Курсовая робота з базі даних СУБД

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ РФ Кабардино-Балкарский Державний Університет їм. Бербекова Х.М.

[pic].

Виконав: студент.

Факультету Інформатики і Управления.

Проверил:

Нальчик 2003 г.

1.

Введение

.

2 База даних, і засоби її представление.

3. Властивості полів бази данных.

4. Мета і задачи.

5. Розробка системного меню.

6. Опис программы.

6.1 Інструкція з використання программы.

6.2 Опис процедур.

7. Результаты.

8. Вывод.

9. Лістинг программы.

1.

Введение

.

Сьогодні у світі працюють сотні мільйонів персональних комп’ютерів. Вчені, економісти, політики вважають, що до початку третинуго тисячоліття: — кількість комп’ютерів у світі сровняется із кількістю жителів розвинених країн. — більшість із цих комп’ютерів буде в информационные мережі. — вся нагромаджена людством до початку третього тисячоліття інформація буде переведена в комп’ютерну (двійкову) форму, а всю інформацію буде готуватися з допомогою (або за участі) комп’ютерів; всю інформацію буде безстроково зберігатися в комп’ютерних мережах; - повноцінний член суспільства третього тисячоліття має каждоднев але взаємодіяти з локальними, регіонального чи світовими мережами з допомогою компьютеров.

Під час такої комп’ютеризації практично всіх галузей жизнедеятельно сті людини виникає запитання з приводу створення програм дозволяють створювати подібні бази даних. Тож і ми розробили ця програма, кото раю дозволяє створити базі даних, що зберігає у собі інформацію про успішності школьников.

2.База даних, і засоби її представления.

База Даних (БД) — це, подана у вигляді двовимірні таблиць. БД містить багато рядків, кожна з яких відповідає об'єкту. До кожного об'єкта використовуються певні незалежні позиції, які називаються полями. Уявімо собі таку БД, що містить рядки — і стовпчики (найпростіший випадок). Кожний рядок, звана як і записом, відповідає певному об'єкту. Кожен стовпець містить значення відповідних даних про объекте.

БД може полягати ні з однієї таблиці, та якщо з двох, трьох і більше. Додаткову інформацію об'єкт можна зберігати в додаткових таблицах.

Один із потужних коштів БД у тому, що інформацію можна упорядкувати у тій критерію, який задає користувач. У Pascal БД надається у списку термов виду: имя_предиката_базы (поля_записи). Імена БД описуються розділ. Доступ до записів БД здійснюється з допомогою предиката бази. pascal надає досить багато коштів за працювати з такими БД: завантаження, запис, додавання тощо. База даних — це організована структура, призначена для зберігання інформації. У середовищі сучасних базах даних зберігаються як дані, а й інформація. Це твердження легко пояснити, якщо, наприклад, розглянути базі даних великого банку. Вона має всі дані про клієнтів, про їхнє адреси, кредитної історії, стан розрахункових рахунків, фінансових роздрібних операціях і т.д. Доступ до базі даних є в досить великої числа працівників банку, але у тому числі навряд чи знайдеться така особа, що має доступ до всієї базі цілком і у своїй здатне одноосібно вносити у ній довільні зміни. Крім даних, база містить методи лікування й кошти, що дозволять кожній із працівників оперувати тільки з даними, що входять у його компетенцію. Через війну взаємодії даних, які у базі, з методами, доступними конкретним співробітникам, утворюється інформація, що вони споживає і виходячи з якої у межах власної компетенції виробляють введення і редагування данных.

З поняттям бази даних тісно пов’язані поняття системи управління базою даних. Це комплекс програмних засобів, виділені на створення структури нової бази, наповнення її вмістом, редагування вмісту і візуалізації інформації. Під візуалізацією інформації бази розуміється відбір відображуваних даних відповідно до заданим критерієм, їх впорядкування, оформлення наступна видача на устрою виведення чи передачі каналами телефонного зв’язку. У світі безліч системам управління базами даних. Попри те що що можуть по-різному працювати з різними об'єктами надають користувачеві різні функції і кошти, більшість СУБД спираються на єдиний усталений комплекс основних понять. Це дає можливість розглянути одну систему і узагальнити її поняття, прийоми та художні засоби все клас СУБД. Як такого навчального об'єкта ми виберемо СУБД Pascal 7.0, входить у пакет Pascal 7.0.

