Література. 
Порушення пуринового обміну у хворих на артеріальну гіпертензію: епідеміологічні, клінічні та патогенетичні аспекти

1. Барскова В. Г., Насонова В. А. Подагра и синдром инсулинорезистентности // Рос. мед. журн. 2003. № 11(23). С. 1299−1310.

2. Балкаров И. М. Подагрическая (уратная) почка // Диагностика и терапия в клинике внутренних болезней. М.: Здоровье человека, 2004. С. 219−233.

3. Бильченко А. В. Гиперурикемия как фактор риска сердечно-сосудистой заболеваемости и смертности // Здоров’я України. 2009. Тематичний номер, червень. С. 46−48.

4. Гуріна Н.М., Шупрович А. А., Мосендз І.О., Корпачев В. В. Порушення обміну сечової кислоти як прояв метаболічного синдрому у хворих на цукровий діабет 2 типу // Журн. АМН України. 2006. № 3. С. 484−495.

5. Казимирко В. К., Коваленко В. Н. Ревматология. Учебное пособие для врачей в вопросах и ответах. К., 2009. 626 c.

6. Кобалава Ж. Д., Толкачева В. В., Караулова Ю. Л. Мочевая кислота маркер и/или новый фактор риска развития сердечно-сосудистых осложнений? // Рос. мед. журн. 2002. № 10. С. 431−436.

7. Кобалава Ж. Д., Толкачева В. В. Мочевая кислота ключевое связующее звено кардиоренального континуума? Часть I // Клин. фармакология и терапия. 2003. № 12. С. 15−19.

8. Коваленко В. М., Шуба Н. М. Номенклатура, классификация, критерии диагностики и программы лечения ревматических болезней. К., 2004. С. 156.

9. Коваленко В. Н., Несукай Е. Г., Яковенко А. Ю. Проблемы диагностики и ведения больных с метаболическим синдромом // Укр. кард. журн. 2006. № 4. С. 98−105.

10. Коваль С. М., Рєзнік Л.А., Божко В. В., Замазій А.Є. Взаємозв'язок гіперуриекмії з клінічними, гемодинамічними та метаболічними показниками у хворих на гіпертонічну хворобу // Артеріальні гіпертензія. 2009. № 6 (8). С. 25−29.

11. Корпачев В. В., Мосендз О.І., Гуріна Н.М., Шупрович А. А. Порушення пуринового обміну при цукровому діабеті типу 2 та ризик маніфестації подагри в цих пацієнтів // Межд. эндокринол. журн. 2006. № 2. С. 42−46.

12. Кудаева Ф. М., Барскова В. Г., Гордеев Л. В. Современные представления о факторах, обусловливающих поражение почек при подагре // Тер. архив. 2005. № 5. С. 90−95.

13. Мухин Н. А., Балкаров И. М., Шоничев Д. Г., Лебедева М. В. Формирование артериальной гипертонии при уратном тубулоинтерстициальном поражении почек // Терапевт. арх. 1999. № 6. С. 23−27.

14. Насонов Е. Л., Насонова В. А., Барскова В. Г. Механизмы развития подагрического воспаления // Тер. архив. 2006. № 6. С. 77−84.

15. Рекомендації Української асоціації кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії. Посібник до Національної програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії. К.: ПП ВМБ, 2008. 80 с.

16. Синяченко О. В., Игнатенко Г. А., Баринов Э. Ф. Подагрическая нефропатия. Донецк: ООО «Юго-Восток, ЛТД», 2006. 222 с.

17. Синяченко О. В., Игнатенко Г. А., Мухин И. В. Гиперурикемия, подагра и сердечно-сосудистые заболевания // Кровообіг та гемостаз. 2007. № 3 С. 23−29.

18. Панків В.І., Зуєв К.О. Гіперурикемія у хворих із високим серцево-судинним ризиком і шляхи її корекції // Здоров’я України. Медична газета. 2007. № 10/1 С. 66−67.

19. Alderman M.H., Cohen H., Madhavan S., Kivlighn S. Serum uric acid and cardiovascular events in successfully treated hypertensive patients // Hypertension. 1999. Vol. 34. P. 44−150.

20. Аrromdee E., Michet C.J., Crowson C.S. et al. Epidemiology of Gout: Is the Incidence Rising? // J. Rheumatol. 2002. Vol. 29. Р. 2403−2406.

21. Bengtsson C., Lapidus L., Stendahl C., Waldenstrom J. Hyperuricaemia and risk of cardiovascular disease and overall death. A 12-year follow-up of participants in the population study of women in Gothenburg, Sweden // Acta Med Scand. 1988. Vol. 224. P. 549−555.

22. Culleton B.F., Larson M.G., Kannel W.B., Levy D. Serum uric acid and risk for cardiovascular disease and death: The Framingham Heart Study // Ann. Intern. Med. 1999. Vol. 131. P. 7−13.

