Бібліотечна професіологія і підготовка кадрів для бібліотек

Реферат на тему:

Бібліотечна професіологія і підготовка кадрів для бібліотек Професія бібліотекаря існує у первинному вигляді більше одного тисячоліття, але склалася як окреме спеціально-професійне явище лише в ХУІІ-ХУІИ ст. Роком усвідомлення існування професії бібліотекаря вважається 1876 р. — коли було створено перше у світі професійне об'єднання бібліотекарів — Американська бібліотечна асоціація.

В структурі бібліотечного знання склалася дисципліна, яка вивчає професію бібліотекаря і бібліотечного спеціаліста загалом — бібліотечна професіологія. Її поява відноситься до початку 90-х років. На цей час тільки бібліотекаря не забезпечувало виконання бібліотекою всієї повноти суттєвих функцій, коли фактично відбулася диференціація спеціалістів, що працювали у бібліотеці.

Бібліотечна освіта в Україні почалася лише у 1925 році, — на той час у Харкові.

Передумови наукового дослідження бібліотечної професії, розробка форм, методів, змісту підготовки бібліотечних фахівців створюються лише до початку 60-х років. Предметом комплексних спеціальних досліджень бібліотечна професія стає в середині 70-х років. Основними аспектами досліджень стають соціально-психологічні особливості діяльності бібліотечних фахівців, склад та динаміка кадрових ресурсів бібліотек, питання удосконалення системи підготовки і підвищення кваліфікації бібліотекарів. В 80 — 90-ті роки актуальними стають статус і престиж бібліотечної професії, диференціація бібліотечної праці, кадрові ресурси БСУ, професійна міграція і мобільність кадрів, професійно-кваліфікаційна структура кадрів бібліотек.

Професіологія вивчає роль і місце бібліотечної професії, закономірності історичного розвитку праці, прогнозування змін, зразків бібліотечної праці, професіографічні аспекти праці в бібліотеці, удосконалення системи освіти, кар'єри бібліотечних фахівців, професіональні об'єднання і асоціації, професійне самоусвідомлення бібліотекарів та ін.

Зміни, які відбулися в бібліотеці, бібліотечній системі, БСІ в цілому, поява загальних особливостей у діяльності в соціально-комунікативній сфері впливають на зразок бібліотекаря як одиничного фахівця. Складність, багаторівневість, багатофункціональність діяльності в сучасній бібліотеці під впливом освоєння новітніх інформаційних технологій обумовили процеси диференціації та інтеграції праці бібліотечних спеціалістів. Діяльність бібліотеки забезпечується крім бібліотекаря, бібліоменеджерами, інформаційними спеціалістами, в тому числі інформаційними менеджерами, технологами ІС, програмувальниками, інформенеджерами та ін. Тобто виконати свої суспільні завдання бібліотека спроможна лише за умови колективних зусиль багатьох спеціалістів. Бібліотека стала багатопрофесійною організацією. В цих умовах виникає проблема відокремлення підготовки бібліотекарів від інших спеціалістів, визначення цілей, змісту, кваліфікації вимог в умовах розширення предметності бібліотечної праці і зміни засобів виробництва.

Завдання, зміст та функції бібліотекаря в структурі діяльності сучасної бібліотеки впливають на професіональну свідомість бібліотекарів. Метою професійної освіти стає формування нового професійного мислення. Це передбачає осмислення бібліотечної діяльності в протиріччях принципів бібліотечно-інформаційних та загалом соціально-комунікативних процесів, передбаченні та прогнозуванні професійної діяльності в бібліотечній сфері.

Характерними рисами професійного мислення є аналітична креативність, яка проявляється в здібності бачити динаміку явищ бібліотечної сфери, виявляти причинно-наслідкові зв’язки їх розвитку, визначити варіанти рішень професійних ситуацій, здійснювати пошук ефективних засобів рішення творчих завдань.

З розвитком рівнів СКД у бібліотеці відбуваються відповідні зміни у професійній структурі.

Професійні спеціалізації історично сформованого первинного рівня СК діяльності - бібліотекар і бібліограф — у процесі переходу на більш високий рівень набувають значення окремого випадку. Якщо ж звернутися до аспекту предметної діяльності в бібліотеці, то слід зазначити, що в перспективі вона буде пов’язана з системами передачі знань, прообразами яких є сучасні ЕС та системи II.

