зрозуміло, що за умови «прозорості «її кордонів доки вдається поставити міцного заслону незаконному проникненню мігрантів зважується на власну територію. Тому законодавчу базу міграційних процесів головна проблема шляху регулювання соціальних негараздів у Росії. Вони різноманітні і важкі, але вирішувати їх слід, оскільки у вигляді міграції Росія зможе перерозподіляти свій народонаселенческий потенціал із найбільшою є пользой.

Бібліографічний список.

1. Вишневський А. Р. Демографічна потенціал Росії. // Питання економіки 1998 р. № 5.

2. Воронін У. У. Економічна географія Російської Федерації. Самара, 1997 г.

3. Гаврилова І. М. Біч міграції. // Вільна думку 1997 р. № 3.

4. Куланів У. П. Шляхи регулювання міграційних процесів. // Питання економіки 1998 р. № 5.

5. Макарова Л. У., Морозова Р. Ф., Борзунова Т. І. Регіональні аспекти російської імміграції. // Соціальні дослідження 1998 р. № 6.

6. Населення й працю РРФСР. / Під. ред. Д. І. Валентей. Москва, 1982.

7. Офіційна і ділова Росія: справ. респ., країв, обл., і округів РФ. 1997/1998. / Відп. ред. Кучер У. М. Москва, 1998 г.

8. Проблеми відтворення й раціонального використання трудових ресурсів регіону. / Під. ред. Т. У. Блиновой. Саратов, 1990 г.

9. Регіони Росії: стат. збірник. / Під ред. Ю. А. Юркова. Москва 1997 г.

10. Російський статистичний щорічник. / Під ред. Ю. А. Юркова. Москва, 1997 г.

11. Системи розселення різних регіонах СРСР. / Під ред. І. До. Орфанова. Горький, 1987 г.

12. Старовірів Про. У. Моделі руху населення. Москва, 1979 г.

13. Юрков Ю. А. Прогноз чисельності населення РФ до 2010 рік. // Питання економіки 1997. № 4.

14. Економічна та соціальна географія./ Під ред. О. Т. Хрущова. Москва, 1997 р.

1 Економічна та соціальна географія./ Під ред. А. Т. Хрущова. Москва, 1997. З. 57−99.

1 Вишневський А. Р. Демографічна потенціал Росії. // Питання економіки 1998 р. № 5. З 103−123.

1 Проблеми відтворення й раціонального використання трудових ресурсів регіону./ Під. ред. Т. У. Блиновой. Саратов, 1990 р. З. 87−115.

1 Регіони Росії: стат. збірник. / Під ред. Юркова Ю. А. Москва 1997 р. З. 405−413.

1 Регіони Росії: стат. збірник. / Під ред. Ю. А. Юркова Москва, 1997 р. З. 405−413.

1 Вишневський А. Р. Демографічна потенціал Росії. // Питання економіки 1998 р. № 5. З. 103−123.

2 Регіони Росії: стат. збірник. / Під ред. Юркова Ю. А. Москва 1997 г. С. 405−413.

1 Куланів У. П. Шляхи регулювання міграційних процесів. //Питання економіки 1998 р. № 5. З. 123−139.

1 Юрков Ю. А. Прогноз чисельності населення РФ до 2010 рік. //Питання економіки 1997. № 4. З. 99−111.

1 Юрков Ю. А. Прогноз чисельності населення РФ до 2010 рік. //Питання економіки 1997. № 4. З. 99−111.

1,2 Юрков Ю. А. Прогноз чисельності населення РФ до 2010 рік. //Питання економіки 1997. № 4. З. 99−111.

1 Юрков Ю. А. Прогноз чисельності населення РФ до 2010 рік. //Питання економіки 1997. № 4. З. 99−111.

1 Юрков Ю. А. Прогноз чисельності населення РФ до 2010 рік. // Питання економіки 1997. № 4. З. 99−111.

1 Юрков Ю. А. Прогноз чисельності населення РФ до 2010 рік. // Питання економіки 1997. № 4. З. 99−111.

1 Юрков Ю. А. Прогноз чисельності населення РФ до 2010 рік. // Питання економіки 1997. № 4. З. 99−111.

1 Статистичне управління Самарської области.