Етимологічний коментар до деяких західноволинських діалектизмів

Етимологічний коментар до деяких західноволинських діалектизмів Діалектна лексика Волинського Надбужжя, проаналізована нижче, вибрана із «Матеріалів до словника західноволинських говірок» М. М. Корзонюка. До уваги бралися, насамперед, лексико-семантичні архаїзми, які за лінгвістичними критеріями почасти можуть бути віднесені до праслов’янського фонду.

Бoбратися ‘порпатися в чомусь, перебирати щось' [11, 74]. Може розцінюватися як вторинний, метатезний, варіант до *борбатися, що дає право залучити його до гнізда псл. *bъrbati sx0119. Сюди ж укр. діал. бaбрати ‘вибирати, перебирати' [16, 1, 12] < *барбати. Інослов'янські відповідники з ідентичною чи близькою семантикою див. під гаслом *bъrbati [29, 3, 122].

Бoрнатє, збірн. ‘різні хатні речі, лахміття' [11, 75]. Із *bъrnatьje — похідне наьjвід ад'єктива **bъrnatъ (jь).

Бyрса ‘неприховане невдоволення' [11, 77]. Із первісного *bъrsa (з фонетичною реалізацією ъr > -ур-), співвідносного з псл. *bъrsati [29, 3, 131]. Пор. ще антропоніми укр. Борса [20, 97], рос. *Борса < ойконіма Борсино — в колишній Калузькій губ. [33, I, 509].

Вeшудрате ‘ретельно виполоти посів' [11, 84]. Префіксальне похідне від *шудрати, пор., наприклад, блр. діал. ошyдраны ‘обірваний' [26, 3, 298]. У дієслові шудрати можна виділити експресивне шу-, що опосередковано підтверджується рос. діал. исшaдрить ‘висікти; роздерти' [24, 12, 271], выx00B4 шадрить ‘зіпсувати, пошкодити, покривши рубцями, шрамами (лице, тіло)' [23, 1, 314] < ис-ша-дрить, вы-ша-дрить. Їх генезис пов’язаний з *dьrati, *derQ.

Гoшва ‘товста дошка на кінцях балок будівлі, на якій ставлять крокви' [11, 100]. Форма з Г-протезою (аналогічно до губразoк ‘невелика ікона'; [11, 102], із *o (b)x0161ьva, пор. наприклад, рос. діал. oшва ‘оторочка, обшивка' [24, 25, 81]. Співвідносне з гoшівка ‘верхня частина пирога над начинкою' [11, 100] < *o (b)x0161ьvъka, а також із пiшва ‘наволочка на перину' [11, 185] < *pox0161ьva, прeшва ‘чобіт з пришитим до халяви передком' [11, 190] < *prix0161ьva, пудушвa ‘нижня частина взуття' [11, 198] < *podъx0161ьva.

Замгнyте ‘заснути на короткий час' [11, 120]. Потенційний праслов’янізм — *zamьgnQti, похідне з префіксом *za від *mьgnQti (реконструкцію останнього [див.: 29, 21, 97−98]).

Збуяx00B4 те ‘стати буйним, вирости високим, але маловрожайним' [11, 126]. До словникової статті *jьzbujati [29, 9, 19], в якій матеріал української мови відсутній.

Згумiтися ‘здивуватися' [11, 127]. Потенційний праслов’янізм, продовження первісного *jьzumx011Bti sx0119 (реконструкцію [див.: 29, 9, 86]).

Зuльжате ‘послабнути, зменшитися (про мороз)' [11, 129]. Можливо, полонізм, пор. пол. діал. zelx017Cex0107, -eje ‘полегшати; ослабнути, зменшитися' [32, 439]. Із першопочаткового псл. *jьzlьx017Eati, пропущеного в [29]. Поєднання префікса *jьz і дієслова *lьx017Eati [останнє подане в: 29, 17, 107].

Знoсок, -ска ‘виродок (про малят домашніх тварин або птахів)', ‘останнє маленьке яйце, знесене куркою, часто без жовтка' [11, 131]. До статті псл. *jьznosъkъ [29, 9, 53], в якій український матеріал відсутній.

Зрiб'є ‘тонка пряжа' [11, 131]. Похідне від дієслова здробити < *jьzdrobiti + суфіксьje: *jьzdrobьje. Потенційний праслов’янізм, пропущений в [29].

Зрiяте ‘витратити, розпуститися (про гроші)' [11, 131]. Архаїзм праслов’янської доби, пор. словникову статтю *jьzrx011Bjati [29, 9, 66], ілюстровану фактами лише з давньоруських пам’яток. Сюди ж зрiятися ‘розпуститися' [11, 131].

