Повний огляд Windows 98

Содержание: 1. Огляд Windows 2.

1.1. Призначення і характеристика ОС Windows 98 2.

1.2. Огляд основних можливостей Windows 98 2 2. Взаємодія прикладних програм з апаратурою комп’ютера 7.

2.1. Plug and Play 7.

2.2. Інтерфейс АПІ 7 3. Многозадачный режим роботи Windows 98 9.

3.1. Кооперативна і вытесняющая многозадачность. Реалізація багатозавдань в Windows 98 9 4. 32-х розрядний режим роботи Windows 98 10.

4.1. Фізична і віртуальна пам’ять, розподіл пам’яті в Windows 98 11 5. Динамічний підключення бібліотек (DLL) 13 6. Можливість обміну даними між додатками Windows 13.

6.1. Технологія clipboard, DDE, OLE. Місце технологій у середовищі Windows 13 7. Файлова система Windows 98 16.

7.1. Довгі імена файлів, віртуальна таблиця файлів VFAT, 32-х розрядний доступом до дискам 16 Список використовуваної літератури 20.

Операционная система Windows 98. 1. Огляд Windows 98.

1.1. Призначення і характеристика ОС Windows98. Основними характеристиками ОС Windows 98 є: > 32-х разрядная архітектура; > вытесняющая многозадачность і багато поточность; > графічний і користувальницький інтерфейс; > підключення нових периферійних пристроїв за технологією Plug and Play; > використання віртуальної пам’яті; > сумісність з раніше створеним програмним забезпеченням; > наявність комунікаційних програмних засобів; > наявність коштів мультимедіа; > інтеграція з глобальної мережею Інтернет; > підвищення надійності і забезпечення якості управління; > підвищення производительности.

