Радіотехнічна розвідка

УРАЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНИВЕРСИТЕТ.

Реферат на тему:

Радіотехнічна разведка.

Історія життя та сучасне состояние.

Студент першого курсу, факультет дистанційної освіти, грн. ДЗ-193, Поляков И.Н.

2002 г.

План.

Введение

… …3 1. Радіотехнічна розвідка — цілі й застосування… …4 2. Класифікація й стисла характеристика технічних каналів просочування інформації… .5.

1. Загальна характеристика технічного каналу просочування інформації… .5.

2. Класифікація і характеристика каналів просочування інформації оброблюваної технічними засобами прийому, обробки, збереження і передачі… .5.

1. Електромагнітні канали просочування інформації… .6.

2. Електричні канали витоку інформація… .8.

3. Параметричний канал просочування інформації… …9.

3. Класифікація і характеристика технічних каналів перехоплення інформації у її передачі каналами связи…10.

1. Електромагнітний канал перехоплення информации…10.

2. Електричний канал перехоплення информации…10.

3. Індукційний канал перехоплення информации…11 3. Історія розвитку радіотехнічної розвідки… 12 4. Сучасне стан коштів радіотехнічної розвідки… 14 Укладання… 16 Список використаних джерел. Приложения.

Нині, коли радіоелектронні системи одержують всі більше поширення та впроваджені буквально в усі аспекти людської життєдіяльності, найважливіше значення в розвідувальної діяльності набуває радіотехнічна розвідка. На вибір теми вплинуло те що роду професійної діяльності періодично доводилося стикатися з питаннями захисту переданої мережами телефонному зв’язку. У результаті писання цієї роботи зроблено спробу зібрати і узагальнити інформацію, що стосується радіотехнічної розвідки з єдиною метою отримати більш повне уявлення звідси вигляді діяльності, оскільки знання способів якими можна зняти інформацію, дозволяє розробляти і розуміти принципи протидії цього явища. Розглядаються основні фізичні і технічні принципи процесу негласне одержання інформації, шляхом прийому і грунтовного аналізу електромагнітних випромінювань апаратури яка з інформацією. Під час написання цієї роботи застосовувалася виключно ВІЛЬНО ЩО РОЗПОВСЮДЖУЄТЬСЯ інформація, доступна через мережу INTERNET.

1. РАДІОТЕХНІЧНА РОЗВІДКА — ЦІЛІ ТА ПРИМЕНЕНИЕ.

Радіотехнічна розвідка (РТР) — вид розвідувальної діяльності, метою якого є збирання та обробка інформації одержуваної з допомогою радіоелектронних засобів про радіоелектронних системах з їхньої власним випромінюванням, та наступна їх обробка для одержання інформації про становищі джерела випромінювання, його швидкості, наявності даних в випромінюваних сигнали, сенсовому змісті сигналов.

Системи РТР встановлюються військовій техніці у складі бортових управляючих комплексів й дозволяють дбати про безпеку, з допомогою своєчасного виявлення джерел електромагнітного випромінювання (електронні системи ракет, літаків, тощо.), отже своєчасного попередження можливу загрозу і проведення операцій із порятунку техніки і їй управляючих. Установка коштів РТР літаками і супутниках дає змоги виявити великий території локальні джерела радіовипромінювання, які можуть бути радіолокаційними системами, передавачами, апаратурою радиоборьбы, радиотрансляторами тощо. знайти запуск ракет й одержати дані телеметрії, якими вони обмінюються з центром управління, виходячи з яких дійти висновків цілях польоту (використовувати системи РТР у складі систем раннього попередження). Приміром, 1983 року, коли південнокорейський «Боїнг» порушив повітряний кордон СРСР (що трагічно закінчилося для літака — його збили) і летів над нашої територією, з нього три обороту зробив американський супутник радіотехнічної розвідки. Він відстежував, які радянські кошти ППО були будуть зайняті у цієї операції. Дані одержувані системою РТР військову техніку, може бути доступні іншим споживачам у вигляді внутрішніх каналів зв’язку й можуть утворювати зване «інформаційне полі», що дозволяє більш ефективно аналізувати поточну обстановку. Системи РТР можна використовувати щоб одержати жодних даних шляхом знімання і розшифровки параметрів електромагнітного випромінювання з телефонних кабельних і абонентських ліній, радіорелейних каналів, кабелів комп’ютерних мереж, випромінювання апаратури яка з інформацією (моніторів, комп’ютерів, і т.д.), перехоплення радиообмена і т.д.

