Гідроліз
Сіль, утворена сильною основою і сильною кислотою (KBr, NaCl, NaNO3), гідролізу піддаватися не буде, тому що в цьому випадку слабкий електроліт не утвориться. Реакція середовища залишається нейтральної. А потім — гідратація іонів. Після цього той з гідратованих іонів, що є протолітом, вступає в протолітичну реакцію з водою. Катіон калію — непротолит, а фторид-іон поводиться як слабка основа: Якщо… Читати ще >
Гідроліз (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Реферат
на тему:
" ГІДРОЛІЗ"
Сольволіз — це обмінна взаємодія розчиненої речовини з розчинником, що приводить до зміни концентрації катіонів і аніонів розчинника. Окремий випадок сольволіза, коли в ролі розчинника виступає вода, називається гідролізом.
Якщо гідролізу піддається бінарна сполука, то він йде, як правило, незворотньо, наприклад:
.
PCl5 + 4H2O = 5HCl + H3PO4.
.
і далі - протоліз продуктів:
.
HCl + H2O = Сl- + H3O+, p < 7.
.
H3PO4 + H2O -> H2PO4- + H3O+, p < 7.
Отже, спостерігається ріст концентрації катіонів оксонію H3O+ з одночасним зменшенням концентрації OH-. Інший приклад:
Li3N + 4H2O = 3LiOH + NH3. H2O.
.
LiOH = Li+ + OH-, p > 7.
.
NH3. H2O + H2O -> NH4+ + OH- + H2O, p > 7.
Тут теж у наявності зміна концентрації катіонів і аніонів води.
Гідроліз солей (сполук з іонними кристалічними ґратами) найчастіше йде оборотне і може бути розглянутий схематично в такий спосіб: спочатку при розчиненні солей у воді нацело йде дисоціація на катіони й аніони. Наприклад, у випадку фториду калію:
KF = K+ + F-,.
а потім — гідратація іонів. Після цього той з гідратованих іонів, що є протолітом, вступає в протолітичну реакцію з водою. Катіон калію — непротолит, а фторид-іон поводиться як слабка основа:
F- + H2O -> HF + OH-, рН > 7.
Рівновага в цьому випадку описується константою основності KO, яку можна розрахувати, знаючи константу кислотності відповідної сполученої пари HF/Fпо формулі:
KO = KB / KK.
Інший приклад — гідроліз хлориду алюмінію, що при дисоціації у водяному розчині дає гідратування катіон алюмінію і хлорид-іон. Хлорид-іон — непротоліт, а гідратований катіон алюмінію Al3+. H2O у водяному розчині виявляє властивості слабкої кислоти:
Al3+. H2O + H2O -> AlOH2+ + H3O+, p < 7.
Рівновага в такій системі описується константою кислотності KK сполученої пари Al3+. H2O / AlOH2+.
Примітка. Для аквакатіону алюмінію тут дана спрощена формулау дійсності гідратований катіон алюмінію відповідає сполуці аквакомплексу [Al (H2O)6]3+.
Серед розповсюджених аніонів не є протолітами Cl-, Br-, I-, NO3-, Cl4-, SO42-, Cl3-, Mn4- і деякі інші.
Серед гідратованих катіонів металів не є протолітами Li+, Na+, K+, Rb+, Cs+, Ca2+, Sr2+, Ba2+, Tl+ і деякі інші.
Якщо іон у розчині може виявляти властивості і кислоти і основи, тобто є амфолітом, переважає той процес, для якого значення константи, що описує стан рівноваги (KK чи KO), вище.
Значення констант кислотності для найбільш розповсюджених сполучених пар Кислота/Основа.
Протолітична рівновага при гідролізі солей може бути зміщене чи вправо вліво при зміні температури, розведенні (чи концентруванні) розчину, а також під дією надлишкової концентрації іонів, однойменних з тими, котрі виходять як середовище протолізу.
Отже, гідроліз солей — це хімічна взаємодія іонів солі з іонами води, що приводить до утворення слабкого електроліту.
Якщо розглядати сіль як продукт нейтралізації основи кислотою, то можна розділити солі на чотири групи, для кожної з який гідроліз буде протікати по-своєму.
Сіль, утворена сильною основою і сильною кислотою (KBr, NaCl, NaNO3), гідролізу піддаватися не буде, тому що в цьому випадку слабкий електроліт не утвориться. Реакція середовища залишається нейтральної.
У солі, утвореної слабкою основою і сильною кислотою (FeCl2, NH4Cl, Al2(SO4)3, MgSO4) гідролізу піддається катіон:
FeCl2 + HOH (OH)Cl + HCl.
Fe2+ + 2Cl- + H+ + OHOH+ + 2Cl- + Н+.
У результаті гідролізу утвориться слабкий електроліт, іон H і інші іони. рН розчину < 7 (розчин здобуває кислу реакцію).
Сіль, утворена слабкою основою і слабкою кислотою (СН3СООNН4, (NН4)2З3, Al2S3), гідролізується і по катіоні, і по аніоні. У результаті утвориться малодисоціююча основа і кислота. рн розчинів таких солей залежить від відносної сили кислоти і основи. Мірою сили кислоти і основи є константа дисоціації відповідного реактиву.
Реакція середовища цих розчинів може бути нейтральною, слабокислою чи слаболужною:
Аl2S3 + 6HOH Аl (ВІН)3 + 3Н2S.
2Al3+ + 3S2- + 6H+ + 6OHАl (ВІН)3 + 6Н+ + S2;
рН =7.
Гідроліз багатокислотних солей і багатоосновних кислот проходить східчасто. Наприклад, гідроліз хлориду заліза (II) включає двох ступіней:
1-а ступінь FeCl2 + HOH (OH)Cl + HCl.
Fe2+ + 2Cl- + H+ + OH- (OH)+ + 2Cl- + H+.
2-а ступінь Fe (OH)Cl + HOH (OH)2 + HCl.
Fe (OH)+ + Cl- + H+ + OH- (ВІН)2 + Н+ + Cl;
Гідроліз карбонату натрію включає двох ступіней:
1-а ступінь Nа2З3 + HOH аНСО3 + NаОН.
З32- + 2Na+ + H+ + OHСО3- + ВІН- + 2Na+.
2-а ступінь NаНСО3 + Н2ПРО аОН + Н2З3.
НСО3- + Na+ + H+ + OH- 2З3 + ВІН- + Na+.
Гідроліз — процес оборотний. Підвищення концентрації іонів водню і гідроксид-іонов перешкоджає протіканню реакції до кінця. Паралельно з гідролізом проходить реакція нейтралізації, що коли утвориться слабку підставу (Мg (ВІН)2, Fe (ВІН)2) взаємодіє із сильною кислотою, а слабка кислота, що утвориться, (СН3СООН, Н2З3) — з лугом.
Гідроліз протікає незворотньо, якщо в результаті реакції утвориться нерозчинна основа і (чи) летуча кислота:
Al2S3 + 6H2O l (OH)3 + 3H2S.
Список використаної літератури:
1.Хомченко та ін. Практикум з хімії. — К., 1989.
2.Органічна та неорганічна хімія. — М., 1990.