Побудова мережного графіка

6. ОРГАНИЗАЦИОННО-ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ЧАСТЬ.

6.1. Організаційна часть.

6.1.1. Побудова мережного графика.

Велика складність і комплексність проведення робіт зі створення АСОИиУ, одночасне участь багатьох виконавців, необхідність паралельного виконання, залежність початку багатьох робіт від результатів інших, значно ускладнюють планування разработки.

Найбільш зручним цих умовах є системи мережного планування та управління (СПУ), засновані на застосуванні мережевих моделей планованих процесів, припускають використання сучасної обчислювальної техніки, дозволяють швидко визначити наслідки різних варіантів управляючих впливів і визначити найкращі їх. Вони дають можливість керівникам своєчасно отримувати достовірну інформацію про стан справ, про проблеми затримках та обмежених можливостях прискорення ходу робіт, концентрують свою увагу керівників на «критичних «роботах, визначальних тривалість проведення розробки загалом, змушують удосконалювати технологію і виникає організацію робіт, які впливають на терміни проведення розробки, допомагають складати раціональні плани робіт, забезпечують узгодженість дій виконавців. Планування НДР із застосуванням мережного методу ведеться наступного порядке:

1) складається перелік подій і работ;

2) встановлюється топологія сети;

3) будується мережевий графік по теме;

4) визначається тривалість робіт ([pic]);

5) розраховуються параметри мережного графика;

6) визначається тривалість критичного пути;

7) проводиться аналіз стану і оптимізація мережного графіка, якщо це необходимо.

У переліку подій та виконання робіт вказують кодові номери подій та його найменування в послідовності від вихідного події до завершального, при розташуванні кодових номерів і найменувань робіт перераховуються всі роботи, мають загальне початкова. [1].

Вихідні дані до розрахунку отримують методом експертних оценок.

Робота, час виконання яких невідомо, виконавці чи інші видатні спеціалісти, які до ролі експертів, дають на залежності від прийнятої системи три чи дві імовірнісні оцінки продолжительности:

[pic] - минимальную;

[pic] - максимальную;

[pic] - найбільш ймовірну або тільки дві первые.

Ці величини є вихідними до розрахунку очікуваного часу [pic]:

[pic] (6.1.).

Перечень подій та виконання робіт, і навіть результати розрахунку за такою формулою (6.1.) наведені у таблиці 6.1.

Таблиця 6.1.

Перелік подій та виконання робіт |№ |Найменування |Код |Найменування |Тривалість | | |подій |роботи |роботи |(днів) | | | | | |[pic] |[pic] |[pic] | |1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 | |0 |Затверджене ЧТЗ |0 — 1 |Аналіз ЧТЗ і |2 |3 |2 | | |електронну | |складання | | | | | |курс | |пла-на-графика | | | | | | | |раз-работки | | | | |1 |ЧТЗ |1 — 2 |Визначення |3 |5 |4 | | |про-анализирова| |об-щего переліку| | | | | |але | |випущених | | | | | | | |документів | | | | | | |1 — 3 |Розробка |5 |6 |5 | | | | |кон-цепции | | | | | | | |элек-тронного | | | | | | | |курсу | | | | | | |1 — 5 |Узгодження |1 |2 |1 | | | | |концепцій | | | | | | | |элек-тронного | | | | | | | |курсу з | | | | | | | |соисполнителя-м| | | | | | | |і | | | |.

Продовження таблиці 6.1.

|1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 | |2 |Перелік |2 — 4 |Визначення |3 |4 |3 | | |випущених | |пе-речня | | | | | |документів | |докумен-тов | | | | | |визначено | |предъявляе-мых | | | | | | | |на | | | | | | | |пред-варительны| | | | | | | |е ис-пытания | | | | |3 |Концепції |3 — 5 |Узгодження |1 |2 |1 | | |електронного | |концепцій | | | | | |курсу | |элек-тронного | | | | | |розроблено | |курсу з | | | | | | | |соисполнителя-м| | | | | | | |і | | | | |4 |Перелік |4 — 6 |Узгодження з |1 |2 |1 | | |документів | |ДК | | | | | |пропонованих |4 — 8 |Випуск |10 |11 |10 | | |на | |доку-мента | | | | | |предваритель-ны| |"Структу-ра | | | | | |е випробування | |програми" | | | | | |визначено | | | | | | |5 |Концепції |5 — 6 |Узгодження з |1 |2 |1 | | |електронного | |ДК | | | | | |курсу з | | | | | | | |соис-полнителям| | | | | | | |та погоджений | | | | | | |6 |З ДК |6 — 7 |Розробка |7 |8 |7 | | |узгоджено | |функціональної | | | | | | | |структури | | | |.

