Охорона здоров'я людей

РЕФЕРАТ на тему:

Охорона здоров’я людей

План.

1. 1.Стан здоров’я людей, як важлива складова життєдіяльності людини.

2. 2.Вплив погоди на здоров’я людини.

3. 3.Сонце, повітря, грунт і вода як чинники здоров’я.

4. 4.Екологічні особливості регіону проживання та особи зменшення їх шкідливого впливу на здоров’я.

5. 5.Заповідні куточки регіону проживання та здоров’я.

6. 6.Визначення індивідуального рівня здоров’я. Оформлення «Паспорта здоров’я» .

1.Здоров'я — одна з вищих людських цінностей, одне з джерел щастя, радості, застава оптимальної самореалізації. Не випадково у всіх народів є прислів'я, рівнозначні росіянки: «Здоров'я — усьому голова».

У сучасних умовах воно ще більше піднімається як цінність. І зовнішнім проявом цього відношення стала властива нашим дням зацікавленість в інформації про здоров’я, бажання більше знати про нього.

Газетні і журнальні статті на теми здоров’я читаються взахліб, телевізійну передачу «Здоров'я» дивляться мільйони глядачів, книги про здоров’я розходяться нарозхват, публічні лекції проходять при переповнених залах.

Що ж, ми переживаємо моду на здоров’я? Це і так і не так.

Так, тому що є люди, що «пристроюють» до себе будь-які нові зведення про здоров’я, особливо сенсаційні, як примірять новий капелюх: чи підійде не підійде. І зовсім не так, тому що яка би мода не була, вона завжди лише приватне відображення реальних закономірностей життя, часу і змін у них. Зовнішні ж прояви подібні до видимої частини айсберга. Причини явища, що спостерігаються, глибше, серйозніше: вони обумовлені зростанням соціальних факторів, що впливають на здоров’я.

Про головний чинник уже говорилося. Додамо ще два. Підвищені вимоги до здоров’я пред’являє виробництво — воно зараз у дуже великому ступені залежить від «людського фактора». Вимоги до здоров’я пред’являє й економіка. Чим вище технічний стан виробництва тим більший економічний збиток наносять хвороби.

Здоров’я потрібно для життя. Вірний спосіб бути в ньому здоровим — уміти здоров’я зберігати, а тепер наука затверджує: і створювати. Однак що значить — створювати?

Здорова людина — звичайно людина життєрадісна оптимістично побудована, інтереси його широкі і різноманітні, їй легше обходити життєві перешкоди, переборювати труднощі на шляху до мети. Не випадково філософське здоров’я визначається як така форма вільного прояву життя, що охоплює велике коло різноманітної предметно-почуттєвої діяльності.

Якщо людина здорова, у неїскладається парадоксальне відношення до себе: ніби-то вона живе «сама по собі», без зв’язку зі своїм організмом, оскільки не відчуває його. Адже пригадується, що в тобі працює складніша система складніша систем і органів, завдяки якій ти живий і здоровий.

Є такий один з різновидів некритичного відношення до здоров’я. Є й інший. Він є в гіпертрофованно перекрученому відображенні істини, тому що здоров’я сьогодні стало в ряд найважливіших життям продиктованих проблем. Здоров’я для деяких людей перетворюється в деяку подобу релігії, йому служать денно і нічно. Ця фетишизація не може викликати позитивного відношення, не можна погодитися з тими, хто здатний, як іронічно помітив поет, життя віддати за своє здоров’я.

Стара істина: здорова людина-самий дорогоцінний добуток природи. Але зберігати цю коштовність, зміцнювати цей дарунок природи — уже чисто людське заняття й обов’язок. Ми вітаємо один одного словом «здрастуйте», і в тім великий споконвічний зміст. Здрастуйте! — тобто будьте здорові.

2.Лікарі утримуються від однобічної категоричності своїх попередників, намагаючись розібратися в аж ніяк не простому і не ясному для них питанні. Довідатися ж це важливо. Адже, по суті справи, «живучи в погоді», людина випробує вплив на організм гігантських космічних і планетарних сил. Правда, коли зима змінюється на весну, жара — холодом, посуха — дощами, ураганизатишністю, ми відзначаємо не прояв цих сил, а просто бачимо «іншу погоду».

