Вживання алкоголю: причини, досвід, динаміка

Реферат з БЖД Вживання алкоголю: причини, досвід, динаміка При вивчені цього питання нас цікавило якім є досвід вживання спиртних напоїв молоддю шкільного та юнацького віку, які причині штовхають молодь до вживання алкоголю, як міняється з часом інтенсивність цього вживання.

Як показує аналіз даних двох опитувань, знайомі зі станом алкогольного сп’яніння 73,8% опитаних юнаків і дівчат. Зростає кількість молодих людей, що мають досвід алкогольного сп’яніння в селі і селищах міського типу, на 7,7% і 5,7% відповідно. Причому число їх збільшується за рахунок тих, хто неодноразово бував у стані алкогольного сп’яніння. У місті, навпаки, спостерігається тенденція до зниження їх кількості.

Співвідношення частоти вживання алкоголю хлопцями і дівчатами показує, що хлопці частіше вдаються до вживання алкоголю. Однак у порівнянні з минулим роком збільшилося число юнаків і дівчат, які неодноразово бували у стані алкогольного сп’яніння. Так, наприклад, число дівчат, що бували в стані алкогольного сп’яніння багато разів, виросло майже вдвічі. При цьому, кількість дівчат і хлопців, які жодного разу не пробували алкоголю, не змінилося. Можна припустити, що ряди тих, хто часто вживає алкоголь, поповнюються молодими людьми, що раніше пробували його один чи кілька разів.

Порівняльний аналіз у групах з різним освітнім статусом показав збереження загальної картини — рівень вживання алкоголю найбільш високий серед студентів і найнижчий серед школярів. Однак зіставлення отриманих результатів з результатами минулого року і тут показує ту ж тенденцію — збільшується кількість молодих людей, що неодноразово бували в стані алкогольного сп’яніння :

Поглиблене вивчення отриманих даних за методом факторного аналізу виявило ряд чинників, які провокують молодь до вживання алкоголю.

Найбільш вагомим серед них є неблагополуччя сімейних відносин. Тут і напружена атмосфера вдома, і складнощі у взаєминах з батьками і пияцтво батьків і відсутність у родини коштів для того, щоб дати молодій людині нормальні освіту і виховання. При цьому, за оцінками самої ж молоді, рівень її стосунків з батьками має прямий зв’язок з причинами алкоголізму в молодіжному середовищі. В міру погіршення стосунків юнака зі старшими в сім'ї різко зростає спонукуючий до пиятики вплив оточуючого середовища та поширеної традиції супроводжувати випивкою дружні посиденьки, вплив негативного прикладу батьків. Чим гірші стосунки з ними, тим сильніша у молоді потреба розслабитися, забути про проблеми, знайшовши розраду у випивці, тим більше спонукують до випивки сімейні негаразди, чвари між батьками. Лиш в однім випадку виявилася протилежна тенденція: чим кращими вважає молодь свої стосунки з батьками, тим сильніше діє такий чинник алкоголізму, як доступність спиртних напоїв. Певно, доброта батьків до чад своїх об'єктивно виливається у зло.

При цьому абсолютно логічним є те, що наступним значущим фактором є суто емоційні чинники, такі як бажання підняти настрій, підбадьоритися, забути про проблеми.

Третій фактор, виявлений у ході аналізу, свідчить про те, що на прилучення молодих людей до спиртних напоїв значимий вплив робить толерантне ставлення до алкоголю середовища, у якому знаходиться молода людина, розповсюджених у даному суспільстві стереотипів, наприклад, того, що дружні зустрічі обов’язково повинні супроводжуватися випивкою, прагнення молодої людини діяти співвідповідно зі встановленими «нормами» .

Четвертий фактор є інформаційним. Тут очевидні дві взаємодоповнюючі тенденції - на сприятливий ґрунт дитячого невідання успішно лягає реклама у засобах масової інформації, що пропагує не просто спиртні напої, але красивий стиль життя, що супроводжується вживанням алкоголю :

П’ятий фактор свідчить про те, що діти, аби чимось заповнити вільний час, скоріше вдаються до випивки і це компенсує їм потребу у творчій самореалізації, самоствердженні. Даний фактор відбиває ступінь організованості індивідуального життя дитини. І хоча вага його значно нижче, ніж, скажімо, вага фактора сімейних відносин, але і він вносить свою частку в пояснення картини поширення дитячого алкоголізму і доповнює уявлення про роль родини в психологічному і соціальному здоров'ї дитини.

Шостий фактор свідчить про роль сформованих смисложиттєвих орієнтирів молодої людини, що складають психологічний стрижень особистості й основу вольового поводження. Відсутність визначених цілей і сформованих ціннісних установок приводить до конформного поводження, залежності від оточення. Потрапляючи в оточення, де цінністю і нормою є вживання алкоголю, така молода людина не в змозі протистояти негативному впливу перекручених цінностей.