23. EULAR evidence based recommendations for gout. Part II: Management. Report of a task force of the EULAR Standing Committee For International Clinical Studies Including Therapeutics (ESCISIT) // Annals of the Rheumatic Diseases. 2006. Vol. 65. P. 1312−1324.

24. Fang J., Alderman M.H. Serum uric acid and cardiovascular mortality. The NHANES I epidemiologic follow-up study, 1971;1992. National Health and Nutrition, Examination Survey // JAMA. 2000. Vol. 283. P. 2404−2410.

25. Franse L.V., Pahon M., di Bari M. et al. Serum uric acid, diuretic treatment and risk of cardiovascular events in the Systolic Hypertension in the Elderly Program (SHEP) // J. Hypertension. 2000. Vol. 18. P. 1149−1154.

26. Goya Wannamethee S. Serum Uric Acid Is Not an Independent Risk Factor for Coronary Heart Disease // Cur. Hypertension Rep. 2001. Vol. 3. P. 190−196.

27. Hoieggen A., Alderman M.N., Kjeldsen S.E. et al. The impact of serum uric acid on cardiovascular outcomes in the LIFE study// Kidney Int. 2004. Vol. 65. P. 1041−1049.

28. Johnson R.J., Kang D.-H., Feig D. et al. Is there a pathogenetic role for uric acid in hypertension and cardiovascular and renal disease? // Hypertension. 2003. Vol. 41. P. 1183−1190.

29. Kanelis J., Watanabe S., Li H.H. et al. Uric acid stimulates monocyte chemoattractant protein-1 production in vascular smooth muscle cells via mitogen activated protein kinase and cyclooxygenase-1 // Hypertension. 2003. Vol. 41. P. 1287−1293.

30. Kerkalainen P., Sarlund H., Laakso M. Long-term association of cardiovascular risk factors with impaired insulin secretion and insulin resistance // Metabolism. 2000. Vol. 49. P. 1247−1254.

31. Levine W., Dyer A.R., Shekelle R.B. et al. Serum uric acid and 11.5-year mortality of middle-aged women: Findings of the Chicago Heart Association Detection Project in Industry // J. Clin. Epidemiol. 1989. Vol. 42. P. 257−267.

32. Mazzali M., Hughes J., Kim Y.-H. et al. Elevated uric acid increases blood pressure in the rat by a novel crystal-independent mechanism // Hypertension. 2001. Vol. 38. P. 1101−1106.

33. Mazzali M., Kanellis J., Han J. et al. Hyperuricemia induces a primary renal artereriolopathy in rats by a blood pressure-independent mechanism // Am. J. Physiol. Renal Physiol. 2002. Vol. 282. P. 991−997.

34. Meisinger C., Koenig W., Baumert J., Doring A. Uric acid levels are associated with all-cause and cardiovascular disease mortality independent of systemic inflammation in men from the general population. The MONICA/KORA Cohort Study // Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol. 2008. Mar. 20.

35. Nieto F.G., Iribaren C., Gross N.D. et al. Uric acid and serum antioxidant capacity: a reaction to atherosclerosis? // Atherosclerosis. 2000. Vol. 148. P. 131−139.

36. Puig J.G., Ruilope L.M. Uric acid as a cardiovascular risk factor in arterial hypertension // J. Hypertens. 1999. Vol. 17 (7). P. 869−872.

37. Reaven G.M. The kidney: An unwilling accomplice in syndrome X // Am. J. Kidney Dis. 1997. Vol. 30. P. 928−931.

38. Rocic B., Vucic-Lovrencic M., Poje N. et al. Uric acid may inhibit glucose-induced insulin secretion via binding to an essential arginine resigue in rat pancreatic beta-cells // Bioorg. Med. Chem. Lett. 2005. Vol. 15. P. 1181−1184.

39. Ruilope L.M., Garcia-Puig J. Hyperuricemia and Renal Function // Cur. Hypertension Reports. 2001. Vol. 3. P. 197−202.

40. Saito I., Saruta T., Kondo K. et al. Serum uric acid and the renin-angiotensin system in hypertension // J. Am. Geriatr. Soc. 1978. Vol. 26. P. 241−247.

41. Tykarski A. Evaluation of renal handling of uric acid in essential hypertension: Hyperuricemia related to decreased urate secretion // Nephron. 1991. Vol. 59. P. 364−368.

42. Verdecchia P., Schillaci G., Reboldi G. et al. Relation between serum uric acid and risk of cardiovascular disease in essential hypertension. The PIUMA Study // Hypertension. 2000. Vol. 36. P. 1072−1078.

43. Wannamethee S.G., Shaper A.G., Durrington P.N. et al. Hypertension, serum insulin, obesity and the metabolic syndrome // J. Hum. Hypertens. 1998. Vol. 12. P. 735−740.

44. Yagnik D.R., Evans B.J., Florey O. et al. Macrophage release of transforming growth factor beta-1 during resolution of monosodium urate monohydrate crystal-induced inflammation // Arthr. and heum. 2004. Vol. 50. P. 2273−2280.