Поняття, визначення та класифікація фінансових результатів підприємства

Узагальнюючим показником господарчої діяльності підприємства є фінансовий результат — отримання прибутків або збитків.

Фінансовий результат є сукупністю прибутку або збитку від реалізації продукції, робіт, послуг, а також позареалізаційних доходів і витрат.

Прибуток виступає безпосередньою метою господарської діяльності всіх суб'єктів ринкової економіки, зайнятих підприємництвом. Незважаючи на те, що ця категорія є об'єктом економічної теорії та займає основну роль у ринковій економіці, от уже протягом ряду сторіч не змовкають суперечки про її сутність і форми.

" Підвищення чи зменшення прибутку на капітал залежить від тих же причин, що викликають підвищення і зменшення заробітної плати за працю, — від зростання чи зменшення багатства суспільства. Але ці причини дуже по різному відбиваються на заробітній платі і прибутку. Зростання капіталу, що збільшує заробітну плату, веде до зниження прибутку. Коли капітали багатьох багатих купців вкладаються в ту саму галузь торгівлі, їхня взаємна конкуренція природно веде до зниження їхніх прибутків; а коли у всіх галузях торгівлі даного суспільства відбувається таке ж збільшення капіталу, та ж конкуренція повинна зробити подібну дію у всіх галузях". Так писав про прибуток Адам Сміт у своїй праці «Дослідження про природу і причини багатства народів» .

З точки зору Карла Маркса, прибуток — це перетворена форма додаткової вартості, результат відношення між додатковим і необхідним робочим часом. Більш того деякі автори у своїх роботах стверджують, що «поняття прибутку — це, мабуть, саме складне і навіть трагічне поняття в економічній науці». У політичній економії соціалізму, поняття «прибуток» узагалі було виключено, тому що в соціалістичному суспільстві не було визискувачів, а значить і прибутку.

Прибуток — це один із основних показників роботи, тому що він відображає у підсумку всі сторони підприємницько-господарської діяльності підприємства. Як економічна категорія віна характеризує фінансовий результат підприємницької діяльності підприємства. Прибуток є показником, який найбільш повно відображає ефективність виробництва, обсяг і якість виробленої продукції, стан продуктивності праці, рівень собівартості. Разом з тим прибуток має стимулюючий вплив на закріплення комерційного розрахунку, інтенсифікацію виробництва при будь-якій формі власності.

Прибуток — один із основних фінансових показників плану й оцінки господарчої діяльності підприємств. За рахунок прибутку відбувається фінансування заходів з науково-технічного та соціально-економічного розвитку підприємств, збільшенню фонду оплати праці їх робітників.

У сучасних підручниках Заходу по ринковій економіці поняття «прибуток» трактується просто як різниця між доходом товаровиробників і витратами виробництва без аналізу її сутності і походження.

С.Ф. Покропивний розглядає прибуток як ту частину виручки, що залишається після відшкодування усіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства. Таке розуміння прибутку обмежується тільки кількісним визначенням категорії і не розкриває економічної природи. Необхідно зазначити, що передусім прибуток — це частина грошових накопичень, що створюється підприємством будь-якої форми власності. Тому М. Я. Коробов вважає, що прибуток — це взагалі єдина форма його грошових накопичень.

Під прибутком російський економіст Д. С. Моляков розуміє грошове втілення частини вартості додаткового прибутку. А.М. Поддєрьогін визначає прибуток як ту частину знов створеної вартості, виробленої і реалізованої, готової до розподілу.

Водночас прибуток як економічна категорія відображає кінцеву грошову оцінку виробничої та фінансової діяльності і є найважливішим показником фінансових результатів підприємницьких структур, їх фінансового стану. У загальному вигляді прибуток — це різниця між доходами від певної діяльності й витратами на їх здійснення.

На рівні підприємства в умовах товарно-грошових відносин чистий доход приймає форму прибутку. На ринку товарів підприємства виступають як відносно відокремлені товаровиробники. Встановивши вартість на продукцію, вони реалізують її споживачу, отримуючи при цьому грошову виручку, що не означає отримання прибутку. Для виявлення фінансового результату необхідно спів ставити виручку з витратами на виробництво і реалізацію, які приймають форму собівартості продукції.

Коли виручка перевищує собівартість, фінансовий результат свідчить про отримання прибутку. Підприємець завжди ставить собі за мету прибуток, але не завжди його отримує. Якщо виручка дорівнює собівартості, то вдалося лише відшкодувати витрати на виробництво і реалізацію продукції. Реалізація відбулася без збитків, але відсутній і прибуток як джерело підприємницького, науково-технічного та соціального розвитку. При витратах, які перевищують виручку, підприємство отримує збитки — негативний фінансовий результат, що ставить його в досить скрутне фінансове становище, яке не виключає і банкрутства.

Прибуток, як важлива категорія ринкових відносин виконує певні функції.

По-перше, прибуток характеризує економічний ефект, отриманий в результаті діяльності підприємства. Але всі аспекти діяльності підприємства за допомогою прибутку в якості єдиного показника оцінити неможливо. Такого універсального показника і не може бути. Саме тому при аналізі виробничо-господарчої та фінансової діяльності підприємства використовується система показників.