Продовження таблиці 6.1.

|1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 | |7 |Узгоджено з |7 — 8 |Випуск |10 |11 |10 | | |ДК | |доку-мента | | | | | | | |"Структу-ра | | | | | | | |програми" | | | | | | |7 — 9 |Розробка |5 |6 |5 | | | | |алго-ритмов | | | | | | | |розрахунку | | | | | | |7 — 10 |Програмна |7 |9 |8 | | | | |ре-ализация | | | | | | | |интер-фейса | | | | |8 |Документ |8 — 11 |Розробка |9 |10 |9 | | |"Структура | |опи-сания | | | | | |програми" | |програм-мы | | | | | |випущено | | | | | | |9 |Алгоритми |9 — 12 |Програмна |12 |14 |13 | | |розрахунку | |ре-ализация | | | | | |розроблено | | | | | | |10 |Інтерфейс |10 — 13 |Автономна |2 |3 |2 | | |реалізований | |от-ладка | | | | | | | |интерфей-са | | | | |11 |Опис |11 — 16 |Формування |4 |7 |5 | | |програми | |керівництва | | | | | |розроблено | |користувача | | | | |12 |Інтерфейс |12 — 14 |Автономна |2 |3 |2 | | |налагоджений | |от-ладка | | | | | | | |програм-мы | | | |.

Продовження таблиці 6.1.

|1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 | |13 |Зроблена |13 -15 |Комплексна |3 |4 |3 | | |автономна | |от-ладка на | | | | | |налагодження | |техно-логическо| | | | | |інтерфейсу | |м ПО | | | | |14 |Зроблена |14 — 15 |Комплексна |3 |4 |3 | | |автономна | |от-ладка на | | | | | |налагодження | |техно-логическо| | | | | |програми | |м ПО | | | | |15 |Комплексна |15 — 16 |Формування |3 |6 |4 | | |налагодження на | |керівництва | | | | | |тех-нологическо| |користувача | | | | | |м | | | | | | | |ПО зроблена |15 — 17 |Розробка |4 |5 |4 | | | | |прог-раммы і | | | | | | | |мето-дики | | | | | | | |предвари-тельны| | | | | | | |x испыта-ний і | | | | | | | |согласова-ние з| | | | | | | |ДК | | | | | | |15 -18 |Комплексна |5 |6 |5 | | | | |от-ладка на ОПО| | | | | | | |АСУ | | | | |16 |Керівництво |16 — 19 |Система |1 |2 |1 | | |користувача | |предъ-явлена на| | | | | |сформована | |пред-варительны| | | | | | | |е ис-пытания | | | |.

Продовження таблиці 6.1.

|1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 | |17 |Програма і |17 — 19 |Система |1 |2 |1 | | |методика | |предъ-явлена на| | | | | |пред-варительны| |пред-варительны| | | | | |x випробувань | |е ис-пытания | | | | | |розроблено й | | | | | | | |було узгоджено з | | | | | | | |ДК | | | | | | |18 |Комплексна |18 — 19 |Система |1 |2 |1 | | |налагодження на ОПО | |предъ-явлена на| | | | | |АСУ проведена | |пред-варительны| | | | | | | |е ис-пытания | | | | |19 |Розпочато |19 — 20 |Завершення |3 |4 |3 | | |пред-варительны| |предваритель-ны| | | | | |е випробування | |x випробувань | | | | |20 |Предваритель-ны|20 — 21 |Розробка і |1 |2 |1 | | |е випробування | |узгодження з | | | | | |проведено | |ДК протоколу | | | | | | | |предваритель-ны| | | | | | | |x випробувань | | | | |21 |Протокол |21 — 22 |Доопрацювання |6 |7 |6 | | |розроблено й | |элек-тронного | | | | | |узгоджений із ДК| |курсу по | | | | | | | |результатам | | | | | | | |предваритель-ны| | | | | | | |x випробувань | | | | | | |21 — 23 |Розробка |10 |11 |10 | | | | |ра-бочей | | | | | | | |докумен-тации | | | |.