1.2. Огляд основних можливостей Windows 98. — Інтерфейс користувача: Інтерфейс Windows 98 характерний своєї відносної простотою, порівняно з попередніми версіями ОС. Він відрізняється з його попередників більш красивою графічної середовищем (підтримка 16-ти і 32-х бітної глибини кольору), простотою (будь-яке додаток можна викликати, клацнувши з його ярлик). Окремої уваги вартий робочий стіл Windows98. На моніторі, собі, бачимо робочий стіл. На робочому столі перебуває панель завдань, але в панелі завдань — кнопка Пуск. Початківці користувачі можуть почати роботи з Windows 98 з натискання кнопки Пуск. Якщо клацнути по ній мишею, то з’явиться система меню, яка відкриває доступ всім основних елементів Windows 98. З допомогою цієї кнопки можна знайти й запустити будь-яке додаток, встановлений за комп’ютером. Єдиний недолік — це надто маленькі піктограми, через що їхні можна переплутати друг з одним. Розглянемо основні компоненти користувальницького інтерфейсу: Панель завдань. На панелі завдань перебуває кнопка Пуск, і кнопки відповідні активним додатків і піднятим вікнам. На панелі завдань наявні всі активні завдання, як працюють у вікні, і минимизированные, працюють у фоновому режимі. Робочий стіл. На поверхні робочого столу ви можете помістити найбільш часто використовувані програми розвитку й документи (точніше покажчики ними чи ярлики). Активний робочий стіл. Коли комп’ютері встановлено Internet Explorer, то ви можете використовувати додатковий вид робочого столу, який називається Активний робочий стіл (Active Desktop). Ця опція робить робочий стіл схожим на web-страницу з активним вікном і безупинно оновлюваної інформацією. Папки. Каталоги у робітничій середовищі Windows 98 називаються папками. Якщо двічі клацнути мишею на піктограмі папки, то відкриється вікно, у якому показано вміст цієї папки. Це найбільш найпростіший спосіб перегляду дисків і файлів. Пошук. Операційна система Windows 98 має потужними засобами пошуку файлів під назвою, вмісту і дати створення. Приміром, можна знайти все файли, в назві яких був слово звіт, містять тест комп’ютер, і протягом останнього тижня. Процедури пошуку можна удається зберігати й модифікувати Ярлики. Можна створювати покажчики на файли — звані ярлики. Вони йдуть на забезпечення доступом до одному й тому файлу з різних місць, не копіюючи його. Ярлики можуть використовуватися як для відкриття документів, так запуску програм. Наприклад, меню кнопки пуск складається з ярликів. — Комунікації: Віддалений доступом до мережі. Використовую цю функцію можна підключатися до свого комп’ютера, розташованому за офісі, перебуваючи вдома чи у готелі, і працювати з його ресурсами і з локальними. Доступ до Internet. Можна підключатися до Інтернету як за допомогою локальної мережі, і з допомогою модему. Високошвидкісний 32-х розрядний протокол TCP/IP дозволяє повноцінно працювати з свого комп’ютера у цій мережі. Гипертерминал. Ця програма дозволяє підключатися до електронних дошкам оголошень, іншим комп’ютерів і передавати файли з допомогою кількох протоколів. — Управління файлами: Довгі імена файлів. Назви файлів тепер можуть бути з 255 символів. Усі програми, що входять до поставку Windows 98 підтримують довгі імена. VFAT (Virtual File Allocation Table). Оновлена файлова система є розвиток ідеї FAT, використовується в DOS і попередніх версіях Windows. Динамічний кэширование в захищеної пам’яті. Windows 98 забезпечує швидке кэширование даних. Тепер треба виділяти певний обсяг простору на жорсткому диску на підтримку віртуальної пам’яті. З іншого боку, зайвими у постійному файлі підкачування. Розмір файла підкачування динамічно змінюється залежно від потреб системи. — Устаткування: Самонастраиваемые устрою (Plug and Play). Процес установки нового обладнання системі Windows 98 значно спростився. При установці самонастраивающихся пристроїв їх конфигурирование й усунення апаратних конфліктів виконується автоматично. Підключення устаткування, котрий відповідає сертифікатам Plug and Play. Усі устрою встановлені за комп’ютером, автоматично визначаються при установці Windows 98. Програма установки створює базі даних про які є в комп’ютері устаткуванні. При додаванні нових пристроїв система виявляє виниклі апаратні конфлікти та повідомляє про неї користувача. — Шрифти: 32-х разрядная растеризация TrueType. Растеризация — це процес перетворення описи символу на набір точок на екрані монітора. Згладжування шрифтів. У Windows 98 передбачені спеціальні алгоритми поліпшення зовнішнього вигляду символу на екрані монітора. — Обробка помилок, і надійність: Локальна перезавантаження. «Завислі» докладання DOS і Windows може бути перезапущены без перезавантаження всієї системи. Безпечний режим. Якщо цю систему Windows 98 з якоїсь причини не завантажується нормального режимі, вона завантажується в безпечному режимі з мінімальним набором драйверів. Це дозволить докласти зусиль необхідні зміни і усунути проблему. — Праця у мережі: Орієнтація працювати у мережі. Розробники нової виборчої системи врахували все чесноти та вади попередніх версій, причому багато уваги було приділено роботі у мережі. Мережні кошти Windows 98 стали надійними, швидкими і захищеними. Одночасна підтримка кількох мереж. Комп’ютер то, можливо підключено до кільком мереж різного типу. Window 98 підтримує кілька протоколів TCP/IP. За необхідності до системи то, можливо додана й підтримка інших протоколів. — Праця у Internet:

При створенні ОС розробники особливу увагу приділили розвитку її комунікаційних можливостей. Найяскравішим зовнішнім нововведенням проти попередньої версією є ОС з оглядачем ОС Internet Explorer 4.0, призначеним для перегляду web-страниц у мережі Інтернет. Інтерфейс користувача в Windows 98 можна налаштувати працювати у мережі Інтернет. У цьому вся разі робочий стіл набуває вигляду web-сторінки, а ярлики діють як webпосилання, які можуть опинитися вказувати як на файли комп’ютера, а й у дані у мережі Інтернет. Такий інтерфейс є доповненням до традиційному інтерфейсу Windows.

2. Взаємодія прикладних програм з апаратурою компьютера.

1. Plug and Play. Технологія Plug and Play — технологія, що базується на можливостях BIOS, операційної системи й зовнішніх пристроїв. Дозволяє автоматично визначати й налаштовувати підключені устрою. Автоматична настроювання пристроїв допомагає уникнути конфліктів між адаптерами, і навіть оптимально налаштувати систему загалом. Відомо, що з підключення нового периферійного серед операційній системи MS DOS користувач повинен мати фахових знань: наприклад, вміти написати файл конфігурації, знати структуру команди підключення необхідного драйвера.

В середовищі Windows це завдання виконують не так важко. Система самостійно створює наразі і змінює файл конфігурації, розпізнає конкретне технічний механізм і робить його автонастройку. Така технологія отримав назву Plug and Play — «включай і работай».

