Термінова допомога студентам
Дипломи, курсові, реферати, контрольні...

Сучасні особливості розвитку рослинницького комплексу світу

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Пшениця — найбільш розповсюджена та найважливіша продовольча культура, районована від південних областей Австралії та Південної Америки до Північного полярного кола, від рівнин та низин — до високогірних районів (3500−4000м). Таке поширення пшениці дозволяє збирати врожай практично цілий рік: у січні — в Австралії, у липні-серпні — у країнах Європи тощо. Кукурудза у більшості країн є кормовою… Читати ще >

Сучасні особливості розвитку рослинницького комплексу світу (реферат, курсова, диплом, контрольна)

В наш час у сільському господарстві використовується 1,5 тис. видів культурних рослин. Сучасний вигляд цієї галузі людської діяльності - результат досвіду кількох тисячоліть, протягом яких землероби окультурювали корисні рослини, виводили їх нові сорти і гібриди. Розширювалися площі і географія вирощування культурних рослин. Основні райони рослинництва повністю збігаються з основними ареалами орних земель та багаторічних насаджень.

Зернові культури займають більшу частину посівних площ земної кулі. Найбільше поширені з зернових продовольчих культур пшениця та рис, а з кормових — кукурудза, жито і овес.

Сучасні особливості розвитку рослинницького комплексу світу.

По оцінці FАО, у 2010 р. світове виробництво зерна склало 1,83 млрд. т. Це найнижчий показник за останні 7 років. Найбільший спад виробництва через посуху відзначений у США, Канаді й Австралії — основних експортерах зерна. [16.5].

Основні виробники пшениці

Пшениця — найбільш розповсюджена та найважливіша продовольча культура, районована від південних областей Австралії та Південної Америки до Північного полярного кола, від рівнин та низин — до високогірних районів (3500−4000м). Таке поширення пшениці дозволяє збирати врожай практично цілий рік: у січні - в Австралії, у липні-серпні - у країнах Європи тощо.

Рис — дуже важлива і поширена зернова культура. Основні виробники рису (2000р.): Китай — 200,5 млн. т, Індія — 131,2 млн. т, Індонезія — 49,5 млн. т, В'єтнам — 31,4 млн. т, Бангладеш — 29,9 млн. т, Таїланд — 23,3 млн. т, М’янма — 17,1 млн. т, Бразилія — 11,8 млн. т, Японія — 11,5 млн. т, [11. с. 174]

Аналітики МСХ США вважають, що рівень світового споживання цього продукту збільшиться на 2% у зв’язку з ростом населення планети, що, відповідно, викликає скорочення обсягу світових запасів рису. В Китаї обсяг запасів знизився на 7,6 млн. т. Виробництво рису в Індії в 2010. виросло до 130,5 млн. т. В Єгипті рівень виробництва рису істотно не змінився. [15.-с. 36−37]. Оцінка світового обсягу виробництва рису в сезоні 2010/20 011 р., за даними МСХ США, у лютому складала 397,8 млн. т. Були зменшені оцінки виробництва рису в Португалії до 90 тис. т через скорочення посівних площ і низькою врожайністю, а також в Узбекистану до 83 тис. т через низьку врожайність. Збільшено оцінки виробництва в Австралії до 1,14 млн. т, і в Камбоджі до 2,4 млн. т через більшу врожайність. За даними Держкомстату Росії, виробництво рису в 2010 р. в Росії склало 580 тис. т. [14.-с. 36−37].

Кукурудза у більшості країн є кормовою культурою. Але в окремих країнах вона вживається як продовольче зерно. Основні виробники кукурудзи (2010р.): США — 239,7 млн. т, Китай — 126,2 млн. т, Бразилія — 32,2 млн. т, Канада — 27,8 млн. т, Німеччина — 20,8 млн. т, Мексика — 18,3 млн. т, Франція — 15,6 млн. т, Індія — 10,5 млн. т [11. с.173].

У сезоні 2010/2011 р. в США зібрано на 14 млн. т кукурудзи більше, а в Китаї на 23 млн. т менше, ніж у попередньому сезоні. Україна в сезоні 2010/2011 р. зібрала в 2,2 рази більше кукурудзи, ніж у попередньому. Ріст населення, а також збільшення поголів'я худоби у світі стали основною причиною нарощування виробництва зерна кукурудзи в останні роки. Річне споживання кукурудзи Китаєм складає близько 120 млн. т, Бразилією близько 35 млн. т, Мексикою — 24 млн. т. США. [2. с. 28−29].

Овес. Серед зернових культур овес так само, як жито, відрізняється високою здатністю виживати на бідних ґрунтах. При достатній волозі овес можна вирощувати на піщаних, неродючих чи кислотних ґрунтах. Головним чином овес вирощується як кормова культура і частина як круп’яна.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою