Розділ 1. Техніко-економічна діяльність підприємства

Відомості про підприємство та основні види діяльності

Входить до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки України Публічне акціонерне товариство «Крюмківський вагонобудівнимй завомд» (КВБЗ) — одне з найбільших і найстаріших машинобудівних підприємств в Україні, що спеціалізується на виробництві транспортних засобів, у першу чергу залізничного рухомого складу. Розташований у місті Кременчук Полтавської області.

Одна з особливостей нинішнього виробництва підприємства — можливість швидкого переналагодження на випуск нової продукції. Приклад цьому — освоєний у найкоротші терміни (2002) промисловий випуск вітчизняних пасажирських вагонів і право стати базовим підприємством з їх виготовлення. Також з 2003 року розпочалося проектування вітчизняного метропотяга і виготовлення в 2005 року першого головного та проміжного вагонів. І з 2006 року розпочато його випробування. 20 січня 2009 року потяг вже в дослідній експлуатації на Сирецько-Печерській лінії, Київського метрополітену. 22 березня 2010 року в Київ прибув перший серійний потяг для Київського метрополітену.

Фундамент під перші будівлі Крюківських головних вагонних майстерень Харківсько — Миколаївської залізниці був закладений у 1896 році. Ремонт товарних вагонів розпочався в ще незакінчених корпусах підприємства 15 червня 1898 року, а перші пасажирські вагони — 1 серпня 1900 року. У ті далекі роки на заводі працювало 400 робітників, які забезпечували ремонт 120 вантажних і 20 пасажирських вагонів на місяць.

Під час громадянської війни майстерні були занедбані, станом на 1919 рік з шести великих корпусів два закинуті й перетворені на «звалищні місця», в інших цехах працювало до половини верстатів. Було відсутнє паливо, матеріали, інструмент. Виробництво відновилося лише у 1921році: випущено після ремонту 44 вагони першої категорії.

У 1923 році розпочався ремонт будинків цехів і обладнання. Зросла і чисельність робітників: якщо у 1922 році їх було 700, то у 1923 — вже 1100. Одночасно, протягом 1924;1925 років майстерні здійснили ремонт 7304 вагонів. В 1925 році на заводі працювало 1591 робітник і 237 службовців, у тому числі 32 жінки. У 1926 році майстерні працювали з повним навантаженням. За рахунок відновлення старого обладнання парк верстатів зріс на 10%, з’явився пересувний паровий підйомний кран, створене електрозварювальне виробництво. У 1928 році одночасно з виконанням плану з ремонту вагонів, майстерні отримали завдання налагодити випуск 16-тонних критих вагонів з металевим каркасом.

У 1935 році Крюківський завод випустив понад 5900 платформ і 1800 вагонів. Завод займав друге місце серед вагонобудівних підприємств СРСР. У 1936 році завод продовжував нарощувати темпи виробництва: план випуску напіввагонів був збільшений в порівнянні з 1035 майже втричі — до 7000 одиниць. Чисельність працюючих на той час становила 1800 чоловік.

В 1959 році в Крюкові спроектований новий 90-тонний саморозвантажуваний напіввагон для перевезення вугілля та інших сипучих вантажів. В 1960 — 100-тонний напіввагон для перевезення залізної руди. В тому ж році завод отримав завдання розпочати виробництво вагонів для перевезення цементу, дослідний зразок якого був випробуваний у 1963 році. В 1963 році Крюківський завод освоїв виробництво мостових кранів. В 1966 — цільнометаличних вагонів бункерного типу для безтарного перевезення зернових, бобових ті інших аналогічних вантажів.

Відбувалося введення в дію нових виробничих потужностей і напівавтоматичних ліній, зварювальні та заготівельні виробництва, нарощувався конструкторсько-технологічний потенціал, який перетворив в 1970;х роках Крюківський вагонобудівний завод у високотехнологічне, широкопрофільне базове підприємство вагонобудівного виробництва країни.

З того часу підприємство значно удосконалило свою роботу, розширивши не тільки номенклатуру та кількість виробленої продукції, а й напрямки виробництва.

У 2013 році Крюківський вагонобудівний завод посів 10 місце у рейтингу підприємств високотехнологічного машинобудування України за рівнем управлінських інновацій.