Карвaш = шкарвaш ‘струп' [11, 136, 261]. Потенційні праслов’янізми — *kъrvax0161ь, *skъrvax0161ь з огляду на рос. діал. карвaш ‘обшлаг рукава' [24, 13, 82], Курвашь — назва поселення в колишній Олонецькій губ [33, IV, 694], блр. (похідне) закарвaш ‘манжета' [10, 70]. Пор ще українське прізвище Яцъко Карвашъненко [21, 467] - свідок існування ад'єктива *kъrvax0161ьnъ (jь). Імовірність псл. *kъrvax0161ь опосередковано підтверджується існуванням праформи *kоrvax0161ь, які пов’язані на основі кількісного аблауту. Пор., наприклад, рос. діал. (похідні) коровaшек ‘невелика хлібина', ‘поліно, обрубок колоди' [24, 13, 68], ‘тверде місце на болоті у формі острівця, на якому ростуть кущі' [22, 3, 107], коровaшка ‘кругла форма для випікання хліба' [там само], Коровашки — поселення на Новгородщині [13, V, 250] тощо.

Карчeло, збільш. до карк ‘задня частина шиї' [11, 136]. Може зіставлятися з укр. діал. карчoлуватий ‘нерівний стовбур дерева' [6, 50] < карчол-уватий, схв. крчел ‘болт, шкворінь, який скріплює ярмо й дишло', слвн. діал. krx010Del ‘шкворінь' та ін., на основі яких відновлено псл. *kъrx010Delъ [29, 13, 208; 12, 220−222].

Льoткий ‘жвавий' [11, 158]. До словникової статті псл. *letъkъjь [29, 14, 153], в якій український матеріал відсутній.

Мaда ‘пласт піску на дні колодязя'. Фіксується в чотирьох населених пунктах Іваничівського р-ну Волинської обл. [11, 158]. Ареал цього терміна в межах Волині значно ширший, про що свідчать матеріали О. К. Данилюк: мaда ‘земля, розм’якшена водою' (сс. Овлочин, Свинарин Турійського р-ну, с. Свитязь Шацького р-ну) [9, 57]. Цінне доповнення до словникової статті псл. *mada [29, 17, 118]; наведено лише словенськ., польськ., словінськ. факти). Ймовірно, в діалекти української мови мада проникло з польської, судячи з компактності ареалу.

Малeця ‘дівчина-підліток' [11, 159]. Потенційний праслов’янізм — *malica (в [29, 17, 155] східнослов'янський матеріал відсутній, подається лише д.-руськ. iaeeoea ‘дівчинка').

Нaтха, бот. (Thymus serpyllum L.) ‘чебрець звичайний' [11, 171]. Продовження псл. *nadъxa (реконструкцію див.: [29, 22, 16]). Пор. однокореневе притхнyтися ‘задихнутися під льодом (про рибу)' [11, 192] < *pridъxnQti sx0119.

Начимбyритися ‘надутися', чимбyритися ‘дутися, їжачитися' [11, 171, 255] - форми з асимілятивною заміною плавноголгубниммперед губним, що спостерігається в структурах tьlt, tъlt. Із *(na)x010Dьlburiti sx0119 — дериват від *x010Dьlburъ/*x010Dьlbura. Стосовно ймовірності останнього вкажемо укр. діал. (похідне) чумбyрка ‘дерев'яна культя на лямі' [16, 66] < чомбурка.

Нив, -нову ‘новий місяць' [11, 172]. Архаїзм праслов’янської доби, етимологічно тотожний псл. *novъ (jь). Пор. ще рос. діал. нoва ‘молодий місяць' [24, 21, 253] - парадигматичний варіант жін. роду.

Нирyчий ‘неохочий' [11, 174]. Пор. також рос. діал. неручь ‘про яке-небудь знаряддя, яким незручно працювати' [24, 21, 147]. Потенційний праслов’янізм — *nerQx010Dь (jь), пропущений в [29]. Поєднання заперечення *ne і прикметника *rQx010Dьjь (пор. рос. діал. рyчий ‘спритний, майстерний, зручний'; [8, 4, 111], стаття рука) < *rQka або суфіксальне похідне від *nerQka [29, 25, 7].

Нoсьній ‘рівний, високий (про стовбур)' [11, 174]. Лексико-семантичний архаїзм, додаткова ілюстрація псл. *nosьnъ (jь) II [29 25, 221−222]; український матеріал відсутній).

Нучліжaн, рідко ‘той, хто ночує, ночувальник' [11, 175]. Архаїчне основоскладання без поєднувального голосного — *nokt'ь і *lex017Eanъ: *nokt'ьlex017Eanъ. В [29] реконструкція пропущена.

Пaндом, присл. ‘швидко' [11, 178]. Очевидний полонізм, застигла форма оруд. відм. іменника *pQdъ, співвідносного з *pQditi *‘гнати' (стосовно семантичного розвитку ‘натягувати' > ‘гнати' > ‘лякати' псл. *pQditi див.: [5, 69−74]) (пор., наприклад, укр. діал. пyдити ‘швидко їхати', худобу ‘гнати'.

