Вступ. 
Отруєння ціаногенними препаратами. 
Синильна кислота

Циклон Б (нім. Zyklon B) — назва товарного продукту хімічної промисловості Німеччини, що використовувався в якості інсектициду.

Речовину розробили хіміки Вальтер Геердт (Walter Heerdt), Бруно Теш (Bruno Tesch) та Герхард Петерс (Gerhard Peters) з Інституту фізичної хімії та електрохімії кайзера Вільгельма в Далемі. «Циклон Б» являє собою просочені синильною кислотою гранули інертного пористого носія (діатомітова земля, пресована тирса) та агент запаху, оскільки сама синильна кислота має слабкий запах.

20 червня 1922 року «Німецьке товариство з боротьби зі шкідниками» (нім. Deutschen Gesellschaft fьr Schдdlingsbekдmpfung, скорочено Degesch) подало заявку на патент за номером DE 438 818. Патент було видано Державним патентним бюро 27 грудня 1926 року. Винахідником речовини в патенті записаний Вальтер Геердт (Walter Heerdt). Газ Циклон Б не був хімічною зброєю, не підпадав і досі не підпадає під міжнародні заборони.

У період після Першої світової війни та під час Другої Світової Війни і до винаходу ДДТ (на початку 40-х, у Німеччині — лише після Другої світової війни) Циклон-Б був найпоширенішим пестицидом у світі.

Під час Другої Світової Війни «Циклон Б» широко застосовувався в німецьких трудових таборах в якості інсектициду як хімічний засіб боротьби з комахами. Цим засобом німці дезінфікували житлові приміщення і людей, щоб уникнути інфекційних захворювань серед ув’язнених.

Вперше для масового знищення людей Циклон Б був застосований 3 вересня 1941 року у таборі смерті Аушвіц за ініціативи першого заступника коменданта табору Карла Фріча до 600 радянських військовополонених і 250 інших в’язнів. Комендант табору Рудольф Хьосс (нім. Rudolf HцЯ) схвалив ініціативу Фріча, і згодом саме в Аушвіці цей газ застосовувався для вбивства людей у газових камерах.

Під назвою «Ціаносил» («Cyanosil») застосовується тільки в особливих випадках, коли застосування інших сучасних хімічних фумігантів неможливе.

циклон синильна ціанід отруєння.