Термінова допомога студентам
Дипломи, курсові, реферати, контрольні...

Лінійна алгебра. 
Матриці та вектори (реферат)

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Відшукання оберненої матриці ­ досить складна математична задача. Проте дії над матрицями реалізовані у багатьох комп’ютерних системах. Зокрема, в системі EXCEL обчислення оберненої матриці реалізується за допомогою так званої функції масиву MINVERSE, а множення матрицьза допомогою функції масиву MMULT (зазначимо, що функція масиву, на відміну від звичайної функції, вводиться одночасним… Читати ще >

Лінійна алгебра. Матриці та вектори (реферат) (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Реферат на тему:

Лінійна алгебра. Матриці та вектори.

Означення. Матрицею розміром nxm називається прямокутна таблиця чисел.

( a 11 a 12 . . . a 1 j . . . a 1 n a 21 a 22 . . . a 2 j . . . a 2 n . . . . . . . . . . . . . . . . . . a i 1 a i 2 . . . a ij . . . a in . . . . . . . . . . . . . . . . . . a m 1 a m 2 . . . a mj . . . a mn ) = a 11 . . . a 1 n . . . . . . . . . a m 1 . . . a mn = ( a ij ) i = 1, . . . m - j = 1, . . . , n .

Означення. Матриці A=(aij) та B=(bij) називаються рівними (однаковими), якщо вони мають однакову кількість рядків та стовпців і всі їхні елементи, розташовані на однакових місцях, є рівними (тобто aij=bij для всіх значень i та j).

Означення. Сумою двох матриць A=(aij) та B=(bij) з однаковою кількістю рядків та стовпців називається матриця C=A+B, де.

cij=aij+bij (i=1,…, mj=1,…, n). (1.1).

Означення. Добутком матриці A=(aij) на число k називається матриця B=kвигляду B=kk).

Матриця називається квадратною, якщо кількість її рядків співпадає із кількістю стовпців (n=m).

Означення. Квадратна матриця E=(eij) називається одиничною, якщо.

e ij = { 1 при i = j 0 при i /= j ,.

тобто ця матриця має вигляд.

E = ( 1 0 . . . 0 . . . 0 0 1 . . . 0 . . . 0 . . . . . . . . . . . . . . . . . . 0 0 . . . 1 . . . 0 . . . . . . . . . . . . . . . . . . 0 0 . . . 0 . . . 1 ) .

Означення. Матриця O називається нульовою, якщо всі її елементи є нулями: O = ( 0 . . . 0 . . . . . . . . . 0 . . . 0 ) .

Означення. Добутком матриці A = a 11 . . . a 1 n . . . . . . . . . a m 1 . . . a mn на матрицю B = b 11 . . . b 1 p . . . . . . . . . b n 1 . . . b np називається матриця C = A B = c 11 . . . c 1 p . . . . . . . . . c m 1 . . . c mp , елементи якої обчислюються за формулою.

c ij = k = 1 n a ik b kj = a i 1 b 1 j + a i 2 b 2 j . . . + a in b nj ( i = 1 , . . . , m - j = 1 , . . , p ) (1.2).

Приклади.

1. Нехай A = ( 1 2 3 4 ) та B = ( 5 6 7 8 ) .

Тоді A + B = ( 6 8 10 12 ) , 5 A = ( 5 10 15 20 ) , - A = ( - 1 - 2 - 3 - 4 ) .

2. Нехай, крім того,.

C = ( 1 2 3 4 5 6 ) та D = ( 1 3 2 4 5 6 ) .

Тоді C D = ( 1 1 + 2 2 + 3 5 1 5 + 2 4 + 3 6 4 1 + 5 2 + 6 5 4 3 + 5 4 + 6 6 ) = ( 20 29 42 68 ) ,.

D — не має сенсу,.

A B = ( 19 22 43 50 ) , B A = ( 23 34 31 46 ) . .

Зазначимо, що в останньому прикладі А.

