Вимоги до якості керамічних виробів

Вимоги до якості фарфорових виробів регламентовані в ГОСТ 28 390–89 «Изделия фарфоровые. Технические условия», фаянсових виробів — ГОСТ 28 391–89 «Изделия фаянсовые. Технические условия». Обидва стандарти мають зміни, які прийняті міждержавною радою зі стандартизації, метрології та сертифікації, за які проголосувала Україна. Зміни опубліковани в ІУС № 1, 2000 р.

Ці стандарти нормують три групи показників: розмірні, фізико-технічні і загального вигляду. Фарфорові і фаянсові вироби поділяють за розмірами на дрібні (діаметром або довжино менше 175 мм і ємністю менше 250 смі), середні (діаметром або довжиною 175−250 мм включено, ємністю 250−600 смі включно) і великі (діаметром або довжиною більше 250 мм і ємністю більше 600 смі).

Вироби для напоїв в залежності від емності поділяються на дрібні і великі:

дрібні - не менше 500 смі;

великі - від 500 смі і більше.

За товщиною черепка фарфорові вироби поділяють на звичайні і тонкостінні (товщина черепка чашок не більше 1,2 мм, блюдця — не більше 1,8 мм, інших виробів — не більше 2,5 мм).

За формою вироби з фарфору і фаянсу поділяють на плоскі (посуд глибиною не більше 25 мм, вимірюваної від найнижчої точки до горизонтальної площі, що проходить точку переливу) і порожнисті (посуд глибиною більше 25 мм, вимірюваної від найнижчої точки до горизонтальної площі, що проходить точку переливу).

Розміри і форма посуду є показниками функціональних властивостей і до того ж враховуються при сортуванні виробів.

Стандарти регламентують такі фізико-технічні показники: водопоглинання, білизну, термостійкість, механічну міцність, просвічуванність (для фарфору).

Водопоглинання для фарфорового посуду повинно бути не більше 0,2%, фаянсового посуду — не більше 12%.

Білизна фарфорового посуду повинна складати для виробів 1-го сорту — не менше 64%, 2-го сорту — не менше 58%. Білизна фаянсового посуду кількісно не нормується. Вказується, що фаянсові вироби, покриті безкольоровою глазур’ю, можуть мати незначний відтінок — голубоватий, жовтуватий чи сіруватий.

Термостійкість фарфорового посуду повинна складати 185 °C, фаянсового з безкольоровою глазур’ю — 125 °C, з кольоровою глазур’ю — 115 °C.

Фарфоровий і фаянсовий посуд повинен бути міцним і не руйнуватися при зберіганні в стопах із 100 тарілок або блюдець протягом 5 днів. Приставні деталі повинні бути міцно з'єднаніт з корпусом і витримувати одноразове навантаження заповненням кварцовим піском, маса якого вдвічі перевищує масу води, що заповнює виріб.

Просвічуваність фарфорового посуду повинна спстерігатися в шарі товщиною не більше 2,5 мм і складати 30% для виробів 1-го сорту і 15% для виробів 2-го сорту.

Вимоги до зовнішнього вигляду фарфорового і фаянсового посуду такі. Посуд повинен відповідати вимогам стандартів і затвердженим зразкам-еталонам. Посуд повинен бути стійким на горизонтальній площі і не перевертатися, коли ємність заповнена водою, при нахилі площі в 10° до горизонталі (посуд для організацій громадського харчування — при нахилі на 15°).

Всі матеріали, що використовуються для виготовлення фарфорового і фаянсовоого посуду, повинні бути не шкідливими і допущеними до застосування Міністерством охорони здоров’я України.

Внутрішня поверхня виробу, яка може мати контакт з харчовими продуктами, не повинна виділяти свінцю і кадмію більше:

для плоских виробів: свинець — 1,7 мг/дмі; кадмій — 0,17 мг/дмі;

для порожнистих виробів дрібних і середніх: свинець — 5,0 мг/дмі; кадмій — 0,5 мг/дмі;

для порожнистих великих виробів: свинець — 2,5 мг/дмі; кадмій — 0,25 мг/дмі.

Неглазуровані ніжки, край виробів, місце посадки кришки й торець пробки повинні бути зашліфовані.

Відтінок виробів з кольоровим черепком або покриттям кольоровою глазур’ю, що входять до комплекту, набору чи сервізу, повинен бути однаковим. Відтінок кришок виробів повинен відповідати зразку-еталону. В некомплектній продукції допускається невелике відхилення тону виробу від зразка-еталону.

Кришка повинна мати щільну посадку і не випадати при нахилі чайника, кавника на 70°.

Нормується показник зливної здатності - зливний отвір повинен бути таким, щоби рідина виливалася нероздільним вузьким струменем і не підтікала на корпус виробу.

Плівка з дорогоцінних металів повинна бути міцно прикріплена до поверхні виробів.

Поверхня виробів, що контактують з харчовими продуктами, повина бути кислостійкою.

В залежності від наявності дефектів зовнішнього вигляду фарфоровий і фаянсовий посуд поділяється на вироби 1 і 2 сорту. Сортування здійснюється за обмежувальною системою з урахуванням розміру, форми виробів і виду, розміру, кількості, місце знаходження дефектів (лицьовий, зворотній бік). В стандарті для виробів фаянсових особливо відокремлюються обмеження дефектів для виробів з безкольоровою і кольоровою глазур’ю.

На виробах не повинно бути дефектів, які перевищують вказані в таблицях ГОСТ 28 390–89, 28 391−89.