Що стосується поділу праці в бібліотеці, то він відбувається не за типами організаційно-функціональних структур, а відповідно до предметно-змістовного аспекту діяльності. У цьому випадку розвиток простежується від документаліста — до інформаційного фахівця — когнітолога.

В документально-інформаційній сфері України, яка представлена бібліотеками, органами НТІ, референтними службами систем державного управління і управління наукою і виробництвом, громадськими установами, книговидавничими і книготорговельними підприємствами, підприємствами зв’язку, музеями, архівами, комерційними служб, біржами і т.ін. в період інформатизації суспільства відбувається стриженизація професій -«документаліст», «інформатик». Спеціальності, які відповідають підвидам діяльності, які склалися в цій сфері зведені нами у табл. № 2−5 у Додатку III.

Питання про професійно-посадову структуру кадрів управління відповідно визначеним робочим місцям для спеціалістів документально-інформаційних кваліфікацій стоїть у всіх галузях і сферах діяльності.

В системі професійної бібліотечної освіти існує проблема, що пов’язана з передачею досвіду, який представляє зростаючу «надбудову» в базовому фонді системі підготовки бібліотекарів. На цю ситуацію вказують заклики до комп’ютеризації бібліотечної справи, посилення інформаційної складової, інтеграції сфер діяльності по передачі інформації. Ці заклики стають дедалі частішими. А це не може не потягнути за собою постановку і рішення інших завдань, пов’язаних з регулятивними функціями бібліотечного соціального інституту, бо соціальний інститут являє собою цілісну, відносно самостійну систему. Такий перехід безсумнівно буде супроводжуватися корінними змінами у всіх його аспектах. Рішення цього завдання залежить від інших сфер діяльності суспільства — наукової, виробничої, політичної. В освітній системі бібліотечної сфери напрями, в яких слід шукати змістовні зміни, складають конструкти цієї системи. Вони ж дозволяють накреслити ті шляхи, де вплив з метою управління і прогнозування в системі професійної підготовки кадрів бібліотек найбільш ефективний. Змістовна підготовка студентів в бібліотечній школі повинна визначатися через призму блоків вимог до бібліотечно-інформаційних спеціалістів. З деякими змінами наповнення блоків виглядає таким чином :

1-ий блок — методологічний — орієнтується на соціально-інформаційну науку, розглядає бібліотеку як елемент документально-інформаційних комунікацій, опора на сучасний стиль наукового мислення, оволодіння сучасними методами пізнання і миследіяльності, формування здібностей людини до виходу за межі пізнаного, тобто він має бути готовий не тільки відтворювати норми, зразки і прототипи, зафіксовані в професійній бібліотечній сфері, але й створювати нові.

2-ий блок — технологічний — орієнтується на сучасні бібліотечно-інформаційні технології з використанням електронної техніки, нових носіїв інформації, техніки зв’язку, безпаперових комунікацій.

3-й блок — інструментальний — засоби і методи діяльності в даній сфері, спрямовані на досягнення цілей і завдань цієї сфери.

4-ий блок — змістовно-предметний — когнітивна складова сфери діяльності, її наукові засади, існуючі моделі.

5-ий блок — закономірності здійснення діяльності, функціонування і розвиток організаційних форм, управління, планування тощо.

6-ий блок — історичний — генезис розвитку структури СКД, системи освіти в цілому, соціокультурні особливості етапу розвитку.

7-ий блок — кваліфікаційний — рівень завдань, які вирішуються, знань, вмінь, навичок.

Ясно, що усі конструктивні елементи складають основу для подальшого моделювання змісту освіти фахівців, відповідно обраним професійним напрямам. У сукупності вони забезпечують цілісність «змістовної конструкції» БО і одночасно необхідні потенціали до розвитку, які задаються взаємовпливом факторів розвитку кожного з конструктів.

Зміст предметно-інструментальної основи діяльності бібліотечного робітника детермінують область його професійної компетенції. Культурно-історичні компоненти діяльності впливають на область соціальних і громадських уявлень і позицій. Структура, технологія, загальний характер СК діяльності в цілому обумовлює область психологічних й часто психофізіологічних якостей бібліотечного працівника.

