Аналіз фінансового стану підприємства СГПП «Велес»

РОЗДІЛ 2.

АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА СГПП «ВЕЛЕС».

2.1. Організаційно-економічна характеристика СГПП «ВЕЛЕС».

СГПП «Велес» створене з метою задоволення потреб населення, підприємств та установ у товарах, роботах та послугах високої якості та належного технічного рівня, отримання прибутку.

Предметом діяльності є організація громадського харчування, виробництво продуктів харчування, торгівельно-закупівельна та посередницька діяльність, в тому числі оптова, комерційна, консигнаційна торгівля, надання послуг і організації відпочинку дітей та дорослих, випуск та торгівля цінними паперами та інші види господарської та комерційної діяльності, не заборонені чинним законодавством України.

Основна мета діяльності :

надання споживачам широкого асортименту крупяних виробів;

висока якість в поєднанні з доступністю придбання;

задоволення потреб споживача до високого рівня органолептичних показників, зовнішнього вигляду продукції;

пошук та впровадження нових технологій виробництва продуктів харчування на ринку вітчизняних товарів.

Споживачами та постійними партнерами по збуту є понад 70 магазинів, кафе, барів, закладів громадського харчування, організацій, торгівельні підприємства, школи та табори літнього відпочинку дітей.

Завдяки цьому лучани мають змогу належним чином оцінити смакові показники та високу якість виробів, що підтверджує конкурентноздатність продукції, а отже розширює асортимент продукції вітчизняних товаровиробників нашого міста.

Організаційна структура управління СГПП «Велес»:

Генеральний директор. Йому підпорядковуються: головний інженер, комерційний директор, головний бухгалтер, фінансовий директор, технічний директор, маркетологи.

Головному інженеру підпорядковується відділ головного механіка, кондитерський цех, охорона праці і ТБ, склади, транспортний цех, оформлювальний цех.

Комерційний директор керує відділом збуту.

Фінансовий директор керує планово-економічним відділом, бухгалтерією, комп’ютерним відділом.

Зам. директора з маркетингу керує відділом маркетингу.

Сфера діяльності СГПП «Велес» відноситься до харчової промисловості. Підприємство спеціалізується на виготовленні крупи різного гатунку.

Опис основних видів продукції показано у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Опис декількох видів продукції і її характеристика.

№.

п/п Найменування продукції Вага, кг. Характеристика продукції.

Крупа перлова 1 кг Крупа білого кольору з жовтуватим відтінком.

Крупа пшенична 1 кг Крупа жовтого кольору.

Крупа ячна 1 кг Крупа білого кольору з жовтуватим відтінком.

Крупа кукурудзяна 1 кг Крупа жовтого кольору.

Просо 1 кг Крупа жовтого кольору.

Горох 1 кг Крупа жовтого кольору.

Крупа гречана 1 кг Крупа темно-жовтого кольору Сировину привозять з колективних господарств Волинської та Рівненської області.

СГПП «Велес «має в своєму розпорядженні виробничі цехи, адміністративні, допоміжні та складські приміщення розташовані на трьох поверхах промислової будівлі, яка обладнана вантажним ліфтом, необхідною для виробництва системою кондиціювання, мережами водота енергопостачання Таблиця 2.2.

Основні постачальники підприємства СГПП «Велес » .

№п/п Назва Продукт.

1 Приватне сільськогосподарське підприємство «Світязь» Пшениця, ячмінь.

2 Приватне сільськогосподарське підприємство «Волинь» Пшениця, ячмінь.

3 Фермер Лукяненко В. Г. Кукурудза.

4 Фермер Одоленко С. П. Гречка.

5 Приватне сільськогосподарське підприємство «Дари Волині» Пшениця, ячмінь.

6 Приватне сільськогосподарське підприємство «Нектар» Горох, гречка.

Динаміка обсягів виробництва на підприємстві «Велес» представлена в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3.

Основні показники господарської діяльності СГПП «Велес» протягом 1999;2001рр.

№ п/п Показники 1999 2000 2001.

1.

Обсяг товарної продукції в оптових цінах (грн.) 384 780 366 500 409 000.

2. Обсяг реалізації продукції (.грн.) 307 824 293 200 327 200.

3. Собівартість виробленої продукції (.грн.) 158 074 139 800 168 000.

4. Балансовий прибуток (.грн.) 47 038 56 034 60 599.

5. Середньорічна вартість основних фондів (грн.) 1 824 200 1 828 800 1 808 000.

6. Середньооблікова чисельність працівників (чол.) 32 38 43.

7. Середня заробітна плата (грн.) 150 220 280.

Проаналізувавши дану таблицю, можна зробити висновок, що у 2000 році обсяг виробництва продукції впав на 4,5% у порівнянні з 1999 роком, що пояснюється тим, що у 1999 році відбувся ріст курсу Національного банку долару США призвів до росту цін на сировину, а в кінцевому результаті на продукцію. У 2001 році відбувся підйом виробництва продукції, що пояснюється тим, що у 2000 році було введенено в дію нову машину по сушінню сировини потужністю 5 т на добу, що дозволило збульшити обсяги продукції.

Аналізуючи таблицю можемо зробити висновок, що у 2000 році обсяг виробництва впав у порівнянні з 1999 роком на 5%, а у 2001 році збільшився на 10%. Обсяг реалізації продукції у 2000 році впав на 4,3%, а у 2001 році збільшився на 10,6%.

2.2. Аналіз фінансових показників.

В умовах формування ринкових відносин в Україні, методика аналізу фінансової діяльності спрямована в першу чергу на дослідження таких сторін діяльності, як ліквідність, конкурентоздатність, фінансова стійкість, платоспроможність.