2. КЛАСИФІКАЦІЯ І КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕХНІЧНИХ КАНАЛІВ УТЕЧКИ.

ИНФОРМАЦИИ.

2.1. СПІЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕХНІЧНОГО КАНАЛУ УТЕЧКИ ІНФОРМАЦІЇ. Під технічним каналом просочування інформації (ТКУИ) розуміють сукупність об'єкта розвідки, технічного кошти розвідки (TCP), з допомогою якого видобувається інформація про цей об'єкт, і зниження фізичної середовища, у якій поширюється інформаційний сигнал. Власне, під ТКУИ розуміють спосіб отримання з допомогою TCP розвідувальної інформація об'єкт. Причому з розвідувальної інформацією зазвичай розуміються відомості чи сукупність даних про об'єкти розвідки незалежно від форми їх представлення. Сигнали є матеріальними носіями інформації. По фізичної природі сигнали може бути електричними, електромагнітними, акустичними, тощо. буд. Тобто сигналами, зазвичай, є електромагнітні, механічні інші види коливань (хвиль), причому інформація міститься у їх змінюються параметрах. Залежно від природи сигнали поширюються у певних фізичних середовищах. У випадку середовищем поширення може бути газові (повітряні), рідинні (водні) і тверді середовища. Наприклад, повітряний простір, конструкції будинків, з'єднувальні лінії токопроводящие елементи, грунт (земля) тощо. п. Технічні кошти розвідки служать прийому й вимірювання параметрів сигналов.

2.2. КЛАСИФІКАЦІЯ І ХАРАКТЕРИСТИКА КАНАЛІВ УТЕЧКИ ІНФОРМАЦІЇ ОБРОБЛЮВАНОЇ ТЕХНІЧНИМИ СРЕДСТВАМИ ПРИЙОМИ, ОБРОБКИ, ЗБЕРІГАННЯ І ПЕРЕДАЧІ ИНФОРМАЦИИ.

Під технічними засобами прийому, обробки, збереження і передачі інформації (ТСПИ) розуміють технічні засоби, безпосередньо обробні конфіденційну інформацію. До таких засобам ставляться: електронно-обчислювальна техніка, режимні АТС, системи оперативнокомандної й голосно — промовляючої зв’язку, системи звукопідсилення, звукового супроводження і про звукозапису й т. буд. При виявленні технічних каналів просочування інформації ТСПИ необхідно розглядати, як систему, що включає основне (стаціонарне) устаткування, оконечные устрою, з'єднувальні лінії (сукупність дротів і кабелів, прокладываемых між окремими ТСПИ та його елементами), розподільні й комутаційні устрою, системи електроживлення, системи заземлення. Окремі технічні засоби чи група технічних засобів, виділені на обробки конфіденційної комп’ютерної інформації, разом із приміщеннями, у яких розміщуються, становлять об'єкт ТСПИ. Під об'єктами ТСПИ розуміють також виділені приміщення, призначені для проведення закритих заходів. Поруч із ТСПИ помешкань встановлюються технічні засоби і системи, безпосередньо які беруть у фортепіанній обробці конфіденційної інформації, але які використовуються що з ТСПИ і срібло у зоні електромагнітного поля, створюваного ними. Такі технічні засоби і системи називаються допоміжними технічними коштами Німеччини та системами (ВТСС). До них належать: технічні засоби відкритої телефонної, гучномовної зв’язку, системи пожежної і охоронною сигналізації, електрифікації, радіофікації, часофикации, електропобутові прилади й т. буд. Як каналу просочування інформації найбільше зацікавлення представляють ВТСС, мають вихід межі контрольованій зони (КЗ), т. е. зони, у якій виключається поява осіб і транспортних засобів, які мають постійних чи тимчасових перепусток. Крім з'єднувальних ліній ТСПИ і ВТСС межі контрольованій зони можуть виходити дроту й кабелі, до них не що стосуються, але які відбуваються через приміщення, де встановлено технічні засоби, і навіть металеві труби систем опалення, водопостачання та інші токопроводящие металоконструкції. Такі дроти, кабелі і токопроводящие елементи називаються сторонніми провідниками. Залежно від фізичного природи виникнення інформаційних сигналів, і навіть середовища їх поширення та способів перехоплення, технічні канали просочування інформації можна розділити на електромагнітні, електричні і параметричний. Схема представленій у додатку 1.1.

2.2.1. ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ КАНАЛИ УТЕЧКИ ИНФОРМАЦИИ.

До електромагнітним ставляться канали просочування інформації, виникаючі за рахунок різноманітних побічних електромагнітних випромінювань (ЭМИ) ТСПИ: 1) випромінювань елементів ТСПИ; 2) випромінювань на частотах роботи високочастотних (ВЧ) генераторів ТСПИ; 3) випромінювань на частотах самозбудження підсилювачів низькою частоти (УНЧ).

ТСПИ. Електромагнітні випромінювання елементів ТСПИ. У ТСПИ носієм інформації є електричний струм, параметри якого (сила струму, напруга, частота і фаза) змінюються згідно із законом інформаційного сигналу. При проходженні електричного струму по токоведущим елементам ТСПИ навколо них (в навколишньому просторі) виникає електричне і магнітне полі. З огляду на цього елементи ТСПИ можна як випромінювачі електромагнітного поля, модулированного згідно із законом зміни інформаційного сигналу. Електромагнітні випромінювання на частотах роботи ВЧгенераторів ТСПИ і ВТСС. До складу ТСПИ і ВТСС можуть входити різноманітних високочастотні генератори. До таких пристроям можна віднести: що задають генератори, генератори тактовою частоти, генератори стирання і подмагничивания магнітофонів, гетеродины радіоприймальних і телевізійних пристроїв, генератори вимірювальних приладів та т. буд. Через війну зовнішніх впливів інформаційного сигналу (наприклад, електромагнітних коливань) на елементах ВЧгенераторів наводяться електричні сигнали. Приймачем магнітного поля може бути котушки індуктивності коливальних контурів, дроселі в ланцюгах електроживлення і т.д. Приймачем електричного поля є дроти високочастотних ланцюгів та інші елементи. Наведені електричні сигнали можуть викликати ненавмисну модуляцію власних ВЧколивань генераторів. Ці промодулированные ВЧколивання випромінюються в навколишнє простір. Електромагнітні випромінювання на частотах самозбудження УНЧ ТСПИ. Самозбудження УНЧ ТСПИ (наприклад, підсилювачів систем звукопідсилення і звукового супроводу, магнітофонів, систем гучномовної зв’язку т.п.) можливо з допомогою випадкових перетворень негативних зворотного зв’язку (індуктивних чи емкостных) в паразитні позитивні, що зумовлює перекладу підсилювача з режиму посилення в режим автогенерации сигналів. Частота самозбудження лежать у межах робочих частот нелінійних елементів УНЧ (наприклад, напівпровідникових приладів, электровакуумных ламп тощо.). Сигнал на частотах самозбудження, зазвичай, виявляється модульованим інформаційним сигналом. Самозбудження спостерігається, в основному, під час перекладу УНЧ в нелінійний режим роботи, тобто. в режим перевантаження. Перехоплення побічних електромагнітних випромінювань ТСПИ здійснюється засобами радіо-, радіотехнічної розвідки, розміщеними поза контрольованій зони. Зона, у якій можливі перехоплення (з допомогою розвідувального приймача) побічних електромагнітних випромінювань наступна розшифровка котра міститься у яких інформації (тобто. зона, не більше якої ставлення «інформаційний сигнал/помеха» перевищує дозволене нормоване значення), називається «небезпечної» зоною 2.