Додаткові устрою підключаються спеціальними программами-мастерами, які можуть опинитися розпізнати будь-яке пристрій, підтримують технологію Plug and Play. Якщо пристрій підтримувати не може цю технологія, то програмимайстра вимагають додаткову інформацію у найбільш зручною для користувача формі, завдяки чому процес підключення устрою помітно упрощается.

2. Інтерфейс АПІ. Інтерфейси програмування додатків (Application Programming Interfaces — APIs) дозволяють програмістам виконати більший роботи вистачить меншими зусиллями з допомогою стандартизації форма доступу до системних ресурсів і об'єктах. Використовуючи стандартний інтерфейс, виробник програмного забезпечення може легко змінити деталі реалізації без проникнення всередину інших програм, наприклад, Windows АПІ дозволяє припускати наявність в користувача стандартних компонентів і пристроїв з заданим інтерфейсом. До складу Windows 98 включені додаткові набори АПІ: > TAPI — забезпечує стандартне управління телефонними службами. > MAPI — забезпечує стандартне управління системами електронної пошти. Обидва інтерфейсу надають стандартні методи, щоб забезпечити ефективну роботи з модемом, і обоє інтерфейсу підтримуються в Windows 98 у вигляді особливих утиліт: > Утиліта Модем, розміщена в Панелі управління, дозволяє цілком налаштувати модем. Будь-яке додаток Windows 98, підтримує TAPI.

(Microsoft Exchange, Microsoft Outlook Express чи Microsoft Network), застосовує ці настройки. TAPI немає старими 16-ти розрядними додатками, тому, щоб скористатися можливостями TAPI, встановити оновлену версію цих додатків. > Прикладом докладання, котрий використовує MAPI, є Microsoft Exchange, котра отримує доступом до поштовим службам і повідомленням з допомогою спеціальних драйверів MAPI. Інший драйвер MAPI використовується для доступу до служби CompuServe. Ще одна драйвер MAPI дозволяє посилати факсы.

Фактично, для доступу до будь-якої службі необхідно мати драйвер MAPI.

Переваги набору цих драйверів, у тому, що доступ всім інформаційним службам здійснюється однаково. Результатом такий уніфікації є зміна цікавій для служби повідомлення «одним натисканням клавіші». Підтримка MAPI і TAPI не лише застосуванням додатками Windows 98,. Наприклад, команда Файл, Відправити в Microsoft Word використовує вмонтовану в Windows 98 підтримку MAPI для відправки документа по необхідному маршруту. У цьому не треба закривати Word і запускати програму електронної почты.

2. Многозадачный режим роботи Windows 98:

1. Кооперативна і вытесняющая многозадачность. Реалізація багатозавдань в Windows 98. Операційна система Windows 98 є многозадачной (multitasking — мультизадачной) т. е. вона може «одночасно» виконувати кілька програм. Насправді один мікропроцесор може виконувати інструкцію лише однієї програми. Проте операційна система настільки оперативно реагує під потребу тій чи іншій програми, що складається враження одночасності його роботи. Наприклад, у процесі підготування тексту можна паралельно друкувати вміст якого або файла і перевіряти на вірус жорсткий диск. Многозадачность може кооперативної і вытесняющей. При кооперативної багатозавдань (cooperative multitasking) операційна система має не займається вирішенням проблеми розподілу процесорного часу. Розподіляють його самі програми. Причому активна програма самостійно вирішує, віддавати чи процесор інший програмі. Момент передачі управління тут залежить від ходу виконання завдання. Таким моментом може бути системний виклик, т. е. звернення до системи за будь-якої послугою (введення чи висновок на зовнішнє пристрій). Фоновим завданням виділяється процессорное час при просте пріоритетного завдання (очікування натискання клавіші й ін.). Кооперативна многозадачность реалізували серед Windows 3.1. У Windows 98 кооперативна многозадачность забезпечується для 16-ти розрядних додатків, т. до. ці докладання, створені для Windows 3.1 вміють самостійно розподіляти процессорное час. При вытесняющей багатозавдань (preemptive multitasking) розподілом процесорного часу між програмами займається операційна система. Вона виділяє кожного завдання фіксований квант часу процесора. По завершені цього кванта часу система знову отримує управління, щоб вибрати іншу завдання на її активізації. Якщо завдання звертається до операційній системі до закінчення її кванта часу, це також є причиною перемикання завдань. Такий режим багатозавдань Windows 98 реалізує для 32-х розрядних додатків, і навіть для програм написаних для MS DOS.