Коефіцієнт загальної ліквідності (Кзл) — обчислюється діленням поточних активів (Ап), що об'єднують за балансом запаси і витрати, грошові кошти, розрахунки та інші оборотні активи, на загальну суму короткострокових зобов’язань (Зкс), тобто за формулою [38, с. 275].

(2.1).

За 1999 рік цей показник для нашої фірми становив (див. додатки 1,2,3):

За 2000 рік:

За 2001 рік:

Коефіцієнт термінової ліквідності (Ктл) характеризує співвідношення так званих швидколіквідних активів (Ашл), до складу яких входять розрахунки з дебіторами, грошові кошти та інші оборотні активи, та короткострокових зобов’язань (Зкс). Формула, за якою визначають коефіцієнт, має такий вигляд [38, с.276]:

(2.2).

Для нашого підприємства цей показник в 1999 році становив:

В 2000 році:

За 2001:

Отже, СГПП «Велес », проаналізувавши показники за три роки, можна вважати ліквідним. Найвищий показник ліквідності спостерігається у 2000 році (1,03). Щодо показника термінової ліквідності, то він вважається достатніми, якщо перевищує 0,7 — 0,8.

Коефіцієнт платоспроможності (Кпс), який фіксує частку власного (акціонерного) капіталу підприємства (Кв) в загальних зобов’язаннях (Зз), можна визначити за формулою[38, с. 277].

(2.3).

Теоретично вважається нормальним (економічно обґрунтованим) співвідношення 2:1. Дані для обчислень — в додатках 1,2,3.

За 1999 рік:

За 2000 рік:

За 2001:

Коефіцієнт заборгованості (Кзаборг) визначається [38, с. 277]:

(2.4).

де Ззовн. — зовнішні зобов’язання підприємства, грн.

Обчислимо коефіцієнт заборгованості за три роки для СГПП «Велес » .

За 1999 рік.

за 2000 рік.

за 2001 рік.

Загалом підприємство є платоспроможним. Жодного року, з трьох аналізованих, рівень його платоспроможності не опускався нижче теоретично обгрунтованої межі, яка вважається нормальною.

У сфері виробничого підприємства важливого значення для оцінки діяльності набуває насамперед рентабельність виробництва (Рв), для визначення якої треба порівняти отриманий валовий (краще чистий) прибуток (Пв/я) з сумою основних фондів (ОсФ) та матеріальних оборотних фондів (ОбФ), тобто [38, с. 268].

(2.5).

Для СГПП «Велес «рентабельність виробництва за час, який нас цікавить становила (див. додатки 1,2,3,4):

за 1999 рік.

за 2000 рік.

Показник рентабельності виробництва не є єдиним показником рентабельності. Варто обчислити також показник рентабельності окремих виробів. Цей показник (Рт) є співвідношенням валового прибутку (Пв) і собівартості товарної продукції (Стп) [38, с. 268].

(2.6).

Дані для обрахування рентабельності окремих виробів знаходяться в згаданих додатках. Для нашого підприємства цей показник становив:

за 1999 рік.

за 2000 рік.

за 2001 рік.

Отже, підприємство можна вважати рентабельним. Це говорить про те, що СГПП «Велес «має перспективи для росту.

Фондовіддачу за обсягом продукції (ФВ1) визначають діленням обсягу товарної продукції (Втп) на величину основних фондів (ОсФ), тобто за формулою:

(2.7).

Для СГПП «Велес «цей показник протягом досліджуваного періоду становив (див додаток 2):

за 1999 рік.

за 2000 рік.

за 2001 рік.

Слід розрахувати також фондовіддачу за прибутком (рентабельність основних фондів). Цей показник розраховується аналогічно, але замість величини обсягу товарної продукції використовують величину валового прибутку (див. додаток 2) [38, с. 270].

(2.8).

Цей показник у досліджуваному періоді становив:

за 1999 рік.

за 2000 рік.

за 2001 рік.

Слід зазначити, що розраховані показники знаходяться в межах галузевих пересічних показників. Це свідчить про достатню ефективність підприємницької діяльності.

Показник прибутковості власного капіталу (Кпвк) — відношення чистого прибутку (Пч) до власного капіталу (Квл), тобто [38, с. 272]:

(2.9).

Для СГПП «Велес «за аналізований період він становив (див. додатки 1,2,3,4) :

за 1999 рік.

за 2000 рік.

за 2001 рік.

Показник прибутковості всіх активів (Кпа) є співвідношення чистого прибутку (Пч) та фінансових і поточних активів (Афп). Тому він обчислюється за формулою [38, с. 274].

(2.10).

Для нашого підприємства цей показник в досліджуваному періоді становить:

за 1999 рік.

за 2000 рік.

за 2001 рік.

Показник валової прибутковості продажу (Квпп) характеризує відношення валового прибутку до (Пв) до загальної суми продажу (Втп), тобто [38, с. 274]:

. (2.11).

Для СГПП «Велес «в аналізованому періоді він становив:

за 1999 рік.

за 2000 рік.

за 2001 рік.

Якщо проаналізувати показники прибутковості СГПП «Велес », то слід сказати :

Показник прибутковості власного капіталу. Він означає, що на кожні 100 одиниць вкладеного капіталу отримано, відповідно, 2,5, 3 і 3,3 грошових одиниць доходу.

Показник прибутковості всіх активів. Показник прибутковості на підприємстві, враховуючи економічну ситуацію, досить високий, тому економічно-фінансову ситуацію можна вважати відносно благополучною.

Показник валової прибутковості продажу. Показник дещо вищий за середньогалузеву величину показник прибутковості і реалізації на ринку продукції.

Отже, підприємство СГПП «Велес «за проаналізованих три роки своєї діяльності є ліквідним, платоспроможним, досить рентабельним і прибутковим.

2.3. Розрахунок економічної ефективності.

