Розділ 1. Теоретичні основи обліку грошових коштів і аналіз грошових потоків

Основи обліку грошових коштів і аналіз грошових потоків

Для успішного здійснення підприємницької діяльності на кожному підприємстві ведеться бухгалтерський облік, єдині методологічні заходи якого встановлені Законом «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [1]. Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності в надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої, неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік являється обов`язковим видом обліку, який веде підприємство. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, які використовують грошовий вимірник, базуються на даних бухгалтерського обліку.

Стандартизація бухгалтерського обліку і фінансової звітності в Україні, на думку Є. Юліка [24] має дуже важливе значення в системі прийняття управлінських рішень. Введення в практику стандартизованих за основними параметрами форми фінансової звітності дає змогу розробляти і виконувати типові методики аналізу звітності. Проте, на сам перед раціональна організація бухгалтерського обліку, передбачає таку його побудову, при якій забезпечує своєчасне виконання важливих функцій у справі планування, контролю і управління. Найбільш прогресивною є комп`ютерна форма. Сучасна комп`ютерна форма обліку базується на використанні персональних комп`ютерів та обчислювальних мереж. Розробкою і створенням системи автоматизації бухгалтерського обліку на основі ПЕОМ займається велика кількість спеціалістів, які на жаль, не враховують особливості підприємницької діяльності в сільському господарстві [19].

Основними завданнями обліку грошових коштів є:

• · виконання операцій з грошовими коштами і по розрахунках з постачальниками, покупцями; контроль за дотриманням касової і розрахункової дисципліни;
• · своєчасне і правильне документальне оформлення операцій по руху грошових коштів, щоденний контроль за збереженням готівки і цінних паперів у касі підприємства;
• · інвентаризація грошових коштів і відображення її результатів на рахунках бухгалтерського обліку;
• · дотримання стандарту бухгалтерського обліку № 4 «Звіт про рух грошових коштів» та надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися в грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період.

Усі розрахунки готівкою проводяться у касі. Каса — переміщення або місце проведення готівкових розрахунків, а також приймання, видача та зберігання грошових коштів, інших цінностей і касових документів Відповідно до ст. 33 Закону України «Про Національний банк України» та з метою удосконалення готівкових розрахунків правління національного банку України постановляє: затвердити Положення України про ведення касових операцій у національній валюті України [17].

Основним Положенням, яке контролює діяльність каси є Положення про ведення касових операцій. В даному положенні зазначені основні найголовніші розділи [2].

Готівка — грошові знаки, національної валюти України, які є дійсним платіжним засобом. До касових операцій відносять операції підприємств між собою та з підприємцями та фізичними особами, що пов`язані з прийманням та видачею готівкових коштів при проведенні розрахунків через касу підприємства [16]. Необхідно пам’ятати, що потрібно узгоджувати з банком строки здавання понадлімітної готівки. Робити це потрібно при укладанні договору на розрахунково-касове обслуговування між банком і підприємством [22].

Ведення касових операцій покладено на касира, якщо дана професія відсутня, на цю роль підходить будь-який співробітник фірми (бухгалтер, менеджер) з яким підписано договір про повну матеріальну відповідальність — адже йому доведеться мати справу з грошима [18]. Даний договір оформляють одночасно з прийняттям касира на роботу, при цьому керівник підприємства під розписку знайомить його з Положенням про ведення касових операцій. Текст даного договору змінюватися не може, оскільки він має характер нормативного акта. За обопільною згодою сторін його можна тільки доповнити необхідними умовами [23].

Вся готівка, що надходить на підприємство повинна повністю та своєчасно (у день надходження) оприбутковуватися. Оприбуткування готівки проводиться в касі на повну суму і фактичних надходжень у касовій книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій [21].

Всі операції, які відбуваються у касі, необхідно відображати на первинних документах. Підприємства мають право самостійно обирати форми первинних документів для відображення господарських операцій, при чому, як затверджені Наказом Держкомстату, так і розроблені ним самостійно. Обов`язковими для використання є тільки бланки суворого обліку, які не можуть виготовлятися підприємством самостійно. Кожен такий бланк має номер і серію та виготовляється на спеціально захищеному і високоякісному папері [13].

Касові документи, так як і інші документи мають свої терміни зберігання. Розглядаючи терміни зберігання касових документів С. Пісочний відмічає, що загальний строк зберігання касових документів — 3 роки, але він може бути іншим, оскільки підприємство не має права їх знищувати:

• · до проведення перевірки з питань дотримання податкового законодавства;
• · до ухвалення остаточного рішення у разі виникнення спорів, суперечок, судових справ [20].

Вітчизняні аналітики почали широко оперувати терміном «грошовий потік» лише з початком ринкового реформування української економіки. За ринкових умов поява терміну «грошовий потік» поряд з існуванням категорії коштів є цілком оправданою. Адже термін «грошовий потік» розкриває динамізм підприємницької діяльності, де грошові надходження і вибуття мають постійний характер, йдуть безперервними потоками. Лише в балансі підприємства його кошти показані на певну дату[11,с.5].

В Україні ж на сьогодні при означенні поняття грошових потоків слід керуватися П (С)БО 4, де під грошовими потоками розуміють надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів[10].

Цікавим є визначення, наведене в роботі Лігоненко Л.О. та Ситник Г. В. [19]: «грошові потоки підприємства — це система розподілених в часі надходжень та видатків грошових коштів, що генеруються його господарською діяльністю і супроводжують рух вартості, виступаючи зовнішньою ознакою функціонування підприємства».

На думку зазначених авторів, дослідження грошових потоків підприємства дозволяє усвідомити увесь механізм його функціонування, так як за наявності власної, відносно самостійної логіки розвитку, грошові потоки мають зовнішні ознаки всього комплексу функціональних зв’язків, які розвиваються на підприємстві в процесі його діяльності.

Сукупність грошових потоків підприємства можна класифікувати наступним чином:

Залежно від масштабів обслуговування господарського процесу.

• — грошовий потік по підприємству в цілому характеризує загальний обсяг грошових операцій даного підприємства і акумулює в собі всі види грошових потоків, що супроводжують та обслуговують процес його функціонування;
• — грошові потоки окремих структурних підрозділів характеризують обсяги грошових операцій кожного з них і дозволяють оцінювати ефективність їх діяльності, участь кожного з них у господарському процесі підприємства;
• — грошовий потік від окремого виду чи напряму господарської діяльності характеризує масштаби та обсяг операцій з даного виду діяльності підприємства;
• — грошовий потік за окремою господарською операцією характеризує рух грошових коштів за даною угодою, що дає змогу оцінити її ефективність та вплив на сукупний грошовий потік підприємства.

Залежно від напрямку руху потоків розглядають:

• — вхідний (позитивний) грошовий потік характеризує обсяг надходження грошових коштів від усіх видів діяльності;
• — вихідний (від`ємний) грошовий потік характеризує обсяг їх витрачання.

Залежно від виду господарської діяльності виділяють :

• — грошовий потік від операційної діяльності ;
• — грошовий потік від інвестиційної діяльності ;
• — грошовий потік від фінансової діяльності.

За вартісним складом грошових потоків виділяють:

• — валовий грошовий потік використовується для оцінки обсягів усіх видів операцій підприємства, пов’язаних з рухом грошових коштів поза залежністю від напряму руху коштів;
• — чистий грошовий потік представляє собою зміну наявних грошових коштів за період та визначається як різниця між залишком грошових коштів на кінець та початок періоду або надходженням та витрачанням грошових коштів за період, що аналізується. Таким чином, він характеризує сальдовий потік без відображення обсягу грошових операцій.

За періодом часу:

• — короткостроковий грошовий потік характеризує такий його вид, по якому період від моменту надходження чи витрачання грошових коштів до повного їх завершення не перевищує одного року.
• — довгостроковий грошовий потік характеризує такий його вид, по якому період від моменту надходження чи витрачання грошових коштів до повного їх завершення перевищує один рік.

За формами грошових коштів, що використовуються:

• — Готівковий грошовий потік характеризує частину сукупного грошового потоку, яка обслуговується готівкою. Готівкові грошові потоки підприємств знаходяться під щільнішим регулюванням з боку державних органів влади та Національного банку України.
• — Безготівковий грошовий потік характеризує частину сукупного грошового потоку, яка обслуговується безготівковими розрахунками.

За можливістю забезпечення платоспроможності:

• — Ліквідний грошовий потік характеризує такий вид грошових потоків, по яких надходження грошових коштів перевищує або дорівнює витрачанню грошових коштів, тобто чистий грошовий потік є такий вид грошового потоку, в якому спрямованість змінюється більше одного разу.
• — Неліквідний грошовий потік характеризує такий від грошових потоків, по яких находження грошових коштів менше або дорівнює обсягу витрачення грошових коштів.

Потреба у використанні грошових коштів формується під впливом багатьох факторів, які не завжди є керованими з боку підприємства. Грошові потоки, пов’язані з використанням грошових коштів, за розмірами та ритмічністю, як правило, не співпадають з процесами формування грошових коштів, оскільки це обумовлюється впливом факторів різної сукупності. Розбалансування грошового обороту, неплатоспроможність підприємства має суттєве, навіть катастрофічне значення для підприємства, створює загрозу виникнення ситуації банкрутства. Саме тому необхідне детальне вивчення факторів, що обумовлюють формування позитивного і від'ємного грошових потоків та їх аналіз при розробці політики управління грошовими потоками підприємства.