Кліматичні умови. 
Ландшафтні особливості території Скадовського району Херсонської області

Скадовський район знаходиться на півдні України в межах степової зони помірного географічного поясу Євразії. Клімат Скадовського району помірно-континентальний із порівняно м’якою зимою (середні температури зимових місяців -1° -3° С) та жарким і довгим літом (середні температури — +22° - +23° С, максимальні більше 40° С) [8]. Середньорічна температура на території району дорівнює 9.3° - 9.8° і має зараз стійку тенденцію до підвищення/ Середня багаторічна кількість опадів по району близько 400 мм, але в останнє десятиріччя кількість опадів збільшується [30]. Переважна кількість опадів випадає влітку в вигляді злив, сніговий покрив нестійкий, існує кілька десятків днів, а в прибережній частині області ще менше — близько 15 днів. В останні роки, в зв’язку із зміною клімату, сніговий покрив практично відсутній.

Клімату притаманні літні суховії - потужні вітри (з швидкістю більше 5 м/с) при низькій вологості повітря (менше 30%), та високих температурах; (вище 25° С). Такі вітри негативно впливають на розвиток сільськогосподарських культур, шо призводить до істотного зменшення їх врожайності. Враховуючі виключно низький коефіцієнт зволоження — 0.2 — 0,4, на території райну не формується достатній поверхневий стік .

Особливістю зазначеної оздоровчої зони є її клімат, який обумовлений географічним розташуванням території в межах Чорноморського узбережжя українського степу та характеризується великою кількістю світла та тепла. Особливості клімату визначаються найважливішими факторами кліматоутворення: радіаційним режимом, впливом Чорного моря та характером рельєфу. Клімат зони відповідає клімату півдня Східної Європи і характеризується як помірно-континентальний.

Температурні умови курортної зони формуються під впливом радіаційних факторів, атмосферної циркуляції та характером поверхні. У зимовий період термічний режим визначається атмосферною циркуляцією, а в теплий період року залежить в основному від радіаційних факторів. Значною мірою на температуру повітря впливає Чорне море. Середньорічна температура повітря в курортній зоні складає +100С. Холоднішим є січень із середньомісячною температурою -2,60С, а теплішим — липень із середньомісячною температурою +22,90С. Завдяки теплому впливу Чорного моря в осінній період температура повітря значно вища ніж весною [33]. Абсолютний мінімум температури відмічався у лютому і складав -290С, а абсолютний максимум — у липні +380С.

Середньорічна відносна вологість становить 77% і досягає максимального рівня у грудні (88%). Мінімальний середньомісячний рівень відносної вологості припадає на липень-серпень (66%). Максимального рівня відносна вологість досягає перед сходом сонця та стає мінімальною у після полудневий час. За рік у курортній зоні в середньому випадає 321−343 мм опадів.Річна амплітуда опадів відмічена двома максимумами — грудень і червень та одним мінімумом — лютий-березень.Значні аномалії опадів є наслідком аномалій у розвитку циркуляційних процесів. Надлишок опадів протягом всього року пов’язаний з проходженням та розвитком циклонів.Середньомісячний максимум випадання в курортній зоні досягає 157 мм і припадає на червень, а середньодобовий — 62 мм припадає на травень. У курортній зоні переважають рідкі опади — дощ та мряка; тверді опади — сніг, крупа щороку спостерігається з листопада по березень.

Кліматична характеристика сезонів відмічається тим, що початок і кінець сезонів у районі не співпадає із звичайним календарним поділом. Початок кожного сезону визначається характером погодних умов, а перехід від сезону до сезону відбувається поступово. Весна в районі рання і відносно не тривала [10]. Кліматичний її режим визначається не тільки циркуляційними, а вже у більшій мірі радіаційними умовами. Характерною рисою цього періоду є підвищення сонячної радіації, викликаної значним збільшенням висоти сонця над горизонтом, і кількості часу сонцестояння. Усе це приводить до появи погод характерних для теплого періоду року. Середня багаторічна дата переходу температури повітря через 00С — 2 березня. Однак, майже весь березень ще холодний і перехід температури через 50С відмічається лише в кінці березня [31].

Район Скадовського узбережжя внаслідок географічного положення доступний впливу повітряних мас різноманітного походження [9]. У весняний період основними повітряними масами є тепле повітря помірних широт і рідше — арктичне повітря континенту, що викликають контрасти, знижуючи температуру повітря в окремі дні до -100С і підвищує її до 250С. Останні приморозки у м. Скадовську відмічаються 10 квітня [11].

Літо триває з початку травня до кінця вересня. У літній період характерна стійка сонячна, спекотна та суха погода з максимальною температурою повітря в окремі дні до 30−350С, середня температура червня — 19,50С, максимальна — 300С, мінімальна — 90С. Вологість у літній період досягає мінімуму в червні-липні, коли вона складає 61−65%. Це зменшує процент повторення температурних і дощових погод у літній період. Мінімум їх відзначається у липні-серпні (лише 15%) [12]. Літні опади носять, як правило, ливневий характер і супроводжуються грозами, максимум яких припадає на червень — липень, і згідно з даними багаторічних спостережень дорівнює 5−6 дням на місяць. У середині вересня відбувається зменшення кількості годин сонцестояння і полуденної висоти сонця, що спричиняє зменшення сумарної сонячної радіації. Це є однією з характерних рис переходу від літнього кліматичного режиму до осіннього. Осінь у районі значно тривала, тепла і суха. Початок осені ще характеризується перевагою сонячної помірно вологої погоди.

Активізація циркуляційних процесів робить погоду восени менш стійкою, але все ж таки на загальному фоні відмічаються такі контрастні погоди, як сонячна, помірно волога і дощова, які утримуються протягом 8−10 днів. Пізньої осені, в період короткочасного установлення тепла, максимальна температура повітря може досягати 200С, тоді як вторгнення холодних повітряних мас знижують температуру в окремих випадках до -80С. Останні сприяють утворенню погоди з переходом температури повітря через 00С. Повторення її поступово збільшується і вже в листопаді становить 40%.

Зима починається з початку грудня. Вона тут помірно м’яка, середня температура найбільш холодного місяця (січня) -2,60С, мінімальна — 280С, максимальна +130С. Переважними погодами в зимовий період є погоди з відлигою, помірно морозні [13]. Кількість опадів взимку невелика, середньомісячна їх кількість для зимових місяців 21−30 мм. Перша поява снігу помічена у вересні, а остання у квітні. Сніговий покрив нестійкий, товщина його не перевищує 2−5см.

Вітер — один з основних елементів степового клімату. Майже півроку, починаючи з пізньої осені і закінчуючи серединою весни, дмуть сильні східні і північно-східні вітри. Один з найбільш несприятливих метеорологічних факторів, що починає діяти з початком весни, є холодні сухі північні вітри, які приносять холод. Весняні південно-східні вітри, шість років з десяти, переходять у суховії. Швидкість вітру в цей час досягає 25 м/с. Влітку дмуть західні і південно-західні вітри, часто спостерігається суховій. На узбережжі переважають бризи, котрі вдень дмуть з моря на суходіл, а вночі з суходолу на море. Для узбережжя також характерні згінно-нагінні явища. У період згону температура води за кілька годин знижується, а потім раптово прогрівається.