З метою забезпечення безперебійної роботи лінії по виробництву крупи, поліпшення якості продукції пропонується провести модернізацію лінії: встановити шелушильно-шліфувальну машину марки ЗШМ-4МД замість шелушильної машини марки ЗШМ-0,4МД, що дозволить підвищити коефіцієнт використання потужності цієї лінії. У результаті заходу збільшиться обсяг виробництва, зросте продуктивність праці, знизиться собівартості продукції, що позитивно вплине на показники роботи підприємства та на конкурентоспроможність продукції та підприємства в цілому.

Розраховуємо капітальні витрати.

(2.12).

де, Кзаг — початкова вартість нового обладнання, враховуючи витрати на його закупівлю, транспортування, зберігання, монтаж та заготівельні роботи;

Двитрати на демонтаж обладнання, що замінюється;

З — заготівельні витрати;

Таблиця 2.4.

Вихідні дані для розрахунку.

№.

п/п Показники Одиниці виміру Значення до модерніз. Знач. після модер.

1 2 3 4 5.

2 Кількість днів роботи цеху. дні 235 235.

3 Кількість робочих змін в добу. змін 1 1.

4 Чисельність обслуговуючого лінію персоналу;

І розряд.

ІІ розряд.

ІІІ розряд.

ІV розряд.

V розряд чол. 16.

2 14.

5 Денна тарифна ставка (Тдс).

І розряд.

ІІ розряд.

ІІІ розряд.

ІV розряд.

V розряд.

грн.

8,56.

9,52.

10,64.

11,36.

13,44.

8,56.

9,52.

10,64.

11,36.

13,44.

6 Вартість обладнання у базовому періоді з урахуванням витрат на транспортування, зберігання, монтаж. (Воб) грн. 2250.

7 Кількість років роботи обладнання до заміни. (Рроб) роки 15 ;

8 Витрати на демонтаж обладнання. % 5 ;

9 Вартість обладнання у проектуємому періоді. (Воб) грн. — 15 000.

10 Транспортні витрати на обладнання. % - 2.

11 Витрати на монтаж. % - 8.

12 Заготівельні витрати. % - 1.

13 Норми амортизаційних відрахувань. (Ав) % - 15.

14 Витрати на ремонт. (Вр) % - 5.

15 Страхування майна. (См) % - 1.

продовження таблиці 2.4.

16 Потужність ел.двигунл. ваг 14,8 17,3.

17 Кількість годин роботи ел.двигуна. час 7,5 7,5.

18 Тариф на 1 кВт/год кВт/год 0,11 0,11.

19 Коефіцієнт використання.

потужності.

0,85 0.85.

20 Ціна 1 кг металобрухту. грн. 0,21 ;

21 Вага застарілого обладнання. кг 2600 ;

22 Річний обсяг виробництва крупи. (Робв) т 450 (1) 500 (2).

23 Умовно-постійні витрати на 1 т крупи. грн. 189,33 ;

24 Оптова ціна 1 т крупи (Оц) грн. 2000 2000.

25 Собівартість 1 т крупи грн. 1596,71 ;

Л — ліквідаційні витрати;

Об — збільшення або зменшення суми обігових фондів у зв «язку із впровадженням заходів.

Кн — нові капітальні витрати.

Транспортні витрати:

= 15 000×0,02 =300 грн.

Вартість монтажних робіт:

=15000(0,08 =1200 грн.

Заготівельні витрати:

= 15000(0,01 =150 грн.

Нові капітальні витрати складають:

= 300 + 1200 + 150 + 15 000 = 16 650грн.

Витрати на демонтаж застарілого обладнання:

Д= 2250(0,05 =112,5 грн.

Ліквідаційні витрати:

Л= 2600(0,21=546 грн.

Загальні капітальні витрати складають:

Розраховуємо змінні поточні виграти Витрати по електроенергії:

(2.13).

де, Мд — потужність електродвигунів, кВт;

Тч — кількість годин роботи електродвигунів за зміну;

Тзм.- кількість змін роботи за добу;

Стар.- тариф за 1 кВт/г електроенергії, грн.;

К — коефіцієнт використання потужності;

Т — кількість днів роботи за рік.

До модернізації:

Ве1:= (14,8 (1 (7,5 (0,11 (0,85 (235) / 0,8 = 3048,7грн.

Після модернізації:

Ве2=(17,3 (1 (7,5(0,11 (0,85(235) / 0,8 =3563,7 грн.

Витрати по основній зарплатні:

(2.14).

До модернізації:

(3(8,56+2(9,52+8(10,64+1(11,36+2(13,44)(1(235=39 498,8 грн.

Після модернізації:

(2(8,56+2(9,52+7(10,64+1(11,36+2(13,44)(1(235 = 34 498 грн.

Нарахування на зарплатню складають 37,5%;

До модернізації:

З уеоб = 39 498,8 (0,375 = 14 812,05 грн.

Після модернізації:

З уеоб =34 498 (0,375 = 12 936,75 грн.

Затрати на утримання і експлуатацію обладнання:

Амортизація:

До модернізації:

А=2250(0,15 =337,5 грн.

Після модернізації:

А=16650(0,15 =2497,5 грн.

Ремонт обладнання:

(2.15).

До модернізації:

Роб =2250(0,05= 112,5 грн.

Після модернізації:

Роб =16650(0,05 =832,5 гри.

Страхування майна:

(2.16).

До модернізації:

Стр.м = 2250(0,01 =22,5 грн.

Після модернізації:

Стр.м = 23310(0,01=233,1 грн.

Змінні поточні витрати наведені у таблиці 2.5.

Таблиця 2.5.

Змінні поточні витрати.

№ п/п Показники До модернізації Після модернізації.

1. Витратипо електроенергії 3048,7 3563,7.

2. Витрати по зарплатні 39 498,8 34 498.

3. Нарахування на зарплатню 14 812,05 12 936,75.