Продовження таблиці 6.1.

|1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 | | | |21 — 24 |Упорядкування і |4 |5 |4 | | | | |узгодження | | | | | | | |програми розвитку й | | | | | | | |ме-тодики | | | | | | | |испыта-ний ДК | | | | |22 |Електронний |22 — 25 |Система |1 |2 |1 | | |курс по | |предъ-явлена на| | | | | |резуль-татам | |испы-тания ДК | | | | | |предвари-тельны| | | | | | | |x випробувань | | | | | | | |доопрацювали | | | | | | |23 |Робоча |23 — 25 |Система |1 |2 |1 | | |документація | |предъ-явлена на| | | | | |розроблена | |испы-тания ДК | | | | |24 |Програма і |24 — 25 |Система |1 |2 |1 | | |методика | |предъ-явлена на| | | | | |випробувань ДК | |испы-тания ДК | | | | | |складена і | | | | | | | |узгоджена | | | | | | |25 |Розпочато |25 — 26 |Випробування ДК |3 |6 |4 | | |випробування ДК | | | | | | |26 |Випробування ДК |26 — 27 |Розробка і |2 |3 |2 | | |проведено | |узгодження з | | | | | | | |ДК акта | | | | | | | |испыта-ний | | | |.

Продовження таблиці 6.1.

|1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 | |27 |Акт випробувань |27 — 28 |Доопрацювання |6 |8 |7 | | |розроблено й | |элек-тронного | | | | | |узгоджений із ДК| |курсу по | | | | | | | |результатам | | | | | | | |випробувань | | | | | | |27 — 29 |Доопрацювання |9 |11 |10 | | | | |рабо-чей | | | | | | | |документа-ции | | | | | | | |по результа-там| | | | | | | |випробувань | | | | |28 |Доопрацювання |28 — 30 |Здача |3 |5 |4 | | |електронного | |электрон-ного | | | | | |курсу по | |курсу ДК | | | | | |результатам ДІ | | | | | | | |проведена | | | | | | |29 |Робоча |29 — 30 |Введення |3 |5 |4 | | |документація | |электрон-ного | | | | | |доопрацьована | |курсу ДК | | | | |30 |Електронний | | | | | | | |курс здано ДК | | | | | |.

Після побудови графіку й необхідних вихідних даних розраховують параметри мережі: терміни скоєння подій, резерви часу, тривалість критичного шляху. Для описи мережі в «термінах подій «використовуються такі понятия:

— ранній термін наступу подій ([pic]) — мінімальний термін, необхідний виконання усіх необхідних робіт, попередніх цієї події, дорівнює тривалості найбільшого із шляхів, провідних від вихідного події 1 до данному.

[pic] (6.2.).

— максимальний шлях від вихідного події 1 до завершального називається критичним шляхом мережі ([pic]);

— пізніший строк наступу подій ([pic]) — максимально припустимий термін наступу даної події, у якому зберігається можливість дотримання ранніх термінів наступу наступних подій, дорівнює різниці між тривалістю критичного шляху й найбільшого із шляхів, провідних від завершального події 1 до данному:

[pic] (6.3.).

Усі події у мережі, не належать критичного шляху, мають резерв часу ([pic]), що складає який граничний термін можна затримати наступ цієї події, не збільшуючи загального терміну закінчення робіт (тобто. тривалості критичного пути).

[pic] (6.4.).

При описі мережі в «термінах робіт «определяют:

— ранні й пізнє терміни початку будівництва і закінчення робіт [pic], [pic]:

— ранній термін начала:

[pic] (6.5.).

— пізніший строк начала:

[pic] (6.6.).

— ранній термін окончания:

[pic] (6.7.).

— пізніший строк окончания:

[pic] (6.8.).

Роботи мережевий моделі може мати два виду резервів часу: повний ([pic]) і вільний ([pic]).

Повний резерв показує, наскільки може бути збільшена тривалість даної роботи, чи зрушено її початок те щоб тривалість максимального з що пропливали неї шляхів не перевищила критичного пути.

[pic] (6.9.).

Вільний резерв показує максимальне час, яким можна збільшити тривалість даної роботи, чи змінити її початок, не змінюючи ранніх термінів початку наступних работ.

[pic] (6.10.).

Результати розрахунку параметрів мережного графіка наведені у таблиці 6.2.

Таблиця 6.2.

Параметри мережного графіка |Код |[pic] |ранній термін |пізніший строк |резерви | |роботи | |[pic] |[pic] |[pic] |[pic] |[pic] |[pic] | |1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 |8 | |0 — 1 |2 |0 |2 |0 |2 |0 |0 | |1 — 2 |4 |2 |6 |2 |6 |0 |0 | |1 — 3 |5 |2 |7 |2 |8 |1 |0 | |1 — 5 |1 |2 |3 |2 |9 |6 |5 | |2 — 4 |3 |6 |9 |6 |9 |0 |0 | |3 — 5 |1 |7 |8 |8 |9 |1 |0 | |4 — 6 |1 |9 |10 |9 |10 |0 |0 | |4 — 8 |10 |9 |19 |9 |31 |12 |8 | |5 — 6 |1 |8 |9 |9 |10 |1 |1 | |6 — 7 |7 |10 |17 |10 |17 |0 |0 | |7 — 8 |10 |17 |27 |17 |31 |4 |0 | |7 — 9 |5 |17 |22 |17 |22 |0 |0 | |7 — 10 |8 |17 |25 |17 |35 |10 |0 | |8 — 11 |9 |27 |36 |31 |40 |4 |0 | |9 — 12 |13 |22 |35 |22 |35 |0 |0 | |10 — 13 |2 |25 |27 |35 |37 |10 |0 | |11 — 16 |5 |36 |41 |40 |45 |4 |3 | |12 — 14 |2 |35 |37 |35 |37 |0 |0 |.

Продовження таблиці 6.2.

|1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 |8 | |13 -15 |3 |27 |30 |37 |40 |10 |10 | |14 — 15 |3 |37 |40 |37 |40 |0 |0 | |15 — 16 |4 |40 |44 |40 |45 |1 |0 | |15 — 17 |4 |40 |44 |40 |45 |1 |0 | |15 -18 |5 |40 |45 |40 |45 |0 |0 | |16 — 19 |1 |44 |45 |45 |46 |1 |1 | |17 — 19 |1 |44 |45 |45 |46 |1 |1 | |18 — 19 |1 |45 |46 |45 |46 |0 |0 | |19 — 20 |3 |46 |49 |46 |49 |0 |0 | |20 — 21 |1 |49 |50 |49 |50 |0 |0 | |21 — 22 |6 |50 |56 |50 |60 |4 |0 | |21 — 23 |10 |50 |60 |50 |60 |0 |0 | |21 — 24 |4 |50 |54 |50 |60 |6 |0 | |22 — 25 |1 |56 |57 |60 |61 |4 |4 | |23 — 25 |1 |60 |61 |60 |61 |0 |0 | |24 — 25 |1 |54 |55 |60 |61 |6 |6 | |25 — 26 |4 |61 |65 |61 |65 |0 |0 | |26 — 27 |2 |65 |67 |65 |67 |0 |0 | |27 — 28 |7 |67 |74 |67 |77 |3 |0 | |27 — 29 |10 |67 |77 |67 |77 |0 |0 | |28 — 30 |4 |74 |78 |77 |81 |3 |3 | |29 — 30 |4 |77 |81 |77 |81 |0 |0 |.

Нехай [pic] = 0−1-2−4-6−7-9−12−14−15−18−19−20−21−23−25−26−27−29−30 критичний. Його тривалість дорівнює 81 днів. Мережний графік теми наведено на рис. 6.1.

6.1.2. Аналіз і оптимізація мережного графика.

Проведемо аналіз мережного графіка з урахуванням розрахованих вище тимчасових характеристик.

Насамперед, необхідно перевірити вбирається у чи довжина критичного шляху тривалості заданого директивного терміну. Якщо це, то необхідно ухвалити заходи для ущільнення графіка робіт. У означеному разі директивний термін виконання [pic] = 100 дн., а тривалість критичного шляху [pic] = 81 дн., тобто. вбирається у директивного срока.

З другого краю етапі проводять розрахунок коефіцієнтів напруженості, що складає ступінь близькості даного шляху до критичного і розрахунок ймовірності наступу завершального події у поставлене директивний термін ([pic]).

Коефіцієнт напруженості шляху [pic] визначається за такою формуле:

[pic] (6.11.).

де [pic] - тривалість аналізованого пути;

[pic] - тривалість критичного пути;

[pic] - тривалість ділянок, що належать критичного пути.