3.Свойства полів бази данных.

Поля бази даних непросто визначають структуру бази — вони ще визначають групові властивості даних, записуваних в осередки, належать кожному з полів. Нижче перераховані основні властивості полів таблиць баз даних на прикладі СУБД Pascal 7.0. o Ім'я поля — визначає, як слід звернутися до даних цього поля при автоматичних операції з базою (за умовчанням імена полів використовують як заголовків шпальт таблиць). o Тип поля — визначає тип даних, які можуть опинитися утримуватися у цьому полі. o Розмір поля — визначає граничну довжину (в символах) даних, які можуть опинитися будуть показані у даному полі. o Формат поля — визначає спосіб форматування даних в осередках, що належать полю. o Маско введення — визначає форму, у якій вводяться дані а поле.

(засіб автоматизації введення даних). o Підпис — визначає заголовок шпальти таблиці для даного поля (якщо підпис не зазначена, то ролі заголовка шпальти використовується свойство.

Ім'я поля). o Значення за умовчанням — ті значення, яке вводять у осередки поля автоматично (засіб автоматизації введення даних). o Умова на значення — обмеження, що використовується для перевірки вмотивованості введення даних (засіб автоматизації введення, що використовується, зазвичай, для даних, мають числової тип, грошовий тип чи тип дати). o Повідомлення про помилку — текстове повідомлення, яке видається автоматично під час спроби входження у полі хибних даних. o Обов’язкове полі - властивість, що б обов’язковість заповнення даного поля при наповненні бази. o Порожні рядки — властивість, що дозволяє введення порожніх строковых даних (від властивості Обов’язкове полі особливий тим, що належить не всім типам даних, а тільки в деяким, наприклад до текстовим). o Индексированное полі - якщо полі має цією властивістю, усі фінансові операції, пов’язані з її пошуком чи сортуванням записів за значенням, що зберігається у даному полі, істотно пришвидшуються. З іншого боку, для індексованих полів можна зробити, що значення в записах перевірятимуться у цій полю на наявність повторів, що дозволяє автоматично виключити дублювання даних. Бо у різних полях можуть утримуватися дані різного типу, те й властивості у полів можуть різнитися залежно від типу даних. Так, наприклад, список вищевказаних властивостей полів стосується основному до полях текстового типу. Поля інших типів може мати або ці якості, але можуть додавати до них і свої. Наприклад, для даних, які мають справжні числа, важливим властивістю є кількість знаків після десяткової коми. З з іншого боку, для полів, що використовуються зберігання малюнків, звукозаписів, відео кліпів та OLE, більшість вищевказаних властивостей немає смысла.

4.Цели і задачи.

Під час створення програмних засобів стояли такі цели:

. Написати програму, яка б обробляти, сортувати змінювати інформацію про автостоянки.

Також під час створення програмних засобів стояли такі задачи:

. Ця програма повинен мати простий і зручний користувальницький интерфейс.

. Ця програма повинен мати малу ресурсоёмкость.

5.Разработка системного меню.

Системне меню чи основне меню має забезпечувати зручне взаємодія користувача з програмою. У меню мають увійти пункти збереження, перегляду, введення нових даних тощо. Користувачу потрібно лише лише натиснути кнопку ‘enter'. У меню даної програми присутній шість пунктов:

1 -Створення файла.

2 -Додавання запеси.

3 -Коригування запеси.

4 -Перегляд запеси з файла.

5 -Видалення запеси.