2.2.2. ЕЛЕКТРИЧНІ КАНАЛИ УТЕЧКИ ИНФОРМАЦИЯ.

Причинами виникнення електричних каналів просочування інформації можуть бути: 1) наведення електромагнітних випромінювань ТСПИ на з'єднувальні лінії ВТСС і сторонні провідники, котрі виступають поза межі контрольованій зони; 2) просочування інформаційних сигналів у ланцюзі електроживлення ТСПИ; 3) просочування інформаційних сигналів у подальшому ланцюгу заземлення ТСПИ. Наведення електромагнітних випромінювань ТСПИ виникають при випромінюванні елементами ТСПИ (зокрема та його сполучними лініями) інформаційних сигналів, і навіть за наявності гальванічної зв’язку з'єднувальних ліній ТСПИ і сторонніх провідників чи ліній ВТСС. Рівень наводимых сигналів в значною мірою залежить від потужності випромінюваних сигналів, відстані до провідників, і навіть довжини спільного пробігу з'єднувальних ліній ТСПИ і сторонніх провідників. Простір навколо ТСПИ, у якого на випадкових антенах наводять інформаційний сигнал вище припустимого (нормованого) рівня, називається (небезпечної) зоною 1. Випадкової антеною є ланцюг ВТСС чи сторонні провідники, здатні приймати побічні електромагнітні випромінювання. Випадкові антени може бути зосередженими і розподіленими. Зосереджена випадкова антена є компактне технічне засіб, наприклад телефонний апарат, гучномовець радіотрансляційної сіті й т.д. До розподіленим випадковим антен ставляться випадкові антени з розподіленими параметрами: кабелі, дроти, металеві труби і інші токопроводящие комунікації. Просочування інформаційних сигналів у ланцюги електроживлення можливо, за наявності магнітної зв’язок між вихідним трансформатором підсилювача (наприклад, УНЧ) і трансформатором выпрямительного устрою. З іншого боку, струми усиливаемых інформаційних сигналів замикаються через джерело електроживлення, створюючи з його внутрішньому опір падіння напруги, яке за недостатньому затуханні в фільтрі выпрямительного устрою то, можливо виявлено в лінії електроживлення. Інформаційний сигнал може поринути у ланцюга електроживлення також у результаті те, що середнє споживаного струму в оконечных каскадах підсилювачів в більшої або меншою мірою залежить від амплітуди інформаційного сигналу, що створює нерівномірну навантаження на ректифікатор і призводить зміну споживаного струму згідно із законом зміни інформаційного сигналу. Просочування інформаційних сигналів у подальшому ланцюгу заземлення. Крім заземляющих провідників, службовців для безпосереднього сполуки ТСПИ з контуром заземлення, гальванічну зв’язку з землею може мати різні провідники, котрі виступають поза межі контрольованій зони. До них належать нульової провід мережі електроживлення, екрани підключення до з'єднувальним лініях ВТСС і стороннім лідерів, які пройшли через приміщення, де встановлено ТСПИ, і навіть до системам електроживлення і заземлення. Для цього використовуються спеціальні кошти радіоі радіотехнічної розвідки, а також спеціальна вимірювальна апаратура. З'їм інформації з допомогою апаратних закладок. Останніми роками почастішали випадки знімання інформації, оброблюваної в ТСПИ, шляхом установки у яких електронних пристроїв перехоплення інформації - заставних пристроїв. Електронні устрою перехоплення інформації, встановлювані в ТСПИ, іноді називають апаратними закладками. Вони уявляють собою мініпередавачі, випромінювання яких модулюється інформаційним сигналом. Найчастіше закладання встановлюються в ТСПИ іноземного виробництва, проте можлива їх установка й у вітчизняних засобах. Перехоплена з допомогою заставних пристроїв інформація чи безпосередньо передається радіоканалом, чи спочатку записується на спеціальне запам’ятовуючий пристрій, а потім уже потім на команду передається на запросивший її объект.