Виконуються такі властивості додавання та множення матриць:

Е= А= А (властивість множення на одиничну матрицю);

О= А= О (властивість множення на нульову матрицю);

k O O A+O = O+A =A;

= ()A- (AA ();

A+B = B+A (комутативна властивість додавання);

A+(B+C)=(A+B)+C (асоціативна властивість додавання);

(= /p>

) =(;

(A+B)C = AC+BC — C (A+B) = CA+CB.

Означення. Матрицею AT, транспонованою до матриці A = a 11 . . . a 1 n . . . . . . . . . a m 1 . . . a mn , називається матриця A T = a 11 . . . a m 1 . . . . . . . . . a 1 n . . . a mn .

Виконуються такі властивості:

(AB)T = BTAT;

(=.

(AT)T = A.

Частковим випадком матриці є вектор (упорядкована послідовність чисел). Розрізняють вектор-рядок (матрицю-рядок) a = ( a 1 , . . . , a n ) та векторстовпець (матрицю-стовпець) b = ( b 1 . . . b n ) .

Добуток матриці на вектор обчислюється за загальним означенням множення матриць:

c = A b = ( a 11 . . . a 1 n . . . . . . . . . a m 1 . . . a mn ) ( b 1 . . . b n ) = ( a 11 b 1 + . . . + a 1 n b n . . . a m 1 b 1 + . . . + a mn b n ) = ( c 1 . . . c n ) ,.

d = b A = ( b 1 . . . b m ) ( a 11 . . . a 1 n . . . . . . . . . a m 1 . . . a mn ) = .

= ( b 1 a 11 + . . . + b m a m 1 . . . b 1 a 1 n + . . . + b m a mn ) = ( d 1 . . . d m ) .

Приклад. Для виготовлення виробів W1 та W2 потрібні вузли v1 та v2. Для виготовлення цих вузлів, в свою чергу, відповідно, потрібні деталі d1, d2 та d3 у кількостях, що наведені у таблицях:

Вироби.

Кількість вузлів.

Вузли.

Кількість деталей.

v1.

v2.

d1.

d2.

d3.

W1.

v1.

W2.

v2.

Обчислити кількість деталей, що потрібні для виготовлення кожного із виробів W1 та W2.

На основі аналізу цих таблиць бачимо, що шукана кількість деталей облислюється як добуток матриць.

( 2 3 1 4 ) x ( 2 1 0 1 0 3 ) = ( 2 2 + 3 1 2 1 + 3 0 2 0 + 3 3 1 2 + 4 1 1 1 + 4 0 1 0 + 4 3 ) = ( 7 2 9 6 1 12 ) .

Отриманий результат такий:

Вироби.

Кількість деталей.

d1.

d2.

d3.

W1.

W2.

Зокрема, для виготовлення виробу W2 потрібно 12 деталей d3.

Приклад. Нарахувати заробітну плату, яку потрібно виплатити на кожне замовлення, якщо вхідна інформація задана у таблицях:

Таблиця A.

Виріб.

Затрати робочого часу на робочих місцях, год.

W1.

0,8.

2,1.

1,2.

3,0.

W2.

1,3.

0,5.

2,8.

0,2.

W3.

1,1.

1,0.

2,5.

1,8.

Таблиця B.

Замовлення.

Кількість виробів.

W1.

W2.

W3.

Z1.

Z2.

Z3.

Таблиця C.

Робоче місце.

Погодинна заробітна плата, грн.

1,30.

1,25.

1,40.

1.45.

Помноживши матрицю B на матрицю A, отримуємо затрати часу на робочих місцях щодо кожного замовлення:

Замовлення.

Затрати робочого часу на робочих місцях, год.

Z1.

16,4.

33,1.

21,8.

Z2.

5,4.

10,4.

9,8.

15,6.

Z3.

8,5.

14,6.

15,3.

20,2.

Справді, B A = ( 5 7 3 4 0 2 6 2 1 ) x ( 0,8 2,1 1,2 3,0 1,3 0,5 2,8 0,2 1,1 1,0 2,5 1,8 ) = ( 16 , 4 17 33 , 1 21 , 8 5,4 10 , 4 9,8 15 , 6 8,5 14 , 6 15 , 3 20 , 2 ) .

Перемноживши отриману матрицю на вектор (матрицю-стовпець) C, обчислимо витрати на зарплату щодо кожного із замовлень:

Замовлення.