По-друге, прибуток має стимулюючу функцію, її зміст складається з того, що прибуток одночасно є фінансовим результатом і основним елементом фінансових ресурсів підприємства. Реальне забезпечення принципу самофінансування визначається отриманим прибутком. Частка чистого прибутку, який залишився в розпорядженні підприємства після виплати податків та інших обов’язкових платежів, повинна бути достатньою для фінансування, розширення виробничої діяльності, науково — технічного та соціального розвитку підприємств, матеріального заохочення робітників.

По-третє, прибуток є одним з джерел формування бюджетів різних рівнів. Він потрапляє до бюджету у вигляді податків і поряд з іншими доходами, надходженнями для суспільних потреб, забезпечення виконання державою своїх функцій, державних інвестиційних, виробничих, науково-технічних і соціальних програм.

Значення прибутку полягає в тому, що він відображає кінцевий фінансовий результат. Разом з тим на розмір прибутку і його динаміку впливають фактори, як залежні, так і не залежні від зусиль підприємства.

На зміни фінансового результату впливає багато факторів. За ступенем взаємно підлеглості вони поділяються на фактори першого і другого порядків. До факторів першого порядку відносять зміни прибутку від реалізації продукції (робіт, товарів, послуг); від іншої реалізації; позареалізаційних результатів.

Факторами другого порядку є зміни обсягу реалізованої продукції, структури реалізованої продукції, повної собівартості реалізованої продукції; цін на реалізовану продукцію; доходів за цінними паперами і від пайової участі у суспільних підприємствах, тощо.

Взаємозв'язок факторів першого і другого порядків з фінансовим результатом прямий, за винятком собівартості продукції, зниження якої призводить до зросту прибутку. Фактори формування фінансового результату в узагальненому вигляді характеризує структурно — логічна модель.

Узагальнюючи в собі фінансові результати різних видів діяльності, прибуток формує одне з джерел сплати податків та поповнює джерела формування фінансових ресурсів підприємства. Управління прибутком підприємства розподіляється на дві важливі підсистеми:

• — управління формуванням прибутку;
• — управління розподілом прибутку.

Прибуток є об'єктивною економічною категорією, тому на його формування впливають об'єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва й розподілу валового внутрішнього продукту. У формуванні прибутку підприємств є певні особливості залежно від сфери його діяльності, від галузі господарства, форми власності, розвитку ринкових відносин.

На формування прибутку як фінансового показника роботи підприємства, що відбивається в бухгалтерському обліку, в офіційній звітності суб'єктів господарювання, впливає на:

• — встановлений порядок визначення фінансових результатів діяльності;
• — обчислення собівартості продукції (робіт, послуг);
• — загальногосподарських витрат;
• — визначення прибутків (збитків) від фінансових операцій, іншої діяльності.

Сучасна структура прибутку по галузях економіки України наведена в додатку 2.

Узагальнюючим фінансовим показником діяльності підприємства є його балансовий прибуток.

Він являє собою загальну суму прибутку підприємства від усіх видів діяльності за звітний період, отриману як на території України, так і за її межами, що відображена в його балансі і включає прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), в тому числі продукції допоміжних і обслуговуючих виробництв, основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів та матеріальних цінностей, а також прибуток від орендних (лізингових) операцій, роялті, а також позареалізаційних операцій.

Отримання балансового прибутку пов’язане з кількома напрямками діяльності підприємства:

• — основна діяльність, її результатом є прибуток від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
• — діяльність, що не є основною для підприємства, але пов’язана з реалізацією матеріальних і нематеріальних цінностей, деяких послуг, вона визначається як прибуток від іншої реалізації;
• — діяльність, що пов’язана зі здійсненням фінансових інвестицій;
• — діяльність, яка пов’язана з отриманням позареалізаційних прибутків і виникненням позареалізаційних витрат минулих років, що виявлені у звітному періоді, штрафи, пені, неустойки.

Прибуток є позитивним фінансовим результатом підприємства, негативним результатом діяльності підприємства є збиток. Основною причиною такого збитковості може бути перевищення витрат підприємства над доходами. Такий негативний результат може бути отриманий підприємством в результаті будь-якої вище зазначеної діяльності. При цьому треба зазначити, що підприємство може бути повністю або частково збитковим. Повністю збитковим підприємство може бути, коли загальний фінансовий результат від всіх видів діяльності є негативним, або ж, коли негативний результат по окремим видам діяльності більший ніж позитивний результат за іншими видами діяльності. Частково збитковим підприємство є у випадку, коли позитивний результат по одним видам діяльності компенсує і покриває негативний результат за іншими видами діяльності. У такому випадку за загальним фінансовим результатом підприємство є прибутковим.

Фінансові результати являють собою прояв ефективності роботи суб'єкта підприємницької діяльності. Найпоширенішим та універсальним показником фінансових результатів виступає прибуток, який розраховується в грошовому вимірі. Прибуток, як економічний показник, дозволяє поєднувати економічні інтереси держави, підприємства, як господарюючого суб'єкта, робітників і власника підприємства. Прибуток є якісним показником поза як в його розмірі відображається зміна обсягу товарообігу, доходів підприємства, рівня використання ресурсів, величини витрат обертання. Засади розрахунку показників фінансових результатів регламентуються нормативно-правовими актами України, дія яких поширюється на всі підприємства держави, тому далі доцільно розглянути законодавчу базу.