Розрахунок коефіцієнтів напруженості дозволяє проаналізувати топологію мережі щодо вирівнювання коефіцієнтів напруженості. Чим вище коефіцієнт напруженості, то ближчий даний шлях до критичного і навпаки, і що менше коефіцієнт напруженості, тим більшими резервами має даний шлях [1].

[pic].

[pic].

[pic].

[pic].

[pic].

[pic].

[pic].

[pic].

[pic].

[pic].

Далі проводиться аналіз мережного графіка [2]. У цьому визначається ймовірність P наступу завершального події у поставлене термін. І тому з допомогою таблиці [3] визначається значення функції Лапласа Ф (Х):

[pic] (6.12) де [pic] - встановлений директивний срок;

[pic] - тривалість критичного пути;

[pic] - сума значень дисперсій (див. табл. 6.1.) робіт критичного пути.

Дисперсія, є мірою невизначеності випадкової величини [pic]. Для методу двох оцінок дисперсія визначається по формуле:

[pic] (6.13.).

Значення функції [pic] знаходять з її аргументу, використовуючи таблицю інтеграла Фур'є, наведену в довідниках по математичної статистики.

Якщо [pic] не входить у інтервал 0,35 < [pic] < 0,65, необхідно провести оптимізацію мережного графика.

З таблиці 6.1. находим.

[pic] 0,16 + 0,64 + 0,36 + 0,04 + 1,96 + 1 + 6,76 + 0,16 + 0,36 + 1 +.

+ 0,04 + 0,36 + 0,04 + 4 + 0,04 + 0,64 + 0,16 + 4 + 0,64 = 22,36.

[pic].

[pic] лежать у інтервалі [0,35; 0,65], отже, оптимізація мережного графіка не требуется.

6.2. Економічна часть.

Значимість витрат за НДР визначимо з урахуванням методу калькуляции.

Договорная ціна розробки окреслюється сума вартості теми і прибутку, й вважається за такими статтям калькуляции:

— основні матеріали, куплені изделия;

— основна вести виробничого персонала;

— додаткова заробітна плата;

— відрахування на соціальні нужды;

— оплата робіт, що їх сторонніми организациями;

— накладні расходы.

Для проведення розробки потрібні такі вироби: папір споживчого формату (для оформлення документації), дискети 3,5 дюйма (до створення дистрибутивных комплектів програмного забезпечення системы).

Загальна потреба у покупних виробах приведено в таблиці 6.3.

Таблиця 6.3.

Потреба покупних виробах |№ |Найменування |Одиниця |Потрібне |Ціна за |Разом, | |п/п |Вироби |виміру |кількість |одиницю, |Крб. | | | | | |Крб. | | |1 |Дискети 3,5 «» |прим. |50 |15 |750 | |2 |Папір |пачка |6 |46 |376 | | |споживацька | | | | | |3 |Картриджі для |прим. |5 |60 |300 | | |Принтерів типу | | | | | | |EPSON LX-1050+ | | | | | |Транспортні витрати |128 | |Разом |1554 |.

6. 2.1. Розрахунок основний зарплати по теме.

Однією з основних статей витрат є вести персоналу, зайнятого в дослідженнях під час проведення даної дипломної работы.

Усі основний зарплати представлені у таблиці 6.4.

Таблиця 6.4.

Основна вести |№№ |Виконавець |Місячний оклад |Трудомісткість |Зарплата | |п/п | |крб. |коп. |(чел./дн.) |Крб. |коп. | |1 |Начальник |1400 |00 |15 |874 |95 | | |сектора | | | | | | |2 |Головний |1300 |00 |6 |325 |02 | | |фахівець | | | | | | |3 |Лаборант |400 |00 |60 |1000 |00 | |Разом | | | |2199 |97 |.

Премії становлять 20%.

З урахуванням премій: 2199,97 + 2199,97 * 0,2 = 2639,96 (руб.).

7.2.2. Розрахунок додаткової заробітної платы.

Цю статтю ставляться виплати, передбачених законодавством про праці за невідпрацьований по поважним причин час: оплата чергових і додаткових відпусток тощо. (загалом 20−22% від суми основний заробітної платы).

2639,96 * 0,2 = 527,99 (руб.).

7.2.3. Розрахунок відрахувань на соціальні нужды.

Відрахування на соціальні потреби визначаються в процентному відношенні від суми основний рахунок і додаткової зарплати (38,5%):

(2639,96 + 527,99) * 0,385 = 1219,66 (руб.).

7.2.4. Розрахунок накладних расходов.

До статті накладні витрати належать витрати за змістом і ремонту будинків, устаткуванню, інвентарю. Накладні видатки становлять 250% від суми основний зарплаты.

2639,96 * 2,5 = 6599,90 (руб.).

7.2.5. Розрахунок статті «матеріали, куплені вироби, напівфабрикати «.

Вартість основних матеріалів, покупних виробів і напівфабрикатів з урахуванням транспортно-заготівельних видатків становлять 10% від суми основний заробітної платы.

2639,96 * 0,1 = 264 (руб.).

Спецобладнання для робіт не використовувалося, тому витрат за цій статті нет.

Сторонні організації участі у роботах не принимали.

7.2.6. Калькуляція темы.

Розрахунок наводиться в таблиці 6.5.

Таблиця 6.5.

Вартість розробки |Найменування статей витрат |Сума | | |крб. |коп. | |1. Матеріали, куплені вироби і напівфабрикати |264 |00 | |2. Основна вести |2639 |96 | |3. Додаткова вести |527 |99 | |4. Відрахування на соціальні потрібні |1219 |66 | |5. Накладні витрати |6599 |90 | |Повна собівартість теми |11 251 |51 |.

Договорная ціна складається з оптової ціни підприємства плюс ПДВ (20%).

Оптова ціна підприємства дорівнює повної собівартості розробки + прибыль (30%).

П = 16 170,49 * 0,3 = 4851,15 (руб.).

Оптова ціна підприємства = 16 238.78 + 4851.15 = 21 021,64 (руб.).

ПДВ = 0,2 * 21 021,64 = 4204.33 (руб.).

Д = 21 021,64 + 4204.33 = 25 225,97(руб.).

7.3. Економічна доцільність разработки.

Під час проведення НДР значну увагу приділяється економічному обгрунтуванню необхідність проведення даної роботи. Економічна доцільність даної розробки залежить від следующем:

1) розробка дозволить поліпшити процес навчання студентів у частини «Моделювання систем»;

2) дозволить значно скоротити машинне час, трудові і економічні ресурсы;

3) розробка є простою використання, не вимагає додаткових навичок і якості знань від користувача, що дозволяє скоротити витрати за навчання персонала;

4) даний електронний курс матиме більшої ефективності і більше високу надежность.

7.4. Маркетингові исследования.

Як мовилося раніше вище, розроблений електронний курс, хоч і створена на замовлення (потреб базової кафедри), але фактично є універсальної і може бути «викинуто» на рынок.

Під час розробки електронного курсу провели дослідження сформованого ринку коштів автоматизації такого типу. З цього дослідження можна зробити такі выводы.

При досить велику кількість організацій, пропонують свої послуги з автоматизації, у тому котрі займаються розробкою подібних систем. Це було пов’язано насамперед про те, що це електронний курс грунтується з урахуванням сучасних технологій. Хоча такі системи досить поширені там, нашій країні ми маємо ще організацій, пропонують щось схоже. Відповідно, розроблений електронний курс триватиме цю нішу на таких систем. Це особливо необхідно, оскільки попит на сучасні системи навчання стає дедалі більше. Таким чином, сектор ринку автоматизованих системам управління, який можливо висування електронного курсу, нашій країні не заполнен.

Користувачами електронного курсу можуть бути організації, нужденні у відновленні свої кошти навчання, насамперед вузи. Позаяк в нашій країні таких багато, це є сприятливим чинником для висування нашого електронного курсу російський рынок.

Підсумовуючи, можна сказати, що створений електронний курс є досить конкурентоспроможним і має високі шанси знайти свого покупця на рынке.

7.5. Выводы.

У розділі дипломного проекту розглянуті економічні питання, пов’язані з розробленим електронним курсом, саме питання оптимальної організації робіт зі створення системи, договірної ціни, економічної доцільності, а як і проведено маркетингового дослідження ринку з метою визначення місця нашого електронного курсу у ньому, а як і можливість виходу ринок автоматизованих систем.

1) Виконання організаційно-економічної частини дипломних проектів. Навчальний посібник. М., МИРЭА, 1987.

2) І. М. Разумов. Мережні графіки в плануванні. М., 1981.

3) Вентцель Є. З., Вівчарів Л. А. «Теорія ймовірностей і його інженерні докладання». Москва, «Наука», 1988.