Попередження психосоматичних розладів

Найчастіше психотравмуючі ситуації виникають в міжособистісних відносинах. У цьому випадку, коли об'єктом системи протистресові заходів є окремий індивід, зміст їх повинно включати роботу з тими особами, які в тій чи іншій мірі причетні до ситуації. У повсякденному житті цими людьми найчастіше бувають члени сім'ї та співробітники по роботі.

Інший шлях усунення емоційного стресу представляє собою відхід з травмуючої ситуації, якщо її уникнення є малоефективним. Індивід нерідко не може піти з неї. Це відбувається, наприклад, при загибелі близьких людей. Іноді труднощі догляду пов’язані з подоланням моральних установок, почуття обов’язку, відповідальності. Навіть якщо пацієнту вдається це зробити, то йому в цьому випадку загрожує внутрішній конфлікт, що часом не знімає проблему емоційного стресу, а посилює її. Тому найбільш ефективним способом вирішення виниклої ситуації може бути корекція внутрішнього конфлікту з позиції відносин. За своєю суттю, таким підходом може бути патогенетична психотерапія, яка враховує зв’язок між особливостями особистості хворого і специфікою психотравмуючої ситуації. Патогенетична психотерапія дуже багатогранна і складна. Вона може бути успішною за обліку всієї глибини і своєрідності особистості хворого, розуміння якого можливо при повному контакті лікаря, психолога і пацієнта.

Найважливішим завданням психотерапевта стає виявлення хворих з різними соматичними скаргами на тлі незначних емоційних розладів. Найбільш суттєва допомога в цих випадках полягає в простій людській підтримки, заспокоєнні і підбадьорювання. До цього ж контингенту хворих слід віднести і тих пацієнтів, які потребують допомогу у відповідному вихованні, ніж в ліках і повинні шукати зцілення в належної влади над собою.

Навіть при повній впевненості в чисто психогенної природі соматичних розладів необхідно заспокоїти хворого, подолати відчуття безвиході. Найменший натяк на недовіру, неповагу лікаря до скарг і суб'єктивними відчуттями хворого, скептичне ставлення до них призводять до втрати довіри до лікаря.

Завданнями патогенетичної психотерапії є: 1) всебічне вивчення особистості хворого; 2) виявлення етіопатогенетичних механізмів, що сприяють виникненню емоційних розладів; 3) досягнення у хворого свідомості й розуміння зв’язків між особливостями особистості і захворювання; 4) зміна ставлення хворого, корекція неадекватних реакцій і форм поведінки, досягнення зазначених цілей здійснюється методами індивідуальної та групової патогенетичної психотерапії.

Посмішка і позитивний настрій — найкраща профілактика багатьох захворювань.

Напевно, кожен з нас знає, що при частих або сильних стресах підвищується ймовірність появи виразки шлунка та дванадцятипалої кишки. Ті ж стреси і переживання можуть спровокувати масу інших психосоматичних захворювань, таких як гіпертонія, нейродерміт, бронхіальна астма, артрит, мігрень і безліч інших недуг. Щоб не псувати своє здоров’я, потрібно виконувати кілька правил.