3. 32-х розрядний режим роботи Windows 98. Windows 98 — це 32-х разрядная операційна система. Більшість програм для ОС MS DOS належала до 16-ти розрядним програмам, використані реальний режим роботи мікропроцесора. Реальний режим значно обмежує можливості програми, т. до. у тому режимі утруднений доступ в верхні (понад 1 МБ) області пам’яті. Операційна система MS DOS немає коштів на підтримки 32-х розрядних програм, що працюють у захищеному режимі мікропроцесора. Щоб таких програм могли працювати у середовищі MS DOS, потрібно додаткове програмне забезпечення, розширювальне функції MS DOS. Можливий також варіант, коли додаткові функції, щоб забезпечити захищений режим, включаються у код програми, збільшуючи цим її обсяг. Операційна система Windows 98 повністю забезпечує роботу 32-х програм, причому вона спроектована в такий спосіб, що використання 32-х розрядних програм, у її середовищі є найбільш оптимальним. Серед Windows 16-ти розрядні програми також успішно функціонують, але вони можуть задіяти все ресурси системи. 32-х розрядні програми займають більше оперативної та дискової пам’яті, проте, це компенсується, по-перше, збільшенням швидкості роботи програм, по-друге, здешевленням всіх видів пам’яті, зокрема і электронной.

1. Фізична і віртуальна пам’ять, розподіл пам’яті в Windows 98. — Віртуальне пам’ять. Віртуальне пам’ять — розширення адресного простору завдання, отримана з допомогою використання зовнішньої пам’яті. У оперативної пам’яті завжди знаходиться частина віртуального простору, який виділяється на вирішення завдання, інша його частину розташований дискової пам’яті. Якщо оперативної пам’яті не вистачає задля забезпечення роботи поточного (активного) докладання, то додаток або його частину, які використовують у цей час мікропроцесор вивантажуються (витісняються) з оперативної пам’яті на диск. На би їхнє місце в оперативну пам’ять завантажується (підкачується) необхідний фрагмент активного докладання. Коли одного з выгруженных додатків передається управління, воно знову завантажується в оперативну пам’ять, що можуть призвести до розвантаження на диск іншого, пасивного в момент докладання. Отже, програми циркулюють між диском і оперативної пам’яттю. Підтримка віртуальної пам’яті дозволяє відкрити дуже багато додатків одночасно, але вивантаження на диск і завантаження з диска знижують продуктивність комп’ютера. Використовувана для це мети частина зовнішньої пам’яті називається файлом підкачування, а описаний процес підкачування — свопинг. Обсяг файла підкачування може у кілька разів перевищувати обсяг оперативної пам’яті. Файл підкачування — файл на жорсткому диску, використовуваний в організацію віртуальної пам’яті. Налаштування віртуальної пам’яті виробляється автоматично і вручну. — Фізична пам’ять. До фізичної пам’яті належить дискова і оперативна т. е. та пам’ять комп’ютера, яка залишається постійної (незмінною), попри операції проведені комп’ютером. Розмір фізичної пам’яті визначається характеристикою комплектуючих комп’ютера (обсягом жорсткого диска, оперативної пам’яттю тощо. буд.). — Розподіл пам’яті. Віртуальне пам’ять використовується для зберігання даних які у цей час незавантажені в оперативну пам’ять, але часто нею використовуються. Віртуальне пам’ять формується з допомогою фізичної пам’яті, т. е. файл підкачування користується ресурсом жорсткого диска.

4. Динамічний підключення бібліотек (DLL — файли). Dynamic Link Library (Бібліотека динамічної компонування) — бібліотека процедур, які можна викликати з докладання. Слова «динамічна компонування» означають, що зв’язку з процедурою встановлюється динамічно, під час виконання програми розвитку й в тому разі, якщо процедуру фактично потрібно викликати. Динамічна компонування протилежна статичної компонуванні, коли використовувана бібліотека приєднується до програмі на етапі компіляції чи редагування зв’язків. Бібліотека динамічної компонування має такі переваги: бібліотека то, можливо оновлена незалежно від використовує її програми, процедури не займають місце у пам’яті до того часу, коли вони фактично не понадобятся.

5. Можливість обміну даними між додатками Windows.

1. Характеристика технологій clipboard, DDE, OLE. Місце технологій у середовищі Windows. Буфер обміну (clipboard) грає найважливішу роль з організацією обміну даними. Це дозволило частину віртуальної пам’яті, яка служить якимось перевалочним пунктом під час обміну даними. При незначних обсягах переданих даних для буфера обміну виділяється частина оперативної пам’яті. Буфер обміну — спеціальна область пам’яті, що призначалася для тимчасового зберігання стерпного, копируемого чи удаляемого об'єкта. Основні прийоми роботи з буфером обміну підтримуються більшістю програмних продуктів. Його широко використовують: > Під час створення і редагуванні простого документа, коли з допомогою буфера обміну здійснюються копіювання, переміщення чи видалення його фрагментів; > під час створення і редагуванні складеного документа, коли необхідно використовувати об'єкти із різних додатків; > при переміщенні чи копіюванні об'єктів файловій системи, (файлів і папок); > задля збереження в файлі виділеного фрагмента документа. Буфер обміну обслуговується операційній системою та характеризується такими властивостями: > в буфері обміну зберігається об'єкт, поміщений у нього однією з відомих користувачеві способів; > в буфері обміну зберігається об'єкт до того часу, поки що не до нього поміщений новий об'єкт; > буфер обміну доступний із будь-якої докладання; > вміст буфера обміну можна переглянути чи зберегти в файлі з допомогою докладання Перегляд буфера обміну; > буфер обміну очищається при перезавантаженні ОС або спеціальної командою; > об'єкт в буфері обміну зберігається в форматі, визначеному додаткомджерелом, але його уставці в складовою документ, зазвичай, дають можливість перетворення на інший формат. При обміні даними між додатками через буфер обміну можна встановити зв’язок між джерелом і приймачем. Ця зв’язок дозволяє редагувати об'єкт у складеному документі засобами докладанняприймача (зв'язок між складовим документом і приложением-источником) або оновлювати об'єкт, коли він був записаний в файл і потім змінено приложением-источником (зв'язок між складовим документом і файлом). Обмін даними через буфер виконується у наступному послідовності: > виділяється об'єкт, підлягає копіювання чи переміщенню; > виділений об'єкт перенесено у буфер обміну з допомогою команди Копіювати чи Вирізати (наприклад, через контекстне меню); > покажчик миші встановлюється на місце вставки об'єкта; > об'єкт вставляється в вказане місце командою Вставити чи командой.

Спеціальна вставка (через контекстне меню чи меню Правка). DDE (динамічний обмін даними) є найбільш старої технологією обміну даними між додатками. Проте, підтримка DDE була збережена в Windows 98 і найшвидше ця технологія використовуватиметься ще чимало довго. Навіть у Провіднику Windows (додатку, розробленому спеціально для Windows 98) використовується можливості DDE. З іншого боку, кожне додаток, підтримує OLE, у тому мірою використовує і DDE. Проте за роботі DDE існує низка труднощів. Зокрема, з допомогою DDE можна виплекати лише статичну зв’язок додатків, що за своїми можливостям не набагато відрізняється від коштів, наданих Буфером обміну Windows. Перевагою DDE є стандартизованный макромова, що дозволяє відкривати файли і виробляти досить складні операції з документами. DDE — це протокол обміну повідомленнями, дозволяє ініціювати виконання команди одного докладання з іншого. Спочатку технологія DDE використовувалася до виконання операцій із документами без відкриття додатків при роботі з Буфером обміну Windows. Макромова DDE включає в себе, немов команди DDE, і команди макроязыка докладання. Отже, від використання макроязыка DDE недостатньо вивчить внутрішній мову даного докладання, потрібен ще знання DDE і чітке знання мови серверного докладання. Макромова DDE заскладний, — як звичайні користувачі, а й чимало програмістів вважають роботи з ним важкою. Тому, всупереч сподіванням Microsoft, технологія DDE не реалізувала в повною мірою всіх покладених її у надій. І все-таки технологія DDE збереглася й використовується досі. Причина тому — можливість створення зв’язку щодо автоматизованої процедури обміну даними між додатками. Класична специфікація OLE забезпечує в усіх можливості створення зв’язок між додатками. Для зміни цього положення запропонували інше рішення, сочетающее в собі риси DDE і OLE. Нова технологія отримав назву OLE Automation. OLE (Object Linking and Embedding) — впровадження і зв’язування об'єктів, метод передачі й спільного використання інформації різними додатками, що дозволяє створювати складові документы.