Для того, щоб вийти на кінцеву мету підготовки сучасного бібліотечного спеціаліста, тобто сформувати професійну діяльність, необхідно закласти в основу підготовки відповідні параметри цієї діяльності.

Компонентно-параметричне описання професійної діяльності та її використання у процесі організації навчання бібліотекарів та інших спеціалістів для соціально-комунікативної сфери відкриває подальші можливості для розробки ментальних моделей навчання і переводу навчання на нові технології, зокрема, автоматизовані навчальні програми.

Підхід, який пропонується, володіє гнучкістю в поданні блоків дисципліни, заміни дисциплін по мірі розвитку фундаментальних і прикладних наук, появи спеціальних дисциплін. Вона (модель) дозволяє врахувати нелінійність в змістовно-предметній структурі дисциплін підготовки бібліотекарів та інформаційних фахівців, а також нелінійність самої структури організації підготовки у вузах культури.

Вона вміщує у собі елемент упередження, у контексті підготовки спеціалістів, як у плані удосконалення традиційних форм професійної діяльності (її методів, засобів, структури інтенсивності і т. ін.), підготовки, розробки, експлуатації більш вдосконалених продуктів своєї діяльності, так і з точки зору випереджувального розвитку бібліотечної школи у порівнянні з областю застосування праці спеціаліста, тобто він стає «полігоном» «місцем росту» соціального бібліотечного організму, вміщує в собі імпульс розвитку, який несуть в соціальну практику його випускники.

В сучасних умовах найбільш досконалою формою професійної діяльності є перетворювальна, інноваційна, творча діяльність спеціаліста.

Сучасні бібліотекарі мають бути підготовлені до здійснення діяльності, яка розвивається, в тих місцях інфраструктури суспільства, які вони займуть як спеціалісти.

Різниця у підготовці спеціалістів документально-інформаціної сфери не повинна різнитися по змісту підготовки, яка закладає основи професійного світогляду.

Література:

1. 1.Бібліотекознавство: теорія, історія, організація діяльності бібліотек: Підручник. — X., 1993. 176 с.

2. 2.Каліберда Л. Загальне бібліотекознавство: Навч. посібник. — К., 1998. -192с.

3. 3.Чачко А. Бібліотечна професіологія: Навч. посібник. — К., 1996. — 120 с.

4. 4.Алтухова Г. Професcиональная етика библиотекаря. — М., 2000. -102 с.

5. 5.Балика Д. Бібліотека в минулому. — К., 1925. — 117с.

6. 6.Бібліотека в демократичному суспільстві: 3б. матер. Міжнар. наук. конф. / КДІК. — К., 1995. — 201 с.

7. 7.Бібліотечна наука, освіта, професія у демократичній Україні: 3б. наук. праць / КДУКІМ. — К., 1998. — 108 с.

8. 8.Ільганаєва В. Бібліотечна освіта: нова парадигма розвитку.- К., 1996. -255с.

9. 9.Ільганаєва В. Бібліотечна сфера — соціальний інститут // Бібл. Вісник. -1994 -№ 3.-С. 2−5.

10. 10.Костенко Л. Інформаційно-комунікативні ресурси бібліотек АН України // Бібл. Вісник. — 1993. № 3−4. С.55−58.

11. 11.Пашкова В. Інтелектуальна свобода та доступ до інформації в бібліотеках: Зарубіжний досвід. -К., 1998. -70 с.

12. 12.Сенченко Н. Библиотеки и компьютери. — К., 1990. — 226 с.

13. 13.Слободяник М. Наукова бібліотека: еволюція структури і функцій. — К., 1995. 268с.

14. 14.Україна бібліотечна. — К., 1996. — 92 с.

15. 15.Українська бібліотечна асоціація: Документи і матеріали.- К., 1998. — 78 с.

16. 16.Чачко А. Библиотечний специалист: особенности труда и профессионализации. — К., 1986. — 192 с.

17. 17.Чекмарьов А., Костенко Л., Павлуша Т. Національна система електронних бібліотек. — К., 1998. — 50 с.