Диференціальні рівняння першого порядку (з відокремлюваними змінними, однорідні, лінійні, Бернуллі)
Щоб відшукати загальний розв «язок рівняння (12.14), використаємо так званий метод варіації довільної сталої Лагранжа. Суть його полягає в тому, що розв «язок рівняння (12.14) шукатимемо у вигляді, аналогічному (12.16), але вважатимемо у цій формулі. Приклад 2. При відстоюванні суспензії має місце повільне осідання твердих частинок під дією сили ваги, якщо опір середовища пропорційний швидкості… Читати ще >
Диференціальні рівняння першого порядку (з відокремлюваними змінними, однорідні, лінійні, Бернуллі) (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Диференціальні рівняння першого порядку (з відокремлюваними змінними, однорідні, лінійні, Бернуллі).
.
.
План Рівняння з відокремленими та відокремлюваними змінними.
Однорідні диференціальні рівняння першого порядку і рівняння, що зводяться до однорідних.
Лінійні диференціальні рівняння першого порядку.
Рівняння Бернуллі.
12.2. Рівняння з відокремленими й відокремлюваними змінними Якщо в диференціальному рівнянні першого порядку.
.
праву частину можна подати у вигляді.
.
то (за умови, що .
.
Розглядаючи цю рівність як рівність двох диференціалів та інтегруючи зліва за .
.
Це співвідношення є загальним інтегралом рівняння (12.1).
Диференціальне рівняння першого порядку типу (12.2), в якому при диференціалах .
Диференціальне рівняння вигляду.
.
називається рівнянням з відокремлюваними змінними.
Справді, якщо .
.
і, отже, загальний інтеграл рівняння, за аналогією з (12.2), має вигляд.
.
Приклад 1. Нехай .
тих, хто не знає. Припускаючи, що в момент часу .
.
з початковою умовою.
Це диференціальне рівняння першого порядку з відокремлюваними змінними. Подамо його у вигляді.
.
Загальний інтеграл рівняння.
.
Знайдемо інтеграл у лівій частині рівності (12.6):
.
(Зауважимо, що .
.
Звідси знаходимо загальний розв «язок .
.
Для отримання розв «язку задачі Коші покладемо в рівності (12.7) .
.
Підставимо вираз (12.8) у загальний розв «язок (12.7) і спростимо результат. Отримаємо шуканий частинний розв «язок:
.
Його графіком є так звана логістична крива (рис. 12.1).
.
Рис. 12.1.
Приклад 2. Нехай відомо, що швидкість хімічної реакції, яка перетворює речовину .
Потрібно скласти диференціальне рівняння залежності об «єму .
Нехай об «єм речовини .
.
(.
.
або.
.
де .
Цікаво відзначити, що рівняння (12.11) збігалося з рівнянням (12.5). Вперше таке рівняння використано у 1845 р. і названо як рівняння Ферхольста — Перла, застосовувалось воно для опису динаміки чисельності популяції в біології. Зауважимо, що такий самий вигляд мають рівняння інших процесів — наприклад, попиту на сезонні масові послуги на підприємствах побутового обслуговування, а також випаровування вологи з пористої речовини тощо.
Розглянемо диференціальне рівняння виду .
12.3. Однорідні диференціальні рівняння першого порядку і рівняння, що зводяться до однорідних Рівняння першого порядку.
.
називається однорідним відносно .
.
Приклад 1. Рівняння .
.
Однорідні диференціальні рівняння першого порядку зводяться до рівнянь з відокремлюваними змінними за допомогою підстановки .
.
звідки.
.
Інтегруючи це рівняння й повертаючись від змінної .
Прикладі 2. Розв «язати рівняння .
Р о з в ‘ я з о к. Це рівняння однорідне. Виконаємо у цьому рівнянні заміну залежної змінної .
.
Відокремлюючи змінні, одержуємо: .
.
Отже, загальний розв «язок рівняння має вигляд .
Приклад 3. Покажемо, як розв «язується рівняння, наведене в прикладі 3, за допомогою полярних координат.