Пачyсє, збірн., пачускe, -сок мн. ‘відходи волокна вовни, льону, коноплі, які утворюються при чесанні й виготовленні кужеля' [11, 181]. Похідні від дієслова почесати: *pax010Desьje, *pax010Desъkъ. Імовірні праслов’янізми, пор. ще рос. діал. пaчесье, пачeсье ‘волокно льону, конопель після другого чи третього чесання', ‘пряжа із лляних оческів' [24, 25, 301].

Плuйма ‘зграя' [11, 186]. Лексичний архаїзм, додаткова ілюстрація реконструйованого на основі білоруського і російського мовного матеріалу псл. *plojьmа [1, 62−63; 2, 179−181].

Стeниць ‘шматок відтятої тканини' [11, 229]. Потенційний праслов’янізм — *sъtx0119nьcь, суфіксальне похідне від *sъtx0119ti, *sъtьnQ, точніше, від пасивного дієприкметника минулого часу *sъtx0119nъ.

Сyвиртинь, -тня ‘неповоротка, лінива людина' [11, 232]. Може зіставлятися з поліським сyвертен' ‘скручений дубець, яким прив’язуються ворини до стовпів, солома (очерет) до лат, прив’язуються колоди в сплавному плоті тощо' [18, 50]. Із первісного псл. *sQvьrtьnь, мотивованого дієсловом *sъvьrtnQti.

Тильмoм, присл. ‘раптом, несподівано': Те їїx00B4 (корові) давaй їx00B4 сти, а вуна на тaбе тильмoм прaця [11, 237]. Судячи з контексту, заголовкове слово семантизовано неточно.

Маємо справу із застиглою формою оруд. відм. іменника *тольм (*толм), в якому кореневеил'- < -ъl- (аналогічно до тильбушeстий ‘череватий (про тварину)' [11, 237] < *tъlbuxъ). Слово це може зіставлятися з блр. діал. тыльмa ‘надкопитний суглоб у коня' [26, 5, 169] < тълма, тоўмyга ‘безрога корова', ‘неохайна людина' [26, 5, 147] < тълмуга, тлyмак ‘клунок' [10, 228] - полонізм, із тълмак, тоўмaк ‘кулак' [15, 117], укр. діал. тeльма, тельмачoк ‘вершина гори' [28, 216] < тълма, тълмачок, затoвмистий у виразі затoвмистий клин ‘клин із тупими кінцями' [7, 2, 108]; сюди ж укр. затoмуватий ‘з товстим, притупленим лезом або кінцем (про ніж, сокиру, гребінець)' [30, 1, 274] < затолмуватий (форма з абсорбованимлу структурі tъlt) і семантично близьке блр. діал. томовaты ‘дурень' [26, 5, 141] - з аналогічним фонетичним розвитком і вторинною семантикою (‘тупий' ~ ‘дурний'). До гнізда *tъlm-, на наш погляд, слід віднести й рос. тельмuть ‘зубрити, тлумачити' [33, 4, 40] - з характеристикою «неясне», пор. щодо фонетики рос. діал. толмuть ‘вперто повторювати одне й те ж' [26, 6, 94]. Семантика апелятивної лексики, наведеної нами (частково вона взята із [3,103−104]), припускає вихідне значення ‘круглястість, опуклість, виступ', звідки логічно простежується розвиток конкретних (у тому числі й переносних) значень. Це дає підстави семантизувати прислівник тильмoм як ‘головою уперед', ‘тупо (лізе, суне, преться)' і под., а не як ‘раптово, несподівано'.

Футрeна ‘основа віконного отвору, в який вставляється рама' [11, 248]. Фонетично видозмінене вутрина, пор., наприклад, укр. діал. (поліськ.) вoтр'іна, вотрuна, вyтрав'іна ‘одна з двох бічних ліскоподібних частин короба воза' [17, 47], віднесені свого часу до лексичних ендемізмів [4, 170]. Зважаючи на схв. utrina ‘пасовище, вигін' [31, 57], серб. утрина ‘гурт; вигін; пасовище' [13, 743] < *‘огороджене місце', Utrine — поселення в Сербії, є підстави для реконструкції псл. *utьrina, мотивованого дієсловом *uterti, *utьrQ (~ укр. утeрти, схв. u " trti).

Шкурлaт ‘зношений черевик' [11, 261]. З первісного *skъrlatъ (jь). Щодо структури і фонетичної реалізації ъr ідентичне до *skъrmatъ (jь). Додаткова ілюстрація псл. *skъrlatъ (jь), реконструйованого в науковій літературі [12, 280] без урахування українського матеріалу. Пор. ще сучасні волинські прізвища Шкарлат (с. Оконськ Маневицького р-ну), Шкарлатюк (м. Ківерці) < *Skъrlatъ (jь) — з реалізацією ъr > -ар- (див. карваш).

