Нормативне регулювання обліку касових операцій

В Україні готівковий обіг регулюється наступними нормативними документами:

• · Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ від 19.02.2001 р. № 72;
• · Наказом Міністерства Статистики України від 15 лютого 1996 р. № 51 «Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій» ;
• · Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87 зі змінами і доповненнями;

Основним нормативно-правовим документом, який врегульовує питання обліку касових операцій, є затверджений Постановою Правління Національного банку України «Положення про ведення касових операцій у національній валюті України» № 72 від 19.02.2001 р.

Вимоги цього положення поширюються на юридичних осіб (крім установ банків і підприємств поштового зв’язку) незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, їх відокремлені підрозділи, представництва іноземних організацій і фірм, які здійснюють підприємницьку діяльність, а також на зареєстрованих у встановленому порядку фізичних осіб, які є суб'єктами підприємницької діяльності без створення юридичної особи (далі — підприємці), які здійснюють операції з готівкою в національній валюті та є обов’язковими для виконання ними. Це Положення не поширюється на розташованих на території України іноземні дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії.

У цьому положенні трактуються такі поняття як: «каса», «касова книга», «касові документи», «касові операції» та ін.

Підприємства здійснюють розрахунки готівкою між собою і фізичними особами через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних з банків.

Гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства з іншим протягом одного дня або кількома платіжними документами встановлюється відповідною постановою правління НБУ.

Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткування готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових документах.

Підприємства можуть тримати в поза робочий час у своїх касах готівку в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка, що перевищує встановлений ліміт, обов’язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

Готівкова виручка підприємств, у тому числі готівка, одержана з банку, використовується ними для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетом та державними цільовими фондами за податками і зборами.

Підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банках для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, понад установлений ліміт каси протягом трьох днів, включаючи день одержання готівки з банку.

Касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, документами із застосуванням платіжних карток тощо, які згідно із законодавством України підтверджували факт продажу товарів, надання послуг, отримання готівкових коштів.

Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер.

З метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу, а їх керівники мають забезпечити належне облаштування цієї каси та надійне зберігання готівкових коштів у ній.

Зберігання в касі готівки та інших цінностей, що не належать цьому підприємству забороняється.

Усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі.

Контроль за правильним веденням касової книги покладається на головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

Керівник підприємства в разі зарахування на роботу касира укладає з ним договір про повну матеріальну відповідальність та ознайомлює його з вимогами Положення № 637.

Касир несе повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей. Касиру забороняється передовіряти виконання дорученої йому роботи іншим особам.

При проведенні інвентаризації каси комісія перевіряє наявність коштів шляхом повного перерахування всіх готівкових коштів, що є в касі, цінних паперів, чекових книжок тощо. Акт складається в двох примірниках і підписується членами інвентаризаційної комісії та матеріально-відповідальною особою.

Звіт про рух грошових коштів показує вплив операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства на стан його грошових коштів за певний звітний період та дозволяє пояснити зміни грошових коштів за цей період.

Метою складання Звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період.

Визначення змісту, форми звіту та загальні вимоги до розкриття його статей передбачено П (С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів» .

У відповідності до П (С)БО 4, рух грошових коштів—це надходження і вибуття грошових коштів та їхніх еквівалентів.

Еквіваленти грошових коштів — короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості. Прикладом таких еквівалентів є казначейські векселі, депозитні сертифікати тощо.

Негрошові операції (отримання активів шляхом фінансової оренди; бартерні операції: придбання активів шляхом емісії акцій тощо) не включаються до Звіту про рух грошових.

У Звіті про рух грошових коштів також не розкриваються дані про внутрішні зміни у складі грошових коштів та їх еквівалентів, наприклад, надходження коштів з банку до каси підприємства.

Для складання Звіту про рух грошових коштів використовують інформацію з Балансу, Звіту про фінансові результати, регістрів обліку, тощо.

Звіт про рух грошових коштів відображає надходження та видаток грошових коштів в розрізі операційної, інвестиційної та фінансової діяльностей.

Операційна діяльність включає дію на грошові кошти операцій, що впливають на розмір прибутку підприємства.

Інвестиційна діяльність включає придбання та реалізацію тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів.

Фінансова діяльність — діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку передбачають застосування при складанні Звіту про рух грошових коштів або прямого (для отримання показника чистого руху грошових коштів за звітний період поступово додаються всі фактичні грошові надходження і віднімаються всі їх фактичні витрати), або непрямого (коли чистий прибуток коригується на доходи чи витрати не пов’язані з рухом грошових коштів, зміни у складі запасів, дебіторської та кредиторської заборгованостей та доходів і витрат, пов’язаних з рухом грошових коштів від інвестиційної або фінансової діяльності) методу.

У П (С)БО 4 для розрахунку руху грошових коштів від операційної діяльності використовується непрямий метод, а для руху грошових коштів від інвестиційної та фінансової діяльності - прямий метод.

Складаючи Звіт про рух грошових коштів важливо зрозуміти який вплив мають зміни по статтях поточної дебіторської чи кредиторської заборгованостей, запасів, забезпечень та доходів чи витрат майбутніх періодів. Так,.

• § збільшення по статтях поточної кредиторської заборгованості означає, що не всі нараховані витрати оплачені, тобто грошові кошти поки що залишаються на підприємстві. Тому це збільшення показується по графі «Надходження» Звіту про рух грошових коштів;
• § зменшення по статтях поточної дебіторської заборгованості означає, що на підприємство надійшло більше грошей, чим цих надходжень було нараховано протягом звітного періоду, тому таке зменшення показується по графі «Надходження» Звіту;
• § зменшення по статтях поточної дебіторської заборгованості означає, що на підприємство надійшло більше грошей, чим цих надходжень було нараховано протягом звітного періоду, тому таке зменшення показується по графі «Надходження» Звіту;
• § зменшення по статтях поточної кредиторської заборгованості означає, що підприємство виплатило кредиторам більше грошей, чим було нараховано витрат, що відносяться до витрат звітного періоду, тому таке зменшення показується по графі «Видатки» Звіту про рух грошових коштів.

Відомості про рух грошових коштів розкриваються також у Балансі. Зокрема, у статті «Грошові кошти та їх еквіваленти» відображаються кошти в касі, на поточних та інших рахунках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. У цій статті окремо наводяться кошти в національній та іноземній валютах. Кошти, які не можна використати для операцій протягом одного року, починаючи з дати балансу або операційного циклу внаслідок обмежень, слід виключати зі складу оборотних активів та відображати як необоротні активи.

У статті «Інші необоротні активи» відображаються суми оборотних активів, які не можуть бути включені до інших статтей розділу «Оборотні активи». У цій статті, зокрема, наводиться сальдо субрахунків 331 «Грошові документи в національній валюті», 332 «Грошові кошти в іноземній валюті» і 643 «Податкові зобов’язання».