Причини виникнення заборгованості із виплати заробітної плати

Причини виникнення заборгованості із виплати заробітної плати

Насамперед, важливо виявити джерела виникнення затримок виплати заробітної плати. Аналіз засвідчує, що першопричиною появи цієї проблеми був інфляція.

Інфляційний процес в Україні пройшов кілька стадій. Перша — кінець 80-х — вухо 90-х років, коли коли розвивалася інфляція попиту.

До осені 1992р. нашарувалась друга стадія — інфляція витрат, що породжена вимушеним зростанням витрат виробництва в усій економіці країни. Не маючи своїх енергоносіїв, Україна почала закуповувати нафту й газ Росії за світовими цінами. У результаті цого ціни на продукцію стрімко підвищується, але в робочу силу навпаки — падали. Внаслідок витратної економіки продукція виявилась неконкурентноспроможною не так на зовнішньому, але в внутрішньому ринку. Водночас збільшення сукупних витрат у вартісному вираженні призвело до спаду виробництва через обмеженість фінансових ресурсів й, таким чином, сукупної пропозиції.

1993р. характеризується поширенням такого негативного «комплексного» явища, як зростання тіньової економіки. Реально перед основною масою населення виникала проблема виживання, особливо це стосується категорії безробітних, молоді та пенсіонерів.

Бажаючи накопити первісний капітал та не сплачувати податки (враховуючи непомірний податковий тиск), величезна кількість підприємницьких структур подалася в «тінь». Це, на свій чергу, зумовило відхід у тінь й значної частини виробничих структур. Ланцюг замкнувся. У цій круговерті вимагалося все понад й понад грошей, що призначалися для виплати заробітної плати. Рядки виплати заробітної плати стали постійно порушуватись й збільшуватись.

У результаті проведення монетаристської політики на початку 1994р. гіперінфляція пішла на спад. Через високі відсоткові ставки кредитів й низький платоспроможний попит підприємства були змушені чи реалізувати товари за собівартістю чи навіть нижче від неї, чи підвищувати ціни відповідно до витрат виробництва. Тому в 1994р. здійснювалось досить значне суьсидування виробництва. Причому кредити дуже часто видавалися на безвідсотковій основі. Усі це призвело до дефіциту бюджету. Тому в кінці 1994р. у стране був проведена ліберезація цін на основну масу товарів, а також відмінені усі дотації й субсидії, за винятком деяких товарів першої необхідності й деяких адресних субсидій.

У останні рокта інфляційна хвиля проявилася передусім в електроенергетиці. Так було в 1995р. ціни в травні виросли на 16.6%, а червні смердоті підвишились на 30.1%. Вересень закінчився підвищенням цін на 40,9% у харчовій галузі.

З метою покриття дефіциту бюджету Парламент й Уряд проводити фіскальну політику, в результаті якої у суб*єктів господарської діяльності фактично забирається понад 50%, а більшості випадків 80−90% прибутків за максимально допустимої у світовій практиці величини 30−35%. Тільки прямі податки на фонд оплати роботи становить 51%, а разом із непрямими — значно понад. Тобто, через податки в товаровиробників забирають практично все: прибуток, амортизацію, оборотні кошти.

як свідчить аналіз, зниження реальної заробітної плати відбувалося вищими темпами, ніж зменшення обсягів продукції. Якщо до кінця 1995р. реальна середня зарплата в державному секторі економіки знизилась на 63,6№ порівняно із 1990р. то обсяг продукції промисловості зменшився за цей самий період на 47,3№.

Темпи зростання заборгованості із виплати заробітної плати значно вищі за темпи зростання деіторської й кредиторської Таким чином, проваджень аналіз свідчить, що найважливішими причинами масових затримок виплат заробітної плати є:

•гіпертрофований розвиток тіньової економіки, в якій на кінець 1996р. майже половина грошей перебувала поза сферою банківського обігу. Черз це в державі катастрофічно не вистачає реальних «живих» коштів;

•незбалансованість державного бюджету, невиконання його прибуткової частини, безконтрольні й безвідповідальні витрати фінансових ресурсів;

•високий податковий тиск й, як результат, неповне збирання податків;

•поширений процес бартерного (безгрошового) обміну продукції, який практично не контролювався державою.

•великі кредитні ставки;

•прагнення керівників підприємств й розпорядників фінансів всіх рівнів долати фінансові труднощі із допомогою грошових засобів, призначиних на виплату заробітньої плати.

•особистий корисливий інтерес деяких із керівників, заробітня плата які у 20−30 й понад разів перевищує мінімальну заробітню плату працівників довірених їм підприємств;

•не діють механізми реалізації законодавства щодо соціального захисту працівників від несвоєчасної виплати;

•відсутня система штрафних санкцій (пені) за несвоєчасну виплату.