Перейдемо до нових змінних .
.
Звідси.
.
.
Отже,.
.
Права частина рівняння у нових координатах набуває вигляду.
.
Прирівнюючи праву і ліву частини рівняння, дістанемо.
.
На основі властивості пропорції позбудемося дробів:
.
Спрощуючи це рівняння, отримаємо.
.
Відокремлюємо змінні.
.
Інтегруємо.
.
(довільну сталу позначили як .
Повернемось до старих змінних .
або .
Зауваження. До однорідних рівнянь зводяться диференціальні рівняння вигляду.
.
1. У разі, коли .
.
Оскільки .
сталі .
.
Ця система має єдиний розв «язок (згідно з умовою .
2. Якщо .
.
Якщо в цьому рівнянні виконати заміну змінної за формулою .
Перейшовши до нової змінної у рівнянні (12.13), одержимо рівняння.
.
у якому змінні легко відокремлюються.
Приклад 4. Розв «язати рівняння.
.
Р о з в ‘ я з о к. Це — диференціальне рівняння вигляду (12.13). Перевіримо, чи виконується для нього нерівність .
.
Для визначення .
.
головний визначник якої дорівнює .
в результаті якої отримуємо однорідне рівняння .
Відокремлюємо змінні .
.
Загальний інтеграл цього рівняння має вигляд.
.
або.
.
Враховуючи виконані заміни змінних, маємо:
.
Отже, загальний інтеграл вихідного рівняння.
.
або, після спрощень,.
.
12.4. Лінійні диференціальні рівняння першого порядку Лінійними диференціальними рівняннями першого порядку називається рівняння, лінійне відносно невідомої функції та її похідної:
.
де .
Якщо, зокрема, .
.
називається лінійним однорідним (або без правої частини), а рівняння (12.14), в якому .
Однорідне рівняння (12.15) — це диференціальне рівняння з відокремлюваними змінними. Відокремлюємо змінні:
.
Загальний інтеграл рівняння.
.
а загальний розв «язок однорідного рівняння (12.15).
.
Щоб відшукати загальний розв «язок рівняння (12.14), використаємо так званий метод варіації довільної сталої Лагранжа. Суть його полягає в тому, що розв «язок рівняння (12.14) шукатимемо у вигляді, аналогічному (12.16), але вважатимемо у цій формулі .
.
Підставимо (12.17) у рівняння (12.14):
.
або .
З останнього рівняння знаходимо .
.
де .
.
Зауваження. Метод варіації довільної сталої для рівняння (12.14) можна реалізувати на практиці таким чином.
Розв «язок рівняння (12.14) шукаємо у вигляді добутку двох невідомих функцій .
.
Знайдемо похідну.
.
У результаті підстановки функції (12.20) та похідної від неї (12.21) у рівняння (12.14) отримаємо.
.
або.
.
Оскільки функцію .
.
(при цьому перший доданок зліва у (12.22) перетвориться на нуль). Зауважимо, що це не що інше, як лінійне рівняння (12.15) відносно .
.
Оскільки нас цікавить лише один який-небудь ненульовий розв «язок рівняння (12.23), то в цій формулі покладемо .
Це — диференціальне рівняння з відокремлюваними змінними. Звідси.
.
Отже, згідно з (12.21) загальний розв «язок рівняння (12.14).
.
Отже, розв «язки (12.19) та цього рівняння збіглися. Зауважимо, що при встановленні типу диференціального рівняння та його розв «язання слід врахувати, що не обов «язково шукається залежність виду .
.
можна подати у вигляді.
.
звідки видно, що воно є лінійним, якщо .
.
Отже, якщо .
Розглянемо деякі приклади розв «язання лінійних диференціальних рівнянь першого порядку.
Приклад 1. Розв «язати лінійне рівняння .
а) методом варіації довільної сталої;
б) підстановкою .
Р о з в ‘ я з о к. а) Згідно з методом варіації довільної сталої спочатку розв «яжемо відповідне рівняння без правої частини:
.
Маємо .
Підставимо .
.
Звідси .