Таким чином, підводячи підсумок факторного аналізу, ми можемо сказати, що найбільш значимими чинниками, що визначають ставлення молодих людей до алкоголю, є неблагополуччя у відносинах з родиною і порушення нервово-психологічної рівноваги, іншими словами — стрес. Їх доповнюють такі фактори, як позитивне ставлення до алкоголю оточення молодої людини, неінформованість про наслідки вживання алкоголю, неорганізованість життя, відсутність цілей, конформізм.

Крім того, в анкеті стояло питання, що молоді люди самі вважають основними причинами вживання наркотиків та алкоголю. Аналіз відповідей в гендерному розрізі показав, що практично немає суттєвих відмінностей у причинах прилучення юнаків і дівчат до алкоголю. При цьому, як і слід було очікувати, думка, що випивка — це круто, більший вплив робить на хлопців: вживаючи алкоголь, вони намагаються демонструвати «чоловіче» поводження. Крім цього, у юнаків значно вищий зв’язок з частотою вживання алкоголю виявляє потреба розслабитися, забути про проблеми, тоді як у дівчат алкоголь — це засіб підбадьоритися.

Учасники опитування з різним освітнім статусом також не показали яких-небудь значимих розходжень у причинах прилучення до алкоголю. Провідне місце в ній учасники опитування відвели впливу традицій, впливу середовища, бажанню розслабитися, підняти настрій. Єдине розходження, що було відзначено: на школярів сильніше діє установка «випивка — це круто», у той час як студенти більш високу значимість приписали відсутності нормальних орієнтирів і цілей у житті. Що є цілком зрозумілим: школярі знаходяться у стані самоствердження, в той час як студенти вже в стані оцінок смисложиттєвих орієнтирів.

Між тим аналіз інформації продемонстрував, що у групі школярів найбільш вагомим фактором, що провокує вживання алкоголю, є неблагополуччя сімейних відносин. Слідом у міру зниження ваги виступають такі фактори, як потреба зняти емоційну напругу, вплив навколишнього середовища, недостатня інформованість, неорганізованість дозвілля. У групі учнів ПТУ фактор «вплив навколишнього середовища», виявився більш значимим, ніж у групі школярів і виступив уже на друге місце, відразу за фактором «неблагополуччя сімейних відносин». У групі студентів ВНЗ найбільш вагомим фактором став вплив найближчого оточення молодої людини, і зокрема його родини. Наступним по значимості виступило прагнення зняти емоційну напругу, і лише потім як фактор, що має визначену вагу, виступила напружена обстановка в родині. Іншими словами студенти надають значення не просто емоційній атмосфері в родині, а тому цілеспрямованому впливу на формування життєвих позицій дитини, що вона робить.

Порівняльний аналіз причин вживання алкоголю молодими людьми, що живуть у населених пунктах різного типу, показав, що тут також практично не спостерігається розходжень. Скрізь на основні позиції виступили причини, що відбивають дію двох основних факторів: емоційна напруга і вплив середовища :

Причому, жителі села вивели на перше місце вплив середовища, а жителі міст і селищ міського типу — прагнення зняти емоційну напругу. Можливо, це пояснюється тим, що в селі, яке являє собою маленький замкнутий соціум, міжособистісна взаємодія по значимості набагато вища. А рівень стрессогенності життя в місті значно вищий, ніж у селі. Одне очевидно, що стрес і розповсюджені стереотипи про способи зняття цього стресу грають злий жарт із молоддю, яка тільки вступає в самостійне життя і ще не дуже вміє протистояти всім його перипетіям.

Факторний аналіз причин вживання алкоголю також не показав яких-небудь значимих розходжень між жителями міста і села. Так, в обох групах на перше місце вийшов фактор неблагополучних сімейних відносин. Примітно, що вихованню, яке дає родина своїй дитині, у селі надають більшого значення, ніж у місті. Можливо, це пояснюється тим, що в селі більшою мірою збереглася структура тісних сімейних зв’язків і, зокрема, зв’язків між батьками і дітьми. У місті функція виховання (через високу зайнятість батьків) усе більше переходить до різних суспільних інститутів: школа, двір, компанія однолітків, де дитина проходить соціалізацію, а турбота батьків зводиться до того, щоб одягти, узути, нагодувати .

Наступним по значимості виступив фактор, що визначає бажання зняти нервову напругу. На третє місце у всіх групах вийшов фактор впливу навколишнього середовища і стереотипів, розповсюджених у ньому. Причому така причина, як страх скривдити друзів відмовою у селі здобуває більшу значимість, ніж у місті.

Акцентуючи увагу на дії такого фактора як неблагополучні сімейні відносини, варто відзначити, що у порівнянні з минулим роком відносно знизився відсоток молодих людей, незадоволених стосунками з батьками, однак частка їх усе одно залишається значна — кожен п’ятий .

Підводячи підсумок аналізу динаміки і причин поширення пияцтва, ми можемо відзначити деяку тенденцію до збільшення, у порівнянні з минулим роком, числа молодих людей, що систематично вживає спиртні напої. Тенденція ця найбільш виражена в середовищі учнів ПТУ і студентів. У порівнянні з минулим роком помічено більший вплив на поширення дитячого алкоголізму таких факторів як відсутність інформаційного забезпечення і рівень соціально-економічного неблагополуччя родин.