Лейкоцитарный індекс інтоксикації в хворих з желчно-каменной болезнью

О.Т. Чорманов, Е.Ш. Идрышев-Абзалбек.

Лейкоцитарный індекс інтоксикації в хворих з желчно-каменной болезнью.

Науковий керівник Д.М.Н. проф. Н. И. Оразбеков.

Розрахунок лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛИИ) призначений для визначення рівня інтоксикації при гнойно — запальних захворюваннях будь-який локалізації. ЛИИ має важливе значення як для контролю над лікуванням так прогнозу хвороби. Клінічне значення ЛИИ залежить від визначенні тяжкості гнойно — запального процесу, і навіть можливість застосування його як критерію, який допомагає поруч із клінічними і лабораторними дослідженнями, діагностувати прогресування процесу чи розвиток гнійного осложнения.

Є кілька формул розрахунку ЛИИ, такі як: Кальф -Каліфа Я. Я (1941), Фіщенко Ф.Я. (1989), Островського В.К.(1983).

Формула Кальф — Каліфа з аналізу літературних даних не отримала широко він, що з складністю його розрахунку і труднощами запам’ятовування. Нами було обрано формула Островського, оскільки більше спрощена й легко запоминаема. Це формула розрахунку ЛИИ, в якої у чисельнику перебувати сума відсоткового змісту клітин миелоидного низки, а знаменнику сума інших клітин білої крови.

Формула розрахунку ЛИИ за Островським В.К.(1983).

ПК + миел. + ю. + п. + с.

ЛИИ = ——————————————————————————-;

Лимф. + мон. + е. +б.

Де: ПК — плазматические клітини, миел. — миелоциты, ю. — юні, п. — палочкоядерные, з. — сегментоядерные, Лимф. — лімфоцити, мон. — моноцити, е. — эозинофилы, б. — базофилы.

При розрахунку ЛИИ норма становить 1,6 + 0,5.

Для розрахунку ЛИИ було взято хворі зі 2 і трьох хірургічних відділень НЦХ їм. А. Н. Сызганова. При хірургічних захворюваннях ЛИИ вивчений нами у 40 хворих, чоловіків було — 15 людина, жінок — 25. Віковий контингент досліджуваних хворих був від 18 до 75 років. Усі хворі перебувають у стаціонарі з діагнозом жовчнокам’яна хвороба (ЖКБ).

17 були з ускладненнями основного захворювання і в 23 зазначено не осложнённое перебіг. Основними ускладненнями ЖКБ з’явилися: водянка жовчного міхура, місцевий серозний перитоніт, хронічний индуративный панкреатит, стеноз великого дуоденального соска, механічна жовтуха й гнійний холангіт. Усі хворі були оперовані, їх у 13 прооизведены лапаротомные холецистэктомии, і у 27 лапароскопические холецистэктомии.

Таблиця 1.

ЛИИ, пульс і температура в хворих з ЖКБ.

|показник |Групи обследованых | | |норма |Хворі з неосложнён- |Хворі з ослож- | | | |іншої ЖКБ |нённой ЖКБ | | |60 -80 | | | |пульс | |78,9 + 2,2 |80,2 + 1,8 | | | 0 | | | |Темп-ра |36 З + 0,5−1,0|36,2 + 0,05 |36,7 + 0,1 | | | | | | |ЛИИ |1,6 + 0,5 |1,9 + 0,2 |3,5 + 1,07 |.

У таблиці 1 показано, що з хворих на не осложнённой формою ЖКБ пульс і температура перебувають у межах норми, але ЛИИ підвищений 1,1 раз проти нормою. У хворих на осложнённой формою ЖКБ пульс перебував верхній кордоні норми, температура не перетерплювала докорінних змін, а ЛИИ підвищувався в 2,1 раз проти нормою. Отже, судячи з середніх показників пульсу і температури можна сказати, що у обох групах хворих вони змінюються в незначній мірі, чи практично відповідають нормі. ЛИИ при не осложнённых формах ЖКБ підвищувався рахунок основного захворювання, а на другий групі хворих він підвищувався рахунок приєднання до основному захворювання будь-якого ускладнення з названих вище. Отже показник ЛИИ є достовірним у діагностиці осложнённых форм ЖКБ.

Таблиця 2.

Динаміка ЛИИ, пульсу і температури в хворих після операции.

| | | | |показник |До операції |Після операції | | | | | |пульс |76,4 + 1,4 |82 + 1,1 | | | | | |Темп-ра |36,7 + 0,06 |36,7 + 0,08 | | | | | |ЛИИ |2,7 + 0,4 |2,8 + 0,6 |.

У таблиці 2 бачимо, що пульс і температура до операції перебувають у межах норми, але ЛИИ підвищувався в 1,6 разу порівняно з нормою. Після операції зазначено незначне почастішання пульсу, температура не змінювалася. ЛИИ підвищувався в 1,7 разу проти нормою. Незначне підвищення ЛИИ після операції з порівнянню з ЛИИ до операції пов’язані з травматичністю операції, і надходженням в організм токсичних продуктів, які виникають при поділі і размозжении тканин внаслідок порушення процесів отграничения. При адекватної терапії в післяопераційному періоді ЛИИ в хворих обох форм з ЖКБ поступово знижувався і на момент виписки із стаціонару він сягав норми (1,7 + 0,3).

Наприкінці слід зазначити, що «застосування ЛИИ за умов хірургічної і терапевтичної клініки має значення для оцінки ступеня інтоксикації та ефективності лікування. Поруч із високої діагностичної цінністю визначення у поступовій динаміці індексу по Островському В.К.(1983) дозволяє своєчасно виявити розвиток ускладнень і прогресування процесу при неадекватному лечении.

1. Фіщенко А.Я. Клінічна хірургія 1989 9 Київ Здоров’я стр.68−69 2. Мурашев З. М. Зміна ЛИИ в переді післяопераційному періоді в хворих холециститом (Рад. Мед. 1975 2 стор. 112−116) 3. Островський В. К. Свитич Ю.Н. ЛИИ при гострих гнійних і запальних захворювань лёгких.(Вестник хірургії їм. І.І. Грекова 1983 т. 131.

11 стор. 21−24) 4. Верник С. Д. Застосування ЛИИ з метою оцінки ефективності лікування инфильтратов (Хирургия 1972 9 стор. 84−87) 5. Кальф-Калиф Я. Я. Про ЛИИ та її практичного значення (Лікарська дело.

1941 1 стр.31−33) 6. Сазонов А. М. Муромський Ю.О. Деякі запитання лікування гострих осложнённых абсцесів легких (Рад. Мед. 1979 12 стор. 11−15) 7. Сухоруков В. П. Про ЛИИ (Клин. Хірургія 1982 1 стор. 20−22) 8. Прохоров А. М. Велика радянська енциклопедія. Москва Сов.

Енциклопедія стор. 417 9. Прохоров А. М. Велика радянська енциклопедія. Москва Сов.

Енциклопедія стор. 223.