6. Файлова система Windows 98.

1. Довгі імена файлів, віртуальна таблиця файлів VFAT, 32-х розрядний доступом до дискам. Існують певні особливості, які відрізняють операційну систему Windows 98 від неї попередників. Як і Windows 95, є підтримка довгих імен файлів. FAT32 є удосконалену версію старої широко відомої файлової системи FAT16. Кластер у цій файловою системі має менший розмір на жорстких дисках великого об'єму, в такий спосіб, збільшується ефективність зберігання інформації, і трохи збільшується швидкість доступу до інформації. Файлова система FAT32 з’явилася версії OSR2 ОС Windows 95. (Ця версія Windows була доступна лише постачальникам апаратного забезпечення, його не можна придбати на магазині.) Розглянемо коротко архітектуру файлової підсистеми Windows 98 і найбільш важливого її компонента — VFAT. Віртуальне таблиця розміщення файлів (Virtual File Allocation Table — VFAT) може бути і як розширена версія старої системи. Тепер на файлову систему VFAT, що підтримує Windows 98. Головною причиною зміни файловій системи була незадоволеність користувачів іменами файлів в форматі 8.3. Користувачам необхідно працювати з довгими іменами файлів, а файлова система FAT не могла їх забезпечити. Файлова система VFAT є спробу компанії Microsoft надати користувачам те, що їм необхідні, і зберегти сумісність з версіями MS-DOS певному рівні (І що важливіше, сумісність з додатками MS-DOS). Наступні розділи містять трохи минуле й поточні дані про те, як Windows обробляє доступом до файлам. Доступ до файловій системі в Windows 98. Windows 98 повністю обходить проблему доступу до диска у реальному режимі, оскільки у цієї операційній системі всі функції включені у 32-разрядную архітектуру. Компанія Microsoft називає цю технологію інтерфейсом VFAT. Її повна назва мовою звучить як файлова система FAT захищеного режиму (protected mode FAT system). Використання драйверів захищеного режиму означає, що з докладання менше шансів викликати збій системи, т. до. Windows 98 будь-коли залишається у реальному режимі тимчасово, достатні виклику збою — вона завжди виконується в захищеному режимі. (Винятком від цього правила є ситуації, коли з допомогою файла CONFIG. SYS завантажується драйвер реального режиму для підтримки старомодного устрою, такого як CD-ROM. Windows 98 переключає процесор в віртуальний режим 8086, щоб одержати доступ цьому влаштуванню, яке використовує драйвер реального режиму.) Використання захищеного режиму означає, що операційна система щосекунди стежить усіма подіями, що відбуваються за комп’ютером. За ній залишається останнім словом колись, ніж станеться певне подія. Ця нову систему виконується цілком у захищеної області пам’яті зменшує можливість збою системи, що з доступом до диска, майже нуля і значно підвищує швидкість доступу до диска. Є кілька окремих компонентів, складових файлову систему Windows 98. Компанія Microsoft називає ці компоненти верствами (layers). Потенційно в файловою системі Windows 98 існує 32 шару. (Поточна конфігурація не використовує все 32 шару.) Шар 0 найближчий до підсистемі ввода/вывода, тоді як шар 31 найближчий до апаратному забезпечення. Поточна версія Windows 98 вимагає для своєї роботи «лише певна кількість цих верств (зазвичай 12). Інші верстви зарезервовані. Кожен шар надає місце для постачальників програмного забезпечення, використовуваного на підтримку спеціальних файлових систем і пристроїв. Наприклад, додавання нового мережного драйвера до верстви файлової системи дає змогу отримувати доступом до дискам, розташованим на інших комп’ютерах. На відміну від попереднього версій Windows, постачальник може змінити файлову систему Windows 98 в такий спосіб, що вона підтримувати деякі додаткові возможности.

Список використовуваної литературы.

1. П. Нортон, Дж. Мюллер. Windows 98: енциклопедія системних ресурсів. -.

Москва, 1998.

2. Н. В. Макарова. Інформатика. — Москва «Фінанси і статистика» 2001.

3. Б. Лівінгстон, Д. Штрауб. Секрети Windows 95. 4-те видання. Киев-Москва.

«Діалектика» 1997.