Ми звикли до того, що погода буває гарна і погана, приємна і дратівна, стійка і примхлива — різна, але завжди вона пофарбована особистим до неї відношенням того, хто її сприймає. І звичайно нам не прийде в голову характеризувати погоду як «стан атмосфери в розглянутому місці у визначений момент за обмежений проміжок часу».

У наші дні вивченням залежності самопочуття від погоди, впливу її на людину займається нова наука — біометеорологія. Здавалося б, дивне твердження — нова наука. Адже в неї ж гігантський передуючий досвід. Хіба можна залишити без уваги спостереження лікарів стародавності і кращих їхніх послідовників у середньовічній медицині? І скільки з тих пір часу пройшло, скільки нових даних могло нагромадитися!

Біометеорологія поставила перед собою задачу не спостерігати взаємозв'язок людини з погодою, а об'єктивно простежити, наскільки великий вплив погоди на організм, якою мірою вона важлива для самопочуттяа також постаратися довідатися, чому людина реагує на тим чи іншим образом, як здійснюється зв’язок «погода — людина».

Що узимку грип і різні простудні захворювання в нас зустрічаються частіше, ніж улітку, усім відомо. Якщо погода «гнила», з різкими коливаннями температур, з відлигами, мокрим снігом, дощами, то сила її впливу рівна з утратою здоров’ю, сприяє епідеміям. Вірогідно встановлено, що запаленням легень частіше хворіють у січні, а в лютому спостерігається пік виразкових кровотеч, ймовірність найбільшого загострення ревматизму — у квітні.

По-різному реагують люди на температуру. До холоду найбільш чуттєві худорляві люди. У холодну погоду вони почувають себе «незатишно», некомфортно, це нагадує депресію: поганий настрій, занепад сил, знижену працездатність. Для гладких людей гірше жарка погодаУ них спостерігається духа, прискорене серцебиття, у них підвищується дратівливість.

Виявилося, залежність артеріального тиску від температури зовсім не залежить Узагалі вона має тенденцію знижуватися в жару і підвищуватися в холод, однак у деяких — приблизно в одного з трьох — саме в жару тиск підвищується, а знижується в холодні дні.

Як з’ясувалося, і для ліків небайдуже, яка температура повітря. Чим холодніше, тим повільніша реакція діабетиків на інсулін. Деякі снотворні, навпаки, діють ефективніше.

Північний вітер, що дує у Франції, теж викликає мігрень і безсоння, загострює невралгії, сприяє застудам. Коли дує норд, багато жителів Баку скаржаться на нездужання, у сердечників учащаються приступи стенокардії. Причому дія вітру не зв’язана з його силою — від неї легко захиститися стінами будинків. При вітрі міняється температура, тиск, вологість. Саме їхні перепади позначаються на самопочутті.

Однак мало установити залежність між погодою і хворобливим станом, його треба вміти попередити. Попереджати про зміну погоди допомагає медико-метеорологічний прогноз.

3. Потрібно продовжувати пошуки закономірностей «погода — Сонце».

До самого останнього часу багато хто заперечували існування зв’язку «Сонце — погода — людин», посилаючись на те, що людина народилася і розвивалася як вид у режимі роботи Сонця. Аргумент дуже істотний. І все-таки…

Все-таки треба шукати пояснення, аналізувати спостереження, збирати нові дані. І треба зв’язати між собою два дуже істотних факти: те, що організм керується за допомогою тонких хімічних процесів, і те, що саме на зміну електричного стану повітря реагує він зміною самопочуття. Тому цілком зрозумілий інтерес до тих процесів, що відбуваються на Сонце, і прагнення розкрити складні впливи сонячних випромінювань на атмосферу, магнітосферу й іоносферу планети.

Сплески сонячної активності розігрівають зовнішні шари атмосфери Землі, змінюють їхня щільність і хімічний склад, могутні потоки заряджених часток і випромінювань вторгаються в атмосферу і збаламучують всю повітряну оболонку. Від цього міняється і сама погода, і реакція на її зміни в людини. Однак усе ще продовжує залишатися загадкою фізіологічний механізм загострення тієї чи іншої хвороби. Що і як міняється в нас від «додаткової порції» заряджених часток — іонів, поки установити не зуміли.