Витрати на зарплату.

Z1.

120,52.

Z2.

56,36.

Z3.

80,01.

Отже, витрати на зарплату обчислюються як добуток матриць:

( B A ) C = ( 16 , 4 17 33 , 1 21 , 8 5,4 10 , 4 9,8 15 , 6 8,5 14 , 6 15 , 3 20 , 2 ) ( 1, 30 1, 25 1, 40 1, 45 ) = ( 120 , 52 56 , 36 80 , 01 ) .

Приклад. Входження деталей та комплектуючих у деякий виріб показане на рисунку 1.1 :

Виріб.

4 3 10 15.

Комплектуюча Комплектуюча Деталь Деталь.

K1 K2 D1 D2.

2 3 4 5.

D1 D2 D1 D2.

Рис. 1.1.

Визначити загальне входження кожної з деталей D1 та D2 у виробі.

Побудуємо відповідні матриці.

Матриця входжень деталей у комплектуючих: A = ( 2 4 3 5 ) . Тут рядки відповідають деталям, а стовпці ­ комплектуючим.

Безпосереднє входження деталей у виробі - це вектор c = ( 10 15 ) , а входження комплектуючих у виробі - вектор b = ( 4 3 ) .

Тоді загальну кількість деталей D1 та D2 у виробі обчислюють за формулою.

d = ( d 1 d ) = A b + c = ( 2 4 3 5 ) ( 4 3 ) + ( 10 15 ) = ( 20 27 ) + ( 10 15 ) = ( 30 42 ) .

Отже, для виготовлення одного виробу потрібно 30 деталей D1 та 42 деталі D2 .

Означення. Нехай A=(aij)i=1,…, n-j=1,…, n — квадратна матриця. Оберненою до неї матрицею A-1 називається матриця, для якої має місце.

A=A-1 .

Якщо обернена до A матриця існує, то (A-1)-1=A.

Приклад.

Нехай A = ( 1 2 0 3 ) . Тоді A - 1 = ( 1 - 2 / 3 0 1 / 3 ) .

Справді,.

A A - 1 = ( 1 2 0 3 ) ( 1 - 2 / 3 0 1 / 3 ) = E ,.

A - 1 A = ( 1 - 2 / 3 0 1 / 3 ) ( 1 2 0 3 ) = E .

За допомогою оберненої матриці можна розв’язувати системи лінійних рівнянь, оскільки запис.

{ a 11 x 1 + . . . + a 1 n x n = b 1 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . a n 1 x 1 + . . . + a nn x n = b n .

є рівнозначний до запису.

A x = b , де A = ( a 11 . . . a 1 n . . . . . . . . . a m 1 . . . a mn ) , x = ( x 1 . . . x n ) , b = ( b 1 . . . b n ) . .

Розв’язок x = ( x 1 . . . x n ) системи A x = b знаходиться при допомозі множення зліва обидвох частин на обернену матрицю A-1 :

A -1 A x = A - 1 b ,.

E x = A - 1 b , (1.3).

x = A - 1 b .

Відшукання оберненої матриці ­ досить складна математична задача. Проте дії над матрицями реалізовані у багатьох комп’ютерних системах. Зокрема, в системі EXCEL обчислення оберненої матриці реалізується за допомогою так званої функції масиву MINVERSE, а множення матрицьза допомогою функції масиву MMULT (зазначимо, що функція масиву, на відміну від звичайної функції, вводиться одночасним натисканням трьох клавіш — Shift, Ctrl та Enter).

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.

  1. 1.Барковський В., Барковська Н. Математика для економіста. — К., 1997. Т.1−3.

  2. 2.Бугір М. Математика для економістів. — Тернопіль, 1998.

  3. 3.Михайленко В., Федоренко Н. Математичний аналіз для економістів. — К., 1999.

  4. 4.Нікбахт Е., Гроппелі А. Фінанси. — К., 1993.

  5. 5.Nicholson R.N. Mathematics for Business and Economics. — 1986.

  6. 6.Завада О. Методичні вказівки до виконання контрольних робіт.

з курсу «Математика для економіста». — Львів, 2000.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою