Висновки. 
Геологічні середовища Криворізької промислово-міської агломерації (локальний рівень)

Проаналізовано інтенсивність техногенних впливів механічного і гідродинамічного підкласів технічної підсистеми за 1931 — 1998 роки. Виділені стадії: I — будівництва (1931;1945 роки); II — відновлення і будівництва об'єктів першої черги (1946;1965 роки); III — функціонування на рівні проектної потужності (1966 — 1980 роки); IV — відносне зменшення впливу (1981; 1998 року).

Вивчено вплив фізичних дій механічного і гідродинамічного підкласів. Показниками техногенного впливу на локальному рівні служать інтервальні оцінки за умовами відповідності ділянки підрахунку елементарної морфологічної одиниці - басейну першого порядку. Обгрунтування вибору часткових показників необхідно виконувати залежно від стадії функціонування природно-технічної системи локального рівня.

Об'єкт розташований у зоні сполучення Придніпровського палеосхилу та Криворізько-Кременчуцького палеорифта. Ділянки Саксаганського купола складені архей-дніпровським комплексом плагіогранітів. Сполучення відбувається за лінійною, чітко вираженою системою розламів I — III порядку. В межах об'єкту проходить вісь Східно-Криворізької депресії кристалічного фундаменту.

Сучасні горизонтальні рухи земної кори в зоні сполучення Криворізького палеорифта та Саксаганського блоку визначили еволюцію басейнових ЛТС I — III порядків, що відбилося на дискретності і чутливості геологічного середовища, конфігурації області взаємодії ПТЛ КМЗ.

Палеогеоморфологічні реконструкції палеобасейнових систем застосовані для вивчення закономірностей геологічного розвитку, установлення меж області взаємодії, визначення ступеню перетворення елементів геологічного середовища при техногенному впливі.

Для статичної оцінки стану і аналізу змін геологічного середовища необхідний вибір показників відносної змінності компонентів інженерно-геологічних умов. Аналіз і прогноз змін стану геологічного середовища повинен супроводжуватися розрахунком градієнтів взаємопов'язаних процесів у межах ЕМО.

Реакція елементів геологічного середовища на зміни режиму ПТЛ виявляється в залежності від діючої форми стійкості. Регресійний аналіз застосовується для встановлення меж області взаємодії.

Формування техногенних водоносних куполів у зоні максимумів забудови призвело до різної за режимом деградації просадових властивостей. Відмінність режиму викликана саморегуляцією ерозійних систем.

У 1981;2000 роки відбулася перебудова структури зони ущільнення в зв’язку зі зміною режиму функціонування ПТЛ. У випадку стабілізації положення рівня техногенного-природного водоносного горизонту на протязі 2000;2010 років до 2010 року відбудеться часткова стабілізація умов.

Результатами множинного кореляційного аналізу (залежність сумарної просадовості від часткових та інтегрального показників техногенних впливів) доведена краща кореляція зі значеннями інтегрального показника.

Вузлове значення інтегрального показника техногенного впливу характеризує межу області локальної рівноваги ПТЛ, що підтверджується взаємозв'язком градієнтів деградації просадових властивостей і росту лінійної ерозії.

Оцінку механічної стійкості геологічного середовища допустимо робити до значення інтегрального показника техногенних впливів, який дорівнює вузлу сплайну.

Прирощення узагальненої координати закритої локально ізольованої термодинамічної системи ПТЛ КМЗ в області локальної стійкості визначається співвідношенням між градієнтами деградації просадових властивостей та градієнтами лінійної ерозії.

Верифікація показників стійкості геологічного середовища доводить виправданість розрахунку показника механічної стійкості геологічного середовища як критичного (вузлового) значення інтегрального показника.