Я зустрічала в спеціальній медичній літературі висловлення про те, що так називаний штучний клімат («клімат» приміщень, у яких ми живемо чи працюємо) не всіма людьми переноситься однаково. Наприклад, у приміщенні з центральним опаленням повітря може виявитися для когось дуже пересушеним. А при кондиціонуванні в повітрі зменшується кількість негативних іонів.

Чим глибше вчені входили в область біометеорологічних досліджень, тим більше широким ставало коло проблем. Однак із загальної і дуже багатогранної теми «погода — людина» зараз виділено кілька основних напрямків, і вони вивчаються більш пильно. Клімат і людина, погода і здоров’я, погода і хвороби, клімат і праця, клімат і відпочинок, навіть погода і настрій — усе це становить інтерес для науки й у звичайно рахунку для практики, для кожного з нас.

4. Івано-Франківська область відзначається насиченістю ресурсоємкими та екологічно небезпечними виробництвами, високим відсотком розораності та еродованості ґрунтів, порушеною структурою лісів, екзогенними геологічними процесами, рядом інших екологічних проблем.

До територій з найбільш складною екологічною ситуацією належать: Галицький район, де функціонує велетень енергетики Бурштинська ТЕС, Калуський — з хімічним гігантом ВАТ «Оріана», Надвірнянський — з нафтопереробним заводом ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» .

Складною екологічною ситуацією характеризується також Тисменицький район, де зосереджені промислові вузли обласного центру.

Інтенсивні сельові потоки спостерігаються в басейнах р. Прутець Чемегівський, Пробійна, по лівих притоках р. Прут (потоки Жонка, Явірник, Женець).

На правобережжі р. Дністер, в межах Городенківського, Тлумацького та частково Тисменицького і Галицького районів, поширені карстові процеси. Найбільша їх активізація зафіксована поблизу сіл Тишківці, Вікно, Чортивець, Олієво-Королівка Городенківського району та Озеряни, Жабокруки, Хотимир і Воронів Тлумацького району, де легкорозчинні сульфатні породи неогену виходять на денну поверхню. Інтенсивність активізації карсту оцінюється в 1 — 2 відсотки на рік, що виражається в утворенні нових та рості вже існуючих карстових форм.

Івано-Франківська область є частиною унікальної Карпатської лісогірської екосистеми, яка має важливе рекреаційне значення не тільки для України, але і для всього Європейського континенту. Це своєрідні «легені», що регенерують повітря в Карпатському регіоні. Тут формується ¾ стоків рік Дністра і Пруту, в басейнах яких мешкає більше 10 млн. чол.

Складна екологічна ситуація в області зумовлена трьома головними факторами: забрудненнями від транскордонних переносів з Центральної та Східної Європи, регіональним забрудненням області від власних великих підприємств, локальним забрудненням (рис. 6.1).

Транскордонним переносом із Катовіце-Краківського регіону Польщі на територію нашої області щорічно поставляється ЗО тис. т сульфатної сірки, 20 — амонійного азоту, 10 — нітратного азоту, а разом з ними велика кількість інших хімічних елементів. За даними Міжнародного союзу охорони природи і природних ресурсів (МСОП), Західний метеорологічний центр (Осло, Норвегія) свідчить, що з території Польщі в Україні щорічно переноситься і випадає 691 тис. т діоксиду сірки, а у зворотному напрямку переноситься 215 тис. т., тобто баланс взаємних забруднень не на нашу користь.

5. Подолання екологічної кризи стан навколишнього природного середовища на території області, усіх її районів і найбільших міст.

На базі екологічної паспортизації підприємств і вивчення регіонального і локального забруднення з урахуванням впливу трансграничного переносу створити єдиний для області банк екологічної інформації, який повинен поєднати бази даних по земельних і лісових ресурсах, водах, повітрі, захворюваності населення тощо.

На основі єдиного для області банку екоінформації визначити науково обґрунтовані екологічні рамки безпечної діяльності підприємств, а також створити прогнозні моделі перспективних планів економічного і соціального розвитку області, окремих галузей промисловості і сільського господарства з оптимальною переорієнтацією їх на рекреаціно-оздоровчу інфраструктуру регіону.

Визначити долю забруднень, які надходять на територію області з транскордонними переносами із сусідніх областей та держав, з метою відшкодувань збитків відповідно до міжнародних угод і законів України.