4. Витрати на утримання і експлуатацію обладнання 337,5 2497,5.

Всього 57 697 53 496.

Визначим зменшення собівартості на одну тону.

(2.17).

де, З — зниження собівартості;

(2.18).

Пв — поточні витрати;

Робв — річний обсяг виробництва;

С1 — собівартість до модернізації;

С2 — собівартість після модернізації;

На весь випуск.

(2.19).

Звв =21,7(500=10 850 грн.

Термін окупності.

(2.20).

В результаті розрахунків запропонованих заходів зменшилась собівартість продукції (по відношенню до всього випуску) на 10 850 гривень, що позитивно вплине на показники роботи підприємства та на конкурентоспроможність продукції та підприємства в цілому. Таким чином можна зробити висновки, що заходи по модернізації лінії по виробництву крупи є ефективними.

Конкурентоспроможність продукції визначається не лише показниками якості, але й у значній мірі залежить від, зовнішньго вигляду товару. У наш час, коли всі підприємства переходять до ринкових відносин, велике значенім мають не лише якість продукції, але ї зовнішний вигляд і зручна для покупця упаковка. Тому що операція по фасуванню і пакуванню по на СГПП «Велес» нездійснюється, пропонується пакувально-фасувальний аппарат для пакування виробів в пакети вагою по 1000 гр.

Таблиця 2.6.

Вихідні дані для розрахунку.

№ п/п Показники Одиниці виміру Значення.

1 2 3 4.

1. Обсяг виробництва крупи (Ов) т 500.

2. Кількість днів роботи підприємства.

дні 235.

3. Кількість робочих змін за добу зм. 1.

4. Вартість обладнання грн. 3050.

5. Транспортні витрати % 4.

6. Витрати на монтаж % 8.

7. Заготівельні витрати % 1.

продовження таблиці 2.6.

8. Норми амортизаційних відрахувань % 15.

9. Витрати на ремонт % 5.

10. Страхування майна % 1.

11. Вартість допоміжних матеріалів на 1 т крупи.

грн. 559,5.

12. Вартість плівки на 1 т крупи грн. 26,5.

13. Витрати електроенергії на 1 т крупи до впровадження міроприємства грн. 16,89.

14. Потужність встановлюємого електродвигуна кВт 6,04.

15. Ціна 1 т крупи грн. 2000.

16. Кількість робітників, обслуговуючих лінію.

Часова тарифна ставка:

робітника Пр

робітника Шр робітника Пр

чол.

грн.

грн. 14.

0,95.

1,12.

Розрахуємо капітальні витрати по встановленню накувально-фасувального апарату для крупи.

Транспортні витрати складають:

Тв = 3050(0,04= 122 грн.

Вартість монтажних робіт складає:

Вмр = 3050 (0,08 = 244 грн.

Заготівельні витрати складають:

Зв = 3050(0,01 =30,5 грн Всього нові капітальні витрати складають:

Кн = 3050 + 122 + 244 + 30,5 = 3446,5 грн.

Оскільки ми встановлюємо нове обладнання, то витрати на демонтаж і ліквідацію дорівнюють нулю.

Розрахуємо незмінні поточні витрати. Незмінні поточні витрати у розрахунку на 1 т крупи наведені у таблиці 2.7.

Таблиця 2.7.

Незмінні поточні витрати.

№ п/п Показники Одиниця виміру Величина.

1. Витрати по сировині грн. 806,13.

2. Витрати по тарі грн. 63,08.

3. Вартість пару грн. 102,32.

4. Вартість води грн. 8,1.

5. Загальногосподарські витрати грн. 39,56.

Розрахуємо змінні поточні витрати.

Вартість допоміжних матеріалів на 1 т крупи за даними підприємства складають — 559,5 грн.

Тоді на весь випуск до модернізації:

500(559,5 = 279 750грн.

Так як до допоміжних витрат на 1 т крупи додаються витрати на поліпропіленову плівку, які складають — 26,5 грн., то витрати по допоміжним матеріалам після встановлення апарату складають:

559,5 + 26,5 = 586 грн.

На весь випуск після модернізації:

586 (500 = 293 000 грн.

Розрахуємо вартість електроенергії.

Вартість електроенергії на 1 т крупи становить за даними підприємства -16,89 грн.

Тоді на весь випуск до модернізації:

16,89 (500 = 8445 грн.

Додаткові витрати електроенергії на. весь випуск крупи після встановлення апарату розраховуємо за формулою:

Ве = 6,04(7,5(1 (0,11 (0,85(235/0,8 =214,2 грн.

Тоді на весь випуск після модернізації:

8445+214,2 =8659,2 грн.

на 1 т крупи:

Розрахунок суми витрат по зарплатні виробничих робітників.

Витрати по зарплаті виробничих робітників складають — 60,32 грн.

На весь випуск до модернізації:

60,32(500 =30 160 грн.

При введенні заходу, по плану, скорочуємо 3-х робітників ІІр, їх фонд заробітної плати складає:

II розряд:

3 (8(235(0,95 = 5358 грн.

Таким чином фонд заробітної платні на весь випуск крупи після модернізації складає: 30 160 — 5358 = 24 802 грн.

на 1 т крупи:

грн.

Нарахування на зарплатню становлять — 37,5%.

Тоді на весь випуск:

До модернізації: 30 160 (0,375 = 11 310 грн.

Після модернізації: 24802(0,375 = 9300,75 грн.

на 1 т крупи:

грн.

грн.

Витрати на утримання і експлуатацію обладнання на 1 т крупи становлять — 19,48 грн.

v.

x00AA.

v.

x00AA.

x2403x0A03&x460B.

x2403x0A03&x460B.

kd «.

kda.

x0A01x6C03×6100×03F6x010B.

&.

F.

kd.

x6000x2D84×6101×0124.

4 P.

$.

$.

AE.

AE.

$.

x0300×0324xC60D.

$.

$.

$.

x0300×0324xC60D.

x0300×0324xC60D.

x0A01×2803×6100×03F6xFF9A.

x6000×3784×6102×0324.

$.

$.

$.

x0300×0324xC60D.

x0300×0324xC60D.

x0300×0324xC60D.

$.

$.

$.

x3000зації:

19,48 (500= 9740 грн.

Збільшення витрат складає:

Амортизація:

А = 3446,5 (0,15 =516,98 грн.

Ремонт обладнання:

Роб =3446,5 (0,05 = 172,3 грн.

Страхування майна:

С = 3446,5 (0,01 = 34,5 грн.

Загальне збільшення витрат складає:

Зв = 516,98 + 172,3+34,5 =723,78 грн.

Таким чином витрати на утримання і експлуатацію обладнання після модернізації складають:

9740+723,78= 104 663,78 грн.

грн.

Калькуляція крупи на весь випуск та на 1 т наведені у таблиці 2.8.

Таблиця 2.8.

Калькуляція по пакуванню крупи.

№ п/п Показники Одиниці виміру На 1 т крупи На весь випуск.

До модерн. Після модерн. До модер.н. Після модерн.

1 2 3 4 5 6 7.

1. Витрати по сировині грн. 806,13 806,13 403 065 403 065.

продовження таблиці 2.8.

1 2 3 4 5 6 7.

2. Витрати на допоміжні матеріали грн. 559,5 568 279 750 293 000.

3. Витрати по тарі грн. 63,08 63,08 31 540 31 540.

4. Витрати пару грн. 102,32 102,32 51 160 51 160.

5. Витрати води грн. 8,1 8,1 4050 4050.

6. Витрати електроенергії грн. 16,89 17,3 8445 8659,2.

7. Витрати по основній зарплатні грн. 60,32 49.6 30 160 24 802.

8. 8. Нарахування на зарплатню грн. 22,62 18.6 11 310 9300,75.

9. Витрати на утримання і експлуатацію обладнання грн. 19,48 20,93 9740 10 466,3.

10. Загальневиробничі витрати грн. 39,56 39,56 19 780 19 780.

11. Загальногосподарські витрати грн. 189,4 189,4 94 700 94 700.

12. Позавиробничі витрати грн. 10 10 5000 5000.

13. Повна собівартість грн. 1897.4 1893.02 948 700 946 510.

Визначимо зниження собівартості:

З = 948 700 — 9465 10 = 2190 грн.

грн.

Розрахуємо показники економічної ефективності.

Визначимо прибуток на весь випуск крупи:

(2.21).

П1 = (2000; 1897,4) (500 = 51 300 грн.

П2 = (2000 — 1893,02) (500 = 53 490 грн.

Визначимо додатковий прибуток.

Пдод = 53 490 — 51 300 =2190 грн.

Податок на додатковий прибуток складає 30%:

Пдод (30% = 2190 (0,3 = 657 грн.

Пдод = 2190−657 = 1533 грн.

Строк окупності капітальних витрат складає:

(2.22).

року В результаті розрахування запропонованих заходів нам вдалося знизити собівартість на 4,38 грн. на одну тону крупи і, таким чином, отримати додатковий прибуток у розмірі 1533 грн. (з урахуванням податку на прибуток, що складає 30%). Іншими словами можна зробити висновки, що заходи по модернізації лінії виробництва крупи є ефективними.

Перший початковий (вихідний) рівень мотивів трудової діяльності - матеріальна зацікавленість людини в результатах праці. Саме у визначальній сфері людської діяльності - матеріальному виробництві - розвиваються потреби та інтереси людини. Праця завжди була і залишається для людини засобом репродукування життя.

Тому на нашому підприємстві проводяться певні заходи щодо зацікавленості працівників. Але тут виникає безліч проблем, пов’язаних із мотивами, що потребують певного уточнення. Так, спроби прямо пов’язати розмір заробітної плати з ефективністю праці робітників мало що дають. Заробіток по-справжньому стимулюватиме працю, якщо відповідатиме індивідуальному трудовому внеску робітника. Практика господарювання показала, що зрівнялівка в оплаті праці привела до зниження не тільки особистості до праці, а й до штучного стимулювання її продуктивності. І хоча проголошувалось право суспільної власності, практично робітник не відчував себе господарем на виробництві. Зростала байдужість, безвідповідальність, знижувалась цінність вільного часу в межах робочого дня.

Щоб уникнути помилок минулої системи господарювання підприємству необхідно подумати про удосконалення системи заробітної плати, а також про певний соціальний захист своїх працівників. Для цього потрібно планувати фонд оплати праці.

Плановий фонд заробітної плати — це вся сума коштів, що виділяється для оплати праці працівників у запланованому періоді.

На СГПП «Велес» проводиться нормативне і детальне планування фонду заробітної плати.

За нормативного планування для визначення розрахункової величини фонду оплати праці застосовується базовий фонд оплати, що склався у попередньому періоді з урахуванням фактичних фінансових можливостей та нормативу його приросту. Згідно із Законом «Про оплату праці» в Україні в галузевих угодах мали визначатися умови зростання фонду оплати праці. умовами зростання фонду оплати праці на галузевому рівні можуть бути:

— зростання обсягів виробництва;

— зростання продуктивності праці;

— зниження витрат на одну гривню собівартості продукції.

Для нашого підприємства справедливими будуть всі ці фактори у запланованому періоді. Тому можна говорити про збільшення запланованого фонду оплати праці.

Норматив приросту цього фонду не може бути більшим одного відсотка за кожен відсоток зростання обсягів виробництва, продуктивності праці або зниження витрат на одну гривню продукції.

На СГПП «Велес» під час укладання колективного договору був визначений механізм формування і регулювання фонду оплати праці.

Регулювання фонду оплати праці на підприємстві здійснюється шляхом встановлення:

— нормативного співвідношення темпів приросту середньої заробітної плати та продуктивності праці;

— нормативного співвідношення темпів приросту фонду оплати праці і обсягів продукції.

Розміри коштів на оплату праці визначаються на основі нормативів приросту за кожну одиницю показника, прийнятого для оцінки діяльності підприємства, або за нормативом за одиницю продукції у натуральному виразі.

Отже, одним із критеріїв діяльності підприємства у соціальному плані є зростання рівня заробітної плати працівників підприємства завдяки збільшенню прибутків підприємства. На СГПП «Велес» розмір фонду заробітної плати у запланованому періоді збільшено.

Як уже зазначалось, плановий фонд заробітної плати — це сукупність всіх коштів, що виділяються для оплати праці. До нього входять також з премій, доплат за умови та інтенсивність праці, за роботу в нічний час, за навчання учнів, надбавки за професійну майстерність та інше.

На СГПП «Велес» надбавки встановлюються робітникам, які виконують виробничі завдання стабільно і з високою якістю, освоїли суміжні професії. У випадку зниження якості робіт та наявності браку надбавки не виплачуються.

Величина надбавок за професійну майстерність залежить від розряду робітника.

Доплата встановлюється у відсотках до основної заробітної плати працівника, що розраховується на основі прямих відрядних або погодинних розцінок з урахуванням надбавок.

На СГПП «Велес» доплати нараховуються :

— за роботу у нічний час;

— за роботу у святкові та вихідні дні;

— в разі простою не з провини робітника;

— за суміщення професій;

— за розширення зони обслуговування;

— за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника;

— за керівництво бригадою;

— за інтенсивність праці та ін.

Премії нараховуються у відсотках від основної заробітної плати або визначаються як конкретна сума.

Можливість виплачувати премії та збільшувати їх залежить від прибутковості підприємства.

В якості покращення соціального захисту працівників підприємства, оскільки більшість працюючих — жінки, планується виділити кошти на організацію дитячого садка для дітей працюючих.

Отже, збільшення прибутковості підприємства веде при правильному керівництві до покращення матеріального добробуту працівників.

2.4. Перспективи розвитку підприемства Підтримка високої конкурентоспроможності означає, що всі ресурси підприємства використовуються настільки продуктивно, що воно опиняється більш прибутковим, чим його головні конкуренти. Це одночасно передбачає, що підприємство займає стабільне місце на ринку товарів та послуг, та його продукція користується постійним попитом.

Щоб охарактеризувати перспективи розвитку виробництва, слід зупинитись на тих основних заходах, які планується провести для удосконалення виробничої діяльності СГПП «Велес».

Обладнання, яке використовується на заводі являється застарілим на сьогоднішній день. Хоча воно і дозволяє випускати продукцію відносно високої якості.

Прогресивність технологічного процесу цілком залежить від обладнання, яке використовується. Оскільки фірма молода і відносно нещодавно почала свою діяльність то і обладнання закуповувалося технічно-нове, що дозволяє випускати продукцію високої якості. Якість продукції орієнтується на стандарт ІSO 9000. Контролем якості на фірмі займається начальник цеху, якій контролює продукцію за всіма критеріями, щоб вона відповідала необхідним стандартам.

Головним чинником, на якому підприємство планує зосередити свою увагу, є зниження собівартості продукції, оскільки зниження собівартості веде до здешевлення товару, що, в свою чергу, підвищить конкурентноздатність продукції підприємства шляхом зниження її ціни.

Основними шляхами зниження собівартості продукції є скорочення тих витрат, які мають найбільшу питому вагу у її структурі.

Факторами зниження собівартості є підвищення технічного рівня виробництва, вдосконалення організації виробництва і праці, зміна структури та обсягу продукції та інші.

Планування зниження собівартості товарної продукції здійснюють шляхом планування зниження затрат на 1 грн. товарної продукції. Всі фактори, що впливають на зниження цих затрат, можуть бути об'єднані у перераховані вище групи.

Для нашого підприємства факторами зниження собівартості треба назвати підвищення технічного рівня, а також вдосконалення організації виробництва і праці.

Заходи щодо підвищення технічного рівня планується провести протягом наступних трьох років. Головним з них слід вважати удосконалення обладнання підприємства, оскільки воно є застарілим, а отже вимагає великих затрат матеріалів і праці, що веде до подорожчання продукції.

До здешевлення продукції веде також збільшення потужності підприємства, тобто збільшення виробництва продукції за одиницю часу. Ця проблема вирішується також шляхом заміни обладнання. Заміна застарілого обладнання призведе до збільшення потужності підприємства на 25%, що дозволить понизити собівартість продукції на 7% і отримати додатковий прибуток у розмірі 35 000 грн.

Проведена техніко-економічна характеристика СГПП «Велес» говорить про те, що використання потужності потокових ліній стало більш стабільним, але не у повному обсязі. Резервами підвищення економічної ефективності використання потокових ліній у цеху з виробництва крупи є заміна фізично застарілого обладнання на нове, що допоможе підвищити ефективність роботи, усунути простої обладнання із технічних причин, вести технологічний процес безперервно і максимально використовувати технічну потужність цеху.

У вирішенні питання задоволення попиту населення у дрібнофасованій продукції, а також ефективного використання потужності ліній, може стати встановлення пакувально-фасувального апарату. Встановлення пакувально-фасувального апарату і задоволення попиту населення у дрібнофасованій продукції призведе до збільшення обсягу реалізації продукції на 10% і дозволить отримати додатковий прибуток у розмірі 28 000 грн.