Таким чином, загальний розв «язок має вигляд.
.
б) Цей же самий результат отримаємо, застосувавши до початкового рівняння підстановку .
.
Знайдемо .
Приклад 2. При відстоюванні суспензії має місце повільне осідання твердих частинок під дією сили ваги, якщо опір середовища пропорційний швидкості осідання частинок, що осідають в рідині без початкової швидкості.
Р о з в «я з о к. Згідно з законом Ньютона.
.
або .
Це лінійне диференціальне рівняння першого порядку. Щоб знайти його частинний розв «язок, що задовольняє початковій умові .
.
Після відокремлювання змінних та інтегрування отримаємо.
.
Щоб знайти загальний розв «язок рівняння з правою частиною, вважаємо, що в останній рівності .
Тоді .
і відносно .
.
Звідси .
де .
.
Тоді загальний розв «язок рівняння набуває вигляду.
.
Поклавши тут .
Отже, частинний розв «язок поставленої задачі матиме вигляд.
.
Приклад 3. З фізики відома залежність між силою стуму .
.
Якщо .
Нехай .
.
Знайдемо загальний розв «язок цього лінійного рівняння. Нехай .
або .
Невідому функцію .
.
звідки.
.
де .
.
а функцію .
.
Отже, сила струму .
.
12.5. Рівняння Бернуллі.
Диференціальне рівняння виду.
.
в якому .
маємо лінійне рівняння, а при .
Покажемо, що рівняння Бернуллі зводиться до лінійного диференціального рівняння першого порядку. Для цього поділимо ліву й праву частини рівняння (12.24) на .
.
та виконаємо заміну змінної .
.
диференціальне рівняння Бернуллі перетворюється на рівняння.
.
яке є лінійним. Проінтегрувавши його одним з описаних раніше способів і повернувшись від .
Зауважимо, що зручніше розв «язувати рівняння Бернуллі, не зводячи його до лінійного, за допомогою підстановки .
Покажемо це на прикладі.
Приклад. Розв «язати рівняння Бернуллі.
.
Р о з в «я з о к. Будемо шукати невідому функцію .
.
Функцію .
.
.
де .
.
12.6. Рівняння в повних диференціалах.
Інтегруючий множник Означення. Диференціальне рівняння вигляду.
.
називається рівнянням у повних диференціалах, якщо .
.
причому .
Покажемо, що коли ліва частина рівняння (12.25) є повним диференціалом деякої функції .
Справді, нехай зліва у рівнянні (12.25) стоїть повний диференціал, тобто .
Оскільки.
.
маємо.
.
Тоді частинні похідні .
.
Оскільки зліва в цих рівностях згідно з умовою записані неперервні функції, то це означає, що й праві частини, тобто .
.
Припустимо тепер, що умова (12.26) виконується, і знайдемо функцію .
.
Оскільки .
.
де .
.
Враховуючи, що .
.
Отже, .
.
Звідси .
де .
.
Це дозволяє записати загальний розв «язок рівняння (12.25) (або те ж саме рівняння (12.27)) у вигляді:
.
Зауваження. На практиці зручніше продиференціювати рівність (12.28) за .
Приклад. Розв «язати рівняння.
.
.
Отже, умова (12.26) виконується. Для знаходження функції .
Звідси визначимо похідну: .
.
Загальний інтеграл рівняння має вигляд .
.
або.
.
Поділивши обидві частини цього рівняння на .
.
1) Нехай шуканий інтегральний множник залежить лише від .
.
Якщо права частина цього рівняння не залежить від .
2) Якщо інтегральний множник є функцією тільки від .
Якщо вираз справа залежить лише від .
Приклад 2. Розв «язати рівняння .
Р о з в «я з о к. Знайшовши частинні похідні.
.
.
Припустимо, що .
Оскільки вираз у правій частині цієї рівності залежить від .
.
.
і, отже, інтегральний множник було знайдено правильно (оскільки (12.26) — рівняння в повних диференціалах). Знайдемо функцію .
Продиференціюємо .
.
і загальний інтеграл рівняння має вигляд.
.