6 -Вихід 1 — Створення нового файла — Складається новий файл безпосередньо з ім'ям заданим пoльзователем програми 2 — Перегляд вмісту файла — на екран по черзі видаються раннє створені запис у виде:

Прізвище хозяина:

Ім'я хазяїна: марка машини: модель маштны: тип кузова: номер машини: регіон: рік випуску: колір: 3 — Додавання записи — Створення нової запису і файлі додаючи їх у кінець записи. 4 — Пошук за безплатним номером палати — Дозволяє знаходити даних про отдыхающем за двозначним номером палати, у якому зареєстрований відпочиваючий. 5 — Вихід із програми — вихід із программы.

6.Описание программы.

6.1Инструкция з використання программы.

Для запуску програмних засобів необхідно перейти на диск 3.5"A" доданий до цієї роботи і ввійти у директорію «KYRSOVAI». Творіння бази данных.

Щоб створити базі даних користувачеві необхідно натиснути пункт «СТВОРЕННЯ ФАЙЛА» у головному меню з допомогою «ENTER». После цього з’явиться наступна рядок: «ПОСТАВТЕ ІМ'Я ФАЙЛА ЯКЕ БУДЕ СОЗДОВАТЬСЯ». Далі через «ENTER» вводяться дані. Доповнення данных.

Для доповнення даних необхідно натиснути кнопку «ENTER». Після цього з’явитися наступна рядок: «ПОСТАВТЕ ІМ'Я ФАЙЛА У ЯКЕ БУДЕ ДОБОВЛЯТЬСЯ ЗАПИСЬ».

Выыход.

Возврощает на головну програму.

2. Опис процедур.

Creatfile-создание файла;

Addrecord-добавление запеси;

Inputfile-ввод данных;

Redzap-корректировка;

Openfile-просмотр;

Clearfile-удаление.

Вывод.

Виконана робота дозволяє кожному користувачеві легко створювати більше об'ємів інформації, обробляти їх, сортувати, робити вибірки з певних критериям.

Використання такий програми в світі значно полегшує діяльність человека.

Program kursovay; uses Crt, Dos; type prokat=record.

Sname_Hozaina, Name_Hozaina:string[15]; markauto: string[20]; model_auto:string[20]; tip_kyzova:string[20]; nomer_auto:string[20]; region: integer; god_vipyska:integer; color: string[20]; end; var f: file of prokat; zn, filename: string; k: integer; label 11;

{—————————————————————————————-}.

procedure Creatfile; begin writeln («Поставте ім'я файла, который створюватиметься »); readln (filename); assign (f, filename); rewrite (f); end;

{—————————————————————————————-}.

procedure Addrecord; var rez: integer; ch: char; begin while rez0 do begin writeln («Поставте ім'я файла, в який додаватися запис »); readln (filename); assign (f, filename); reset (f); rez:=IOResult; if rez0 then begin writeln («Перевірте правильність імені файла! »); writeln («Буде повторне завдання імені файла?(Y/N) »); readln (ch); if (ch= «n ») or (ch= «N ») then halt (0); end; end; seek (f, filesize (f)); end;

{==========================================================}.

procedure Inputfile; var st: prokat; k: char; begin repeat writeln («Запровадьте даних про новому клієнта: »); write («Прізвище Хазяїна: »); readln (st.Sname_Hozaina); write («Ім'я Хазяїна: »); readln (st.Name_Hozaina); write («марка машини: »); readln (st.markauto); write («модель машини: »); readln (st.model_auto); write («тип кузова: »); readln (st.tip_kyzova); write («номер машини: »); readln (st.Nomer_auto); write («регіон: »); readln (st.region); write («рік випуску: »); readln (st.God_vipyska); write («колір: »); readln (st.color); write (f, st); write («Чи треба вводити даних про новому клієнта? (Y/N)> «);readln (k); writeln; until (k= «n ») or (k= «N »); close (f); end;

{=========================================================}.

procedure redzap; var st: prokat; filename, str: string;