2.2.3. ПАРАМЕТРИЧНИЙ КАНАЛ УТЕЧКИ ИНФОРМАЦИИ.

Перехоплення оброблюваної в технічних засобах інформації може бути також шляхом їх «високочастотного опромінення». При взаємодії облучающего електромагнітного половіючі жита із елементами ТСПИ відбувається переизлучение електромагнітного поля. Нерідко це вторинне випромінювання модулюється інформаційним сигналом. При зніманні інформації щоб уникнути взаємного впливу, облучающего і переизлученного сигналів можна використовувати їх тимчасова чи частотна розв’язка. Наприклад, для опромінення ТСПИ можуть використовувати імпульсні сигнали. При переизлучении параметри сигналів змінюються. Тому цей канал просочування інформації часто називають параметрическим. Для перехоплення інформації з даному каналу необхідні спеціальні високочастотні генератори з антенами, мають вузькі діаграми спрямованості і спеціальні радіоприймальні устройства.

2.3. КЛАСИФІКАЦІЯ І ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕХНІЧНИХ КАНАЛІВ ПЕРЕХОПЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРИ ЇЇ ПЕРЕДАЧІ ПО КАНАЛАМ СВЯЗИ.

Інформація після обробки ТСПИ може передаватися каналами телефонного зв’язку, де також може бути її перехоплення. Нині передачі інформації використав основному KB, УКХ, радіорелейні, тропосферные і космічні канали зв’язку, і навіть кабельні і волоконно-оптичні лінії зв’язку. Залежно від виду каналів зв’язку технічні канали перехоплення інформації можна розділити на електромагнітні, електричні і индукционные.

2.3.1. ЕЛЕКТРОМАГНІТНИЙ КАНАЛ ПЕРЕХОПЛЕННЯ ИНФОРМАЦИИ.

Високочастотні електромагнітні випромінювання передавачів зв’язку, модулированные інформаційним сигналом, можуть перехватываться портативними засобами радіорозвідки й за необхідності передаватимуть у центр обробки їхнього раскодирования. Цей канал перехоплення інформації найширше використовується для прослуховування телефонних розмов, які по радиотелефонам, стільниковим телефонів чи з радиорелейным і супутниковими лініях связи.

2.3.2. ЕЛЕКТРИЧНИЙ КАНАЛ ПЕРЕХОПЛЕННЯ ИНФОРМАЦИИ.

Електричний канал перехоплення інформації, переданої по кабельним лініях зв’язку, передбачає контактне підключення апаратури розвідки до кабельним лініях зв’язку. Найпростіший спосіб — це безпосереднє паралельне підключення до лінії зв’язку. Але цей факт легко можна знайти, оскільки призводить до зміни характеристик лінії зв’язку з допомогою падіння напруги. Тому кошти розвідки до лінії зв’язку підключаються чи через согласующее пристрій, кілька знижує падіння напруги, чи через спеціальні устрою компенсації падіння напруги. У разі апаратура розвідування й пристрій компенсації падіння напруги включаються в лінію зв’язку послідовно, що дуже утрудняє виявлення факту несанкціонованого підключення до неї. Контактний спосіб використовують у основному задля зняття інформації з коаксіальних і низькочастотних кабелів зв’язку. Для кабелів, всередині яких підтримується підвищену тиск повітря, застосовуються устрою, виключають його зниження, у результаті запобігається спрацьовування спеціальної сигналізації. Електричний канал найчастіше використовується для перехоплення телефонних розмов. У цьому перехватываемая інформація може безпосередньо записуватися на диктофон чи передаватися радіоканалом до пункту прийому для її запису і аналізу. Устрою, які підключаються до телефонним лініях зв’язку й комплексированные з пристроями передачі радіоканалом, часто називають телефонними закладками.

