Перебування трупа у воді
Мацерація розповсюджується на всю шкіру підошовної поверхні. Шкіра біліє і зморщується на тильній поверхні кистей. Ознаки утоплення зникають. Послабляється зв’язок нігтів і волосся із шкірою. Спадіння легень. Шкіра в стоячій воді сповзає самостійно («рукавичка смерті»). Гниття уповільнюється. Шкіра кистей і стоп, а також волосся і нігті повністю відпадають. Починається процес омилення шкіри… Читати ще >
Перебування трупа у воді (реферат, курсова, диплом, контрольна)
При виявленні трупа у воді ступінь виразності мацерації шкіри свідчить про тривалість перебування його у водоймі і якоюсь мірою — про давність настання смерті. Для практичного застосування можна використати дані, наведені у таблицях 27 і 28.
Таблиця 27.
Терміни перебування трупа у воді (за А.Д. Адріановим, 1957).
Період. | Термін. | Ознаки. |
Теплий (квітень-вересень). | 2−6 год. | Шкіра на долонних і підошовних поверхнях незначно набрякає, світлішає, кінці пальців зморщуються, бліднуть. |
6−9 год. | З’являється рідина в плевральних і черевній порожнинах. | |
Близько 24 год. | Незначно виражені ознаки мацерації шкіри кистей і стоп. Наявність дрібноміхурцева піна в отворах рота і носа. З’являються ознаки гниття трупа. | |
Близько 2 діб. | Мацерація шкіри кистей і стоп посилилась. Трупне заклякання збережено. Ознаки гниття більш інтенсивні. Різке здуття легень. | |
2−3 доби. | Зникнення дрібноміхурцевої піни в отворах носа, рота, трахеї і бронхах. Слизова дихальних шляхіврожево-червона. Просякання рідини в плевральну і черевну порожнини. | |
3−5 діб. | Мацерація розповсюджується на всю шкіру кисті(«рука прачки»). Бурхливе гниття трупа. Посилення газоутворення. Транссудація гемолізованої крові в тканини, серозні оболонки. Вогнища здуття легень. | |
6−8 діб. | Мацерація розповсюджується на всю шкіру підошовної поверхні. Шкіра біліє і зморщується на тильній поверхні кистей. Ознаки утоплення зникають. Послабляється зв’язок нігтів і волосся із шкірою. Спадіння легень. | |
8−15 діб. | Епідерміс починає відділятись від власне шкіри. | |
10−21 доба. | Зменшується газоутворення. Часткове випадіння волосся. Сповзання шкіри з долонних і підошовних поверхонь. | |
21−28 діб. | Утворення жировоску на кінцівках. Обростання трупа водоростями відбується циклічно через кожних 2−3 тижні. | |
15−25 діб. | Шкіра сповзає. Зникають плями Рассказова-Лукомського-Пальтауфа. | |
30−40 діб. | Шкіра в стоячій воді сповзає самостійно («рукавичка смерті»). Гниття уповільнюється. Шкіра кистей і стоп, а також волосся і нігті повністю відпадають. Починається процес омилення шкіри голови і вух. | |
20−60 діб. | Шкіра сповзає з інших ділянок тіла. Зберігаються татуювання. | |
1 рік. | Труп повністю перетворюється у жировіск. | |
Холодний (жовтень-травень). | 1−2 міс. | Трупне заклякання відсутнє. Мацерація виражена незначно. Нігті волосся не відпадають. Шкіра зеленувато-коричнева. Епідерміс відшаровується вогнищами. Помірно виражена трупна емфізема. Інколи спостерігаються вогнища різкого здуття легень. |
3−4 міс. | Епідерміс майже повністю відпав. Волосся і мацерована шкіра кистей і стоп разом з нігтями відпала. Внутрішні органи розм’якшені. В плевральній і черевній порожнинах брудно-бура рідина. | |
5−6 міс. | Інколи спостерігається утворення жировоску на шкірі лиця. |
Таблиця 28.
Залежність ознак мацерації шкіри від температури води.
Температура води (0С). | Час появи перших ознак. | Час кінцевих ознак. |
2−4. | 1−2 доби. | 30−38 діб. |
8−10. | 12−24 год. | 18−20 діб. |
14−16. | 6−8 год. | 8−10 діб. |
20−22. | 0,5−1 год. | 4−5 діб. |
Дані огляду місця виявлення трупа
Ряд даних, що дають змогу висловитись про час перебування трупа на цьому місці, а при встановленні, що місце розташування трупа є і місцем настання смерті, то і про ДНС можна отримати при огляді місця пригоди і трупа на місці його виявлення. Зокрема, для цього можна використати дати на листах, газетах, проїздних документах, виявлених в кишенях одягу трупа і біля нього; години, які фіксує годинник, що зупинився чи ще йде; стан слідів крові (вологі, сухі); свіжість їжі; покриття трупа павутиною; ступінь запиленості і товщину шару пилу на трупі й оточуючих його предметах; сухому грунті під трупом і вологому навкруги від дощу; стан рослин під трупом і біля нього; проростання трупа рослинами та їх корінням тощо. Відомо, що влітку вже через 5−7 діб рослини під трупом бліднуть, жовтіють внаслідок втрати хлорофілу, а через 15−20 діб рослини цілком гинуть. Наведені дані повинен фіксувати у протоколі та оцінювати слідчий.