Світовий досвід засвідчує, що найбільш досконалою і повною формою охорони природи є створення заповідних територій та об'єктів. Вона забезпечує сприятливі умови для збереження генофонду видів рослинного і тваринного світу, в першу чергу рідкісних та зникаючих, а також природних комплексів, дозволяє зберегти для науки і практики еталони природних екосистем. Не менш важливою функцією природно-заповідних територій є їх використання для відпочинку і оздоровлення людей. Тобто, заповідні території мають не тільки природоохоронне, наукове, але і соціальне та економічне значення.

Природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання із встановленням особливого режиму охорони, відтворення і використання. Він розглядається як складова частина світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною.

До природно-заповідного фонду належать:

• природні території та об'єкти.

• штучно створені об'єкти Природно-заповідний фонд Івано-Франківської області включає в себе практично всі категорії заповідних територій.

Природні заповідники — це природоохоронні науково-дослідні установи загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів з усією сукупністю їх компонентів, вивчення природних процесів і явищ, що відбуваються в них, розробки наукових засад охорони навколишнього природного середовища, ефективного використання природних ресурсів.

На території області функціонує природний заповідник «Горгани» (площа 5344.1га).

Національні природні парки (НПП) На території області у 1980 р. був створений перший на Україні Карпатський, національний природний парк з метою збереження природних комплексів Чорногори і Горган. Займає площу 50,3 тис. га, що становить 26,9 відсотків всіх заповідних територій області.

В області є 4 регіональні ландшафтні парки — Дністровський, Галицький, Поляницький та «Гуцульщина». Вони складають основу заповідного фонду — 42,3 відсотка площі заповідних територій.

У ландшафтних заказниках охороняються цінні й типові ландшафти регіону. Тут забороняється будівництво споруд, тому що це може порушувати ландшафт і впливати на зміну характеру місцевості. На території області 8 ландшафтних заказників, з яких 2 загальнодержавного значення. Найбільш відомі - «Козакова долина», «Грофа», «Чивчино-Гринявський», «Саджавський» .

Всього в області 26 ботанічних заказників загальною площею 2384,5 га. Найбільш відомі ботанічні заказники загальнодержавного значення «Княждвірський», «Скитанявський», «Яйківський», «Кливський», «Тавпиширківський» .

Ботанічною пам’яткою природи є територія взята під охорону з метою збереження унікального або типового місця зростання рідкісних, реліктових, ендемічних видів рослин, їх угруповань, а також окремих дерев. Ботанічних пам’яток природи в області 145, з них 5 -загальнодержавного значення — «Чортова гора», «Урочище «Осій», «Урочище «Масьок», «Урочище «Тарниці», «Урочище «Сокіл» .

В області 186 заповідних урочищ. Режим охорони на території заповідних урочищ встановлюється як і для природних заповідників, тобто забороняється будь-яка діяльність, що порушує хід природних процесів. Найбільш відомі заповідні урочища «Лебедин», «Міжгір'я», «Люблінець», «Чорний потік», «Водники», «Кип'ячка», «Кропивник», «Шепарівський ліс», «Тавпишірка», «Журавенківське», «Аршиця», «Хотимир», «Дубки» .

В області 6 дендропарків площею 149,9 га, з них 3 -загальнодержавного значення — «Діброва», «Дружба» та «Високогірний» .

Основна частка заповідного фонду знаходиться в держлісфонді. Лісових заповідних територій 308 загальною площею 133,6 тис. га. їх питома вага в природно-заповідному фонді становить відповідно 70,3 та 71,6 відсотка.

Високий відсоток заповідності лісів у гірській частині - Надвірнянському, Верховинському районах (за рахунок Карпатського НПП), Косівському (за рахунок РЛП «Гуцульщина») — у рівнинній частинів Галицькому (за рахунок Галицького РЛП), Тлумацькому та Городенківському (за рахунок Дністровського РЛП) районах.

Болотні угруповання представлені в заповідному фонді досить повно — 44,3 відсотка від загальної площі збережених боліт. Всього охороняється 85 боліт загальною площею 1185,2 га. У Галицькому, Городенківському, Долинському районах заповідано більше половини болотних площ, трохи менше у Рогатинському, Коломийському та Рожнятівському районах.