Шкурмaтке ‘дрізки': Талiрка впaла і пубeлася в шкурмaтке [11, 261]. Потенційний праслов’янізм, продовження ад'єктива *skъrmatъ (jь).

Процедура добору й реконструкції лексико-семантичних архаїзмів праслов’янської доби на основі «Матеріалів до словника західноволинських говірок» М. М. Корзонюка може бути продовжена.

Література Варбот Ж. Ж. К реконструкции и этимологии некоторых праславянских глагольных основ и отглагольных имен. XIV // Этимология 1986;1987. — М., 1989.

Варбот Ж. Ж. Праславянская морфонология, словообразование и этимология. — М., 1984.

Козлова Р. М. До етнолінгвістичної інтерпретації деяких гідронімів басейну Дніпра // Ономастика України та етногенез східних слов’ян. — К., 1998 (Тут же наводиться й ономастична лексика, генезис якої сягає і.є. *tel-.).

Никончук Н. В. Эндемическая лексика Полесья // Этимология 1984. — М., 1986.

Петлева И. П. Семантические истоки слов со значением ‘бояться', ‘пугаться' // Этимологические исследования: Сб. науч. трудов. — Свердловск, 1984.

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів. — Х., 1960. — Вип.1.

Словарь української мови / Упоряд. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко. — К., 1907;1909. — Т. 1−4.

Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка. — М., 1955. — Т. 1−4.

Данилюк О. К. Словник народних географічних термінів Волині. — Луцьк, 1997.

Дыялектны слоўнік Брэстчыны / Рэд. Г. М. Малажай, Ф. Д. Клімчук. — Мінск, 1989.

Корзонюк М. М. Матеріали до словника західноволинських говірок // Українська діалектна лексика: Зб. наук. праць. — К., 1987. — С. 62−267.

Козлова Р. М. Структура праславянского слова (праславянское слово в генетическом гнезде). — Гомель, 1997.

Лавровский П. Сербско-русский словарь. — СПб., 1870.

Лінкевич І. Г. Міжговіркові відповідники в рибальській лексиці Нижньої Наддніпрянщини // Мовознавство.- 1993. — № 2. — С. 63−67.

Матэрыялы для дыялектнага слоўніка Гомельшчыны // Беларуская мова, 1981. — Вып. 9. — С. 107−175.

Матеріали до словника буковинских говірок. — Чернівці, 1971;1979. — Ч. 1−6.

Никончук М. В., Никончук О. М. Транспортна лексика Правобережного Полісся в системі східнослов'янських мов. — К., 1990.

Никончук М. В., Никончук О. М. Будівельна лексика Правобережного Полісся в лексико-семантичній системі східнослов'янських мов. — Житомир, 1990.

Новгородские писцовые книги, изд. Археографическою комиссиею. — СПб., 1859−1910. — Т. 1−6 и указатель.

Панцьо С. Є. Антропонімія Лемківщини. — Тернопіль, 1995.

Реєстр Війська Запорозького 1649 року: Транслітерація тексту. — К., 1995.

Словарь вологодских говоров: Учеб. пособие по рус. диалектологии / Ред. Т. Г. Паникаровская. — Вологда, 1983;1990. — Вып. 1−4.

Словарь русских говоров Карелии и сопредельных областей / Гл. ред. А. С. Герд. — СПб., 1994;1996. — Вып. 1−3.

Словарь русских народных говоров / Под. ред. Ф. П. Филина и Ф. П. Сороколетова. — Л., 1966;1999. — Вып. 1−33.

Словарь русских говоров Среднего Урала / Под. ред. А. К. Матвеева. — Свердловск, 1962;1988. — Т. 1−7.

Тураўскі слоўнік / Рэд. А. А. Крывіцкі. — Мінск, 1982;1987. — Т. 1−5.

Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. — М., 1964;1973. — Т. 1−4.

Черепанова Е. А. Народные географические термины Черниговско-Сумского Полесья. — Сумы, 1984.

Этимологический словарь славянских языков: Праслав. лекс. фонд / Под ред. О. Н. Трубачева. — М., 1974;1999. — Вып. 1−25.

Яворницький Д. І. Словник української мови. — Катеринослав, 1920. — Т. 1.

Schuetz J. Die geographische Terminologie des Serbokroatischen. — Berlin, 1957.

Sx0142оwnik jx0119zyka polskiego / Pod red. J. Karx0142owicza, A. Kryx0144skiego, W. Niedx017Awiedzkiego. — Warszawa etc., 1904;1927. — T. 1−8.

Russisches geographisches Namenbuch / Berg. von M. Vasmer. — Wiesbaden, 1962;1980. — Bd 1−10.