Класифікація, основні клінічні прояви невриту

Якщо розділяти неврит на основі патоморфології, — негативних трансформацій, які відбуваються на макрорівні, — можна виділити такі складові:

• · Адвентиціальний. Нерв складається з декількох шарів. Сама верхня, зовнішня його оболонка іменується адвентиціальною. У разі її руйнування має місце бути зазначений вид невриту.
• · Аксіальний. Відбувається запалення нервових волокон, що провокують збої в роботі внутрішніх органів. В офтальмології аксіальний неврит проявляється в нездатності окремих ділянок очі візуалізувати предмети.
• · Висхідний. Внаслідок тотального ураження нервових волокон запальний процес перекидається на прилеглі ділянки, провокуючи параліч або парез м’язової матерії. При прогресуванні такого явища токсини, які виділяються, можуть рухатися в напрямку спинного мозку, провокуючи похибки в його функціонуванні.
• · Гіпертрофічний. Після затихання запальних процесів має місце бути регенерація: нервові волокна відновлюються. У стінках кровоносних судин візуалізується гіпертрофія, що призводить до зародження рубців. Це може спровокувати передавлювання окремих пучків нерва, повторне їх руйнування, обширний парез.
• · Гомбо-сегментарний. Представлений негативними змінами в аспекті нервових волокон, які в майбутньому можна відновити. Нервові волокна руйнуються неповністю — на певних ділянках центрова складова залишається не пошкоджена.
• · Інтерстеціальний. Констатується трансформація нервових волокон. Даний вид характерний наявністю в середовищі нерва сполучної матерії, яку можна розглянути за допомогою оптичних медичних приладів. Нерв матиме виражений червоний колір в місцях ураження з дрібними розмивання, які підтверджують факт крововиливу. У рідкісних випадках в оболонці нерва буде присутня гнійна рідина.
• · Паренхіматозний. Внаслідок запальних, гнійних процесів тканина нерва (паренхіма) пошкоджується. Може виникнути некроз зазначеної матерії, дистрофічні явища відносно нервових волокон, що охоплюють не тільки заражені зони, а й сусідні ділянки.
• · Сегментарний. Розглянута недуга актуальна для окремих мікро ділянок нерва. [3, 36]

Умови, які провокують виникнення невриту, зумовили його розподіл на види:

• · Вегетативний вібраційний. Розглянутий вид хвороби з’явився як наслідок трудової діяльності хворого, що полягає в присутності регулярних вібрацій. У зоні ризику знаходяться будівельники, шахтарі, люди зайняті роботою на бурильних установках. Уражаються найчастіше кінцівки: кисті рук, ступні, але можуть бути залучені до процесів інші частини тіла.
• · Інфекційний. Зароджується на тлі інфекційної недуги, супроводжується зміною температури тіла, больовими відчуттями. На мікрорівні відзначається скупчення гнійних мас в структурі нерва, які виділяються токсинами. Останні мають тенденцію поширюватися по всьому організму, створюючи нові вогнища запалення. Перелік хвороб, що можуть викликати цей вид невриту, широкий: кір, краснуха, дифтерія, скарлатина і т.д.
• · Токсичний. Формується внаслідок отруєння токсинами, які реально отримати при роботі з важкими металами (цинк, ртуть), вживанні алкоголю. Тут мається на увазі не тільки алкоголізм, хоча останній також провокує утворення токсинів, та збої в роботі нервової системи. Отруєння алкоголем може статися при одноразовому вживанні неякісного продукту. Симптоматика при кожному підвиді токсичного невриту буде дещо різнитися. При алкогольному токсичному запаленні нерва страждають в першу чергу ноги (малогомілковий нерв), виникає помутніння розуму. Отруєння свинцем, ртуттю позначаються на роботі ліктьового нерва.
• · Травматичний. Тут мається на увазі не тільки переломи кісток в результаті падіння, аварії, бійки. У цю групу входять також поранення різноманітної природи: вогнепальні, ножеві, ін'єкційні; сильне, тривале перетиснення певної ділянки шкіри.
• · Ендемічний. Актуальний в разі дефіциту в організмі вітаміну групи В, нікотинової кислоти. До групи ризику потрапляють вагітні, що страждають сильним токсикозом: внаслідок постійної блювоти потрібний обсяг вітамінів не засвоюється в організмі. Це позначається на роботі серцево судинної системи, розумової активності. Сюди ж відносять тих людей, хто страждає на цукровий діабет. [4]

Місце локалізації невриту може бути різним. У зв’язку з цим, передбачено розподіл невриту на:

• · Вегетативний. Пошкодженню піддається практично будь-яка зона в організмі, але часто страждають нижні кінцівки. Запальні процеси в периферичних волокнах нервової системи супроводжуються збоями в кровообігу, колір шкірного покриву, його температура змінюється;
• · Запалення зорового нерва. Місця, де може концентруватися запалення можуть бути різними: порожнина очного яблука, внутрішньочерепна зона, певні ділянки позаду очниці.Основною ознакою цього виду невриту є оперативна втрата гостроти зору, що при грамотному, своєчасному лікування стабілізується. Цій хворобі можуть піддаватися люди будь-якого віку;
• · Руйнування улиткового нерва. Виникнути такий вид запалення нерва може на тлі інфекційних захворювань, при травмуванні вуха або голови. Хворі скаржатьсяна наявність шуму у вухах, відсутність здатності чути деякі звуки, що в майбутньому може загрожувати незворотьною глухотою. Рідше спостерігаються дзвін у вухах. 5]

Клінічна картина невриту визначається функціями нерва, ступенем його поразки і областю іннервації. Більшість периферичних нервів складається з нервових волокон різного типу: чутливих, рухових і вегетативних. Поразка волокон кожного типу дає наступні симптоми, характерні для будь-якого невриту:

• · розлади чутливості - оніміння, парестезії (відчуття поколювання, «повзання мурашок»), зниження або випадіння чутливості в зоні іннервації;
• · порушення активних рухів — повне (параліч) або часткова (парез) зниження сили в іннервіруемих м’язах, розвиток їх атрофії, зниження або випадіння сухожильних рефлексів;
• · вегетативні та трофічні порушення — набряклість, синюшність шкірних покривів, місцеве випадіння волосся та депігментація, пітливість, стоншення і сухість шкіри, ламкість нігтів, поява трофічних виразок та інші. 6]

Як правило, першими проявами ураження нерва є біль і оніміння. У клінічній картині деяких невритів можуть відзначатися специфічні прояви, пов’язані з іннервуючим з даними нервом областю.

Неврит подкрильцевого нерва проявляється неможливістю підняти в сторону руку, зниженням чутливості у верхній 1/3 плеча, атрофія дельтоподібного м’яза плеча і підвищеною рухливістю плечового суглоба. [7].

Неврит променевого нерва може мати різні симптоми, в залежності від локалізації ураження. Так процес на рівні верхньої 1/3 плеча або в пахвовій ямці характеризується неможливістю розгинання кисті та передпліччя та відведення великого пальця, утрудненням згинання руки в ліктьовому суглобі, парестезіями і зниженням чутливості шкіри I, II і частково III пальців. При витягнутих уперед руках на боці ураження кисть звисає, великий палець приведений до вказівного і пацієнт не може повернуть цю руку долонею вгору. При неврологічному обстеженні виявляється відсутність разгинаючого ліктьового рефлексу і зниження карпорадіального. При локалізації запалення в середній 1/3 плеча розгинання передпліччя і розгинальний ліктьовий рефлекс не порушені. Якщо неврит розвивається в нижній 1/3 плеча або верхній частині передпліччя, то неможливе розгинання кисті і пальців, чутливість страждає тільки на тильній стороні кисті. [8].

Неврит ліктьового нерва проявляється парестезіями і зниженням чутливості на долонній поверхні кисті в області половини IV і повністю V пальця, на тильній поверхні кисті - в області половини III і повністю IV-V пальців. Характерна м’язова слабкість у м’язах IV-V пальців. У зв’язку з м’язовою атрофією долоня виглядає сплющеною. Кисть при ліктьовому невриті схожа на «пазуристу лапу»: середні фаланги пальців зігнуті, а основні - розігнуті. Існує кілька анатомічних ділянок ліктьового нерва, в яких можливий розвиток невриту за типом тунельного синдрому (здавлення або ішемія нерва в кістково-м'язовому каналі). [9, 11, 36].

Неврит серединного нерва починається з інтенсивного болю на внутрішній поверхні передпліччя і в пальцях кисті. Порушується чутливість на половині долоні, відповідно I-III пальцях, на долонній поверхні I-III і половині IV пальців, на тильній поверхні кінцевих фаланг II-IV пальців. Пацієнт не може повернути руку долонею вниз, зігнути кисть в променево-зап'ястному суглобі, зігнути I-III пальці. При невриті серединного нерва яскраво виражена м’язова атрофія при піднесенні великого пальця, сам палець стає в одну площину з іншими пальцями кисті і кисть стає схожа на «мавпячу лапу». [10].

Синдром зап’ястного каналу — здавлення серединного нерва в зап’ястному каналі і розвиток невриту за типом тунельного синдрому. Захворювання починається з періодичного оніміння I-III пальців, потім з’являються парестезії і оніміння приймає постійний характер. Пацієнти відзначають біль в I-III пальцях і відповідної їм частини долоні, що проходять після рухів кистю. Біль виникає частіше вночі, вона може поширюватися на передпліччя і доходить до ліктьового суглоба. Температурна та больова чутливість I-III пальців помірно знижена, атрофія піднесення великого пальця спостерігається не завжди. Відзначається слабкість протиставлення великого пальця і виникнення парестезій при постукуванні в області зап’ястного каналу. Характерна ознака Фалена — посилення парестезій при двохвилинному згинання кисті. [11].

Попереково-крижова плексопатія проявляється слабкістю м’язів тазу і нижніх кінцівок, зниженням чутливості ніг і випадання сухожильних рефлексів на ногах (колінний, ахіллового). Характерні болі в ногах, тазо-стегнових суглобах і попереку. При ураженні в більшій мірі поперекового сплетення на перший план виходить неврит стегнового нерву, а також ураження бічного шкірного нерва стегна. Патологія крижового сплетіння проявляється невритом сідничого нерва. [12].

Неврит сідничного нерва характеризується тупим або стріляючими болями в сідницях, що поширюються по задній поверхні стегна і гомілки. Чутливість стопи і гомілки знижена, відзначається гіпотонія сідничних і литкових м’язів, зниження ахіллового рефлексу. Для невриту сідничого нерва характерні симптоми натягу нерва: виникнення або посилення болю при розтягуванні нерва під час підйому прямої ноги в положенні лежачи на спині (симптом Ласега) або при присідання. Відзначається болючість в точці виходу сідничного нерва на сідниці. [13].

Неврит стегнового нерва проявляється утрудненням розгинання ноги в колінних суглобі і згинання стегна, зниженням чутливості в нижні частині передньої поверхні стегна і по всій передньо-внутрішній поверхні гомілки, атрофія м’язів передньої поверхні стегна і випадання колінного рефлексу. Характерна болючість при натисканні під пахової зв’язкою в точці виходу нерва на стегно. [14, 37].