Необхідність та сутність і склад позабюджетних фондів України

Реферат.

на тему:

Необхідність та сутність.

і склад позабюджетних фондів України.

Позабюджетний Національний фонд соціального захисту матерів і дітей «Україна—дітям «(далі — Фонд) створений у листопаді 1996 p. з метою поліпшення соціального захисту інтересів дітей, матерів та сім «ї, забезпечення гармонійного розвитку підростаючого покоління, підвищення ефективності заходів, передбачених національними програмами з питань материнства і дитинства та залучення для цього недержавних джерел фінансування, тобто позабюджетних коштів.

Позабюджетний фонд створений Президентом України Л. Д. Кучмою на виконання Національної Програми «Діти України », яка є довгостроковим Державним документом, спрямованим на поліпшення всіх сторін життя дітей в нашій незалежній державі. У межах Національної програми «Діти України «введена в дію українська дитяча спеціалізована лікарня — унікальний заклад по наданню найвищого рівня спеціалізованої медичної допомоги, яка ще не надається в інших лікарнях нашої держави.

Мета створення фонду — поліпшення соціального захисту інтересів дітей, матерів та сім «ї, забезпечення гармонійного розвитку підростаючого покоління, підвищення ефективності заходів, передбачених національною програмою з питань материнства і дитинства.

Фонд створено для реалізації в Україні положень Конвенції ООН про права дитини, в якій визначено право на використання найбільш досконалих систем охорони здоров «я, щоб жодна дитина в державі не була позбавлена в разі потреби доступу до повноцінної медичної допомоги.

Фондом надається пріоритет дітям, що опинилися в особливо тяжких умовах (діти-сироти, діти-інваліди, постраждалі від аварії на ЧАЕС), тобто єдиний критерій його діяльності — пріоритет дітям.

Створення позабюджетного Фонду викликане значним дефіцитом коштів у бюджетах всіх рівнів, а тому Фондом залучаються для розв «язання найнагальніших проблем охорони материнства і дитинства позабюджетні.

джерела фінансування, тобто підприємств, об «єднань і.

організацій усіх форм власності та фізичних осіб.

Перехід до ринкових відносин викликав різку зміну доходів бюджету і позабюджетних доходів.

Свідченням цього є утворення різних централізованих позабюджетних фондів: пенсійного, зайнятості, соціального страхування, Чорнобильського тощо, які є споживачами коштів бюджету, їхня діяльність врегульована законодавством та іншими нормативними документами, але їхньою доходною базою є господарська діяльність підприємств та організацій усіх форм власності.

При дефіциті бюджету не обійтися без залучення коштів підприємств для потреб міст і селищ. У зв «язку з цим органи місцевого самоврядування формують позабюджетні і цільові фонди, які, поряд з іншими, залучають кошти фондів соціального розвитку підприємств, об «єднань, організацій та установ пропорційно кількості робітників і службовців, що постійно проживають умістах, селищах, селах, для розвитку їх житлово;

комунального господарства. На практиці формування коштів породжує суперечності між підприємствами і ви;

конкомами з приводу обсягів відрахувань, оскільки ме;

ханізм розрахунків залишається невизначеним.

В умовах дефіциту бюджету органи влади і управлін;

ня залучають кошти підприємств для будівництва житла, об «єктів соцкультпобуту тощо. На наш погляд, вирішен;

ня цієї проблеми залежить від: визначення суми коштів, необхідних на ці цілі, — С; наявності бюджетних коштів — Б; коштів, яких не вистачає, — Н; питомої.

ваги робітників і службовців даного підприємства у за;

гальній кількості жителів міста, селища — У. Тоді визна;

чити суму коштів, необхідну для внесення до позабюд;

жетного фонду підприємством чи організацією, можна за такою формулою:

При розробці програми, наприклад благоустрою міста, без залучення бюджетних коштів формула матиме вигляд:

В умовах кризових явищ підхід до формування позабюджетних коштів в рахунок дольової участі підприємства у благоустрої чи будівництві приміщень соціально-культурних установ або житла є.

найперспективнішим. При стабілізації економіки формування позабюджетних коштів можна провадити і від чисельності робітників, що примусить підприємства вишукувати резерви підвищення рентабельності.

Практика роботи рад показує, що формування позабюджетних коштів провадиться за рахунок:

залучення коштів населення (будівництво водо;

провідних та газових мереж), добровільних внесків і по;

жертвувань;

доходів від місцевих позик, грошово-речових лоте;

рей та аукціонів;

плати за реєстрацію і перереєстрацію підприємств усіх форм власності тощо;

штрафів за забруднення навколишнього середовища, встановлюваних радами залежно від завданих збитків, підприємствами усіх форм власності.

Цей захід спрямований, до того ж, на виховання у трудових колективів відповідальності за збереження природи, бо сплата штрафу сприяє розумінню того, що забруднювати природу економічно невигідно. Нагро;

мадження коштів на позабюджетних фондах не тільки розширює права рад усіх рівнів, а й дає необхідні засоби для фінансування соціально-економічного розвитку районів, міст, областей.

Позабюджетні фонди формуються з використанням таких методів: нормативного, коефіцієнтів, добровільних.

інвестицій. Нормативний метод на практиці — це твердо встановлені нормативи відрахувань у фонди — 88% від сум соціального страхування до Пенсійного фонду і.

12% — до фонду соцстраху, або ж, приміром, 3% від фонду заробітної плати до фонду зайнятості. Нормативи змінюються з плином часу, але вони завжди виступають як твердо встановлені відрахування до того чи іншого позабюджетного фонду. Норматив може встановлюватись не тільки у відсотках, що зовсім не обов «язково, а й у твердих грошових сумах.

Метод коефіцієнтів, як ми вже згадували, сприйнятливіший при дольовій участі підприємств усіх форм власності у благоустрої міст і селищ, будівництві житла та об «єктів соцкультпобуту.

Метод добровільних інвестицій об «єднує добровільні.

пожертвування фізичних і юридичних осіб, коштів до позабюджетних фондів на проведення соціально;

культурних заходів або інші адресні цілі — будівництво школи, лікарні, дитячого садка, допомога на лікування конкретної дитини або на інші цільові заходи, — рішен;

ням органів влади чи управління. Такі централізовані.

державні фонди, як соціального страхування, пенсійний, Чорнобильський, в умовах економічної кризи мають цільову спрямованість на послаблення негативних явищ, пов «язаних із скороченням виробництва, зростанням цін, насамперед у соціально-культурній сфері, і захистом малозабезпечених громадян. Тому вони розрахункове повинні входити до складу Державного бюджету.