2.3.3. ІНДУКЦІЙНИЙ КАНАЛ ПЕРЕХОПЛЕННЯ ИНФОРМАЦИИ.

Що стосується використання сигнальних пристроїв контролю цілісності лінії зв’язку, її активного і реактивного опору факт контактного підключення до неї апаратури розвідки буде виявлено. Тому спецслужби найчастіше використовують індуктивний канал перехоплення інформації, не вимагає контактного підключення до каналів зв’язку. У цьому каналі використовується ефект виникнення навколо кабелю зв’язку електромагнітного поля під час проходження у ній інформаційних електричних сигналів, які перехоплюються спеціальними індукційними датчиками. Індукційні датчики використовують у основному задля знімання інформації з симетричних високочастотних кабелів. Сигнали з датчиків посилюються, здійснюється частотне поділ каналів, й інформація, передана щодо окремих каналам, записується на магнітофон чи високочастотний сигнал записується на спеціальний магнітофон. Сучасні індукційні датчики здатні знімати інформацію з кабелів, захищених як ізоляцією, а й подвійний бронею з сталевої стрічки і сталевого дроту, щільно обвивающих кабель. Для безконтактного знімання інформації з незахищених телефонних ліній зв’язку можна використовувати спеціальні низькочастотні підсилювачі, забезпечені магнітними антенами. Деякі засоби безконтактного знімання інформації, переданої по каналами зв’язку, можуть комплексироваться з радіопередавачами для ретрансляції до центру її обработки.

3. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ РАДІОТЕХНІЧНОЇ РАЗВЕДКИ.

Вперше радіоперехоплення використали ще Першої світової війни і згодом виправдав найсміливіші очікування спецслужб. У 1941 року протягом години до нападу японської авіації на американський флот біля Пирл-Харбора радіолокаційний посаду США зафіксував на екрані радіолокатора групу літаків. (Щоправда, спеціалісти взяли за свої бомбардувальники.) 1971 рік — прийняття на озброєння підсистеми оглядового радіотехнічного спостереження «Цілина-О» системи радіо та радіотехнічної розвідки «Цілина». 1971 рік — прийняття на озброєння підсистеми радіотехнічного спостереження УС-П системи МКРЦ 1976 рік — прийняття на озброєння підсистеми детального радіотехнічного спостереження «Цілина-Д» системи радіо та радіотехнічної розвідки «Цілина». 1982 рік — у Радянському Союзі запущено супутник радіотехнічної розвідки «Космос-1408». 1986 рік — у Радянському Союзі запущені навігаційні супутники системи ГЛОНАСС «Космос-1778−1780». 1987 рік — Радянському Союзі запущені навігаційні супутники системи ГЛОНАСС «Космос-1883−1885». 1988 рік — Радянському Союзі запущені навігаційні супутники системи ГЛОНАСС «Космос-1970;1972». 1992 рік — у Росії запущено супутник радіотехнічної розвідки «Космос- 2227». 1992 рік — у Росії запущено супутник радіотехнічної розвідки «Космос- 2228». 1993 рік — у Росії запущено супутник радіотехнічної розвідки «Космос- 2263». 1994 рік — у Росії запущено супутник радіотехнічної розвідки «Космос- 2297». У 60-х роках ВПС США запустили кілька супутників, виділені на збору інформацію про електронних сигнали, випромінюваних з колишнього Радянського Союзу. Ці супутники, летавшие на низьких навколоземних орбітах, ділилися на дві категорії: 1) апарати радіотехнічної розвідки, тобто. малі супутники, запущені зазвичай разом із супутниками фоторозвідки і призначені для збирання цих про випромінюваннях радіолокаційних станцій; 2) великі супутники електронної стратегічної розвідки «Элинтс», призначеними переважно для збирання цих на роботу зв’язку. Супутники «Кэньон», націлені на прослуховування радянських систем зв’язку, почали експлуатуватися 1968;го. Вони виводилися на орбіти, близькі до геостаціонарній. Наприкінці 70-х років років вони були поступово замінені супутниками «Чейлет» і далі «Вортекс». Супутники «Райолит» і «Аквакейд» працювали на геостаціонарної орбіти і призначалися для відстежування даних телеметрії радянських балістичних ракет. Експлуатація цих супутників почалася 70-х роках, а 1980;х вони було замінено супутниками «Магнум» і «Оріон», запускавшимися з багаторазового транспортного космічного корабля «ШАТЛ». По третьої програмі, названої «Джампсит», супутники запускалися на сильно витягнуті і дуже похилені орбіти, які забезпечували їм тривале перебування над північними широтами, де діяла значної частини радянського флоту. У 1994 все три програми завершено, поступившись нове і значно більше великим супутникам. Супутники радіотехнічної стратегічної розвідки ставляться до найбільш секретних систем військового відомства. Зібрані ними розвіддані аналізуються Агентством національної стратегії безпеки (АНБ), яке використовує потужні суперкомп’ютери для розшифровки інформації, переданої лініями зв’язку, і передачею даних телеметрії ракет. Супутники, про яких мова, досягали в розмаху 100 м, й у 90-х роках їх чутливість дозволяла приймати на геостаціонарної орбіти передачі портативних рацій типу «уокиструми». На додачу до цих системам ВМС США у середині 70-х років почали вводити на дію систему «Вайт Клауд», представляла собою серію невеликих супутників, виділені на прийому випромінювання засобів зв’язку й радіолокаційних станцій радянських військових кораблів. Знаючи становище супутників та палестинці час прийому випромінювань, що перебувають у землі оператори з високої точністю визначати координати кораблей.

