Вимірювання ліній оптичними віддалемірами

Далекомірами називаються геодезичні прилади, за допомогою яких відстань між двома точками вимірюють непрямим способом. Далекоміри підрозділяють на оптичні й електронні. Оптичні далекоміри діляться на далекоміри з постійним паралактичним кутом і далекоміри з постійним базисом. Найпростіший оптичний далекомір з постійним кутом є в зорових трубах всіх геодезичних приладів. У поле зору труби приладу видні три горизонтальні нитки. Дві з них, розташовані симетрично щодо середньої нитки, називаються далекомірними. Нитяний далекомір застосовують у комплекті з нівелірною рейкою, розділеної на сантиметрові розподіли. Принцип вимірювання ліній оптичним віддалеміром полягає у визначенні відстані з прямокутного трикутника з відомим паралактичним кутом б та стороною. Для спрощення вимірювань одна із величин приймається за постійну, а інша вимірюється. Якщо кут постійний, а величина базису змінюється, то говорять, що це віддалемір з постійним паралактичним кутом і змінним базисом. Це найбільш розповсюджений тип оптичних віддалемірів, який застосовується в теодолітах і нівелірах і називається нитковим віддалеміром. Для вимірювання ліній на її кінцях встановлюють прилад і нівелірну рейку з сантиметровими поділками. При горизонтальному положенні візирної осі зорової труби промені від далекомірних ниток, пройшовши через об'єктив і передній фокус F, перетнуть рейку в точках, А і В. Вимірявши кут б, можна обчислити відстань між точками АВ. Для вимірювання ліній на її кінцях встановлюють прилад і нівелірну рейку з сантиметровими поділками.

.