Sname_Hozaina2,Name_Hozaina2:string[15]; markauto2: string[20]; model_auto2:string[20]; tip_kyzova2:string[20]; nomer_auto2:string[20]; region2: integer; god_vipyska2:integer; color2: string[20]; x: integer; begin writeln («Поставте ім'я файла »); readln (filename); assign (f, filename); reset (f); with st do begin write («Запровадьте прізвище клієнта: »);readln (str); x:=0; while not eof (f) do begin read (f, st); if st. Sname_Hozaina=str then begin writeln («Запровадьте нові даних про клієнта: »); write («Прізвище хазяїна: »); readln (st.Sname_Hozaina); write («Ім'я хазяїна: »); readln (st.Name_Hozaina); write («марка машини: »); readln (st.markauto); write («модель машини: »); readln (st.model_auto); write («тип кузова: »); readln (st.tip_kyzova); write («номер машини: »); readln (st.nomer_auto); write («регіон: »); readln (st.region); write («рік випуску: »); readln (st.god_vipyska); write («колір: »); readln (st.color);

Sname_Hozaina2:=Sname_Hozaina; markauto2:=markauto;

Name_Hozaina2:=Name_Hozaina; color2:=color;

Nomer_auto2:=Nomer_auto; model_auto2:=model_auto;

God_vipyska2:=God_vipyska; tip_kyzova2:=tip_kyzova; region2:=region; seek (f, filepos (f)-1); write (f, st); x:=1; end; end; close (f); end; if x=0 then begin writeln («Записи із таким прізвищем немає! »);readln end; end;

{==============================================================}.

procedure Openfile; var rez: integer;ch:char; begin while rez0 do begin writeln («Поставте ім'я файла »); readln (filename); assign (f, filename); reset (f); rez:=IOResult; if rez0 then begin writeln («Перевірте правильність імені файла! »); writeln («Буде повторне завдання імені файла? (Y/N) »); readln (ch); if (ch= «n ») or (ch= «N ») then halt (0); end; end; end;

{============================================================}.

procedure Outputfile; var st: prokat;k:char; begin writeln («Хочете подивитися даних про клієнтів? (Y/N) »); readln (k); if (k= «y ») or (k= «Y ») then while not eof (f) do begin read (f, st); clrscr; writeln («Прізвище хазяїна: », st. Sname_Hozaina); writeln («Ім'я хазяїна: », st.Name_Hozaina); writeln («марка машини: », st. markauto); writeln («модель машини: », st. model_auto); writeln («тип кузова: », st. tip_kyzova); writeln («номер машини: », st. nomer_auto); writeln («регіон; «, st. region); writeln («рік випуску: », st. god_vipyska); writeln («колір: », st. color); writeln («Для продовження натисніть (enter) »); readln; end; close (f); end;

{========================================================}.

procedure Clearfile; var st: prokat; studtoout: string[20]; fo: file of prokat; begin writeln («Поставте ім'я файла, из якого видаляються елементи »); readln (filename); assign (f, filename);reset (f); assign (fo, «newfile.dat »);rewrite (fo); writeln («Поставте прізвище клієнта, запис про яку видаляється »); readln (studtoout); while not eof (f) do begin read (f, st); if st. sname_Hozainastudtoout then write (fo, st); end; close (f);close (fo); erase (f); rename (fo, filename); end;

{ОСНОВНА ЧАСТИНА ПРОГРАММЫ}.

Begin 11: clrscr; writeln («МЕНЮ: »); writeln («1:Создание файла »); writeln («2:Добавление запис у файл »); writeln («3:Корректировка записи »); writeln («4:Просмотр файла »); writeln («5:Удаление записи з файла »); writeln («6:Выход з програми »); readln (k); case k of 1: begin Creatfile; Inputfile end;

2: begin Addrecord; Inputfile end;

3: redzap;

4: begin Openfile; Outputfile end;

5: Clearfile;

6: Halt; else writeln («Ошибка.Повторите номер режиму. ») end; goto 11; End.