Вступ. 
Лексичні запозичення в українській мові

Мова безпосередньо пов’язана з усіма сферами людської діяльності. Радикальні перетворення у житті суспільства призводять до суттєвих змін в лексиці сучасної літературної мови. Швидкий процес оновлення лексики часто відбувається за рахунок запозичень з англійської мови.

Лексичні запозичення в сучасній українській мові з англійської мови

суспільство лексика запозичення мова Термін «запозичення» вживається у мовознавчій літературі в двох значеннях. З огляду на теорію мовних контактів, взаємодію мовних систем, запозиченням називають один із шляхів збагачення словникового складу мови (І.О.Бодуен де Куртене, Л. Блумфільд, Л.А.Булаховський). Цей термін також позначає процес входження й адаптації запозиченої лексеми і результат цього процесу — запозичене слово, лексему (І.М.Обухова).

Матеріальне (лексичне) запозичення — запозичення, за якого з іноземної в рідну мову входить лексична одиниця повністю (значення й експонент).

Наприклад: мітинг (англ. meeting), тінейджер (англ. teenager «підліток»), кіднепінг (англ. kidnapping «викрадання дітей»).

Калькування — копіювання іншомовного слова за допомогою свого, незапозиченого матеріалу; по морфемний переклад іншомовного слова. Так, наприклад, хмарочос — калькою skyscraper (sky «небо», scrвper «скребти»).

Крім кальок, існують ще напівкальки, коли одна частина слова запозичена, а інша калькується. Наприклад: телебачення (англ. television із гр. tele «далеко» й англ. vision «бачення»).

Окремими різновидами є семантичні й словотвірні запозичення.

Семантичні запозичення — такі запозичення, коли своє слово набуває значення, яке має його іншомовний відповідник.

Словотвірні запозичення — такі запозичення, коли власний зміст передається морфемами інших мов. Так, наприклад, слово телефон складене з давньогрецьких елементів tele «далеко» і phone «звук» у США. У давньогрецькій мові такого слова не було.

Запозичення можуть здійснюватися усним і писемним шляхом, можуть бути прямими й опосередкованими.

Запозичення з англійської мови відбуваються, починаючи з XIX ст. Особливо побільшало їх останнім часом, коли англійська мова стала не тільки мовою міжнародного спілкування, а й основним засобом здобуття наукової та іншої інформації.

Запозичені з англійської мови слова переважно стосуються:

• а) техніки: бульдозер, грейдер, комбайн, трактор, трамвай, ескалатор, форсунка, блюмінг, тунель, комп 'ютер, принтер, дисплей, файл;
• б) політики й економіки: мітинг, лідер, страйк, бойкот, локаут, гангстер, трест, бізнес, рекет, демпінг, маркетинг, бюджет, чек, банкнот, менеджер, менеджмент;
• в) мореплавства і військової справи: траулер, танкер, катер, вельбот, шлюпка, шхуна, яхта, ватерлінія, дрейф, шквал, аврал, танк, шрапнель, снайпер;
• г) спорту: футбол, волейбол, гандбол, хокей, ватерполо, бокс, теніс, матч, спринт, старт, фініш, жокей, форвард, гол, рекорд, спаринг, тренер;
• г) побуту: комфорт, піджак, джемпер, піжама, плед, френч, смокінг, біфштекс, кекс, пудинг, сандвіч, торт. 4; 140]

Для запозичень з англійської характерні:

• 1)звукосполучення дж: бюджет, джаз, джентльмен, джемпер;
• 2)звукосполучення ай, ей: гайморит, інсайд, тролейбус, хокей;
• 3)суфіксинг (-інг): мітинг, пудинг, демпінг, тюбінг.

Загалом можна виділити дві великі групи причин запозичення термінів: позамовні та власне мовні. До позамовних належать економічні, культурні та політичні контакти між державами, що значно посилюються в умовах глобалізації.

Власне мовними причинами запозичень є такі:

• 1) відсутність у рідній мові еквівалентного слова для нового предмета, явища чи поняття;
• 2) тенденція до використання одного запозиченого слова замість звороту в українській мові, напр.: clearing — укр. кліринг — система безготівкових розрахунків, що ґрунтується на зарахуванні банками взаємних платіжних вимог сторін;
• 3) прагнення до підвищення чіткості терміна, яке виражається у вилученні полісемії або омонімії в запозиченій мові, напр.: factoring — укр. факторинг — різновид торговельно-комісійної операції.

Засвоєння мовою запозичуваних термінів — складний діахронічний процес, у якому тісно переплітаються зв’язки й відношення, з одного боку, мови-позичальниці та мови-донора, а з другого, — внутрішньо-системні особливості самої мови-позичальниці. Ступінь освоєння запозичень залежить від наявності соціального замовлення, від особливостей семантики, давності запозичення (гіпотеза О.Д. Пономарева).

Англомовні запозичені терміни в лексиці української мови поділяються на декілька типів:

Ї запозичення досить давні, й настільки пристосовані до мови, що вже не відчувається їхнє іноземне походження. Вони часто й широко застосовуються й мають велику кількість похідних (реальний, партнерство тощо);

Ї суто англомовні слова, які часто використовуються в мовленні, виходять за межі професійної сфери вживання й поступово стають загальномовними одиницями (супермаркет, провайдер, дилер, спонсор, бренд);

Ї варваризми — рідковживані іншомовні слова, які легко замінюються питомою лексикою й використовуються у фаховому спілкуванні. В побутовій мові почути їх майже неможливо (дисперсія — відхилення, ануїтет — щорічний дохід).

Ї інтернаціоналізми — такі міжнародні терміни, які вживаються не менше, ніж у трьох неспоріднених мовах (holding — англ., das Holding — нім., холдинг — укр. та рос. — вид підприємництва).

За спостереженнями, англіцизми використовують частіше, ніж їхні українські відповідники. Важливу роль у використанні англіцизмів відіграють соціально-психологічні причини: мовці часто надають перевагу іншомовним словам, як більш престижним, модним або до економії мовних засобів (запозичення значно компактніші).