4. СУЧАСНЕ СТАН ЗАСОБІВ РАДІОТЕХНІЧНОЇ РАЗВЕДКИ.

Літак-розвідник RC-135V/W «Риверт Джойнт», що у бойовому складі ВПС США з кінця 1970;х років, є основним літаком радіоі радіотехнічної розвідки джерел випромінювання наземного, морського і повітряного базування в сантиметровом, дециметровому і метровому діапазонах хвиль. Він використовується для боротьби з авіацією і українською системою ППО противника. RC-135V/W забезпечує розвідку всіх коштів ППО противника (включаючи истребители-перехватчики ЗРК), а як і мереж радіозв'язку його авіації і бортових радіоелектронних средств…

Трикоординатний комплекс радіотехнічної розвідки 85В6-А «ВЕГА», представлений на Фарнборо-98, призначений до роботи на частинах і підрозділах РЕБ, ППО та інших пологів військ, можна використовувати в системах раннього оповіщення, управління повітряним рухом, контролю радіоелектронної обстановки і виявлення джерел перешкод. Комплекс «ВЕГА» виявляє, розпізнає і траекторно супроводжує до 100 наземних, морських і повітряних об'єктів по випромінюванням їх своїх власних радіоелектронних засобів. «Вега» у кімнаті стандартного конфігурації складається з трьох станцій виявлення, пеленгации та виваженості аналізу СОПА «ОРІОН» і пункту управління ПУ 85В6-А. Пеленговая і параметрическая інформація каналами передачі зі станцій «ОРІОН» подається до пункту управління, де триангуляционным методом визначається місце розташування і будуються траєкторії руху об'єктів, які відбиваються в електронній карті контрольованого району. Хибні траєкторії виключаються програмно, шляхом параметрического ототожнення пеленгов об'єктів. Передбачається періодичний контроль функціонування станції і документування результатів. Мобільний автоматична станція «ОРІОН» виявляє, пеленгует, розпізнає докупи наземні, морські і повітряні об'єкти по випромінюванням їх своїх власних радіоелектронних засобів. Станція «ОРІОН» характеризується високим швидкодією. Це досягається з допомогою використання моноимпульсных методів пеленгации, широкосмугового акустоэлектронного (компресійного) Фурье-процессора в каналі обробки сигналів. Високі чутливість і культурний рівень автоматизації дозволяють здійснити перехоплення короткочасних випромінювань, сигналів зі складною частотно-временной структурою і помеховых сигналів. По измеренному вектору параметрів сигналів, шляхом перевірки базою даних, виробляються розпізнавання джерел випромінювання та класифікація їх носіїв. Здебільшого режимі станція здійснює пеленгацию джерел випромінювання та вимір вектора параметрів сигналів у процесі кругового огляду пространства.

Американські супутники РТР «VORTEX» успішно дожили донині, контролюючи ефір, і під час «Бурі у пустелі», й у близькосхідному конфлікті. Також, зараз близькосхідний конфлікт відстежують кілька супутників радіотехнічної розвідки типу Trumpet. На відміну від «VORTEX», ці супутники літають на низькою висоті (близько 600 км.) і фіксують щільність радіопереговорів у зоні конфлікту. Спочатку їх розробляли для контролю систем протиракетного попередження СРСР. Коли фахівці АНБ з’ясували, що стільникові телефони працюють у тому самому частотному діапазоні, як і радари систем протиракетного попередження, супутники були відповідним чином модернізовані і тепер контролюють щільність і частоту переговорів із мобільного зв’язку. Проте морально усе це устаткування давно застаріло, й інші супутники можуть говорити тільки фіксувати кількість переговорів, але з прослуховувати їх. У 1998 року Національне бюро аерофотозйомки США подав у Комітет Збройних Сил Сенату США нову концепцію розвитку супутників радіоперехоплення. Її назвали «Об'єднане бачення 2010» (Joint Vision 2010).Сейчас на цю програму створюється єдина система супутникового радіоперехоплення IOSA. До того ж нова технологія аналізу перехопленої інформації IOSA-2. Мета програми — виходити якісно вищому рівні радіоперехоплення, який дозволить прослуховувати переговори з мобільних телефонів, пейджинговые повідомлення, радіотелефони тощо. Виконавцем замовлення стала компанія «Боїнг». За деякими даними, новий супутник, розроблений межах програми, отримав назву «INTRUDER». Згідно з доповіддю Європарламенту 2000 р. — «Жодна інша країна, (у Росії), немає супутників, порівнянні з американськими, такі як CANYON і RHYOLITE. Як стверджує Gazeta.ru нині Росія має на орбіті принаймні одним супутником радіотехнічної розвідки «Цілина-2», запущеним 3 лютого 2000 року. Укладання. Використання коштів РТР у сфері дозволяє, разом із іншими методами розвідки, отримувати повнішу картину розміщення озброєнь територій що належать противнику, і навіть вести контроль за активністю, яка може загрожувати національної стратегії безпеки. Використання коштів РТР спецслужбами, дає змогу отримувати інформацію, яку, як висловився один з авторів, «раніше міг добути лише Штірліц», цим роблячи ефективнішою їх роботу. Найчастіше, використання такої спецтехніки, це єдиний спосіб отримання конфіденційної комп’ютерної інформації. Громадянське застосування коштів РТР, наприклад, у авіації, дозволяє більш зможе ефективно управляти повітряним рухом, цим підвищуючи його безпеку. У зв’язку з певної закритістю цієї теми, виявилося дуже складно знайти інформацію з засобам РТР, яка б як объщие технічні характеристики, а й принципи і силові методи використовувані у тому роботі, тому розділи присвячені стану коштів РТР розкрито недостатньо повно і теме.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ИСТОЧНИКОВ:

1. internet 2. internet 3. internet 4. internet 5. internet 6. internet Додаток 1.1 [pic].