Природно-ресурсний потенціал. 
Географія Японії

Острови Японського архіпелагу, геологічною основою яких є підводні гірські-хребти, простягаються дугами вздовж східного узбережжя Азії. Основна дуга складається з чотирьох островів: Хонсю, Кюсю, Сікоку та Хокайдо. Загалом до складу Японії входить близько 3900 островів. Три чверті території островів знаходиться в активному сейсмічному районі, де часті землетруси. У рельєфі переважають гори. Для однієї частини населення вранці сонце встає з моря, а сідає за гори, для іншої частини — навпаки. На островах понад 200 вулканів, серед них 40 діючих, в тому числі й Фудзі, що є символом країни.

Господарська діяльність зосереджена на порівняно невеликих за площею рівнинах, серед яких значні на о. Хонсю, — Канто (на ній розташована столична агломерація), Кінкі (розміщується Осака, Кіото), Нобі (розташована агломерація Наґоя), Етіго; на о. Кюсю — Тікуго (міста Фукуока і Кітакюсю); на Хокай-до — Ісікарі.

У надрах Японських островів зустрічаються хімічні елементи майже всієї таблиці Менделєєва, але родовищ промислового значення вкрай мало. Достатньо для внутрішніх потреб видобувається тільки вапняків і сірки, дуже мало вугілля, свинцево-цинкової та цинкової і мідної руди, золота.

Вся територія країни перебуває в зоні активної діяльності мусонів. Літній мусон супроводжується опадами на східних схилах гір, а зимовий несе холодні повітряні маси з Сибіру і спричинює сильні снігопади на Хокайдо і на узбережжі Японського моря. Навесні й восени в Японію приходять тропічні циклони. Весною вони приносять теплі дощі, а з серпня по жовтень тропічні урагани (тайфуни). Дощі живлять численні річки, що мають значний енергетичний потенціал, воду їх використовують для зрошення.

Японія — зелена країна, її гори на півдні вкриті субтропічними, в центральній частині — мішаними, на півночі хвойними лісами. Проте більшість лісів країни — штучні насадження, а ландшафти дуже змінені діяльністю людини. У країні налічується близько 17 000 видів рослин. Національними символами Японії вважається вишня і слива, ранньоквітучі й улюблені всією країною. У квітні в Японії цвіте азалія, у травні — півонія, в серпні — лотос, а в листопаді острови прикрашаються квітучими хризантемами — національною квіткою. Саме цього місяця проходить багато фестивалів квітів. Найпоширеніше дерево Японії — японський кедр, який у висоту досягає близько 40 метрів, часто зустрічається яглиця, кілька видів ялини. На Кюсю, Сікоку та півдні Хонсю ростуть субтропічні рослини (бамбук, камфорний лавр, баньян). У центральній і північній частині Хонсю поширені листяні та хвойні дерева. Японці дуже майстерно вирощують карликові дерева (так звані «бонсай»), наприклад, сосна або слива не перевищують 30 см.

Порівняно з багатою флорою фауну Японії можна вважати бідною, хоча тут нараховується 1199 видів хребетних, 33 776 видів безхребетних, близько 140 видів ссавців, 40 видів птахів, велика кількість плазунів, амфібій і риб. На острові Хонсю водиться японська макака. Серед хижаків виділяються бурий ведмідь, чорний та рудий ведмеді. Практично на всіх острова мешкають лисиці та борсуки. Поширені норка, видра, зайці, куниці, білки, білки-летяги, миші (хоча домашніх мишей немає), різні види кажанів. Серед оленів двох видів найбільш розповсюджений японський плямистий олень, серед птахів — ластівка, горобець, чапля, качка, дятел, зозуля, лебідь, бекас, альбатрос, журавель, фазан, голуб. Серед співочих птахів широко розповсюджені два види солов’я та снігур.