Основними напрямками поліпшення роботи потокових ліній можуть бути:

— зниження простоїв обладнання;

— своєчасне подавання сировини і матеріалів;

— раціоналізація робочих місць потоку;

— поліпшення умов праці на робочих місцях;

— синхронізація роботи потоку;

— введення багатоверстатного обслуговування і суміщення професій.

Для підвищення конкурентоспроможності продукції СГПП «Велес» пропонуємо такі заходи:

— провести модернізацію лінії по виготовленню крупи.

— встановити пакувально-фасувальний апарат для пакування крупи у пакети по 1000 гр.

Заміна застарілого обладнання призведе і до економії електроенергії, що також вплине на зниження собівартості. Наприклад, якщо за 2001 рік витрати електроенергії становили 15,42 тис. грн., то на 2002 рік планується знизити їх на 9,4 тис. грн., за рік.

Щоб залучити додаткові кошти, яких вимагають капіталовкладення в основні засоби, підприємство вирішило випустити додатковий пакет акцій.

На даному етапі розвитку новим для підприємства буде розширення асортименту продукції.

Можливості нового обладнання, яке планується закупити, даватимуть можливість також модифікувати існуючу продукцію.

На жаль, не існує універсальних методик визначення раціональної кількості видів, підвидів та модифікацій продукції. Але спостереження за поведінкою споживачів, вивчення їхньої психології, мотивів купівлі повинно допомогти нововведеному відділу маркетингу правильно сформулювати асортиментну політику фірми. До цього слід додати знання особливостей товарних груп, результату аналізу торгової статистики та інше.

Вказані заходи повинні призвести до збільшення прибутковості фірми. Після проведених заходів реорганізації підприємства, на 2002 рік заплановано отримати додатковий прибуток у розмірі 22 000 грн.

Збільшуючи потужності підприємства, планується розширити також мережу партнерів-покупців. До останнього часу реалізація продукції СПП «Велес» здійснювалася в основному у Волинській області. Для розширення збуту по західному регіону планується залучити до роботи посередників, а саме фізичних та юридичних осіб, які б допомагали б реалізовувати продукцію підприємства в інших територіальних районах. В обов’язки таких посередників повинно входити прийом замовлень, передача їх виробнику, а також транспортування продукції до споживача. Прибуток посередників визначатиметься за рахунок різниці в ціні.

Підвищення якості продукції також визначається удосконаленням обладнання. Потребу в цьому підвищенні повинна визначати маркетингова служба шляхом обробки первинної інформації (наприклад, даних опитування безпосередніх споживачів). Шляхи підвищення якості продукції визначатимуться можливостями обладнання .

При виробництві крупи використовують: машина гідросипарувальна Бриг-01, машина для сушіння зерна ВС-10М, гідротермічна машина КЗК-2, машина для фракціонування зерна РК-2, машина для шелушіння зерна ЗШМ-0,4МД, машина для щліфування зерна МШХ-3. Заміна шелушильної машини марки ЗШМ-0,4МД на шелушильну машину марки ЗШМ-4МД дозволить підвищити продуктивність лінії.

Нове обладнання, також, дасть можливість запровадити нові технології виробництва. Підприємство планує зосередити свою увагу на таких технологіях, які б давали можливість економити сировину, але це, в свою чергу, на повинно призвести до погіршення якостей продукції.

Наступним чинником, що веде до зниження собівартості є підвищення продуктивності праці робітників підприємства. Таке підвищення досягається шляхом вдосконалення мотиваційної роботи на підприємстві. Людині потрібно мати якийсь стимул, щоб працювати краще. Які саме чинники застосовувати на підприємстві - матеріальні, такі як премії, доплати, моральні - похвала, винесення подяки, чи поєднувати їх дію, повинно вирішувати керівництво.

До основних елементів організаційної культури, що планується здійснювати на підприємстві, можна віднести:

— запровадження, хоча і недорогих, винагород, прив’язка цього до зразків поведінки;

— слідування організаційним звичаям, обрядам, удосконалення цих організаційних символів;

— підтримка здорових міжособистісних відносин в колективі.

Вказані заходи повинні призвести до збільшення прибутковості фірми. Якщо у 2001 році загальний обсяг реалізованої продукції становив 4 090 000 грн, то, після проведених заходів реорганізації підприємства, на 2002 рік заплановано реалізувати продукцію на 4 262 000 грн., завдяки чому фірма планує отримати 228 000 грн. прибутку.

2.5. Вдосконалення та шляхи покращення фінансового стану.

СГПП «ВЕЛЕС».

По відношенню до продукції більш ефективною буде стратегія диференціації продукції та послуг, тобто має бути більш широкий асортимент крупи.

Нове обладнання дозволяє розширити асортимент крупи та додатково випускати такі види крупи: манку і кутю.

Завдяки цій стратегії фірма зможе збільшити збут і більш швидше проникнути в кожен сегмент освоюваного ринку. Застосування цієї стратегії приведе до збільшення прибутку і частки ринку до 2003 року на 15%, що є головною метою підприємства.

Диференціація продукції буде збільшуватись в таких напрямках:

— збільшення асортименту продукції та надання послуг (замовлення, доставка) за рахунок введення у виробництво нового закупленого обладнання;

— забезпечення високої якості, тобто виготовлена продукція і надана послуга повинні відповідати чітко вказаним вимогам замовника і задовольняти всі його потреби. Ціна повинна бути невисокою, нижчою за ціну конкурента.

По відношенню до ринку для підприємства доцільно буде використовувати стратегію вертикальної інтеграції. Мається на увазі, що підприємство поступово розширюватиме збутову мережу і канали розподілу, шляхом приєднання до СПП «Велес» фірми, яка займається збутовою діяльністю. Можна запропонувати фірмі позиціювання товару проводити так:

— позиціювання за ціною. Ціна не повинна бути надто високою, невисока ціна забезпечує збільшення попиту;

— позиціювання за технологією. Сучасна технологія виробництва, що зменшує собівартість продукції і підвищує її якість;

— позиціювання за якістю. Продукція повинна бути високої якості.

Потрібно враховувати, що основна мотивація споживачів при купівлі даного товару — це висока якість товару за низькою ціною. І на це фірма повинна акцентувати свою увагу. На даному етапі розвитку підприємство прагне максимізувати поточний прибуток, воно прагне вибрати таку ціну, яка дала б можливість отримати максимальний прибуток.

Підприємство планує продавати свою продукцію не лише самостійно, тому в цьому випадку товар поступає до безпосереднього споживача через посередника. В такому разі нульовий канал розподілу не підходить.

Більш доцільною формою збуту товарів буде розширення власної торгової мережі, шляхом залучення посередників. Клієнт буде отримувати таку ж продукцію і послуги від посередника як і від безпосереднього виробника, також через посередника він зможе зробити замовлення на певний товар чи послугу. За допомогою цієї структури збутового апарату підприємство планує завоювати ще до 5% ринку збуту.

Головною метою процесу просування для фірми є стимулювання, тобто поліпшення попиту на свою продукцію.

Для стимулювання збуту для посередників встановлено такі види знижок:

— знижка за розрахунок готівкою передбачає зниження ціни на 5% для оптових і дрібнооптових покутив, що оперативно розраховуються готівкою.

— знижка за кількість закупленого товару передбачає зниження ціни до 20% для покупців, які купують велику кількість товару, за принципом — чим більша партія, тим більша знижка.

Для оптових покупців передбачено транспортні послуги, якщо закуплена партія продукції сягає 5 т. і більше.

Головним у просуванні є вміння переконати споживача у необхідності зробити покупку. А для цього потрібно домогтися його прихильності, зуміти переконати доброзичливо поставитися до товару. Цього можна досягти завдяки рекламі.

Реклама відіграє велику роль в політиці просування товару. Адже саме реклама знаходить покупця для товару чи послуги і примушує його купувати товар.

Рекламна компанія СПП «Велес» ставить за мету збільшити обсяг збуту продукції. Мета реклами полягає в тому, щоб показати, ознайомити споживача з продукцією даного підприємства та послугами, які воно надає, ознайомити його з якістю, асортиментом, дизайном та ціною, а також всіма іншими перевагами перед продукцією конкурентів.

Рекламна компанія нашої фірми спрямована, в основному, на широке коло споживачів. Головний акцент робиться на якості продукції.

Реклама є складовою частиною діяльності будь-якого підприємства і пов «язана із значними затратами грошових коштів. Але ефективність цих затрат залежить від форм, методів, засобів, що застосовує підприємство при організації реклами.

Розподіл витрат на просування товару на період 1999 — 2001 рр. наведено у таблиці 2.9.

Таблиця 2.9.

Розподіл витрат на просування товару на 1999;2001 рік (тис. грн.).

№.

п/п Рекламний бюджет 1999 2000 2001.

1. Витрати на рекламу в періодичних виданнях 1,6 2,8 3,5.

2. Витрати на рекламу на телебаченні 0,8 1,2 1,5.

3. Витрати на ярмарки і виставки 0,6 0,8 1,2.

Під час проведених досліджень було виявлено важливість змісту рекламного оголошення та його аргументації. Встановлено, що точці висновки в повідомленні збільшують ефект взагалі і особливо для споживачів, які самі не здатні робити висновки.

Оголошення в газетах і журналах, а також публікації різних статей, що стосуються продукції і її виробника, є більш розпов-сюдженим засобом інформації. Західні фірми витрачають на це до 40 відсотків всього річного рекламного бюджету.

Згідно зі світовими стандартами на рекламу необхідно витрачати не менше двох відсотків від загальної вартості усієї товарної продукції. .

В 2001 році підприємство СПП «Велес» на рекламу витрачено близько 6200грн., що менше необхідної кількості за світовими стандартами.

Отже, для стимулювання збуту підприємству СПП «Велес» необхідно подавати рекламу у такі відомі економічні видання, як «Бізнес», «Ділова Україна», «Галицькі контракти», «Прес-біржа», «Посередник», а також в усі обласні рекламні газети типу «Волинська реклама».

Підприємству СГПП «Велес» пропонується використовувати також зовнішню рекламу. Для цього орендуються рекламні щити на магістральних дорогих у містах і населених пунктах, на яких вивішуються спеціально виготовлені рекламні плакати.

Підприємству слід використовувати і пряму рекламу. Менеджер з маркетингу в регіоні визначає найбільш придатний контингент потенційних клієнтів за професійною ознакою. Користуючись інформацією з каталогів, довідників, а також послугами спеціалізованих організацій, спеціаліст може отримати імена та адреси місця знаходження потенційних клієнтів, розіслати по цих адресах іменні листи і додати до них необхідний рекламний матеріал.

Через певний час листи надсилають вдруге і втретє, якщо в цьому з точки зору спеціаліста по рекламі с необхідність. Таким чином це дасть можливість налагодити нові контакти з майбутніми клієнтами.

Традиційною формою реклами для більшості видів товарів є виставки та ярмарки. Головна ціль виставок — краще ознайомити споживачів з товаром отримати необхідні відомості про покупців для проведення подальшої роботи з ними. Завдання виставок — привернути до даної продукції нових покупців. Тому необхідно запросити на виставку торгівельних агентів, визначити обсяг попиту, наприклад, шляхом анкетування.

Кваліфіковане представлення продукції підприємства СГПП «Велес» на виставці та ярмарку — реальний засіб збільшення обсягів продажу.

Запропоновані заходи дозволять збільшити обсяг реалізації продукції на 10% і отримати додатковий прибуток у розмірі 24 000грн.